Зміст
64 відносини: Historians.in.ua, Кавказ (поема), Кадило, Книга Псалмів, Кобзар (збірка), Козачковський Андрій Осипович, Причинна, Орська фортеця, Атеїзм, Амінь, Антиклерикалізм, Андрей (Шептицький), Нормалізація (в історії Польщі), Неофіти (поема), Рєпніна Варвара Миколаївна, Радянська школа (журнал), Російська православна церква, Степовик Дмитро Власович, Самогубство, Світе ясний!, Союз Радянських Соціалістичних Республік, Сон (поема), Тарас Шевченко (Іван Огієнко), Тарасівка (Звенигородський район), Тома Кемпійський, Українська автокефальна православна церква, Українська автокефальна православна церква 1919–1937, Українська греко-католицька церква, Християни, Хлипнівка, Чудотворні ікони, Чи не покинуть нам, небого, Шевченківський словник, Шевченко Тарас Григорович, Шевченкове (Звенигородський район), Щоденник Тараса Шевченка, Юродивий (поема), Марія (поема), Мала Русь, Миргород, Житіє, Заповіт (вірш), Брюллов Карл Павлович, Блюзнірство, Благовіщення, Богородський Петро Федорович, Всеукраїнська православна церковна рада, Василь (Липківський), Ватикан, Григорій (Хомишин), ... Розгорнути індекс (14 більше) »
Historians.in.ua
Historians.in.ua — український науковий історичний веб-портал.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Historians.in.ua
Кавказ (поема)
Сцена із кавказької війни, картина Франца Рубо Кавказ — лірична поема видатного українського поета Тараса Шевченка, що датована 18 листопада 1845 року.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Кавказ (поема)
Кадило
Троїце-Сергієвій Лаврі. Кади́ло, кади́льниця — юдейський та християнський культовий предмет для кадіння фіміаму з особливо урочистої нагоди.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Кадило
Книга Псалмів
IX Книга Псалмів, також Псалти́р — одна з книг Старого Заповіту Біблії.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Книга Псалмів
Кобзар (збірка)
«Кобза́р» — назва збірки поетичних творів Тараса Григоровича Шевченка.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Кобзар (збірка)
Козачковський Андрій Осипович
Козачковський Андрій Осипович — (* — †) — лікар, громадський діяч.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Козачковський Андрій Осипович
Причинна
«Причи́нна» — романтична балада Тараса Шевченка, написана орієнтовно в 1837 році в Петербурзі, один з ранніх творів поета.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Причинна
Орська фортеця
Орська фортеця. Малюнок 1736 року О́рська форте́ця — фортеця, заснована в серпні 1735 року на лівому березі Яїка при впадінні в нього річки Ор.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Орська фортеця
Атеїзм
Символ атеїстів Відсоток вірян в кожній країні світу (2005) Атеї́зм (від άθεος., безбожний), безвірництво — світогляд, який характеризується відсутністю віри в існування будь-яких богів, духів, інших «потойбічних» істот тощо.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Атеїзм
Амінь
Амі́нь (ἀμήν, від אמן, Аме́н — «воістину»; в західноєвропейський традиції amen, А́мен) — завершальне слово в молитвах, богослужебних текстах і діях, проголошуване на підтвердження і закріплення істини.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Амінь
Антиклерикалізм
Антиклерикалізм — суспільно-політичний рух, скерований на ослаблення політичного впливу духовенства, яке намагається використовувати релігійність світського громадянства та авторитет церкви для своїх конфесійно-політичних та партійно-станових інтересів.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Антиклерикалізм
Андрей (Шептицький)
Митрополит Андре́й Шепти́цький, ЧСВВ (мирське ім'я Рома́н Марі́я Алекса́ндер Шепти́цький; 29 липня 1865, село Прилбичі — 1 листопада 1944, Львів) — український релігійний діяч, граф.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Андрей (Шептицький)
Нормалізація (в історії Польщі)
Нормалізація — політика врегулювання українсько-польських відносин здійснювана шляхом порозуміння між проводом Українського Національно-Демократичного Об'єднання (УНДО) і польським урядом 1935-38.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Нормалізація (в історії Польщі)
Неофіти (поема)
Неофі́ти — історико-філософська поема видатного українського поета Тараса Шевченка.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Неофіти (поема)
Рєпніна Варвара Миколаївна
Г. І. Псел. 1839 р. Варва́ра Микола́ївна Рєпніна́ (*31 липня 1808, Москва — †9 грудня 1891, Москва) — донька Малоросійського генерал-губернатора князя Миколи Рєпніна-Волконського і княгині Варвари з Розумовських, небога відомого декабриста Сергія Волконського.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Рєпніна Варвара Миколаївна
Радянська школа (журнал)
«Радянська школа» — науково-педагогічний місячник, орган Міністерства освіти УРСР, виходив у Києві з 1945 року як продовження «Комуністичної освіти» (1931—1941).
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Радянська школа (журнал)
Російська православна церква
Російська православна церква (Русская православная церковь, коротко РПЦ; інше офіційне найменування — Московський Патріархат, коротко МП; називає себе Руська православна церква), з моменту самопроголошення у 1448 — автокефальна помісна православна церква.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Російська православна церква
Степовик Дмитро Власович
Дмитро́ Вла́сович Степови́к (*7 жовтня 1938, Слободище, Бердичівський район, Житомирська область) — український мистецтвознавець.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Степовик Дмитро Власович
Самогубство
Самогу́бство, суїцид (sui caedere вбивати себе) — умисне спричинення власної смерті, часто вчинене з відчаю, причину якого часто відносять до психічних захворювань таких як депресія, біполярний розлад, шизофренія, алкоголізм чи наркотичної залежності.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Самогубство
Світе ясний!
«Світе ясний!» — вірш Тараса Шевченка антиклерикального змісту, чистовий автограф якого був записаний автором у «Більшій книжці» 27 червня 1860 року в Петербурзі.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Світе ясний!
Союз Радянських Соціалістичних Республік
Сою́з Радя́нських Соціалісти́чних Респу́блік (скорочено — СРСР або Радянський Союз) — союзна держава, що існувала з 1923 по 1991 рік на території Східної Європи, північної частини Центральної і Східної Азії.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Союз Радянських Соціалістичних Республік
Сон (поема)
Сон — поема Тараса Шевченка — це сатира на деспотичний режим Миколи І. Епіграф до поеми «Сон» визначає завдання поета: розкрити людям істину, тобто сказати правду про суспільство зла і насильства.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Сон (поема)
Тарас Шевченко (Іван Огієнко)
«Тарас Шевченко» — одна з небагатьох книг Івана Огієнка, яку він писав усе своє життя, але так і не довів свій творчий задум до кінця.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Тарас Шевченко (Іван Огієнко)
Тарасівка (Звенигородський район)
Тара́сівка — село в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області, центр сільської ради.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Тарасівка (Звенигородський район)
Тома Кемпійський
Monument on Mount Saint Agnes in Zwolle «Here lived Thomas van Kempen in the service of the Lord and wrote ''On the Imitation of Christ'', 1406–1471» The reliquary with the relics of Thomas à Kempis Mount Saint Agnes'' — (1569) Тома Кемпійський (Thomas von Kempen чи Thomas Hemerken чи Haemerken); (c.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Тома Кемпійський
Українська автокефальна православна церква
Українська Автокефальна Православна Церква, скорочено УАПЦ — православна церква в Україні та в українській діаспорі Західної Європи й Північної Америки, що відродилася під час національно-визвольних змагань (1917—1921).
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Українська автокефальна православна церква
Українська автокефальна православна церква 1919–1937
Українська Автокефальна Православна Церква (1919–1937) — українська православна церковна організація, що виникла під час національно-визвольних змагань (1917–1921).
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Українська автокефальна православна церква 1919–1937
Українська греко-католицька церква
Украї́нська гре́ко-католи́цька це́рква, скорочено УГКЦ — одна із двадцяти трьох Східних католицьких церков свого права, яка перебуває у сопричасті з єпископом Риму та зберігає Константинопольську (Візантійську) літургійну традицію.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Українська греко-католицька церква
Християни
відомі християни Християни — послідовники вчення Ісуса Христа або прихильники релігії християнства.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Християни
Хлипнівка
Хли́пнівка — село в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області, центр сільської ради.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Хлипнівка
Чудотворні ікони
Чудотворні ікони (образи) — зображення святих, пов'язані з чудами.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Чудотворні ікони
Чи не покинуть нам, небого
Чи не покинуть нам небого — вірш Тараса Шевченка.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Чи не покинуть нам, небого
Шевченківський словник
Шевченківський словник — енциклопедичний словник, своєрідний підсумок розвитку шевченкознавства в УРСР.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Шевченківський словник
Шевченко Тарас Григорович
Тара́с Григо́рович Шевче́нко (відомий також як Кобза́р;, с. Моринці, Київська губернія, Російська імперія (нині Звенигородський район, Черкаська область, Україна) —, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Шевченко Тарас Григорович
Шевченкове (Звенигородський район)
Шевче́нкове (до початку XIX ст. Керелівка, до 1929 — Кирилівка) — село в Україні на Придніпрянській височині у Звенигородському районі Черкаської області, центр сільської ради, до якої входять також хутори Демкове і Кононове-Івасів.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Шевченкове (Звенигородський район)
Щоденник Тараса Шевченка
Щоденник Тараса Шевченка («Щоденник», «Журнал») — записи Тараса Григоровича Шевченка, які він робив протягом року після одержання звістки про можливе звільнення з заслання і до приїзду в Петербург.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Щоденник Тараса Шевченка
Юродивий (поема)
Юродивий — незакінчена поема видатного українського поета Тараса Шевченка.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Юродивий (поема)
Марія (поема)
Марія — відома соціально-філософська поема з елементами біблеїзму видатного українського письменника Тараса Шевченка, написана у 1859 році.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Марія (поема)
Мала Русь
Мала́ Ру́сь (Μικρὰ Ῥωσσία) — грецька церковно-адміністративна назва, що з'явилася на початку 14 століття для окреслення Руського королівства.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Мала Русь
Миргород
Ми́ргород — місто обласного значення в Полтавській області, адміністративний центр Миргородського району.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Миргород
Житіє
Житіє́ (vita, βίος, житіе, «життя») — жанр християнської літератури, біографія святого.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Житіє
Заповіт (вірш)
Заповіт у Кобзарі 1876-го року. «Заповіт» — програмний вірш у формі послання — «заповіту» Тараса Шевченка, написаний 25 грудня 1845 року в Переяславі.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Заповіт (вірш)
Брюллов Карл Павлович
Карл Па́влович Брюлло́в (до 1822 року — Брюлло; —) — російський художник, професор Петербурзької академії мистецтв (з 1836).
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Брюллов Карл Павлович
Блюзнірство
Знищення комуністами Свято-Троїцького кафедрального собору в Симбірську. праворуч Блюзнірство, святотатство (дещо споріднене слово — цинізм) — зневажливо-знущальне, образливе, глузливе ставлення до чого-небудь шанованого і шанобливого; знущання над видатними науковими відкриттями, витворами мистецтва, благородними вчинками, подвигами, моральними нормами, пам'яттю великих людей, героїв тощо.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Блюзнірство
Благовіщення
Благовіщення (Фра Анджеліко, 1437—1446). Благові́щення (Εὐαγγελισμός; Annuntiatio) — у християнстві блага вістка від архангела Гавриїла до Діви Марії про те, що вона непорочно зачне від Святого Духа і народить Ісуса Христа, Сина Божого, Месію.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Благовіщення
Богородський Петро Федорович
Петро́ Фе́дорович Богоро́дський (1803 — невід.) — дяк села Кирилівки (1824—1836), перший вчитель Тараса Шевченка.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Богородський Петро Федорович
Всеукраїнська православна церковна рада
Всеукраї́нська правосла́вна церко́вна ра́да (ВПЦР, ВУПЦР) — тимчасовий керівний орган Української православної церкви, створений на початку грудня 1917 року організаційним комітетом зі скликання Всеукраїнського церковного собору.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Всеукраїнська православна церковна рада
Василь (Липківський)
Митрополи́т Васи́ль (в миру: Васи́ль Костянти́нович Липкі́вський;, село Попудня, Уманський повіт, Київська губернія —, Київ) — український релігійний діяч, церковний реформатор, проповідник, педагог, публіцист, письменник і перекладач, борець за автокефалію українського православ'я, творець і перший митрополит Київський і всієї України відродженої 1921 року Української Автокефальної Православної Церкви.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Василь (Липківський)
Ватикан
Ватика́н, або Святі́йший Престо́л, також Держа́ва-Мі́сто Ватика́н (Status Civitatis Vaticanae, Stato della Città del Vaticano) — резиденція Папи Римського, територія Святійшого Престолу (Престолу Святого Петра), центрального органу Католицької Церкви.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Ватикан
Григорій (Хомишин)
Блаженний Григо́рій Хоми́шин (Хомишин Григорій Лукич; 25 березня 1867, Гадинківці, тепер село Гусятинського району Тернопільської області — 28 грудня 1945, Київ) — єпископ Української греко-католицької церкви; з 19 червня 1904 року єпископ Станіславівський.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Григорій (Хомишин)
Давид
Давид — один з найвідоміших персонажів Біблії, другий цар давнього Ізраїлю, правнук Боаза та Рут.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Давид
День (газета)
«День» — щоденна всеукраїнська газета суспільно-політичної тематики, що виходить чотири рази на тиждень (з вівторка по п'ятницю).
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і День (газета)
Деномінація (релігія)
Деномінація (від латинського «перейменування») – окрема, автономна гілка християнської церкви, у радянському та пострадянському релегієзнавстві термін деномінація був інтрепретований як проміжний тип релігійної організації між сектою та церквою.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Деномінація (релігія)
Євхаристія
Богослужбове та сотеріологічне значення таїнства євхаристіїЄвхаристія Євхари́стія (ευχαριστία, «подяка»; eucharistia), або Святе́ Прича́стя — у християнстві тіло і кров Господа Нашого Ісуса Христа під видами дарів хліба і вина; також — прийняття (причащання) цих дарів.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Євхаристія
Єзекиїл
Мікеланджело: Пророк Єзекиїл, Систинська капела, Рим Єзекиї́л, також Єзекіїль (єврейською: יחזקאל Єхезкель, «Бог зміцнить») — старозавітній біблійний пророк, належить до великих пророків, був сучасником пророка Єремії.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Єзекиїл
Іларіон (Огієнко)
Митрополит Іларіон (світське ім'я Іва́н Іва́нович Огіє́нко;, Брусилів —29 березня 1972, Вінніпег, Манітоба, Канада) — український вчений, єпископ (від 1940), митрополит УАПЦ (від 1944), предстоятель УГПЦК (від 1951), політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Іларіон (Огієнко)
Індекс заборонених книг
Index Librorum Prohibitorum, 1564 І́ндекс заборо́нених книг (Index Librorum Prohibitorum) — список публікацій, які були заборонені Римо-католицькою Церквою.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Індекс заборонених книг
Лисянка (смт)
Ли́сянка — селище міського типу, районний центр однойменного району Черкащини.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Лисянка (смт)
Лета
Лета (Λήθη) — річка забуття в Аїді.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і Лета
11 липня
11 липня — 192-й день року (193-й в високосні роки) в григоріанському календарі.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і 11 липня
15 липня
15 липня — 196-й день року (197-й у високосні роки) в григоріанському календарі.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і 15 липня
1646
Реформація Епоха великих географічних відкриттів Ганза Нідерландська революція Річ Посполита Запорозька Січ.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і 1646
1827
Датою офіційного заснування бальнеологічного курорту Трускавець, вважається 1827 р., коли тут було споруджено приміщення для перших 8 ванн.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і 1827
23 жовтня
23 жовтня — 296-й день року (297-й у високосні роки) за григоріанським календарем.
Переглянути Погляди Тараса Шевченка щодо релігії і 23 жовтня
Також відомий як Антирелігійні погляди Тараса Шевченка, Релігійні погляди Тараса Шевченка.