Більш швидкий доступ, ніж браузер!
26 відносини: Казахстан, Кам'янське, Київ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Кизилорда, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, Носівський район, Стилістика української мови, Українська література, Українська мова, Чернігівська область, Байкове кладовище, Володькова Дівиця, Історія української мови, 1896, 1920, 1923, 1931, 1937, 1942, 1944, 1959, 1960, 1975, 31 грудня, 4 березня.
Казахстан
Казахста́н (Қазақстан., Казахстан), офіційна назва — Респу́бліка Казахста́н — одна з країн Центральної Азії.
Новинка!!: Плющ Павло Павлович і Казахстан · Побачити більше »
Кам'янське
Кам'янське́ (у 1936—2016 роках — Дніпродзержи́нськ) — місто обласного значення Дніпропетровської області.
Новинка!!: Плющ Павло Павлович і Кам'янське · Побачити більше »
Київ
Ки́їв — столиця України, одне з найбільших і найстаріших міст Європи.
Новинка!!: Плющ Павло Павлович і Київ · Побачити більше »
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Київський національний університет імені Тараса Шевченка — державний вищий навчальний заклад України, розташований у місті Києві.
Новинка!!: Плющ Павло Павлович і Київський національний університет імені Тараса Шевченка · Побачити більше »
Кизилорда
Кизилорда (Қызылорда, Кызылорда) — місто обласного підпорядкування в Казахстані, центр Кизилординської області. Проживає 157 364 мешканців (перепис 1999), чисельність жителів населених пунктів, віднесених до Кзилординської міськради — 190,5 тис. Місто розташоване на правому березі річки Сирдар'я. Залізнична станція на лінії Оренбург—Ташкент. Через місто проходить автошлях європейського значення Челябінськ—Жезказган—Ташкент—Душанбе—Нижній Пяндж (E123). Комбінат будматеріалів, домобудівний комбінат; целюлозно-картонний завод, виробництво сільськогосподарських машин; легка, харчова промисловість. Педагогічний інститут. Історико-краєзнавчий музей. Театр. Засноване близько 1820 року. Колишні назви: Ак-Мечеть (1820–1853), Перовськ (1853–1920), Ак-Мечеть (1920–1925), Кзил-Орда (1925–1992). У 1925–1928 роках адміністративний центр Казакської Автономної Соціалістичної Радянської Республіки. Після переведення столиці до м. Алма-Ата — центр Кзил-Ординської округи. До складу міськради також входять селища Белкуль і Тасбугет. В часи Другої світової війни в місті діяв Об'єднаний український державний університет, створений рішенням уряду СРСР шляхом тимчасового об'єднання евакуйованих Київського і Харківського університетів.
Новинка!!: Плющ Павло Павлович і Кизилорда · Побачити більше »
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Ні́жинський держа́вний університе́т і́мені Мико́ли Го́голя — вищий заклад освіти четвертого рівня, що розташований у м. Ніжин, Чернігівської області.
Новинка!!: Плющ Павло Павлович і Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя · Побачити більше »
Носівський район
Носі́вський район — район Чернігівської області України з центром у місті Носі́вка.
Новинка!!: Плющ Павло Павлович і Носівський район · Побачити більше »
Стилістика української мови
Стиль літературної мови є різновидом мови, якому притаманний певний відбір мовних засобів, що найкраще відповідають завданню спілкування між людьми у певних умовах.
Новинка!!: Плющ Павло Павлович і Стилістика української мови · Побачити більше »
Українська література
Видатні українські письменники і поети. Украї́нська літерату́ра — література, написана українською мовою.
Новинка!!: Плющ Павло Павлович і Українська література · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Плющ Павло Павлович і Українська мова · Побачити більше »
Чернігівська область
Черні́гівська о́бласть — область у північно-східній частині України.
Новинка!!: Плющ Павло Павлович і Чернігівська область · Побачити більше »
Байкове кладовище
Леся Українка Ба́́йкове кладови́ще — некрополь у Голосіївському районі Києва, пам'ятка історії та культури: одна з найстаріших у місті, ховати тут почали ще 1834 року.
Новинка!!: Плющ Павло Павлович і Байкове кладовище · Побачити більше »
Володькова Дівиця
Володько́ва Діви́ця (1928—2016 Червонопартизанське, Червоні Партиза́ни) — село в Україні, в Носівському районі Чернігівської області.
Новинка!!: Плющ Павло Павлович і Володькова Дівиця · Побачити більше »
Історія української мови
Украї́нська мо́ва (вимовляється) — мова, поширена у південно-східній Європі, належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної родини.
Новинка!!: Плющ Павло Павлович і Історія української мови · Побачити більше »
1896
Без опису.
Новинка!!: Плющ Павло Павлович і 1896 · Побачити більше »
1920
Без опису.
Новинка!!: Плющ Павло Павлович і 1920 · Побачити більше »
1923
Без опису.
Новинка!!: Плющ Павло Павлович і 1923 · Побачити більше »
1931
Без опису.
Новинка!!: Плющ Павло Павлович і 1931 · Побачити більше »
1937
Без опису.
Новинка!!: Плющ Павло Павлович і 1937 · Побачити більше »
1942
Без опису.
Новинка!!: Плющ Павло Павлович і 1942 · Побачити більше »
1944
Без опису.
Новинка!!: Плющ Павло Павлович і 1944 · Побачити більше »
1959
Без опису.
Новинка!!: Плющ Павло Павлович і 1959 · Побачити більше »
1960
Без опису.
Новинка!!: Плющ Павло Павлович і 1960 · Побачити більше »
1975
Без опису.
Новинка!!: Плющ Павло Павлович і 1975 · Побачити більше »
31 грудня
31 грудня — 365-й день року (366-й у високосні роки) в григоріанському календарі.
Новинка!!: Плющ Павло Павлович і 31 грудня · Побачити більше »
4 березня
4 березня — 63-й день року за Григоріанським календарем (64-й у високосні роки).
Новинка!!: Плющ Павло Павлович і 4 березня · Побачити більше »
