Зміст
33 відносини: Карагеоргієвичі, Карагеоргій, Князівство Сербія, Королівство Сербія, Петро I Карагеоргієвич, Перше сербське повстання, Османська імперія, Арсен Карагеоргійович, Австро-Угорщина, Александр Карагеоргієвич, Народні збори Сербії, Російська імперія, Тімішоара, Хотин, Юлія Хуньяді де Кетей, Михайло Обренович, Милош Обренович, Зорка Чорногорська, Белград, Відень, Друге сербське повстання, Демидова Аврора Павлівна, Любиця Вукоманович, 1 червня, 10 лютого, 15 вересня, 15 лютого, 1810, 1844, 1850, 27 лютого, 29 березня, 3 січня.
- Персоналії:Валєво
Карагеоргієвичі
Герб династії Карагеоргієвичі (Карађорђевићи) — князівська (в 1808—1813, 1842—1858), 1903—1918 — королівська династія в Сербії, 1918—1929 — в Королівстві сербів, хорватів і словенців, 1929—1945 (фактично до 1941 року) — в Югославії.
Переглянути Персіда Ненадович і Карагеоргієвичі
Карагеоргій
Георгій Петрович (Ђорђе Петровић, Đorđe Petrović), відоміший як Карагеоргій (Карађорђе, Karađorđe) (нар. 16 листопада 1762 — 13 липня 1817) — лідер Першого сербського повстання проти Османської імперії, засновник династії Карагеоргієвичів.
Переглянути Персіда Ненадович і Карагеоргій
Князівство Сербія
Князівство Сербія (Кнежевина Србија, Kneževina Srbija) — балканська держава, утворена після сербської революції в 1817.
Переглянути Персіда Ненадович і Князівство Сербія
Королівство Сербія
Королі́вство Се́рбія (Краљевина Србија, Kraljevina Srbija) — балканська держава, що була утворена після коронування у 1882 році князя Мілана Обреновича, правителя князівства Сербія.
Переглянути Персіда Ненадович і Королівство Сербія
Петро I Карагеоргієвич
Петро I Карагеоргієвич (Петар I Карађорђевић, Petar I Karađorđević) — третій король Сербії, перший король сербів, хорватів та словенців з роду Карагеоргієвичів.
Переглянути Персіда Ненадович і Петро I Карагеоргієвич
Перше сербське повстання
Перше сербське повстання (Први српски устанак) — національно-визвольне антифеодальне повстання сербського народу проти турецького військово-феодального гніту в 1804—1813 роках.
Переглянути Персіда Ненадович і Перше сербське повстання
Османська імперія
Осма́нська імпе́рія — ісламська монархічна держава турецької династії Османів.
Переглянути Персіда Ненадович і Османська імперія
Арсен Карагеоргійович
Арсен Карагеоргійович (народжений у Тімішоара, 4 /16 квітня 1859 — помер у Парижі, 19 жовтня 1938) був сином князя Олександра Карагеоргійовича та принцеси Персіди (народився як Ненадовіч), брата короля Петра І Визволителя.
Переглянути Персіда Ненадович і Арсен Карагеоргійович
Австро-Угорщина
А́встро-Уго́рщина, або Австро-Угорська монархія — двоєдина (дуалістична) монархія, очолена династією Габсбурґів та утворена внаслідок компромісної угоди, укладеної між двома складовими її частинами — Австрійською імперією та Угорським королівством — 1867 року.
Переглянути Персіда Ненадович і Австро-Угорщина
Александр Карагеоргієвич
255x255px Олександр Карагеоргієвич (Александар Карађорђевић, *29 вересня 1806 — †22 квітня 1885) — сербський князь в 1842–1858 роках.
Переглянути Персіда Ненадович і Александр Карагеоргієвич
Народні збори Сербії
Будинок парламенту Сербії у Белграді Народні збори Се́рбії (Народна скупштина Републике Србије,серб.лат. Narodna skupština Republiki Srbije) — найвищий законодавчий і конституційний орган (парламент) у Сербії.
Переглянути Персіда Ненадович і Народні збори Сербії
Російська імперія
Росі́йська імпе́рія — держава, що виникла на основі земель колишнього Московського царства, цю назву вона дістала в процесі петровських реформ 1708–1721 рр, відомих також як «прорубування вікна в Європу».
Переглянути Персіда Ненадович і Російська імперія
Тімішоара
Тімішоа́ра (Timișoara, Temesvár) — місто на заході Румунії, у Банаті, на каналі річки Бега, що пов'язує Тімішоару з Дунаєм.
Переглянути Персіда Ненадович і Тімішоара
Хотин
Хоти́н — місто в Україні, центр Хотинського району Чернівецької області.
Переглянути Персіда Ненадович і Хотин
Юлія Хуньяді де Кетей
Юлія Хуньяді де Кетей (Hunyady Júlia), також Юлія Обренович (Јулија Обреновић) та Юлія Аренберзька (Julie d'Arenberg), (26 серпня 1831 — 19 лютого 1919) — угорська шляхтянка з династії Хуньяді, донька графа Ференца Хуньяді де Кетей та графині Юлії Зіче де Зіч е Вашонкеу, дружина князя Сербії Михайла Обреновича, згодом — бельгійського принца Карла Аренберзького.
Переглянути Персіда Ненадович і Юлія Хуньяді де Кетей
Михайло Обренович
Михайло ІІІ Обренович (Михаило Обреновић; 4 (16) вересня 1823 — 29 травня (10 червня) 1868) — сербський князь в 1839—1842 і 1860—1868 рр.
Переглянути Персіда Ненадович і Михайло Обренович
Милош Обренович
Милош Обренович (Милош Обреновић; 18 березня 1780 — 26 вересня 1860) — сербський князь у 1815—1839 і 1858—1860 роках.
Переглянути Персіда Ненадович і Милош Обренович
Зорка Чорногорська
Зорка Чорногорська, також Зорка Карагеоргієвич (Зорка Карађорђевић), уроджена Любиця Петрович-Негош (Љубица Петровић Његош), (23 грудня 1864 — 16 березня 1890) — чорногорська княжна з династії Петровичів-Негошів, донька князя Чорногорії Ніколи I та Мілени Вукотіч, дружина сербського принца Петра Карагеоргієвича, майбутнього короля Сербії, матір першого короля Югославії Александра I.
Переглянути Персіда Ненадович і Зорка Чорногорська
Белград
Панорама Белграда з фортеці Калемегдан Сербської скупшини в Белграді Белгра́д, Белґра́д (Београд - Білгород) — столиця Сербії та колишньої Югославії.
Переглянути Персіда Ненадович і Белград
Відень
Ві́день (Wien, Wean, Vindobona) — столиця Австрії.
Переглянути Персіда Ненадович і Відень
Друге сербське повстання
Друге сербське повстання (Други српски устанак) — національно-визвольне повстання сербського народу проти турецького військово-феодального гніту в 1815–1817 роках.
Переглянути Персіда Ненадович і Друге сербське повстання
Демидова Аврора Павлівна
Демидова Аврора Павлівна (Демидова Аврора Павловна), (2 листопада 1873 — 16 червня 1904) — княжна Сан-Донато з роду Демидових, донька другого князя Сан-Донато Павла Павловича Демидова та княжни Олени Петрівни Трубецької, дружина князя Арсена Карагеоргієвича, матір принца Югославії Павла Карагеоргієвича.
Переглянути Персіда Ненадович і Демидова Аврора Павлівна
Любиця Вукоманович
Любиця Обренович(Вукоманович, 14 січня 1785— 14 травня 1843) сербська принцеса, дружина князя Милоша Обреновича, і мати князя Михайла Обреновича.
Переглянути Персіда Ненадович і Любиця Вукоманович
1 червня
1 червня — 152-й день року (153-й у високосні роки) у григоріанському календарі.
Переглянути Персіда Ненадович і 1 червня
10 лютого
10 лютого — 41-й день року в григоріанському календарі.
Переглянути Персіда Ненадович і 10 лютого
15 вересня
15 вересня — 258-й день року (259-й у високосні роки) у григоріанському календарі.
Переглянути Персіда Ненадович і 15 вересня
15 лютого
15 лютого — 46-й день року у григоріанському календарі.
Переглянути Персіда Ненадович і 15 лютого
1810
Дивись також:Категорія:Народились 1810.
Переглянути Персіда Ненадович і 1810
1844
Див.
Переглянути Персіда Ненадович і 1844
1850
Див.
Переглянути Персіда Ненадович і 1850
27 лютого
27 лютого — 58-й день року в григоріанському календарі.
Переглянути Персіда Ненадович і 27 лютого
29 березня
29 березня — 88-й день року (89-й у високосні роки) у григоріанському календарі.
Переглянути Персіда Ненадович і 29 березня
3 січня
3 січня — 3-й день року в григоріанському календарі.
Переглянути Персіда Ненадович і 3 січня