Зміст
43 відносини: Католицтво, Костянтин VII Багрянородний, Кочівництво, Кочівники, Потойбічний світ, Повір'я, Половці, Передбачення, Асиміляція (культурна), Решето, Релігія, Сходознавство, Свято Купала, Світогляд, Сибір, Слов'яни, Словаки, Тюркські мови, Тюрки, Тайга, Тенгрі, Угорці, Угорщина, Фіно-угорські народи, Ханти, Хозари, Шаманізм, Міфологія, Магія, Жрецтво, Завоювання угорцями Паннонського басейну, Булгари, Башкири, Бог, Бойківський говір, Відьма, Ворожіння, Галюциногенні гриби, Гоголь Микола Васильович, Етимологія, Етнос, Лісостеп, Лелека (рід).
Католицтво
Знак влади римського архієпископа — ключі святого Петра Базиліка святого Петра, центральний храм Ватикану. Католи́цька це́рква (Ecclesia Catholica, «вселенська церква») — найбільша християнська церква.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Католицтво
Костянтин VII Багрянородний
Констянтин VII Багрянородний та його мати Зоя Музеї образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна Костянтин VII Багрянородний, або Порфірородний, чи Порфірогенет (Κωνσταντίνος Ζ Πορφυρογέννητος, буквально — «народжений у багряниці, у порфірі, у царському палаці»; 17 або 18 травня 905 — 9 листопада 959) — візантійський імператор (908—959, фактично 945—959) з Македонської династії.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Костянтин VII Багрянородний
Кочівництво
Кочівництво, або номадизм (від νομάδες, що, у свою чергу, є похідним від νέμω — пасу) — характерний для минулих епох і притаманний лише окремим сучасним людностям спосіб життєдіяльності, що базується на веденні випасного скотарства, пов'язаного з великими перегонами худоби на нові місця паші та водопої й відповідними пересуваннями цілих родин людей.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Кочівництво
Кочівники
ХХ ст.ст.'' Кочівники́, кочовики або номади (через nomade з νομάδες від νέμω «пасу, випасаю (худобу)») — окремі люди, спільноти або цілі племена і народи, що з економічних, традиційно-культурних або інших причин не мають постійного нерухомого житла і переміщуються з одного місця на інше.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Кочівники
Потойбічний світ
Потойбі́чний світ, потойбі́ччя, той світ — у різноманітних релігійних системах (як язичницьких, так і монотеїстичних) — світ, до якого потрапляють люди після смерті, мешкання померлих або їх душ.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Потойбічний світ
Повір'я
Пові́р'я — перекази, легенди, в основі яких лежать своєрідні народні уявлення про зв'язки між явищами навколишнього світу і долею людини.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Повір'я
Половці
По́ловці — тюркомовний кочовий народ пізнього середньовіччя.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Половці
Передбачення
Передбачення в науці — футурологічний метод визначення, опису об'єктів, явищ фізичної реальності, соціальних процесів, які ще не існують на момент дослідження, але можуть з'явитися і бути виявленими та вивченими в майбутньому.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Передбачення
Асиміляція (культурна)
Культу́рна асиміля́ція (Cultural assimilation; від assimilatio, «уподібнення») — процес прийняття певним народом або спільнотою культури (мови, цінностей, звичаїв) та самосвідомості (ідентичності) іншого народу або спільноти.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Асиміляція (культурна)
Решето
Решето на брусованій стіні сільськогосподарської споруди. Естонія Ре́шето — предмет хатнього начиння у вигляді дерев'яного обода (обичайки) з натягнутою з одного боку сіткою для просіювання чого-небудь (переважно зерна, борошна).
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Решето
Релігія
Символи релігій світу Релі́гія (від religio — зв'язок) — особлива система світогляду та світосприйняття конкретної людини або групи людей, набір культурних, духовних та моральних цінностей, що обумовлюють поведінку людини.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Релігія
Сходознавство
Сходозна́вство, або орієнталістика — галузь суспільних наук, що комплексно вивчає історію, економіку, мови, літературу, етнографію, мистецтво, релігію, філософію, пам'ятки матеріальної і духовної культури Сходу.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Сходознавство
Свято Купала
Пирогові (липень 2015) Генріх Семирадський. Ніч на Івана Купала Іва́на Купа́ла, Купа́йла — традиційне східнослов'янське свято, яке відзначали вночі перед Івановим днем (24 червня за старим стилем).
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Свято Купала
Світогляд
Світо́гляд — сукупність переконань, оцінок, поглядів та принципів, які визначають найзагальніше бачення та розуміння світу і місце особистості у ньому, а також її життєві позиції, програми поведінки та діяльності.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Світогляд
Сибір
Сибір (блідочервоний) і Сибірський федеральний округ (червоний). Сибір — великий історико-географічний регіон Євразії, що простягається від Північного Льодовитого океану на півночі до горбкуватих степів Казахстану та Монголії та лісів КНР на півдні (близько 3 500 км) і від Уралу на заході до гірських хребтів тихоокеанського вододілу на сході (близько 7000 км).
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Сибір
Слов'яни
Країни, де слов'янські мови є державними. Світло-зелений — західні, темно-зелений — східні, чорний — південні слов'янскі мови Слов'яни — східна група індоєвропейських народів VI столітті.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Слов'яни
Словаки
Слова́ки (самоназва Slováci — словаці) — народ, який становить основне населення Словаччини.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Словаки
Тюркські мови
Карта тюркських мов алтайської сім'ї мов Тю́ркські мо́ви — мови алтайської макросім'ї; кількадесят живих та мертвих мов Центральної та Південно-Західної Азії, Східної Європи.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Тюркські мови
Тюрки
Тю́рки — культурно-мовна спільність, що сформувалась на території степів Північного Китаю в I тис.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Тюрки
Тайга
Територія, зайнята тайгою зафарбована зеленим Тайга (слово монгольського походження) — біом хвойних лісів помірного та частково субарктичного поясу Північної півкулі.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Тайга
Тенгрі
Слово ''тенгрі'', написане давньотюркським (рунічним) письмом ''Дайчин-'''Тенгрі''''' Тенгрі (Tenggeri, уйг. Täŋri, 騰格里, 撐犂) — назва Бога у тюркських народів, Всевишній, відповідає поняттю Бога у християн, Аллаха у мусульман і китайському поняттю Неба.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Тенгрі
Угорці
Уго́рці, мадя́ри (від magyarok — «мадярок») — народ з фіно-угорської групи, основне населення Угорщини (98 % з 10,6 млн у 1977 році, 97,3 % з 10,2 млн у 2001 році, та тільки 78,2 % з 9 937 628 осіб в — 2011 році).
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Угорці
Угорщина
Уго́рщина (Magyarország — «Мадя́рщина») — держава в Центральній Європі з населенням близько 10 мільйонів осіб.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Угорщина
Фіно-угорські народи
уральської мовної сім'ї Фі́но-у́гри або у́гро-фі́ни — група народів, що мають споріднені мовні риси (фіно-угорські мови уральської мовної родини) і утворилися з племен північно-східної Європи, що з часів неоліту заселяли Західний Сибір, Зауралля, північне і середнє Приуралля, територію на північ від верхньої Волги, Волго-Окське межиріччя та середнє Поволжя до півночі сучасної Саратовської області в Росії.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Фіно-угорські народи
Ханти
Ха́нти (самоназва ханте, кантек, застарілий екзонім обські остяки́; Ха́нты) — корінний угро-фінський народ півночі Західного Сибіру.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Ханти
Хозари
Хозари — племя, що з'явилося в південно-східній Європі після відходу гунів (IV століття) і проіснувало до XI ст., східні сусіди східнослов'янських племен, пізніше Київської Русі.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Хозари
Шаманізм
Амазонки Шамані́зм — віра у те, що людина може бути духовним посередником між світом живих і світом духів.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Шаманізм
Міфологія
Персонажі й артефакти міфологій різних народів світуМіфоло́гія або мітологія (μυθολογία від μῦθος — переказ та λόγος — слово; виклад стародавніх сказань, переказів) — сукупність пов'язаних міфів певних людських спільнот.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Міфологія
Магія
Магія (magia, з μαγεία — «чаклунство», «чарівництво», «ілюзія») або чари — сукупність прийомів і обрядів, що здійснюються з метою вплинути надприродним шляхом на явища природи, тварин або людину.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Магія
Жрецтво
Жрецтво (одн. жрець, жриця, род.від. жерця мн. жерці) — суспільний стан чи кастова група людей, що виконували релігійні обряди.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Жрецтво
Завоювання угорцями Паннонського басейну
Європа в 814 році Міграція угорців Завоювання угорцями Паннонського басейнуKontler 1999, p. 42.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Завоювання угорцями Паннонського басейну
Булгари
Булга́ри (Bulgares, Βoύλγαρoί, староболг. Блъгарє), (българы, булгарлар, Пӑлха́рсем, прабългари), — група кочових племен, що населяли в другій половині V століття степи Причорномор'я і Приазов'я до Каспія і розселилися звідти в Подунав'я, Середнє Поволжя і ряд інших регіонів.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Булгари
Башкири
Башкири в Парижі, 1812 Башки́ри (самоназва — башҡорт) — тюркська нація, яка живе на Південному Уралі і за Уралом РФ, мають автономію — Республіка Башкортостан, також живуть у сусідніх областях і автономних районах РФ.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Башкири
Бог
Син Божий в образі людини, Ісуса Христа, Вчителя і Спасителя людства Образ Бога Творця роботи Мікеланджело, картина «Сотворення сонця та місяця» Бог або Господь (зі старосл.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Бог
Бойківський говір
Бойківський говір (13) Бо́йківський го́вір (північнокарпатський, або північнопідкарпатський говір) — поширений у гірських районах Львівської та Івано-Франківської областей.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Бойківський говір
Відьма
Тарас Шевченко. Ілюстрація до поеми «Відьма». Олівець. 1847 Відьма — жінка з надприродними силами, які вона використовує на шкоду людям.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Відьма
Ворожіння
Різдвяні ворожіння (Микола Пимоненко, 1888) Ворожі́ння, ворожба́ — прийоми чи обряди, що наявні в культурах багатьох народів і начебто дозволяють дізнатися майбутнє, пізнати непізнавані людським розумом сторони дійсності тощо.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Ворожіння
Галюциногенні гриби
Мухомор червоний псилоцибе кубинської в приміщенні Галюциноге́нні гриби́ (психогенні, «магічні», «чарівні» гриби) — загальноприйнята назва видів грибів, плодові тіла яких містять галюциногенні (психоделічні) речовини.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Галюциногенні гриби
Гоголь Микола Васильович
Мико́ла Васи́льович Го́голь (Николай Васильевич Гоголь; прізвище при народженні Яно́вський, з 1821 року — Го́голь-Яно́вський; року, Сорочинці, нині Великі Сорочинці, Миргородський район, Полтавська область — року, Москва) — український та російський письменникЧижевський Д.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Гоголь Микола Васильович
Етимологія
Етимоло́гія (від ἔτυμον «правда», «істина» і -λόγος — «слово, наука») — розділ лінгвістики, розділ порівняльно-історичного мовознавства, який вивчає походження слів мови; сукупність прийомів дослідження, спрямованих на з'ясування походження слова, а також сам результат цього з'ясування.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Етимологія
Етнос
Е́тнос (від ἐθνικός — народ, через середньовічну -la) — стійке соціальне угруповання людей, що виникло упродовж тривалого історичного розвитку на певній території, де люди мають власну біологічну складову (раса, спільне походження), мову, культуру, усвідомлення власної єдності і відмінності від інших етносів.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Етнос
Лісостеп
Девінський лісостеп, Словаччина Девінський лісостеп, Словаччина Лісосте́п — перехідна природна зона Північної півкулі між зонами мішаних лісів та степу, на якій чергуються ділянки лісу і степу.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Лісостеп
Лелека (рід)
Лелека (Ciconia) — рід птахів родини лелекові.
Переглянути Пережитки шаманізму в угорському фольклорі і Лелека (рід)
Також відомий як Залишки шаманізму в угорському фольклорі.