Ми працюємо над відновленням додатку Unionpedia у Google Play Store
ВихідніВхідний
🌟Ми спростили наш дизайн для кращої навігації!
Instagram Facebook X LinkedIn

Остготи

Індекс Остготи

Мапа Остготського королівства Остготи (остроготи Ostrogothi) або грейтунги (Greutungi) — давньогерманський народ, східна гілка готів, що розділилися з кінця IV століття на вестготів (західних готів) і остготів (східних).

Зміст

  1. 46 відносини: IV століття, Королівство остготів, Константинополь, Паннонія, Одоакр, Аттіла, Аталаріх, Аріанство, Амаласунта, Амали, Норик (країна), Равенна, Тіроль (історична область), Тиса, Теодимир, Теодоріх Великий, Фригія, Феодосій Великий, Чорне море, Зенон, Біле море, Балтійське море, Боецій, Візантійська імперія, Вінітар, Валамир, Видимир I, Волга, Германаріх, Гейзеріх, Дністер, Дніпро, Дон, Італія, Іллірія, Елак, Лідія, Йордан (історик), 373, 454, 475, 481, 488, 493, 526, 534.

  2. Історія Балкан
  3. Германські племена
  4. Стародавня Італія

IV століття

Поступовий економічний і політичний занепад Римської імперії.

Переглянути Остготи і IV століття

Королівство остготів

Королівство остготів (гот. Ostrogutans iudangardi) — нетривке пізньоантичне ранньофеодальне державне утворення, створене в ході захоплення римської території одним із германських племен - остготами.

Переглянути Остготи і Королівство остготів

Константинополь

Мапа Константинополя у візантійську добу Константинополь, Костянтинополь, або Царгород (Κωνσταντινούπολη, Constantinopolis, قسطنطينيه Konstantiniyye, İstanbul, у сагах Miklagarðr) — місто на європейському березі Босфору в місці, де він поєднується із затокою Золотий Ріг.

Переглянути Остготи і Константинополь

Паннонія

Паннонія в складі Римської Імперії Панно́нія (Pannonia) — була давньою провінцією Римської імперії, обмеженою з півночі й сходу Дунаєм, на заході межувала з Нориком і верхньою Італією, з півдня — з Далмацією і верхньою Мезією.

Переглянути Остготи і Паннонія

Одоакр

Одоакр (Odoacer, -) — король русинів, полководець та цар Венетський на римській службі.

Переглянути Остготи і Одоакр

Аттіла

Атті́ла (Етеле, Etcel, Atli; 396 — 453, Паннонія) — каган (вождь) гунів з 434, підніс Гунську імперію (місцезнаходження столиці невідоме) до вершини могутності — її сфера впливу простягалася від річки Урал та Кавказу до річки Рейн і від річки Дунай до Балтійського моря.

Переглянути Остготи і Аттіла

Аталаріх

Атала́ріх (*516 — †2 жовтня 534) — король остготів в Італії.

Переглянути Остготи і Аталаріх

Аріанство

Аріанські й католицькі країни (495). Аріа́нство, або арія́нство (Arianismus, Arrianismus, Αρειανισμός) — IV—VI століттях християнська єресь, один з напрямків розвитку ранньої християнської церкви.

Переглянути Остготи і Аріанство

Амаласунта

Амаласунта (Амаласвінта; померла навесні 535) — королева-регентша в 526–534 роках при Аталаріху, синові, малолітньому наступнику короля остготів Теодоріха Великого.

Переглянути Остготи і Амаласунта

Амали

Амали — ім'я династії правителів готів, що правили з IV століття на теренах сучасної України, в Східній та Центральній Європі.

Переглянути Остготи і Амали

Норик (країна)

Римська провінція Норик бл. 120 року. Норик (Noricum) — царство племені теврисків (IV—I ст. до н. е.) і потім давньоримська провінція між верхньою течією Драви і Дунаєм (з кінця I ст.

Переглянути Остготи і Норик (країна)

Равенна

Раве́нна (Ravenna) — місто та муніципалітет в Італії, у регіоні Емілія-Романья, столиця провінції Равенна, столиця Західної Римської імперії з 402 по 476.

Переглянути Остготи і Равенна

Тіроль (історична область)

Тіроль (Тироль, Tirol; Tirolo; Tirolis) — історична область в Центральній Європі у східній частині Альпійських гір, що включає федеральну землю Тіроль в складі Австрії та автономні провінції Південний Тіроль та Тренто (регіон Трентіно-Альто-Адідже) в Італії.

Переглянути Остготи і Тіроль (історична область)

Тиса

Ти́са — (Tisza; Theiß; Tisa) — річка, найбільша ліва притока Дунаю (басейн Чорного моря).

Переглянути Остготи і Тиса

Теодимир

Теодемер (готськ. 𐌸𐌹𐌿𐌳𐌰𐌼𐌴𐍂𐍃/Þiudamers, Theodomirus, Θεόδεμιρ) — король остготів, правив у 469—474 роках, з роду Амалів, син Вандалара, брат Валамера і Відемера I.

Переглянути Остготи і Теодимир

Теодоріх Великий

Монети Теодоріха Великого Теодоріх Великий (Þiudareiks; Flāvius Theodericus; Θευδέριχος, Theuderikhos; Þēodrīc; Þjōðrēkr, Þīðrēkr; 451 — 30 серпня 526) — король остготів, правив у 475-526 роках, з роду Амалів.

Переглянути Остготи і Теодоріх Великий

Фригія

Фригія — як історичний регіон (позначений жовтим) і держава (приблизні кордони позначені помаранчовою лінією) Фригійці в традиційному одязі Фри́гія (Φρυγία, Frigya) — історичний регіон і стародавня держава на заході Малої Азії зі столицею Гордіон.

Переглянути Остготи і Фригія

Феодосій Великий

Феодосій І Великий (Flavius Theodosius I, 347-395) — римський імператор на сході (379-394) та останній єдиний римський імператор (394-395) після того, як він об'єднав східну та західну частини імперії.

Переглянути Остготи і Феодосій Великий

Чорне море

''Розташування Чорного моря'' Азовське моря. Компіляція супутникових світлин НАСА з космосу'' ''Рельєф чорноморського регіону'' Чо́рне мо́ре, Руське море (Rucenum mare; Черно море, შავი ზღვა, Амшын Еиқәа, Чёрное мо́ре, Marea Neagră, Qara deñiz, Karadeniz) — море між Європою та Західною Азією (проходить водна межа між Європою і Малою Азією).

Переглянути Остготи і Чорне море

Зенон

Зенóн — чоловіче ім'я (давньо)грецького походження, означає «подарунок Зевса».

Переглянути Остготи і Зенон

Біле море

Супутникові знімки моря в травні та квітні. Віллема Янсзона Блау, 1635 рік Валентин Сєров «Біле море», 1894, Третьяковська галерея Святому Носі. Баренцеве море ліворуч, Біле море праворуч.

Переглянути Остготи і Біле море

Балтійське море

Балтійське море, карта Балтійське море Більша частина сучасної Фінляндії є колишнім морським дном, або архіпелагом: рівень моря відразу після останнього льодовикового періоду Балтійське море взимку Дюни польського узбережжя Балті́йське мо́ре (давньоруська назва — Варязьке море, у часи Клавдія Птоломея — Венедська затока) — солонувате внутрішнє море розташоване в північній Європі, між 53°N to 66°N і від 20°E to 26°E.

Переглянути Остготи і Балтійське море

Боецій

Бое́цій (Boethius.; 480 — 524) — ранньосередньовічний італійський філософ, неоплатонік, математик, теоретик музики, християнський теолог.

Переглянути Остготи і Боецій

Візантійська імперія

Візанті́йська імпе́рія (грецькою: Βασιλεία τῶν Ῥωμαίων — Basileia tōn Rōmaiōn, царство Ромеїв, царство Римське, Римська імперія, 395-1453) — середньовічна держава, колишня східна частина Римської імперії.

Переглянути Остготи і Візантійська імперія

Вінітар

Вінітар (Winithar Clodius Decimus Panca Vinitharius)(333-404) — король остготів, що мешкали на теренах сучасної України.

Переглянути Остготи і Вінітар

Валамир

Валамер (готськ. 𐍅𐌰𐌻𐌰𐌼𐌴𐍂𐍃 / Walamers, Valamirus) — король остготів, правив приблизно в 440–469 роках, з династії Амалів, старший син Вандалара.

Переглянути Остготи і Валамир

Видимир I

Видимир I (Відімер) (†473) — король частини остготів в Паннонії, правив в 469-473 роках.

Переглянути Остготи і Видимир I

Волга

місто Ржев на Волзі (фото 1910) Во́лга (Юл, Идел, Атӑл, Рав, Вльга, Еділ) — річка в Росії, з довжиною 3 530 км — найбільша річка в Європі.

Переглянути Остготи і Волга

Германаріх

Германа́ріх (близько 265 — 375) — остготський король з роду Амалів, який у IV столітті підкорив своїй владі остготські та вестготські племена на Північному Причорномор'ї, а також дрібні угрофінські племена Поволжжя.

Переглянути Остготи і Германаріх

Гейзеріх

Гейзеріх (Geiseric, бл. 389 — 25 січня 477) — король вандалів та аланів з 428 по 477 рік, один із найвизначніших діячів періоду падіння Західної Римської імперії.

Переглянути Остготи і Гейзеріх

Дністер

Дністе́р (Nistru; антична назва — Τύρας, Tyras, Дънѣстръ) — річка на південному заході України та в Молдові (частково на кордоні обох країн).

Переглянути Остготи і Дністер

Дніпро

Дніпро́ (ст.-слов. Дънѣпръ, Дняпро, Днепр, Özü, Βορυσθένης, Danapris, поетична назва — Славу́тич) — четверта за довжиною (після Волги, Дунаю та Уралу) і третя площею басейну річка Європи (після Волги й Дунаю), річка з найдовшою течією в Україні.

Переглянути Остготи і Дніпро

Дон

Дін або Дон (від скіфсько-сарматської основи dānu, в значенні «вода», «річка»Абаев В. И. Историко-этимологический словарь осетинского языка. Т. 1. М.—Л.: Изд-во АН СССР, 1958.

Переглянути Остготи і Дон

Італія

Іта́лія (Italia), Італі́йська Респу́бліка (Repubblica Italiana) — держава на півдні Європи, у Середземномор'ї.

Переглянути Остготи і Італія

Іллірія

Іллірія або Іллірик (Ιλλυρια, Illyris, Illyrikon; Illyricum) країна в античний період в західній частині Балканського півострова, заселена племенами і кланами іллірійців, які говорили іллірійськими мовами.

Переглянути Остготи і Іллірія

Елак

Елак (Ellac, Elac, Elak, * 425 - † 454) - король гунів, що мешкали на теренах сучасної України, був старшим сином короля гунів Аттіли і королеви Креки.

Переглянути Остготи і Елак

Лідія

Початкова територія Лідії Лідія (Λυδία) — стародавня держава на заході Малої Азії зі столицею у місті Сарди.

Переглянути Остготи і Лідія

Йордан (історик)

Йо́рдан (Jordanis, Jordanes; рр. н. і см. невід.) — пізньоантичний вчений і візантійсько-ґотський історик VI ст. Володів латинською та давньогрецькою мовами, основні праці, що дійшли до нашого часу, написані латиною.

Переглянути Остготи і Йордан (історик)

373

Правління Валентиніана I у Західній Римській імперії й Валента в Східній Римській імперії.

Переглянути Остготи і 373

454

Період падіння Західної Римської імперії.

Переглянути Остготи і 454

475

Період падіння Західної Римської імперії.

Переглянути Остготи і 475

481

Раннє Середньовіччя.

Переглянути Остготи і 481

488

Раннє Середньовіччя.

Переглянути Остготи і 488

493

Раннє Середньовіччя.

Переглянути Остготи і 493

526

Раннє Середньовіччя.

Переглянути Остготи і 526

534

Раннє Середньовіччя.

Переглянути Остготи і 534

Див. також

Історія Балкан

Германські племена

Стародавня Італія

Також відомий як Остроготи.