Зміст
53 відносини: Кульджа, Каракорум-Алтайський округ, Калмицьке ханство, Калмикія, Калмики, Китай, Китайська Народна Республіка, Киргизстан, Ойротська автономна область, Алтайські гори, Алтайський край, Росія, Республіка Алтай, Сіньцзян-Уйгурський автономний район, Сибірські татари, Синто, Сполучені Штати Америки, Середня Азія, Тянь-Шань, Тива, Телеути, Увс, Франція, Хубілай I (імператор Юань), Хувсгел, Хакаси, Ховд (аймак), Хебей, Ціюй I (імператор Мін), Цічжень I (імператор Мін), Цінхай, Шаманізм, Юй Цянь, Мінусінська улоговина, Могулістан, Монголія, Монголоїдна раса, Буддизм, Баян-Улгий, Баянгол-Монгольська автономна область, Ван Чжень, Гелуг, Джунгарське ханство, Джунгарія, Династія Цін, Династія Юань, Династія Мін, Доржи Банзаров, Єнісейські киргизи, Іртиш, ... Розгорнути індекс (3 більше) »
- Джунгарське ханство
- Калмикія
- Монгольські народи
- Народи Китаю
Кульджа
Кульджа (غۇلجا, Ғулҗа, Құлжа) або Їнін (Yíníng.) — місто у Китаї, центр Ілі-Казахського автономного округу, який входить до складу Синьцзян-Уйгурського автономного району.
Переглянути Ойрати і Кульджа
Каракорум-Алтайський округ
Каракорум-алтайський округ — державне утворення алтайців під час Громадянської війни в Росії.
Переглянути Ойрати і Каракорум-Алтайський округ
Калмицьке ханство
Калмицьке ханство (калм. Хальмг хана улус), також Торгоутське ханство — державне утворення калмиків в XVII-XVIII століттях під протекторатом Московського царства, згодом — Російської імперії.
Переглянути Ойрати і Калмицьке ханство
Калмикія
Калмикія у сучасних кордонах Респу́бліка Калми́кія, Калмиччина (Респу́блика Калмы́кия; калм. Хальмг Таңһч) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Південного федерального округу.
Переглянути Ойрати і Калмикія
Калмики
Калмикія у сучасних кордонах Калми́ки, староукр. калму́ки (у Китаї та Монголії також Ойрати, самоназва Хальмг, Калмыки, застаріле російське Ойра́ти) — єдиний монгольський (монголомовний) та буддійський народ Європи, корінне населення республіки Калмикія (Росія).
Переглянути Ойрати і Калмики
Китай
На сьогодні дві держави використовують назву «Китай».
Переглянути Ойрати і Китай
Китайська Народна Республіка
Не плутати з Китайською Республікою (Тайвань), проголошеною у 1912. Кита́йська Наро́дна Респу́бліка — держава в Східній Азії.
Переглянути Ойрати і Китайська Народна Республіка
Киргизстан
Киргизста́н (Кыргызстан), Киргизстан, Киргизия) офіційна назва — Кирги́зька Респу́бліка (Кыргыз Республикасы, Киргизская Республика) — держава в Центральній Азії.
Переглянути Ойрати і Киргизстан
Ойротська автономна область
Ойротська автономна область (Ойротська АО) — адміністративно-територіальна одиниця РРФСР, що існувала у 1922–1948 роки.
Переглянути Ойрати і Ойротська автономна область
Алтайські гори
Перлина Алтайських гір — Телецьке озеро Гора Бєлуха Бєлуха — найвища гора Алтаю і Сибіру Алтайські гори, Казахстан Алтайські гори, Казахстан Маркаколь, Алтайські гори, Казахстан Річка Катунь у Алтаї Кучерлинська долина в Алтайських горах Алтайські гори (озеро Кучерлинське) Алта́йські гори (Алтайские горы, Алтайн нуруу, Алтай таулары, 阿尔泰山脉) — гори в Росії, Казахстані, Китаї та Монголії; довжина понад 2000 км; діляться на власне Алтай (найвища вершина Бєлуха, 4506 м), Алтай Монгольський і Алтай Гобійський; розлогі міжгірні улоговини, глибокі долини річок (Катунь, Бухтарма, Чуя, Бія), близько 3500 озер; листяна тайга 70%, високогірні луки; льодовики; багаті поклади руд металів; Алтайський заповідник (882 тисяч га).
Переглянути Ойрати і Алтайські гори
Алтайський край
Алта́йський край — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Сибірського федерального округу.
Переглянути Ойрати і Алтайський край
Росія
Росі́йська Федера́ція, або Росі́я (Российская Федерация, Россия) — держава у північній Євразії, федеративна змішана республіка, столиця — Москва.
Переглянути Ойрати і Росія
Республіка Алтай
Респу́бліка Алта́й (Респу́блика Алта́й; алт. Алтай Республика) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Сибірського федерального округу.
Переглянути Ойрати і Республіка Алтай
Сіньцзян-Уйгурський автономний район
Сіньцзян-Уйгурський автономний район, скорочено — СУАР (新疆 维吾尔 自治区 xīn-jiāng wéi-wú-ěr zì-zhì-qū; уйг. شىنجاڭ ئۇيغۇر ئاپتونوم رايونى, Shinjang Uyghur aptonom rayoni, Шинҗаң Уйғур аптоном райони) — автономний район на північному заході КНР.
Переглянути Ойрати і Сіньцзян-Уйгурський автономний район
Сибірські татари
Земля барабинських і чатських татар у 16 сторіччі до приєднання Сибіру до Російської держави Сибі́рські тата́ри (самоназва — сиберләр, siberlar).
Переглянути Ойрати і Сибірські татари
Синто
Синто́ або Синтої́зм (【神道】, しんとう,, сінтō, «шлях божеств»; Shintō) — політеїстична язичницька релігія японців.
Переглянути Ойрати і Синто
Сполучені Штати Америки
Сполу́чені Шта́ти Аме́рики, також США, Сполу́чені Шта́ти, Шта́ти, Аме́рика (United States of America, USA, U.S., the USA, the States, America) — конституційна федеративна республіка в Північній Америці, що складається з 50 штатів: Аляски, Гаваїв, 48 штатів на території між Атлантичним і Тихим океанами і між Канадою і Мексикою та федерального (столичного) округу Колумбія.
Переглянути Ойрати і Сполучені Штати Америки
Середня Азія
Центральна Азія. Фізична карта Центральної Азії. Центральна Азія (в радянській науці - Сере́дня А́зія, ще раніше - Туркестан): 1) У фізико-географічному плані це частина Азії, що входила до складу Російської імперії і СРСР.
Переглянути Ойрати і Середня Азія
Тянь-Шань
Тянь-Шань з космосу. Центральний Тянь-Шань. Китаєм і Киргизстаном, гора Хан-Тенгрі (6995 м) у центрі фото. Тянь-Шань Тянь-Шань (Тәңіртауы/Алатау, 天山, Теңир-Тоо/Ала-Тоо, Tyan-Shan) — гірська система в Центральній Азії, що простяглась на території Казахстану, Узбекистану, Киргизстану та Китаю.
Переглянути Ойрати і Тянь-Шань
Тива
Респу́бліка Тива́ (Тува́; Респу́блика Тыва́; тувинськ. Тыва Республика) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Сибірського федерального округу.
Переглянути Ойрати і Тива
Телеути
Розселення телеутів Телеути (самоназва тадар, байат-пачат) — малий тюркський народ в Росії, традиційне місце проживання — південь Західного Сибіру (Кемеровська область).
Переглянути Ойрати і Телеути
Увс
Увс (раніше Убсунурський аймак; Увс аймаг) — аймак на північному заході Монголії.
Переглянути Ойрати і Увс
Франція
Фра́нція, офіційна назва Францу́зька Респу́бліка (La France, République française) — держава на заході Європи, республіка, що межує на північному сході з Бельгією, Люксембургом і Німеччиною, на сході з Німеччиною, Швейцарією, південному-заході з Іспанією й Андоррою, на південному-сході з Італією та Монако на півдні омивається Середземним морем, на заході — Атлантичним океаном.
Переглянути Ойрати і Франція
Хубілай I (імператор Юань)
Хубіла́й (Qubilai, Хубилай;; 23 вересня 1216 — 18 лютого 1294) — монгольський державний і політичний діяч.
Переглянути Ойрати і Хубілай I (імператор Юань)
Хувсгел
Хувсгел (раніше Хубсугульський аймак; Хөвсгөл аймаг) — аймак в Монголії.
Переглянути Ойрати і Хувсгел
Хакаси
Хака́си (самоназва тадар, хоорай; застарілі російські назви — мінусінські татари, абаканські татари, єнісейські тюрки) — тюркська народність у Південному Сибірі (Росія), корінне і основне населення Республіки Хакасія.
Переглянути Ойрати і Хакаси
Ховд (аймак)
Ховд (Ховд аймаг) (раніше Кобдоський аймак) — адміністративно-територіальна одиниця Монголії.
Переглянути Ойрати і Ховд (аймак)
Хебей
Хебей (河北; піньінь Hébĕi, у перекладі — на північ від річки) — провінція на сході Китаю.
Переглянути Ойрати і Хебей
Ціюй I (імператор Мін)
Чжу Ціюй (朱祁鈺, 21 вересня 1428 —14 березня 1457) — 7-й імператор династії Мін у 1449–1457 роках, девіз правління Цін-тай (Виблискуюче Благоденство).
Переглянути Ойрати і Ціюй I (імператор Мін)
Цічжень I (імператор Мін)
Чжу Цічжень (朱祁鎮, 29 листопада 1427 —23 лютого 1464) — 6-й імператор династії Мін у 1435–1449 (девіз Чжентун) та 1457–1464 роках (девіз Тяньшунь).
Переглянути Ойрати і Цічжень I (імператор Мін)
Цінхай
міні Цінхай (青海; пиньінь Qīnghǎi) — багатонаціональна, але порівняно малонаселена провінція на заході центральної частини Китаю.
Переглянути Ойрати і Цінхай
Шаманізм
Амазонки Шамані́зм — віра у те, що людина може бути духовним посередником між світом живих і світом духів.
Переглянути Ойрати і Шаманізм
Юй Цянь
Юй Цянь (*于谦, 1398 —1457) — китайський військовий та державний діяч, поет часів династії Мін.
Переглянути Ойрати і Юй Цянь
Мінусінська улоговина
Міну́сінська улого́вина, Хакасько-Мінусінська улоговина,(Минусинская котловина) — південна частина великої міжгірської Мінусінської западини на півдні Красноярського краю.
Переглянути Ойрати і Мінусінська улоговина
Могулістан
Могулістан (Улус моголів, Улус Джеті, Мамлакат-і Моголистан) - держава, що утворилася в середині XIV століття на території Південно-Східного Казахстану (на південь від озера Балхаш) і Киргизії (узбережжі озера Іссик-Куль) в результаті розпаду Чагатайська улусу.
Переглянути Ойрати і Могулістан
Монголія
Монго́лія (Монгол Улс) — країна на сході Центральної Азії, межує на півночі з Росією, на півдні з Китаєм.
Переглянути Ойрати і Монголія
Монголоїдна раса
Монголо́їдна раса (азіатсько-американська раса) — одна з великих рас людства.
Переглянути Ойрати і Монголоїдна раса
Буддизм
Камакурі, префектура Канаґава, Японія. Будди́зм (बुद्ध धर्म,; палі बुद्ध धम्म, buddha dhamma, «вчення Просвітленого») — релігійно-філософське вчення (дгарма) про духовне пробудження (бодгі), яке виникло близько VI століття до н.
Переглянути Ойрати і Буддизм
Баян-Улгий
Баян-Углий (Баян-Өлгий аймаг, Баян Өлгей аймағы) — найзахідніший аймак Монголії, входить до Західно-Монгольського округу.
Переглянути Ойрати і Баян-Улгий
Баянгол-Монгольська автономна область
Баянгол-Монгольський автономний округ (بايىنغولىن موڭغۇل ئاپتونوم ئوبلاستى., Bāyīnguōlèng Měnggǔ Zìzhìzhōu, ᠪᠠᠶᠠᠨᠭᠣᠣᠯ ᠤᠨ ᠮᠣᠩᠭᠣᠯ ᠥᠪᠡᠷᠲᠡᠭᠡᠨ ᠵᠠᠰᠠᠬᠤ ᠵᠧᠤ) — автономний округ (префектура) у складі Сіньцзян-Уйгурського автономного району КНР.
Переглянути Ойрати і Баянгол-Монгольська автономна область
Ван Чжень
Ван Чжень (1271—1333) — державний службовець часів династії Юань, перший у світі винахідник набірного друку з використанням дерев'яних літер, автор енциклопедичної праці «Нун шу» — найповнішого опису рільництва і промислових технологій Китаю кінця XIII — початку XIV ст.
Переглянути Ойрати і Ван Чжень
Гелуг
Гелуг — традиція буддійської монастирської освіти і ритуальної практики, яка була заснована в Тибеті Ламою Цонкапою (1357—1419), відомим філософом та тибетським релігійним лідером.
Переглянути Ойрати і Гелуг
Джунгарське ханство
Джунгарське, Зюнгарське або Дзюнгарське ханство — держава кочових ойратських племен (калмиків), яка існувала у XVII—XVIII сторіччах.
Переглянути Ойрати і Джунгарське ханство
Джунгарія
Сіньцзян-Уйгурського автономного району. Червоний — Джунгарія, синій — Таримський басейн. Джунгарія (Зүүнгар, в джерелах часів Російської імперії також Дзюнгарія або Зюнгарія 準噶爾, Жоңғария, جۇڭغار ئويمانلىقى) — природно-історична область, пустеля в Центральній Азії, на північному-заході Китаю, один з регіонів пустелі Гобі («джунгарська Гобі»).
Переглянути Ойрати і Джунгарія
Династія Цін
Дина́стія Ці́н (маньчж.: Daicing gurun) або Вели́ка Ці́н — маньчжурська імператорська династія, що керувала Китаєм у 1636–1912 після ліквідації династії Мін.
Переглянути Ойрати і Династія Цін
Династія Юань
Династія Юань (元朝, піньїнь: Yuán Cháo; 65px, Dai Ön Ulus, Дай Юан Улс; 1271—1368) — імператорська династія в Монголії і Китаї 13 — 14 століття монгольського походження.
Переглянути Ойрати і Династія Юань
Династія Мін
Династія Мін або Велика країна Мін (大明國, 大明国; піньїнь: Dà Míng Guó; 1368 — 1644) — династія, що правила Китаєм після ліквідації монгольської династії Юань.
Переглянути Ойрати і Династія Мін
Доржи Банзаров
Доржи Банзаров (близько 1822, Додо-Ічьотуй, Селенгинська степова дума, Забайкальська область, нині Джидинський район Бурятії — 1855, Іркутськ) — перший бурятський вчений, який отримав вищу освіту західного зразка.
Переглянути Ойрати і Доржи Банзаров
Єнісейські киргизи
Прикраси єнісейських киргизів Єнісейські киргизи (стародавні киргизи, кит. 黠戛斯) — стародавній тюркський народ, що проживав в районі Саяно-Алтая; споріднений стародавнім дінлінам і пращур сучасних киргизів, алтайців, тувинців і хакасів.
Переглянути Ойрати і Єнісейські киргизи
Іртиш
Ірти́ш (Иртыш, Ертіс, 额尔齐斯河) — річка в Азії, головна притока річки Об.
Переглянути Ойрати і Іртиш
Ілі
Ілі́ (Іле, Или, 伊犁河) — річка в Китаї (Ілі-Казахська автономна область у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі) і в Алматинській області Казахстану.
Переглянути Ойрати і Ілі
Ілі-Казахська автономна область
міні В долині Ілі Ілі-Казахскьий автономний округ (також часто автономна область; ىله قازاق اۆتونومىيالى وبلىسى / Іле Қазақ автономиялы облысы; Yīlí Hāsàkè zìzhìzhōu), — автономна область, розташована на півночі Синьцзян-Уйгурського автономного району КНР.
Переглянути Ойрати і Ілі-Казахська автономна область
1368
Пізнє Середньовіччя Відродження Реконкіста Ганза Авіньйонський полон пап Монгольська імперія Столітня війна.
Переглянути Ойрати і 1368
Див. також
Джунгарське ханство
Калмикія
Монгольські народи
- Історія Монголії
- Буряти
- Даури
- Жовті уйгури
- Меркіти
- Могулістан
- Монголи
- Наймани
- Ойрати
- Орда
- Сартули
- Унгірати
- Урянхайці
Народи Китаю
- Акха
- Баджувці
- Буряти
- Ваханці
- Дунгани
- Дючери
- Киргизи
- Ойрати
- Памірські народи
- Тувинці
- Тюрки
- Узбеки
- Хмонги
- Шани