Зміст
40 відносини: Кристалографія, Кислоти, Кобальт, Комплексні сполуки, Періодична система хімічних елементів, Перехідні метали, Основи (хімія), Органічна хімія, Оксиген, Оксиди, Окисно-відновна реакція, Оптична спектроскопія, Атмосферна хімія, Нікель, Неметали, Рентгеноструктурний аналіз, Солі (хімія), Титан (хімічний елемент), Український хімічний журнал, Хімія, Хімія твердого тіла, Хімія напівпровідників, Хімічна сполука, Хімічна реакція, Хімічна промисловість, Хімічний синтез, Хлорид натрію, Хлоридна кислота, ЯМР-спектроскопія, Мінералогія, Мессбауерівська спектроскопія, Металургія, Залізо, Вуглець, Водень, Гідроксид натрію, Інститут загальної та неорганічної хімії імені В. І. Вернадського НАН України, Інфрачервона спектроскопія, Електрохімія, Електронний парамагнітний резонанс.
Кристалографія
Кристалогра́фія (crystallography) — наука про кристали, їх будову та властивості, а також процеси їх утворення.
Переглянути Неорганічна хімія і Кристалографія
Кислоти
Кисло́ти, у класичному визначенні — електроліти, які при розчиненні в йонізуючому розчиннику (наприклад, у воді), дисоціюють з утворенням йонів водню (або протона Н+), таким чином знижуючи кислотність розчину до величини менше ніж pH 7,0.
Переглянути Неорганічна хімія і Кислоти
Кобальт
Ко́бальт (Co) — хімічний елемент з атомним номером 27, проста речовина якого в'язкий, твердий голубувато-сірий метал.
Переглянути Неорганічна хімія і Кобальт
Комплексні сполуки
''Цис''-платин — приклад координаційної сполуки. Ко́мплексні сполу́ки або координаці́йні сполу́ки — складні хімічні сполуки, в яких можна виділити центральний атом (комплексоутворювач) і безпосередньо зв'язані з ним молекули або йони — так звані ліганди або аденти.
Переглянути Неорганічна хімія і Комплексні сполуки
Періодична система хімічних елементів
Сучасна стандартна форма періодичної таблиці Періоди́чна систе́ма елеме́нтів — класифікація хімічних елементів, розроблена на основі періодичного закону.
Переглянути Неорганічна хімія і Періодична система хімічних елементів
Перехідні метали
Перехідні́ мета́ли (перехідні елементи) — хімічні елементи побічних підгруп I—VIII груп періодичної системи елементів.
Переглянути Неорганічна хімія і Перехідні метали
Основи (хімія)
Осно́ви — це складні речовини, утворені металічним елементом та гідроксидними групами (OH).
Переглянути Неорганічна хімія і Основи (хімія)
Органічна хімія
вуглеводню. Молекула метану Органі́чна хі́мія — один з найважливіших розділів хімії, який вивчає структуру та властивості органічних сполук.
Переглянути Неорганічна хімія і Органічна хімія
Оксиген
Оксиге́н або ки́сень (О) — хімічний елемент головної підгрупи 6 групи періодичної системи групи з атомним номером 8, простими речовинами якого є гази кисень (O2) та озон (O3).
Переглянути Неорганічна хімія і Оксиген
Оксиди
Окси́ди (також застаріле о́кисли) — неорганічні бінарні сполуки, до складу яких входить Оксиген у ступені окиснення −2.
Переглянути Неорганічна хімія і Оксиди
Окисно-відновна реакція
О́кисно-відно́вна реа́кція — хімічна реакція, яка відбувається із зміною ступеня окиснення атомів, що входять до складу реагентів, і реалізується перерозподілом електронів між атомом-окисником та атомом-відновником.
Переглянути Неорганічна хімія і Окисно-відновна реакція
Оптична спектроскопія
Оптична спектроскопія - спектроскопія в оптичному (видимому) діапазоні довжин хвиль з примикаючими до нього ультрафіолетовим і інфрачервоним діапазонами (від декількох сотень нанометрів до одиниць мікрон).
Переглянути Неорганічна хімія і Оптична спектроскопія
Атмосферна хімія
Схема хімічних та транспортних процесів, що відбуваються в атмосфері. ref-en Атмосфе́рна хі́мія (хімія атмосфери) — галузь науки, що вивчає хімічні процеси, що відбуваються в атмосфері.
Переглянути Неорганічна хімія і Атмосферна хімія
Нікель
Нікель (nickel, Nickel n) — хімічний елемент, метал сріблясто-білого кольору, дуже твердий, добре полірується, притягується магнітом.
Переглянути Неорганічна хімія і Нікель
Неметали
Немета́ли — прості речовини, які не мають властивостей металів, а саме: металічного блиску, непридатні для кування, погано проводять тепло, електричний струм.
Переглянути Неорганічна хімія і Неметали
Рентгеноструктурний аналіз
Схема процесу визначення структури сполуки методом рентгеноструктурного аналізу. Спочатку її кристал отримують або вирощують в лабораторії, після чого опромінюють для отримання дифракційної картини у вигляді роздільних плям.
Переглянути Неорганічна хімія і Рентгеноструктурний аналіз
Солі (хімія)
Со́лі — хімічні речовини іонної будови, до складу яких входять кислотні залишки (аніони), поєднані з катіонами різного походження (атоми металів, металоподібні групи, як NH, та ін.).
Переглянути Неорганічна хімія і Солі (хімія)
Титан (хімічний елемент)
Тита́н (Titanium, символ Ti) — хімічний елемент з атомним номером 22, а також відповідна проста речовина — твердий сріблястий метал, точка плавлення 1675 °C, точка кипіння 3262 °C, густина 4540 кг/м³.
Переглянути Неорганічна хімія і Титан (хімічний елемент)
Український хімічний журнал
«Украї́нський хімі́чний журна́л» — науковий журнал з хімії, орган Відділення хімії та хімічної термінології НАН України.
Переглянути Неорганічна хімія і Український хімічний журнал
Хімія
Хімічні речовини у пляшках. Хі́мія — одна з наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомні перетворення речовин, тобто, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їхньому місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями.
Переглянути Неорганічна хімія і Хімія
Хімія твердого тіла
Хі́мія твердо́го ті́ла — галузь науки, що вивчає твердофазний стан речовини, електронну, кристалічну структури та їх вплив на хімічні властивості твердих тіл та матеріалів, а також включає розвиток теорії та препаративних методів синтезу неорганічних кристалів, нових матеріалів, композитів.
Переглянути Неорганічна хімія і Хімія твердого тіла
Хімія напівпровідників
Хімія напівпровідників — розділ неорганічної хімії, який вивчає питання синтезу нових напівпровідників, досліджує їх структуру та властивості, займається проблемами контролю домішок в кристалах і викликаної ними зміни характеристик матеріалу.
Переглянути Неорганічна хімія і Хімія напівпровідників
Хімічна сполука
Структура молекули метанолу карбонату натрію у твердотільному стані Хімі́чна сполу́ка — речовина, молекули якої складаються з атомів двох або більше різних хімічних елементів, сполучених між собою тим чи іншим типом хімічного зв'язку.
Переглянути Неорганічна хімія і Хімічна сполука
Хімічна реакція
Хімі́чна реа́кція — це перетворення речовин, при якому молекули одних речовин руйнуються і на їхньому місці утворюються молекули інших речовин з іншим атомним складом.
Переглянути Неорганічна хімія і Хімічна реакція
Хімічна промисловість
Хімічна промисло́вість — це галузь важкої промисловості, до якої належить продукція мінеральних добрив, пластмас і хім.
Переглянути Неорганічна хімія і Хімічна промисловість
Хімічний синтез
Хімі́чний си́нтез — отримання хімічних сполук заданої структури, складу й властивостей з інших хімічних сполук за допомогою послідовності хімічних реакцій.
Переглянути Неорганічна хімія і Хімічний синтез
Хлорид натрію
Хлори́д на́трію (NaCl, у побуті — «сіль») — тверда, прозора (у чистому вигляді) хімічна сполука з іонною кристалічною ґраткою, солона на смак.
Переглянути Неорганічна хімія і Хлорид натрію
Хлоридна кислота
Хлоридна кислота, також: соляна кислота, хлороводнева кислота — розчин хлороводню (HCl) у воді.
Переглянути Неорганічна хімія і Хлоридна кислота
ЯМР-спектроскопія
ЯМР-спектроскопі́я (Ядерна магнітно-резонансна спектроскопія; Nuclear magnetic resonance spectroscopy) — метод ідентифікації та вивчення речовин, що базується на ядерному магнітному резонансі (ЯМР).
Переглянути Неорганічна хімія і ЯМР-спектроскопія
Мінералогія
Мінералóгія — наука про мінерали, що вивчає їх фізичні властивості, хімічний склад, умови утворення і поширення в природі, а також можливість використання у промисловості.
Переглянути Неорганічна хімія і Мінералогія
Мессбауерівська спектроскопія
Мессбауерівська спектроскопія (мессбауэровская спектроскопия, Mossbauer spectroscopy; Mößbauer-Spektroskopie f.) – метод дослідження електронно-ядерних взаємодій і атомномолекулярної динаміки в твердих тілах.
Переглянути Неорганічна хімія і Мессбауерівська спектроскопія
Металургія
Ливарний дворик доменної печі під час випуску чавуну на доменній печі Адольф фон Менцель, ''«Залізопрокатний завод»'' Металу́ргія (Metallurgy) — наука, техніка і галузь промисловості, які пов'язані з одержанням металів з руд або металовмісних речовин з наданням їм необхідних властивостей.
Переглянути Неорганічна хімія і Металургія
Залізо
Фе́рум — Хімічний елемент з атомним номером 26 та атомною масою 55,847, що позначається в хімічних формулах символом Fe (від ferrum — «залізо»).
Переглянути Неорганічна хімія і Залізо
Вуглець
Вугле́ць або карбо́н (хімічний символ —, Carboneum) — хімічний елемент з атомним номером 6, який належить до 14-ої групи (за старою класифікацією — головної підгрупи IV групи), 2-го періоду періодичної системи хімічних елементів, та є представником поліатомних неметалів.
Переглянути Неорганічна хімія і Вуглець
Водень
Вóдень або гідроге́н (хімічний символ —, Hydrogenium) — хімічний елемент з атомним номером 1, який належить до 1-ої групи (за старою класифікацією — головної підгрупи 1-ої групи), 1-го періоду періодичної системи хімічних елементів, та є першим і найпростішим представником усіх хімічних елементів взагалі.
Переглянути Неорганічна хімія і Водень
Гідроксид натрію
Гідрокси́д на́трію, натрій гідроксид — неорганічна сполука, гідроксид складу NaOH.
Переглянути Неорганічна хімія і Гідроксид натрію
Інститут загальної та неорганічної хімії імені В. І. Вернадського НАН України
Інститут загальної та неорганічної хімії імені В. I. Вернадського НАН України — науково-дослідний інститут, розташований у Києві.
Переглянути Неорганічна хімія і Інститут загальної та неорганічної хімії імені В. І. Вернадського НАН України
Інфрачервона спектроскопія
Сучасний ІЧ спектрометр. Інфрачерво́на спектроскопі́я, ІЧ спектроскопі́я — різновид молекулярної оптичної спектроскопії, оснований на взаємодії речовини з електромагнітним випромінюванням в ІЧ діапазоні: між червоним краєм видимого спектра (хвильове число 14000 см−1) і початком короткохвильового радіодіапазону (20 см−1).
Переглянути Неорганічна хімія і Інфрачервона спектроскопія
Електрохімія
Електрохі́мія — галузь науки, яка вивчає властивості систем, що містять іонні провідники, та перетворення речовин на межі поділу фаз за участю заряджених часток (іонів, електронів).
Переглянути Неорганічна хімія і Електрохімія
Електронний парамагнітний резонанс
ЕПР-спектр. Електронний парамагнітний резонанс (ЕПР) — фізичне явище, яке полягає у вибірковому поглинанні електромагнітних хвиль парамагнітною речовиною, яку помістили у зовнішнє магнітне поле.
Переглянути Неорганічна хімія і Електронний парамагнітний резонанс