Зміст
36 відносини: Кремній, Кобальт, Коефіцієнт Пуассона, Коефіцієнти Ламе, Пружність, Пружна деформація, Паскаль (одиниця), Писаренко Георгій Степанович, Порцеляна, Поліпропілен, Поліетилен, Алюміній, Алмаз, Ньютон, Нікель, Сірий чавун, Сталь, Станум, Срібло, Свинець, Скло, Томас Юнг, Тензор модулів пружності, Хром, Цинк, Мідь, Модуль всебічного стиску, Модуль зсуву, Закон Гука, Бронза, Вольфрам, Гума, Дюралюміній, Динамічний модуль, Лід, Латунь.
- Деформація
Кремній
Силі́цій (Si) — хімічний елемент з атомним номером 14, проста речовина якого, кремній, утворює темно-сірі зі смолистим блиском крихкі кристали з гранецентрованою кубічною ґраткою типу алмазу.
Переглянути Модуль Юнга і Кремній
Кобальт
Ко́бальт (Co) — хімічний елемент з атомним номером 27, проста речовина якого в'язкий, твердий голубувато-сірий метал.
Переглянути Модуль Юнга і Кобальт
Коефіцієнт Пуассона
Коефіціє́нт Пуассо́на — це міра зміни поперечних розмірів ізотропного тіла при деформації розтягу.
Переглянути Модуль Юнга і Коефіцієнт Пуассона
Коефіцієнти Ламе
Коефіціє́нти Ламе́ — характеристики пружних властивостей ізотропних твердих тіл, модулі пружності.
Переглянути Модуль Юнга і Коефіцієнти Ламе
Пружність
Пру́жність (Elastizität, elasticity, déformation élastique) — властивість тіл відновлювати свою форму й об'єм (тверді тіла) або лише об'єм (рідини й гази) після припинення дії зовнішніх сил (або причин, наприклад нагрівання), що спричинили їхню деформацію.
Переглянути Модуль Юнга і Пружність
Пружна деформація
Пру́жна деформа́ція — деформація, що не викликає незворотні зміни у структурі тіла.
Переглянути Модуль Юнга і Пружна деформація
Паскаль (одиниця)
Паска́ль (Па, Pa) — одиниця вимірювання тиску в системі СІ.
Переглянути Модуль Юнга і Паскаль (одиниця)
Писаренко Георгій Степанович
Писаренко Георгій Степанович (Скрильники — 9 січня 2001, Київ) — український учений-механік, доктор технічних наук (з 1949 року), професор (з 1950 року), фундатор наукової школи з механічних коливань, міцності матеріалів та елементів конструкцій в екстремальних умовах експлуатації.
Переглянути Модуль Юнга і Писаренко Георгій Степанович
Порцеляна
Порцеля́на, фа́рфо́р — один із видів тонкої кераміки — білий матеріал.
Переглянути Модуль Юнга і Порцеляна
Поліпропілен
Поліпропіле́н — синтетичний полімер, продукт полімеризації пропілену, n. Безбарвна речовина; густина (при температурі 20 °С) 920—930 кг/м3, tпл 172 °С.
Переглянути Модуль Юнга і Поліпропілен
Поліетилен
Поліетиле́н (-СН2–СН2-)n — є карбоцепним полімером аліфатичного органічного вуглеводня олефінового ряду етилену.
Переглянути Модуль Юнга і Поліетилен
Алюміній
Алюмі́ній (також глинець) — хімічний елемент 3 групи періодичної системи, його атомний номер 13, відносна атомна маса 26,9815.
Переглянути Модуль Юнга і Алюміній
Алмаз
Алма́з (від ألماس, almās — нездоланний, diamond; Diamant) — мінерал класу самородних неметалів, тверда кристалічна алотропна видозміна карбону кубічної сингонії.
Переглянути Модуль Юнга і Алмаз
Ньютон
Ньюто́н — похідна одиниця вимірювання сили у системі СІ, названа за ім'ям фізика Ньютона.
Переглянути Модуль Юнга і Ньютон
Нікель
Нікель (nickel, Nickel n) — хімічний елемент, метал сріблясто-білого кольору, дуже твердий, добре полірується, притягується магнітом.
Переглянути Модуль Юнга і Нікель
Сірий чавун
Сі́рий чаву́н — вид чавуну (сплав заліза з вуглецем), що не містить ледебуриту, в ньому весь вуглець (або частина його) знаходиться в вигляді графіту.
Переглянути Модуль Юнга і Сірий чавун
Сталь
Сталевий міст Кування сталевої заготовки Електроплавлення сталі Ста́ль чи кри́ця — сплав заліза з вуглецем, який містить від 0.02 до 2,14 % вуглецю і домішок (кремній, марганець, сірка, фосфор та гази).
Переглянути Модуль Юнга і Сталь
Станум
Ста́нум — хімічний елемент з атомним номером 50 та атомною масою 118,69, що позначається у хімічних формулах символом Sn (від stannum — «стійкий», «міцний»), що утворює просту речовину — метал о́лово (ци́ну).
Переглянути Модуль Юнга і Станум
Срібло
Срі́бло — хімічний елемент в періодичній таблиці із атомним номером 47, й хімічним символом Ag.
Переглянути Модуль Юнга і Срібло
Свинець
мініміні Плю́мбум — хімічний елемент з атомним номером 82 групи 14 періодичної системи елементів, що позначається у хімічних формулах символом Pb (від). Проста речовина свине́ць (іноді також — «оливо») — важкий, м'який, ковкий, сірий метал.
Переглянути Модуль Юнга і Свинець
Скло
Скляна пляшка Вироби зі скла Скло (неоргані́чне скло) — тверда аморфна речовина, прозора, в тій чи іншій частині оптичного діапазону (в залежності від складу), отримана під час застигання розплаву, що має склотвірні компонентиДСТУ 3290-95 Виробництво скла.
Переглянути Модуль Юнга і Скло
Томас Юнг
То́мас Юнг (Thomas Young, 13 червня 1773 — 10 травня 1829) — англійський учений широкого профілю: фізик (один із засновників хвильової теорії світла), механік, лікар (першим описав явище астигматизму) та ботанік, астроном, філолог і сходознавець.
Переглянути Модуль Юнга і Томас Юнг
Тензор модулів пружності
Тензор модулів пружності або тензор пружності - тензор четвертого рангу c_, який зв'язує між собою тензор механічних напружень \sigma_ і тензор деформації \varepsilon_ в законі Гука.
Переглянути Модуль Юнга і Тензор модулів пружності
Хром
Хром — хімічний елемент, із символом Cr і атомним номером 24, перший елемент шостої групи.
Переглянути Модуль Юнга і Хром
Цинк
Цинк — хімічний елемент з атомним номером 30, проста речовина якого — крихкий блакитно-сірий метал.
Переглянути Модуль Юнга і Цинк
Мідь
Мідь (традиційна назва) або Купрум (назва хімічного елемента в новій хімічній термінології, від Cuprum) — хімічний елемент із хімічним символом Cu і атомним номером 29, що в чистому вигляді складає хімічну речовину мідь (до простої речовини назва «купрум» не застосовується).
Переглянути Модуль Юнга і Мідь
Модуль всебічного стиску
Ілюстрація всебічного стиску Мо́дуль всебі́чного сти́ску — характеристика пружних властивостей ізотропних середовищ, один із модулів пружності.
Переглянути Модуль Юнга і Модуль всебічного стиску
Модуль зсуву
Деформація зсуву Модуль зсуву (модуль пружності другого роду) — характеристика пружних властивостей ізотропних твердих тіл в умовах деформації зсуву, один із модулів пружності.
Переглянути Модуль Юнга і Модуль зсуву
Закон Гука
Коливання гармонічного осцилятора, для якого справедливий закон Гука Закон Гука встановлює лінійну залежність між деформаціями та механічними напруженнями.
Переглянути Модуль Юнга і Закон Гука
Бронза
740 р. до н. е. Бронза (стар. спиж) — сплав міді та інших металів, чи неметалів.
Переглянути Модуль Юнга і Бронза
Вольфрам
Вольфра́м (англ. tungsten, нім. Wolfram n) — хімічний елемент.
Переглянути Модуль Юнга і Вольфрам
Гума
Гумові рукавички Гу́ма (gumma), розм. рези́на (resina — «смола») — продукт вулканізації композицій на основі каучуку; матеріал, необхідний для виробництва різноманітних виробів — від автомобільних шин до хірургічних рукавичок.
Переглянути Модуль Юнга і Гума
Дюралюміній
Дюралюміній — торговельна марка одного з перших зміцнюваних старінням алюмінієвих сплавів.
Переглянути Модуль Юнга і Дюралюміній
Динамічний модуль
Динамі́чний мо́дуль (dynamic modulus) — відношення механічного напруження до деформації в умовах гармонічних коливань прикладеного навантаження, котре викликає розтяг-стискання або деформацію зсуву за даними, що отримуються з умов експлуатації або тестових випробувань.
Переглянути Модуль Юнга і Динамічний модуль
Лід
Льодовик «Періто Морено», Аргентина Сніжинки Лід, крига — вода в твердому стані.
Переглянути Модуль Юнга і Лід
Латунь
right right Лату́нь (від Latun), мося́ж (від massing через польське посередництво) або жовта мідь — сплав міді та цинку.
Переглянути Модуль Юнга і Латунь
Див. також
Деформація
- Відносне видовження
- Деформація
- Деформація згину
- Деформівність
- Модулі пружності
- Монокліналь
- Опір матеріалів
- Плинність
- Повзучість матеріалів
- Складки (геологія)
- Штучна деформація черепа
Також відомий як Модуль пружності першого роду, Модуль пружності під час розтягу.