Зміст
24 відносини: Каринтійські словенці, Клагенфурт-ам-Вертерзеє, Природничі науки, Природнича історія, Помологія, Австрійська академія наук, Німецька мова, Народна пісня, Російська мова, Сільське господарство, Станко Враз, Словенська мова, Сербська мова, Філософія, Франце Прешерен, Математика, Метеорологія, Вікіджерела, Габсбурзька монархія, Герцогство Каринтія, Герцогство Штирія, 1779, 23 листопада, 24 лютого.
- Народились 1779
- Померли 1845
Каринтійські словенці
Перепис 2001 Перепис 1971 Каринтійські словенці (Koroški Slovenci, Kärntner Slowenen) — найбільша автохтонна етнічна меншина в Австрії чисельністю близько 13 тис.
Переглянути Матія Ахацел і Каринтійські словенці
Клагенфурт-ам-Вертерзеє
Клагенфурт-ам-Вертерзеє (до 2008 року — Клагенфурт; Klagenfurt am Wörthersee, Celovec ob Vrbskem jezeru) — місто в Австрії, столиця землі Каринтія.
Переглянути Матія Ахацел і Клагенфурт-ам-Вертерзеє
Природничі науки
Природни́чі нау́ки — галузі науки, що вивчають явища навколишнього світу в живій та неживій природі.
Переглянути Матія Ахацел і Природничі науки
Природнича історія
Cyclopaedia, or an Universal Dictionary of Arts and Sciences''» 1728 Природнича історія (Naturalis Historia) — застарілий термін, що раніше позначав деякі науки або галузі знання, які останнім часом відносять до природознавства або природничих наук.
Переглянути Матія Ахацел і Природнича історія
Помологія
Помологія (від латинської pomum — плід, фруктове дерево і грецької logos — слово, вчення, розум) — наука про сорти плодових і ягідних рослин, відгалуження ботаніки.
Переглянути Матія Ахацел і Помологія
Австрійська академія наук
thumb Австрійська академія наук (Österreichische Akademie der Wissenschaften) — національна наукова організація Австрії.
Переглянути Матія Ахацел і Австрійська академія наук
Німецька мова
Німе́цька мо́ва (Deutsch або deutsche Sprache; австро-баварська Deitsch, алеманська Dütsch і Deitsch, нижньонімецька Düütsch, нижньосаксонська Duuts, ріпуарська Dütsch, фризька Dútsk, західнофризька Düütsk, люксембурзька Däitsch, лімбурзька Duits) належить до германської групи мов, індоєвропейської сім'ї мов, державна мова в Федеративній Республіці Німеччині, Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейні, Люксембурзі та Бельгії.
Переглянути Матія Ахацел і Німецька мова
Народна пісня
Наро́дна пі́сня — найбільш розповсюджений вид народної музики, продукт колективної усної народної творчості, що роками складається в пісню.
Переглянути Матія Ахацел і Народна пісня
Російська мова
Росі́йська мова (русский язык) — слов'янська мова, належить до групи східнослов'янських мов разом з українською та білоруською мовами, національна мова російського народу.
Переглянути Матія Ахацел і Російська мова
Сільське господарство
Виробництво сільськогосподарської продукції за країнами Мапа показує випуск с.-г. продукції 2005 року кожної окремо взятої країни у відсотках порівняно з найбільшим виробником — Китаєм.
Переглянути Матія Ахацел і Сільське господарство
Станко Враз
Станко Враз (Stanko Vraz, справжнє ім'я — Якоб Фрасс; 30 червня 1810, Церован — 24 травня 1851, Загреб) — словенський та хорватський поет, літературний критик, діяч ілліризму.
Переглянути Матія Ахацел і Станко Враз
Словенська мова
Слове́нська мо́ва (slovenski jezik) — слов'янська мова, належить до групи південних слов'янських мов.
Переглянути Матія Ахацел і Словенська мова
Сербська мова
Се́рбська мо́ва (серб. cрпски језик, srpski jezik) — стандартизований варіант сербохорватської мови, який використовують переважно в Сербії, Чорногорії та Боснії й Герцеговині.
Переглянути Матія Ахацел і Сербська мова
Філософія
Розмірковування вночі. Ілюстрація з книги 1891 року. Філосо́фія (φιλοσοφία, дослівно: любов до мудрості) — дисципліна, що вивчає найбільш загальні суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносини людини і світу, про найзагальніші суттєві характеристики людського ставлення до природи, суспільства та духовного життя у всіх його основних проявах.
Переглянути Матія Ахацел і Філософія
Франце Прешерен
Будинок, у якому народився Франце Прешерен. Франце́ Преше́рен (France Prešeren, Franz Prescheren / Preschern,; *, Врба, Австрійська імперія, нині Словенія — †, Крань, нині Словенія) — великий словенський поет, видатний представник романтизму, засновник новітньої словенської літератури, автор слів гімну Словенії.
Переглянути Матія Ахацел і Франце Прешерен
Математика
Рафаеля Матема́тика (μάθημα — наука, знання, вивчення) — наука, яка первісно виникла як один з напрямків пошуку істини (у грецькій філософії) у сфері просторових відношень (землеміряння — геометрії) і обчислень (арифметики), для практичних потреб людини рахувати, обчислювати, вимірювати, досліджувати форми та рух фізичних тіл.
Переглянути Матія Ахацел і Математика
Метеорологія
Метеороло́гія (від μετέωρον, metéōron, «високо в небі»; та λόγος, lógos, «знання») — наука про земну атмосферу, яка вивчає її фізичні явища та процеси.
Переглянути Матія Ахацел і Метеорологія
Вікіджерела
Вікіджере́ла (Wikisource) — це розділ мережевої вікібібліотеки (вікізбірні) «першоджерел», що перебувають у відкритому доступі (є суспільним надбанням) або публікуються авторами під вільною ліцензією.
Переглянути Матія Ахацел і Вікіджерела
Габсбурзька монархія
Територія Габсбурзької монархії у 1200–1913 роках (Габсбурзька монархія, Габсбурзька імперія або Австрійська монархія) — неофіційна назва територій, які перебували під владою австрійського відгалуження династії Габсбургів.
Переглянути Матія Ахацел і Габсбурзька монархія
Герцогство Каринтія
Трон для коронації князя Карантанії, Цолфельд Герцогство Каринтія (Kärnten, Koroška, Carantania, Carantanum) — одне з територіальних князівств Священної Римської імперії і коронна земля Австро-Угорщини.
Переглянути Матія Ахацел і Герцогство Каринтія
Герцогство Штирія
Герцогство Штирія (Herzogtum Steiermark; Vojvodina Štajerska; Stájerország) одне з територіальних князівств Священної Римської імперії і коронна земля Австро-Угорщини.
Переглянути Матія Ахацел і Герцогство Штирія
1779
див.
Переглянути Матія Ахацел і 1779
23 листопада
23 листопада — 327-й день року (328-й у високосні роки) у григоріанському календарі.
Переглянути Матія Ахацел і 23 листопада
24 лютого
24 лютого — 55-й день року в григоріанському календарі.
Переглянути Матія Ахацел і 24 лютого
Див. також
Народились 1779
- Єнс Якоб Берцеліус
- Воєйков Олександр Федорович
- Георге Лазар
- Даулат Рао Скіндія
- Демут-Малиновський Василь Іванович
- Дітріх Георг фон Кізер
- Енсон Дікінсон
- Засядько Олександр Дмитрович
- Йоганн Філіпп Густав фон Еверс
- Карл Ріттер
- Клемент Кларк Мур
- Костянтин Павлович
- Лоренц Окен
- Луїза Райхардт
- Луїза Шарлотта Мекленбург-Шверінська
- Мадемуазель Марс
- Мануель Вісенте Маса
- Матія Ахацел
- Мустафа IV
- Огюст де Форбен
- Огюстен Сент-Ілер
- Томас Мур
- Франсіско Сеа Бермудес
- Франциско Мануель Бланко
- Френсіс Скотт Кі
- Фрідріх Карл фон Савіньї
- Хуан Франсіско де Моліна
- Юзеф Дверницький
Померли 1845
- Інзов Іван Микитович
- Іса Гендергеноєвський
- Август Вільгельм Шлегель
- Бернардіно Рівадавія
- Вільям Гріффіт
- Генрік Верґеланн
- Грейг Олексій Самуїлович
- Джон Гілберт (натураліст)
- Джонні Епплсід
- Доменіко Жилярді
- Елізабет Фрай
- Ендрю Джексон
- Жан Анрі Жом Сент-Ілер
- Жан-Домінік Компан
- Йонас Гатльґрімссон
- Канкрін Єгор Францович
- Кирил Пейчинович
- Клементина Танська-Гоффман
- Лунін Михайло Сергійович
- Людвіг Персіус
- Матія Ахацел
- Мордвинов Микола Семенович
- Нільс Габріель Сефстрьом
- П'єр Франсуа Еме Огюст Дежан
- Роберт Грем
- Рустам Раза
- Рєпнін-Волконський Микола Григорович
- Томас Гуд
- Тургенєв Олександр Іванович
- Франсуа Жозеф Бозіо
- Франциск Ксаверій Захар'ясевич
- Франциско Мануель Бланко
- Фридерик Бауман
- Філіпп Гер'є
- Штернберг Василь Іванович
- Янош Бачані