Зміст
30 відносини: Курганна гіпотеза, Колти, Кононенко Петро Петрович, Південні слов'яни, Покрова Пресвятої Богородиці, Перун, Алконост, Аматерасу, Анзуд (Анзу), Науково-дослідний інститут українознавства МОН України, Наливайко Степан Іванович, Неоліт Європи, Рідна Українська Національна Віра, Рідновірство, Рибаков Борис Олександрович, Сімург, Східні слов'яни, Самовіли, Сирин, Тризуб, Товстуха Євген Степанович, Шах-наме, Матарішван, Марія Ґімбутас, Жар-птиця, Берегиня, Велесова книга, Гамаюн, Димитрій (Туптало), Інанна.
Курганна гіпотеза
Курганна гіпотеза — запропонована Марією Гімбутас у 1956 році, щоб поєднати дані археологічних та лінгвістичних досліджень для визначення місцезнаходження прабатьківщини народів носіїв праіндоєвропейської мови.
Переглянути Матір Слава і Курганна гіпотеза
Колти
Колти, перегородчата емаль. Колти з урочища Святе Озеро, с. Низівка Чернігівської області Ко́лти, однина ко́лт (від *kъl̥tati — «ворушити», «хитати», «штовхати») — характерні для слов'ян скроневі прикраси, що підвішувалися до головного убору на стрічці, чи металевих ланках — ряснах.
Переглянути Матір Слава і Колти
Кононенко Петро Петрович
Петро́ Петро́вич Кононе́нко (*31 травня 1931, с. Марківці Бобровицького району Чернігівської області) — учений-українознавець і громадський діяч.
Переглянути Матір Слава і Кононенко Петро Петрович
Південні слов'яни
Південні слов'я́ни — підгрупа слов'янських народів та племен, яка визначається спільними географічними та мовними ознаками.
Переглянути Матір Слава і Південні слов'яни
Покрова Пресвятої Богородиці
Покро́ва Пресвято́ї Богоро́диці — християнське і народне свято, відзначається церквами східного обряду (православними та греко-католиками) 14 жовтня.
Переглянути Матір Слава і Покрова Пресвятої Богородиці
Перун
Матія Вукович. «Перун» (1962) Перун у Києві Перу́н (дав.-рус. пєроунъ) — божество в давньоруській язичницькій міфології, покровитель князя і дружини.
Переглянути Матір Слава і Перун
Алконост
Іван Білібін. «Алконост» (початок XX ст.) Лубок «Алконост» (Росія, початок XX ст.) Алконост (Алконст, Алконос) — у російських та візантійських середньовічних легендах райська діва-птах, що приносить щастя, в апокрифах та переказах: птах світлого смутку й печалі.
Переглянути Матір Слава і Алконост
Аматерасу
Аматера́су (天照, あまてらす, «та, що осяює Небо») — шінтоїстська богиня сонця, пращурка Імператорського роду Японії.
Переглянути Матір Слава і Аматерасу
Анзуд (Анзу)
Анзуд (шумерське), Анзу (аккадське; також Зу, «Імдугуд, Ім-Дугуд».
Переглянути Матір Слава і Анзуд (Анзу)
Науково-дослідний інститут українознавства МОН України
Науково-дослідний інститут українознавства (НДІУ) Міністерства освіти і науки України — наукова інституція України, до компетенції якої належить розробка концепції українознавства як комплексу наукових досліджень, вибудуваних на міждисциплінарній основі, що вивчає Україну, українців і українськість у досвіді спільнотного культуротворення, впровадження здобутків українознавства в освітню практику, а також співпраця з українознавчими центрами й інституціями в усіх країнах розселення українців.
Переглянути Матір Слава і Науково-дослідний інститут українознавства МОН України
Наливайко Степан Іванович
Степа́н Іва́нович Налива́йко (26 вересня 1940, село Масевичі, нині Рокитнівського району Рівненської області) — український сходознавець-індолог, письменник, перекладач.
Переглянути Матір Слава і Наливайко Степан Іванович
Неоліт Європи
Неоліт Європи — 4 тис. до н. е. Неолітичний період в історії Європи тривав приблизно з 7 тис.
Переглянути Матір Слава і Неоліт Європи
Рідна Українська Національна Віра
Рі́дна Украї́нська Націона́льна Ві́ра (РУНВі́ра) — українська національна абсолютно монотеїстична віра.
Переглянути Матір Слава і Рідна Українська Національна Віра
Рідновірство
Ідол Перуна, Київ Ідол Перуна, Тернопільська обл. Рідна Віра (Рідновірство, Рідновір'я) — сучасний релігійний напрямок, який базується на сучасній неоязичницькій літературі.
Переглянути Матір Слава і Рідновірство
Рибаков Борис Олександрович
Бори́с Олекса́ндрович Рибако́в (— †27 грудня 2001) — російський археолог і історик, академік РАН (1991; академік АН СРСР з 1958), Герой Соціалістичної Праці (1978).
Переглянути Матір Слава і Рибаков Борис Олександрович
Сімург
Сасанідів Барельєф Сімурга на східному фасаді храму Самтавісі Сімург («mərəγō saēnō», звідки пізніше пехлеві «Sēnmurw» і «سیمرغ», «Симурғ» — дослівно «вершинник», «птах з верхів'я дерева/гори») — фантастична істота з іранської міфології, король усіх птахів.
Переглянути Матір Слава і Сімург
Східні слов'яни
Російська Схі́дні слов'я́ни (East Slavs; Усходнія славяне; Восточные славяне) — загальна назва народів, що розмовляють східнослов'янськими мовами.
Переглянути Матір Слава і Східні слов'яни
Самовіли
Віли. Самовіли, самодіви (самовили, самодиви), або віли (виле) — у фольклорі південних слов'ян жіночі духи річок, лісів, гір; аналог русалок, мавок.
Переглянути Матір Слава і Самовіли
Сирин
«Сирин» — російський лубок (19-е сторіччя) Сирин (від Σειρῆνες., порівняй «Сирена») — птиця-діва.
Переглянути Матір Слава і Сирин
Тризуб
бога Шиви та інших богів кримських татар Гедимінові стовпи Литовсько-руських князів Франції з 496 року Тризуб на монеті Ярослава Мудрого Три́зуб (варіант — Тризу́б) — український національний герб, сучасний державний герб України у формі золотого тризубця особливої форми на синьому полі; у минулому — герб князів Рюриковичів і Київської Русі.
Переглянути Матір Слава і Тризуб
Товстуха Євген Степанович
Євге́н Степа́нович Товсту́ха (7 жовтня 1934, Макіївка, Носівський район, Чернігівська область) — український науковець, лікар-фітотерапевт, письменник.
Переглянути Матір Слава і Товстуха Євген Степанович
Шах-наме
Оформлення сторінки з книги «Шах-наме». Надгробок Фірдоусі у місті Тус. «Шах-наме». Ілюстрація з видання XVI століття. Царь Соломон). Ілюстрація з видання «Шах-наме» XVI століття.
Переглянути Матір Слава і Шах-наме
Матарішван
Матарішван (Matariśvan) або Матарішва (Matariśva) — божественна птиця, втілення блискавки (в РігВеді); в подальшій традиції (починаючи з АтхарваВеди) Матарішван керує також вітрами, бурею.
Переглянути Матір Слава і Матарішван
Марія Ґімбутас
Марі́я Ґімбу́тас, в дівоцтві Алсейкайте Марія (Birutė Marija Alseikaitė-Gimbutienė, Marija Gimbutas; *, Вільнюс, Литва — †2 лютого 1994, Санта-Моніка, США) — археолог та етнограф, доктор історичних наук; спеціаліст з ранньої історії слов'янських, балтійських племен, Східної Європи.
Переглянути Матір Слава і Марія Ґімбутас
Жар-птиця
О. Д. Полєнова 1896 Жар-Пти́ця — у східнослов'янській народній творчості — казковий птах сонячного царства із сліпучо-золотавим, мов жар, пір'ям (тому птаха називають ще золотою птицею); одного його пера досить, щоб освітити ввесь казковий сад; чародій краде Жар-Птицю, але не вбиває її, бо не можна вбити сили природи, що постійно відроджується; Жар-Птиця встигає знести яйце, і саме сонце постає яйцем, що його поклала Жар-Птиця; символ щастя, чогось величного, ідеального; чарівне перо Жар-Птиці завжди приносить удачу, щасливу долю, кохання.
Переглянути Матір Слава і Жар-птиця
Берегиня
Береги́ня — у давньослов'янських віруваннях — нижче божество, дух.
Переглянути Матір Слава і Берегиня
Велесова книга
Ве́лесова кни́га (також Влес-Книга) — текст мовою, схожою на слов'янську, фальсифікація, створена в XIX або (більш імовірно) XX столітті.
Переглянути Матір Слава і Велесова книга
Гамаюн
В. М. Васнецов, «Гамаюн, птаха віща», 1895 р. Іван Білібін, «Гамаюн» (афіша до «казкового балу»), початок XX ст. Гамаюн: 1) (перське) у східній міфології священний птах, що символізує щастя, багатство, владу (якщо на людину впаде тінь Гамаюна, то людину очікують багатство, успіх тощо); 2) в пам'ятках російської писемності (з XVII ст.) райська птаха-жінка, на старовинних лубочних картинках зображувалася з жіночим обличчям (порівняй: В.
Переглянути Матір Слава і Гамаюн
Димитрій (Туптало)
Димитрій, митрополит Ростовський (в миру Данило Савич Туптало; грудень 1651, Макарів, Київщина, Гетьманщина — 28 жовтня 1709, Ростов, Московія) — український церковний діяч, вчений, письменник і проповідник, богослов, агіограф, шанований в Українській Православній Церкві та Російській Православній Церкві, митрополит Ростовський і Ярославський.
Переглянути Матір Слава і Димитрій (Туптало)
Інанна
Інанна (100x20px INA NA, Іштар DINGIR INANNA INANA) — в шумерській міфології та релігії — жіноче божество.
Переглянути Матір Слава і Інанна
Також відомий як Матиресва.