Зміст
26 відносини: Крістоф Мартін Віланд, Клініка (медичний заклад), Прусська академія наук, Німецька конфедерація, Німецька Демократична Республіка, Натуральна віспа, Самюель Ганеман, Священна Римська імперія, Соціальна медицина, Фрідріх Антон Месмер, Фрідріх-Вільгельм III, Шаріте, Шпрее, Бад-Лангензальца, Берлін, Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське, Гомеопатія, Геттінгенський університет, Єна (місто), Леопольдина, Йоганн Вольфганг фон Гете, Йоганн-Фрідріх Шиллер, Йоганн-Готфрід Гердер, 12 серпня, 1762, 25 серпня.
- Викладачі Єнського університету
- Випускники Єнського університету
- Нагороджені медаллю Котеніуса
- Народились 1762
- Натуропати
- Персоналії:Бад-Лангензальца
- Померли 1836
Крістоф Мартін Віланд
Крістоф Мартін Віланд (Christoph Martin Wieland; 5 вересня 1733, Оберхольцхайм — 20 січня 1813, Веймар) — німецький письменник та поет доби просвітництва.
Переглянути Крістоф Вільгельм Гуфелянд і Крістоф Мартін Віланд
Клініка (медичний заклад)
Клі́ніка (κλινική — місце лікування, від ήκλΐνη — ложе, ліжко)) — медичний лікувальний заклад (установа), в якому проводять як лікування хворих, так і навчальну та наукову роботу.
Переглянути Крістоф Вільгельм Гуфелянд і Клініка (медичний заклад)
Прусська академія наук
Прусська академія наук (Preußische Akademie der Wissenschaften), також має назву Берлінська академія наук — академія, заснована в Берліні 11 липня 1700 році.
Переглянути Крістоф Вільгельм Гуфелянд і Прусська академія наук
Німецька конфедерація
Німе́цький сою́з (Deutscher Bund — дойчер бунд) — союз німецьких держав у XIX сторіччі.
Переглянути Крістоф Вільгельм Гуфелянд і Німецька конфедерація
Німецька Демократична Республіка
Німе́цька Демократи́чна Респу́бліка (Deutsche Demokratische Republik), або Схі́дна Німе́ччина (Ostdeutschland) — соціалістична німецька держава, утворена 7 жовтня 1949 року на території, підконтрольній СРСР (зокрема, радянський сектор Берліна).
Переглянути Крістоф Вільгельм Гуфелянд і Німецька Демократична Республіка
Натуральна віспа
Натура́льна ві́спа (часто просто віспа, також велика віспа; Variola vera) — інфекційне вірусне антропонозне захворювання з епідемічним поширенням.
Переглянути Крістоф Вільгельм Гуфелянд і Натуральна віспа
Самюель Ганеман
Крістіан Фрідріх Самуель Ганеман (Christian Friedrich Samuel Hahnemann; 10 квітня 1755, Мейсен — 2 липень 1843, Париж) — німецький лікар, засновник альтернативної форми лікування в медицині названою гомеопатією.
Переглянути Крістоф Вільгельм Гуфелянд і Самюель Ганеман
Священна Римська імперія
Габсбургів Свяще́нна Ри́мська імпе́рія (Sacrum Romanum Imperium, Heiliges Römisches Reich), з XVI ст.
Переглянути Крістоф Вільгельм Гуфелянд і Священна Римська імперія
Соціальна медицина
Соціа́льна медици́на — це наука, яка вивчає стан здоров'я населення та чинники, що його формують, а також обґрунтовує медико-соціальні заходи держави, суспільства та системи охорони здоров'я у напрямку збереження, зміцнення і відновлення здоров'я.
Переглянути Крістоф Вільгельм Гуфелянд і Соціальна медицина
Фрідріх Антон Месмер
Фрідріх Антон Месмер, Франц Месмер (Friedrich Anton Mesmer, 23 травня 1734 р., Мос — 5 березня 1815 р., Мерсбург) — німецький лікар, доктор медичних наук, австрійський меценат, масон-розенкрейцер, цілитель, творець вчення про «тваринний магнетизм» («месмеризм»), він ввів термін «раппорт».
Переглянути Крістоф Вільгельм Гуфелянд і Фрідріх Антон Месмер
Фрідріх-Вільгельм III
Фрі́дріх-Вільге́льм III (Friedrich Wilhelm III.; —) — п'ятий прусський король (1797—1840).
Переглянути Крістоф Вільгельм Гуфелянд і Фрідріх-Вільгельм III
Шаріте
Центральна частина Шаріте (вид з купола Рейхстагу) Шаріте (Charité) — клінічний комплекс, розташований у чотирьох районах Берліна.
Переглянути Крістоф Вільгельм Гуфелянд і Шаріте
Шпрее
Шпрее (або Шпре; Spree) — річка на сході Німеччини, ліва притока Гафеля, в басейні Ельби.
Переглянути Крістоф Вільгельм Гуфелянд і Шпрее
Бад-Лангензальца
Бад-Лангензальца (Bad Langensalza) — місто в Німеччині, розташоване в землі Тюрингія.
Переглянути Крістоф Вільгельм Гуфелянд і Бад-Лангензальца
Берлін
Берлі́н (Berlin) — столиця Федеративної Республіки Німеччина, окрема федеральна земля.
Переглянути Крістоф Вільгельм Гуфелянд і Берлін
Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське
Герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське (Herzogtum Sachsen-Weimar-Eisenach) — німецьке князівство, що існувало з 1809 по 1918 р. У 1815 герцогство було перетворене у велике герцогство.
Переглянути Крістоф Вільгельм Гуфелянд і Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське
Гомеопатія
Гомеопа́тія (з ὅμοιοπάθεια — лікування подібним, від ὅμοιος — подібний і πάθος — терміноелемент, який вказує на спосіб лікування) — вид альтернативної медицини, що пропонує використання сильно розведених препаратів, що, ймовірно, викликають у здорових людей симптоми, схожі на хворобу пацієнта.
Переглянути Крістоф Вільгельм Гуфелянд і Гомеопатія
Геттінгенський університет
Геттінгенський університет імені Георга Августа (Georg-August-Universität Göttingen) — вищий навчальний заклад в місті Ґетінґен у Німеччині.
Переглянути Крістоф Вільгельм Гуфелянд і Геттінгенський університет
Єна (місто)
Є́на (Jena) — старовинне університетське місто Німеччини на річці Заале, друге за величиною після Ерфурта місто в землі Тюрингія.
Переглянути Крістоф Вільгельм Гуфелянд і Єна (місто)
Леопольдина
Будова академії Leopoldina «Леопольдина» (Deutsche Akademie der Naturforscher Leopoldina; Deutsche Akademie der Wissenschaften) — Німецька академія природодослідників «Леопольдіна» — заснована фізиком І.
Переглянути Крістоф Вільгельм Гуфелянд і Леопольдина
Йоганн Вольфганг фон Гете
Йо́ганн-Во́льфґанґ фон Ґе́те (Johann Wolfgang von Goethe,; 28 серпня 1749, Франкфурт-на-Майні — 22 березня 1832, Ваймар) — німецький поет, прозаїк, драматург, мислитель і натураліст.
Переглянути Крістоф Вільгельм Гуфелянд і Йоганн Вольфганг фон Гете
Йоганн-Фрідріх Шиллер
Йо́ганн Крістоф Фрі́дріх фон Ши́ллер(Friedrich Schiller; 10 листопада 1759 — 9 травня 1805) — німецький поет, філософ, теоретик мистецтва і драматург, професор історії і військовий лікар, представник напрямків «Буря і натиск» і романтизму в літературі, автор «Оди до радості», змінена версія якої стала текстом гімну Європейського Союзу.
Переглянути Крістоф Вільгельм Гуфелянд і Йоганн-Фрідріх Шиллер
Йоганн-Готфрід Гердер
Йога́нн-Ґот́фрід Ге́рдер (Johann Gottfried Herder;, Морунген, Східна Прусія —, Веймар) — німецький філософ, фольклорист, письменник і мислитель, один з визначних представників німецького Просвітництва.
Переглянути Крістоф Вільгельм Гуфелянд і Йоганн-Готфрід Гердер
12 серпня
12 серпня — 224-й день року (225-й у високосні роки) в григоріанському календарі.
Переглянути Крістоф Вільгельм Гуфелянд і 12 серпня
1762
Дивись також:Категорія:Померли 1762.
Переглянути Крістоф Вільгельм Гуфелянд і 1762
25 серпня
25 серпня — 237-й день року (238-й у високосні роки) у григоріанському календарі.
Переглянути Крістоф Вільгельм Гуфелянд і 25 серпня
Див. також
Викладачі Єнського університету
- Август Вагенманн
- Август Лескін
- Август Шлейхер
- Андреас Лібавій
- Бертольд Дельбрюк
- Вінфрід Отто Шуман
- Гайнц Райнефарт
- Георг Вільгельм Фрідріх Гегель
- Готлоб Фреге
- Дітріх Георг фон Кізер
- Ернст Аббе
- Ернст Геккель
- Ерхард Вейгель
- Йоганн Густав Дройзен
- Карл Гегенбаур
- Крістоф Вільгельм Гуфелянд
- Куно Фішер
- Ласло Шойом
- Лоренц Окен
- Маттіас Шлейден
- Пауль Йоганн Ансельм фон Феєрбах
- Рудольф Крістоф Ойкен
Випускники Єнського університету
- Август Лескін
- Адольф Бастіан
- Аксель Оксеншерна
- Александер Готліб Баумгартен
- Александер фон Гумбольдт
- Арнольд Руге
- Бодуен де Куртене Іван Олександрович
- Вальтер Реппе
- Вільгельм Зольф
- Ганс Бергер
- Генріх Рудольф Шинц
- Георг Бем
- Георг Генрих фон Герц
- Георг Ернст Шталь
- Георгіос Папаніколау
- Герберт Кремер
- Готлоб Фреге
- Готфрід Ахенвалль
- Гільда Мангольд
- Джон Скотт Голдейн
- Ервін Штреземан
- Ернст Аббе
- Йоганн Георг Христіан Леманн
- Йоганн Фрідріх Блуменбах
- Йоганн Фрідріх Гербарт
- Йоганнес Шмідт
- Карл Генріх Еміль Кох
- Карл Корш
- Карл Маркс
- Кріста Вольф
- Крістоф Вільгельм Гуфелянд
- Куно Гоффмайстер
- Лоренц фон Штайн
- Манандян Яків Амазаспович
- Мартін Гінріх Ліхтенштайн
- Пауль Йоганн Ансельм фон Феєрбах
- Роберт Лей
- Рудольф Карнап
- Самуель фон Пуфендорф
- Соломон Манделькерн
- Фердинанд Тьонніс
- Фрідріх Гунд
- Фрідріх Карл фон Савіньї
- Фрідріх Ратцель
- Християн Людвіг Брем
- Христіан Вольф
- Христіан Готфрід Даніель Ніс фон Ізенбек
Нагороджені медаллю Котеніуса
- Август Вільгельм Ейхлер
- Адольф Куссмауль
- Александров Павло Сергійович
- Альбрехт Унзельд
- Амбарцумян Віктор Амазаспович
- Арчибальд Гілл
- Бартель ван дер Варден
- Бернард Кац
- Віктор Уліг
- Вільгельм Едуард Вебер
- Вільгельм Пфеффер
- Ганс Вінклер
- Ганс Шпеман
- Гельмут Гассе
- Герман Еміль Фішер
- Густав Роберт Кірхгоф
- Давид Гільберт
- Джованні Скіапареллі
- Джозеф Долтон Гукер
- Джозеф Лістер
- Дьєрдь де Гевеші
- Еміль Абдергальден
- Ернст Геккель
- Ернст Руска
- Йоганн Генріх Роберт Гепперт
- Капиця Петро Леонідович
- Карл Гегенбаур
- Конрад Цузе
- Крістоф Вільгельм Гуфелянд
- Отто Валлах
- Отто Ган
- Павлов Іван Петрович
- Пригожин Ілля Романович
- Роберт Даублебски фон Штернек
- Рудольф Альберт Келлікер
- Рудольф Вірхов
- Ріхард Кун
- Свен Гедін
- Фрідріх Велер
- Фрідріх Гунд
- Шарль Луї Альфонс Лаверан
Народились 1762
- Александер Гамілтон (філолог)
- Андре Шеньє
- Антон Бернолак
- Вільям Марбері
- Георг IV
- Жак Бальма
- Жан-Бартелемо Сорб'є
- Жан-Батист Журдан
- Йоганн Генріх Абіхт
- Карагеоргій
- Крістоф Вільгельм Гуфелянд
- Луїджі Руска
- Марія Тереза де Сільва Альварез де Толедо
- Муравйов-Апостол Іван Матвійович
- П'єр Андре Латрей
- П'єр-Франсуа-Леонар Фонтен
- Потоцький Северин Антоній
- Спенсер Персіваль
- Франциск Ксаверій Дмоховський
- Френсіс Б'юкенен-Гамільтон
- Хуан О'Доног'ю О'Ріан
- Ян Рустем
Натуропати
- Арнольд Ерет
- Батмангхелідж Фірейдон
- Крістоф Вільгельм Гуфелянд
- Рейчелл Вайінберг
- Шаталова Галина Сергіївна
Персоналії:Бад-Лангензальца
- Крістоф Вільгельм Гуфелянд
Померли 1836
- Адольф Штілер
- Андре-Марі Ампер
- Антонін Рейха
- Антуан Лоран де Жуссьє
- Бартельс Мартин
- Бетсі Росс
- Вуїч Микола Васильович
- Вільям Генрі
- Вільям Елфорд Ліч
- Вільям Фаден
- Деві Крокетт
- Джеймс Медісон
- Джон Чейн
- Джордж Гордон, 5-й герцог Гордон
- Едвард Лівінгстон
- Едвард Тернер Беннетт
- Еммануель-Жозеф Сієс
- Йоганн I (князь Ліхтенштейну)
- Йозеф Ігнац Байза
- Карел Гінек Маха
- Карл X (король Франції)
- Клод Жозеф Руже де Ліль
- Клод-Луї Нав'є
- Крістоф Вільгельм Гуфелянд
- Кіпренський Орест Адамович
- Летиція Рамоліно
- Марк-Антуан Парсеваль
- Марта Джефферсон Рендольф
- Марія Малібран
- Натан Маєр Ротшильд
- Норберт Бурґмюллер
- Олександра Потоцька
- П'єр-Франсуа Ласнер
- Погорільський Антоній
- Розумовський Андрій Кирилович
- Фредерік Мольтке
- Хуан Рамон Балькарсе
- Яшвіль Лев Михайлович