Зміст
20 відносини: Атмосфера планети, Абсциса, Абсолютна зоряна величина, Субкарлик, Світність, Спектральна класифікація зір, Спектральна лінія, Температура, Фотосфера, Хімічний елемент, Червоні гіганти, Маса, Зоря, Білий карлик, Видима зоряна величина, Гігант (зоря), Гіпергігант, Головна послідовність, Діаграма Герцшпрунга — Рассела, Іонізація.
Атмосфера планети
Атмосфе́ра планети — (від άτμός — пара і σφαῖρα — куля) — зовнішня газова оболонка планети, що утримується навколо неї гравітацією.
Переглянути Клас світності і Атмосфера планети
Абсциса
Координатні осі Абсциса (abscissa — відрізок) — одна з координат точки в декартовій системі координат.
Переглянути Клас світності і Абсциса
Абсолютна зоряна величина
Абсолютна зоряна величина — це видима зоряна величина (у відповідному діапазоні хвиль), яку мав би астрономічний об'єкт, розташований на стандартній відстані 10 парсеків від спостерігача (за відсутності поглинання світла).
Переглянути Клас світності і Абсолютна зоряна величина
Субкарлик
Субкарлики — зорі, розташовані на діаграмі Герцшпрунга-Рассела нижче від головної послідовності поля нормальних карликів.
Переглянути Клас світності і Субкарлик
Світність
Сві́тність —.
Переглянути Клас світності і Світність
Спектральна класифікація зір
Спектра́льна класифіка́ція зі́р — спосіб класифікації зір в астрономії на підставі аналізу їхніх спектральних характеристик.
Переглянути Клас світності і Спектральна класифікація зір
Спектральна лінія
Неперервний спектр Лінійний спектр випромінювання Лінійний спектр поглинання Спектральна лінія — світла або темна вузька смуга в оптичному спектрі, пов'язана з надлишком або відсутністю фотонів з відповідною частотою.
Переглянути Клас світності і Спектральна лінія
Температура
Температура, виміряна рідинним термометром біметалевої пластини Температура (середній рядок) на термометрі з цифровою шкалою Температура на шкалі пірометра Температу́ра (від temperatura — належне змішування, нормальний стан) — фізична величина, яка описує стан термодинамічної системи.
Переглянути Клас світності і Температура
Фотосфера
Сонця. Помітне потемніння до краю і сонячні плями Фотосфера — шар атмосфери зорі, в якому формується неперервний спектр оптичного випромінювання, що доходить до спостерігача.
Переглянути Клас світності і Фотосфера
Хімічний елемент
Хімі́чний елеме́нт (заст. первень) — тип атомів з однаковим зарядом атомних ядер (тобто однаковою кількістю протонів в ядрі атому) і певною сукупністю властивостей.
Переглянути Клас світності і Хімічний елемент
Червоні гіганти
Червоні гіганти — це величезні холодні зорі.
Переглянути Клас світності і Червоні гіганти
Маса
Еталон кілограма, зберігається у ФранціІ Маса — фізична величина, яка є однією з основних характеристик матерії, що визначає її інерційні, енергетичні та гравітаційні властивості.
Переглянути Клас світності і Маса
Зоря
Зоря́, також зі́рка, у художньому мовленні зоряни́ця, зірни́ця (переважно ранкова чи вечірня, Венера), діал. звізда́ — велетенське розжарене, самосвітне небесне тіло, у надрах якого ефективно відбуваються (або відбувались) термоядерні реакції.
Переглянути Клас світності і Зоря
Білий карлик
Бі́лі ка́рлики — зорі низької світності з масами, порівняними із масою Сонця, та високими ефективними температурами.
Переглянути Клас світності і Білий карлик
Видима зоряна величина
Ви́дима зо́ряна величина́ (позначається m — від magnitude) — безрозмірнісна величина, яка характеризує блиск небесного тіла (кількість світла, що надходить від нього) з погляду земного спостерігача.
Переглянути Клас світності і Видима зоряна величина
Гігант (зоря)
Гігант (в астрономії) — зоря невеликої чи середньої маси (☉) з гарячим компактним ядром та протяжною оболонкою.
Переглянути Клас світності і Гігант (зоря)
Гіпергігант
Великого Пса Гіпергігант — це зоря величезної маси й розмірів, що має на діаграмі Герцшпрунга — Рассела клас світності 0, гіпергіганти визначаються як найпотужніші, найважчі, найяскравіші й одночасно найрідкісніші і коротковічні надгіганти.
Переглянути Клас світності і Гіпергігант
Головна послідовність
Сонця взято за одиницю. Головна послідовність — це вузька смуга на діаграмі Герцшпрунга — Рассела, яка перетинає діаграму по діагоналі — з лівого верхнього до правого нижнього кута діаграми.
Переглянути Клас світності і Головна послідовність
Діаграма Герцшпрунга — Рассела
400px Діагра́ма Герцшпрунга—Рассела (діаграма Г-Р або діаграма колір — світність) — графічно відображена залежність між світністю (чи абсолютною зоряною величиною) та спектральним класом (тобто, температурою поверхні) зорі.
Переглянути Клас світності і Діаграма Герцшпрунга — Рассела
Іонізація
Енергія іонізації деяких чистих хімічних елементів. На піках знаходяться інертні гази. Іоніза́ція (йонізація) — утворення електрично заряджених частинок — вільних електронів та іонів з електрично нейтральних частинок середовища.
Переглянути Клас світності і Іонізація