Логотип
Юніонпедія
Зв'язок
Завантажити з Google Play
Новинка! Завантажити Юніонпедія на вашому Android™ пристрої!
безкоштовно
Більш швидкий доступ, ніж браузер!
 

Зеев Елькін

Індекс Зеев Елькін

Зеев Елькін (זְאֵב אֵלְקִין;, Харків, Україна) — ізраїльський політик і член Кнесету від партії Лікуд.

22 відносини: Кадіма, Кнесет, Англійська мова, Російська мова, Союз Радянських Соціалістичних Республік, Список міністрів закордонних справ Ізраїлю, Українська мова, Україна, Харків, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Єрусалим, Єврейський університет, Ліві (політика), Лікуд, 1987, 1990, 1994, 2006, 2008, 2009, 2013, 2014.

Кадіма

«Кадіма» (קדימה — «Вперед») — політична партія Ізраїлю.

Новинка!!: Зеев Елькін і Кадіма · Побачити більше »

Кнесет

Будівля Кнесету в Єрусалимі Кнесет (כנסת у буквальному перекладі «збори») є законодавчим органом влади Ізраїлю, його парламентом.

Новинка!!: Зеев Елькін і Кнесет · Побачити більше »

Англійська мова

Англі́йська мо́ва (English, the English language) — мова, що належить до германської групи індоєвропейської сім'ї мов.

Новинка!!: Зеев Елькін і Англійська мова · Побачити більше »

Російська мова

Росі́йська мова (русский язык) — слов'янська мова, належить до групи східнослов'янських мов разом з українською та білоруською мовами, національна мова російського народу.

Новинка!!: Зеев Елькін і Російська мова · Побачити більше »

Союз Радянських Соціалістичних Республік

Сою́з Радя́нських Соціалісти́чних Респу́блік (скорочено — СРСР або Радянський Союз) — союзна держава, що існувала з 1923 по 1991 рік на території Східної Європи, північної частини Центральної і Східної Азії.

Новинка!!: Зеев Елькін і Союз Радянських Соціалістичних Республік · Побачити більше »

Список міністрів закордонних справ Ізраїлю

right.

Новинка!!: Зеев Елькін і Список міністрів закордонних справ Ізраїлю · Побачити більше »

Українська мова

Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.

Новинка!!: Зеев Елькін і Українська мова · Побачити більше »

Україна

Украї́на — держава, розташована в Центрально-Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини.

Новинка!!: Зеев Елькін і Україна · Побачити більше »

Харків

Ха́рків (Харьків, Zacharpolis) — місто на північному сході України на Слобожанщині, Науковий центр України, адміністративний центр Харківської області.

Новинка!!: Зеев Елькін і Харків · Побачити більше »

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Харківський національний університет імені Василя Назаровича Каразіна — університет у місті Харків.

Новинка!!: Зеев Елькін і Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна · Побачити більше »

Єрусалим

Єрусали́м (יְרוּשָׁלַיִם Єрушала́їм;القدس аль-Кудс) — стародавнє близькосхідне місто, розташоване на вододілі між Середземним та Мертвим морями, на висоті 650—840 м, одне з найдавніших міст світу, центр трьох релігій — юдаїзму, християнства й ісламу, столиця стародавнього Юдейського царства.

Новинка!!: Зеев Елькін і Єрусалим · Побачити більше »

Єврейський університет

Євре́йський університе́т у Єрусали́мі (הָאוּנִיבֶרְסִיטָה הָעִבְרִית בִּירוּשָׁלַיִם, Га-Універсі́та га-‘іврі́т б-Ірушала́їм — найбільший і найвідоміший вищий навчальний заклад Ізраїлю, провідний осередок науково-дослідницької діяльності в багатьох галузях знань, розташований у столиці Ізраїлю м. Єрусалимі.

Новинка!!: Зеев Елькін і Єврейський університет · Побачити більше »

Ліві (політика)

Ліви́ця або ліві — окреслення політичних сил, що проголошують ідеали соціальної рівності.

Новинка!!: Зеев Елькін і Ліві (політика) · Побачити більше »

Лікуд

«Ліку́д» (ליכוד — консолідація) — ізраїльська правоцентристська політична партія.

Новинка!!: Зеев Елькін і Лікуд · Побачити більше »

1987

Без опису.

Новинка!!: Зеев Елькін і 1987 · Побачити більше »

1990

* Сотні делегатів конференції «Товариства української мови імені Тараса Шевченка» взяли участь у грандіозних маніфестаціях 30 вересня та 1 жовтня 1990 р.

Новинка!!: Зеев Елькін і 1990 · Побачити більше »

1994

Без опису.

Новинка!!: Зеев Елькін і 1994 · Побачити більше »

2006

Без опису.

Новинка!!: Зеев Елькін і 2006 · Побачити більше »

2008

Без опису.

Новинка!!: Зеев Елькін і 2008 · Побачити більше »

2009

Без опису.

Новинка!!: Зеев Елькін і 2009 · Побачити більше »

2013

2013 (MMXIII) — невисокосний рік, що почався у вівторок 1 січня та закінчиться у вівторок 31 грудня за григоріанським календарем.

Новинка!!: Зеев Елькін і 2013 · Побачити більше »

2014

2014 (MMXIV) — невисокосний рік, що почався у середу 1 січня та закінчився у середу 31 грудня за григоріанським календарем.

Новинка!!: Зеев Елькін і 2014 · Побачити більше »

Перенаправлення тут:

Зєев Елькін, Елькін Зеев.

ВихідніВхідний
Гей! Ми на Facebook зараз! »