Ми працюємо над відновленням додатку Unionpedia у Google Play Store
ВихідніВхідний
🌟Ми спростили наш дизайн для кращої навігації!
Instagram Facebook X LinkedIn

Захаревич Юліан

Індекс Захаревич Юліан

Львівської політехніки. Захаревич Юліан Октавіан (Julian Oktawian Zachariewicz; 17 липня 1837 Львів — 27 грудня 1898, Львів) — архітектор, засновник і організатор Львівської архітектурної школи, яка визначала архітектурне обличчя Львова 2-ї половини XIX — початку ХХ століття.

Зміст

  1. 75 відносини: Architekt, Czasopismo Techniczne, XX століття, Кастелівка, Костел святої Марії Магдалини (Львів), Приозерне (Рогатинський район), Проспект Свободи (Львів), Площа Святого Юра, Політехнічне товариство у Львові, Австро-Угорщина, Альфред Каменобродський, Альфред Захаревич, Національний університет «Львівська політехніка», Новаківський Олекса Харлампійович, Рогатинський район, Роман Афтаназій, Реї, Тімішоара, Тадеуш Вацлав Мюнніх, Тернопіль, Темпль (Львів), Українська радянська енциклопедія, Фелікс Ксенжарський, Храм святого Івана Хрестителя (Львів), Храм святого Іоана Золотоустого (Львів), Церква святого Пантелеймона (Шевченкове), Церква Матері Божої Неустанної Помочі (Львів), Черкес Богдан Степанович, Чернівці, Юзеф Каетан Яновський, Юліуш Белтовський, Ясси, Ярослав (місто), Музей етнографії та художнього промислу, Міхал Ковальчук, Міхал Лужецький, Маркопіль, Манастирський Антін Іванович, Митці і маєтки України, Заріччя (Польща), Звижень, Буцнів, Бірюльов Юрій Олександрович, Бажан Микола Платонович, Баллабан Яків, Вуйцик Володимир Степанович, Вулиця Князя Романа (Львів), Вулиця Короленка (Львів), Вулиця Архітекторська (Львів), Вулиця Бандери (Львів), ... Розгорнути індекс (25 більше) »

  2. Архітектори Львова
  3. Випускники Віденського технічного університету

Architekt

Architekt (у перекладі з польської — «архітектор») — журнал Краківського технічного товариства, присвячений будівництву, архітектурі, реставрації пам'яток.

Переглянути Захаревич Юліан і Architekt

Czasopismo Techniczne

Czasopismo Techniczne (букв. «Технічний часопис») — один із найвідоміших журналів загальнотехнічного профілю в Австро-Угорщині, друкований орган Політехнічного товариства у Львові.

Переглянути Захаревич Юліан і Czasopismo Techniczne

XX століття

XX століття — століття, яке розпочалося 1 січня 1901 року і закінчилося 31 грудня 2000 року; двадцяте століття нашої ери і десяте століття II тисячоліття.

Переглянути Захаревич Юліан і XX століття

Кастелівка

Кастелі́вка — житлова дільниця Львова між нинішніми вулицями Генерала Чупринки, Горбачевського, Кастелівка та Кольберґа.

Переглянути Захаревич Юліан і Кастелівка

Костел святої Марії Магдалини (Львів)

Буди́нок орга́нної та ка́мерної му́зики (початково це́рква і монасти́р свято́ї Марі́ї Магдали́ни) у Львові — заклад культури, заснований у 1960-х роках.

Переглянути Захаревич Юліан і Костел святої Марії Магдалини (Львів)

Приозерне (Рогатинський район)

accessdate.

Переглянути Захаревич Юліан і Приозерне (Рогатинський район)

Проспект Свободи (Львів)

Проспе́кт Свобо́ди — центральна вулиця Львова, одна з найкрасивіших і найпрестижніших в місті, епіцентр ділового і культурного життя.

Переглянути Захаревич Юліан і Проспект Свободи (Львів)

Площа Святого Юра

Пло́ща Свято́го Ю́ра — площа у Галицькому районі міста Львова на Святоюріївській горі.

Переглянути Захаревич Юліан і Площа Святого Юра

Політехнічне товариство у Львові

Польське політехнічне товариство у Львові (Polskie Towarzystwo Politechniczne we Lwowie) — професійна організація з центром у Львові, що діяла до початку Другої світової війни.

Переглянути Захаревич Юліан і Політехнічне товариство у Львові

Австро-Угорщина

А́встро-Уго́рщина, або Австро-Угорська монархія — двоєдина (дуалістична) монархія, очолена династією Габсбурґів та утворена внаслідок компромісної угоди, укладеної між двома складовими її частинами — Австрійською імперією та Угорським королівством — 1867 року.

Переглянути Захаревич Юліан і Австро-Угорщина

Альфред Каменобродський

Львові, акварель Каменобродського кін. XIX ст. Львівський музей історії релігії Львові. Збудований 1885 року. Сахарова Альфред Каменобродський Alfred Kamienobrodzki; (10 березня 1844, Тарнув — 25 листопада 1922, Львів) — архітектор, живописець-аквареліст.

Переглянути Захаревич Юліан і Альфред Каменобродський

Альфред Захаревич

Альфред Владислав Захаре́вич (Alfred Władysław Zachariewicz; 26 серпня 1871, Львів — 11 липня 1937, Варшава) — польський, львівський архітектор, живописець і підприємець.

Переглянути Захаревич Юліан і Альфред Захаревич

Національний університет «Львівська політехніка»

Націона́льний університе́т «Льві́вська політе́хніка» — найстаріший вищий технічний навчальний заклад України та Східної Європи, заснований 1816 року як Реальна школа з дозволу австрійського імператора Франца І.

Переглянути Захаревич Юліан і Національний університет «Львівська політехніка»

Новаківський Олекса Харлампійович

Оле́кса Харла́мпійович Новакі́вський (*, Слободо-Ободівка, Ольгопільський повіт, Подільська губернія — †29 серпня 1935, Львів) — український живописець і педагог.

Переглянути Захаревич Юліан і Новаківський Олекса Харлампійович

Рогатинський район

Рога́тинський райо́н — район України у північній частині Івано-Франківської області.

Переглянути Захаревич Юліан і Рогатинський район

Роман Афтаназій

thumb Роман Афтаназій (Roman Aftanazy,, м. Моршин Львівської області —, м. Вроцлав, Польща) — польський історик, бібліотекар, дослідник замків, палаців і особняків, автор монументальної праці «Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczpospolitej» («Історія резиденцій на давніх окраїнах Речі Посполитої», 11 томів), найбільший дослідник палацо-паркових ансамблів України.

Переглянути Захаревич Юліан і Роман Афтаназій

Реї

* Реї (Reuilly) — муніципалітет у Франції, у регіоні Верхня Нормандія, департамент Ер.

Переглянути Захаревич Юліан і Реї

Тімішоара

Тімішоа́ра (Timișoara, Temesvár) — місто на заході Румунії, у Банаті, на каналі річки Бега, що пов'язує Тімішоару з Дунаєм.

Переглянути Захаревич Юліан і Тімішоара

Тадеуш Вацлав Мюнніх

Таде́уш Ва́цлав Мю́нніх (Tadeusz Wacław Münnich; 1861 Краків — 5 липня 1900 Львів) — львівський архітектор, педагог.

Переглянути Захаревич Юліан і Тадеуш Вацлав Мюнніх

Тернопіль

Терно́піль (() з 1939 до 1944 року — Тарно́поль) — місто на Заході України, політико-адміністративний, економіко-діловий та культурний центр Тернопільської області.

Переглянути Захаревич Юліан і Тернопіль

Темпль (Львів)

Темпль — синагога реформістів (поступовців) у Львові, що знаходилась на площі Старий Ринок.

Переглянути Захаревич Юліан і Темпль (Львів)

Українська радянська енциклопедія

Українська радянська енциклопедія — багатотомна універсальна енциклопедія про Україну, перша республіканська енциклопедія в СРСР.

Переглянути Захаревич Юліан і Українська радянська енциклопедія

Фелікс Ксенжарський

Фе́лікс Марцелій Антоній Ксенжа́рський (Feliks Marceli Antoni Księżarski, 14 січня 1820, Краків — 8 квітня 1884, там само) — польський архітектор.

Переглянути Захаревич Юліан і Фелікс Ксенжарський

Храм святого Івана Хрестителя (Львів)

Храм Іва́на Хрести́теля — одна з найдавніших культових споруд Львова, розміщена на площі Старий Ринок.

Переглянути Захаревич Юліан і Храм святого Івана Хрестителя (Львів)

Храм святого Іоана Золотоустого (Львів)

Це́рква свято́го Іоа́на Золотоу́стого (колишній Костел Найсвятішого Серця Ісусового і монастир францисканок) — чинна церква УПЦ КП у Львові на вулиці Лисенка, 43.

Переглянути Захаревич Юліан і Храм святого Іоана Золотоустого (Львів)

Церква святого Пантелеймона (Шевченкове)

|карта розташування.

Переглянути Захаревич Юліан і Церква святого Пантелеймона (Шевченкове)

Церква Матері Божої Неустанної Помочі (Львів)

Це́рква Ма́тері Бо́жої Неуста́нної По́мочі — греко-католицький храм у Львові, на вулиці Сніжній, 2.

Переглянути Захаревич Юліан і Церква Матері Божої Неустанної Помочі (Львів)

Черкес Богдан Степанович

Богдан Степанович Черкес (с. Великий Полюхів, Золочівський район, Львівська обл.) — український учений.

Переглянути Захаревич Юліан і Черкес Богдан Степанович

Чернівці

Чернівці́ — адміністративний, політичний і релігійний центр Чернівецької області, важливий культурний та науково-освітній осередок України.

Переглянути Захаревич Юліан і Чернівці

Юзеф Каетан Яновський

Юзеф Каетан Яновський (Józef Kajetan Janowski, 17 березня 1832, Варшава — 24 червня 1914, Львів) — архітектор, державний секретар під час повстання 1863—1864 років.

Переглянути Захаревич Юліан і Юзеф Каетан Яновський

Юліуш Белтовський

Алегорія Праці на фасаді Австро-угорського банку у Львові, 1912 Рельєф на фасаді будинку на вулиці Чупринки, 60 у Львові Юліуш Войцех Белтовський (Juliusz Wojciech Bełtowski, 1852, Новий Тарг — 17 липня 1926, Львів) — скульптор, художник, педагог.

Переглянути Захаревич Юліан і Юліуш Белтовський

Ясси

Я́сси (українською також вживається варіант Я́си;, — Базар ясів) — місто над річкою Бахлуй в Румунії, центр повіту Ясси.

Переглянути Захаревич Юліан і Ясси

Ярослав (місто)

Яро́слав (Jarosław, Jaroslau) — місто на лівому березі річки Сян.

Переглянути Захаревич Юліан і Ярослав (місто)

Музей етнографії та художнього промислу

Музе́й етногра́фії та худо́жнього про́мислу Інсти́туту народозна́вства НАН Украї́ни — єдиний музей етнографії в Україні, що підпорядковується Інституту народознавства Національної Академії Наук України.

Переглянути Захаревич Юліан і Музей етнографії та художнього промислу

Міхал Ковальчук

вул. Стрийській, 5 вул. Чупринки, 33 вул. Личаківській, 2 вул. Чупринки, 96 Міхал Ковальчук (Michał Kowalczuk, 1855, Станіславів — 14 березня 1938, Львів) — архітектор, реставратор, художник, історик мистецтва.

Переглянути Захаревич Юліан і Міхал Ковальчук

Міхал Лужецький

Міхал Лужецький (1868 Словіта — після 1939) — львівський архітектор.

Переглянути Захаревич Юліан і Міхал Лужецький

Маркопіль

Марко́піль — село Бродівського району Львівської області, центр сільської ради, до якої входять села Маркопіль і Шишківці.

Переглянути Захаревич Юліан і Маркопіль

Манастирський Антін Іванович

Анті́н Іва́нович Манасти́рський (2 листопада 1878, Завалів — 15 травня 1969, Львів) — український художник-живописець і графік.

Переглянути Захаревич Юліан і Манастирський Антін Іванович

Митці і маєтки України

Маєтки, що розмістились на теренах України, переважно зводились зодчими-іноземцями.

Переглянути Захаревич Юліан і Митці і маєтки України

Заріччя (Польща)

Заріччя (Zarzecze) — село на Закерзонні в Польщі, розташоване у Переворському повіті Підкарпатського воєводства, ґміна Зажече.

Переглянути Захаревич Юліан і Заріччя (Польща)

Звижень

Зви́жень — село в Україні, у Бродівському районі Львівської області.

Переглянути Захаревич Юліан і Звижень

Буцнів

Буцні́в — село в Україні, в Тернопільському районі Тернопільської області.

Переглянути Захаревич Юліан і Буцнів

Бірюльов Юрій Олександрович

Юрій Олександрович Бірюльов (*21 серпня 1952, Софія, Болгарія) — сучасний львівський історик мистецтва, енциклопедист.

Переглянути Захаревич Юліан і Бірюльов Юрій Олександрович

Бажан Микола Платонович

Надгробок Миколи Бажана Бажа́н Мико́ла Плато́нович (як поет-футурист публікувався також під псевдонімами Нік Бажа́н, Панфутури́ст, Н. Б.;, Кам'янець-Подільський, Подільська губернія, Російська імперія — 23 листопада 1983, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет, перекладач, культуролог, енциклопедист, філософ, громадський діяч.

Переглянути Захаревич Юліан і Бажан Микола Платонович

Баллабан Яків

Я́ків Баллаба́н (Jakub Bałłaban, *1861, м. Бережани — р. і м. см. невід.) — український архітектор.

Переглянути Захаревич Юліан і Баллабан Яків

Вуйцик Володимир Степанович

Володи́мир Степа́нович Ву́йцик (19 грудня 1934, Семенівка, нині Пустомитівський район, Львівська область — 27 квітня 2002, Львів) — вчений-архівіст, історик мистецтва, знавець і дослідник Львова, мистецької спадщини західноукраїнських земель, був Дійсним членом Наукового Товариства імені Шевченка, членом Реставраційної ради Львівської митрополії, Товариства шанувальників Львова, Комісії міської Ради з перейменувань вулиць Львова, Реставраційної ради оо.

Переглянути Захаревич Юліан і Вуйцик Володимир Степанович

Вулиця Князя Романа (Львів)

вул. Фредра (вул. Фредра, 2) Училище культури і мистецтв, колишній притулок Бурлярда (№ 30) Ліпнина на будинку № 32 Будинок № 34 Ву́лиця Кня́зя Рома́на — вулиця у Галицькому районі Львова.

Переглянути Захаревич Юліан і Вулиця Князя Романа (Львів)

Вулиця Короленка (Львів)

Колишній францисканський монастир Церква святого Георгія у Львові Колишній будинок товариства ремісників «Зірка» («Gwiazda») Ву́лиця Короле́нка у Личаківському районі Львова зʼєднує вулиці Личаківську і Лисенка.

Переглянути Захаревич Юліан і Вулиця Короленка (Львів)

Вулиця Архітекторська (Львів)

Ву́лиця Архіте́кторська — вулиця у Залізничному районі міста Львова.

Переглянути Захаревич Юліан і Вулиця Архітекторська (Львів)

Вулиця Бандери (Львів)

Антоновича та Русових Ву́лиця Степа́на Банде́ри — вулиця на межі Галицького та Франківського районів міста Львова.

Переглянути Захаревич Юліан і Вулиця Бандери (Львів)

Вулиця Листопадового чину

Ву́лиця Ли́стопадового Чи́ну — вулиця у Львові на межі Галицького і Залізничного районів.

Переглянути Захаревич Юліан і Вулиця Листопадового чину

Вулиця Лисенка (Львів)

Ву́лиця Ли́сенка — вулиця у Личаківському районі Львова.

Переглянути Захаревич Юліан і Вулиця Лисенка (Львів)

Вітольд Мінкевич

Віто́льд Мінке́вич (Witold Minkiewicz, 17 червня 1880, Іркутськ — 24 січня 1961, Гданськ) — архітектор, педагог, ректор Львівської політехніки.

Переглянути Захаревич Юліан і Вітольд Мінкевич

Відень

Ві́день (Wien, Wean, Vindobona) — столиця Австрії.

Переглянути Захаревич Юліан і Відень

Володимир Підгородецький

Володимир Підгородецький (1859, Корчин — 1923) — архітектор.

Переглянути Захаревич Юліан і Володимир Підгородецький

Володимир Дідушицький

Портрет В. Дідушицького,худ. Я. Матковський, 1843 p. Володимир ДідушицькийКазимир Похвальський, (1891—1892) Палац Дідушицькихна вул. Лисенка у Львові Державний природознавчий музей НАН України у Львові Володи́мир Ксаверій Тадеуш Дідуши́цький (Włodzimierz Ksawery Tadeusz Dzieduszycki; 22 червня 1825 р., с.

Переглянути Захаревич Юліан і Володимир Дідушицький

Гусятин

Гуся́тин — селище Тернопільської області, адміністративний центр Гусятинського району.

Переглянути Захаревич Юліан і Гусятин

Галицька крайова виставка

''Афіша Крайової виставки українською мовою, на якій неправильно вказано час роботи'' Зага́льна виста́ва Крає́ва у Льво́ві (сучасною українською мовою — Зага́льна крайова́ ви́ставка у Льво́ві; частіше — Га́лицька крайова́ ви́ставка або Крайо́ва ви́ставка; Powszechna Wystawa Krajowa we Lwowie) — найбільший ярмарок в історії Королівства Галичини та Володимирії, що відбувався з 5 червня до 10 жовтня 1894 року на верхній терасі Стрийського парку у Львові з метою демонстрації культурних та цивілізаційних здобутків.

Переглянути Захаревич Юліан і Галицька крайова виставка

Головна редакція Української радянської енциклопедії

Головнá редáкція Украї́нської радянської енциклопèдії — українське видавництво, що за радянських часів діяло в місті Києві.

Переглянути Захаревич Юліан і Головна редакція Української радянської енциклопедії

Дідушицькі

thumb Дідушицькі (Дзєдушицькі, Dzieduszyccy) гербу Сас — давній боярський, потім руський шляхетський рід Королівства Польського, одна з ліній якого в 1776 році отримала титул графів Священної Римської імперії.

Переглянути Захаревич Юліан і Дідушицькі

Енциклопедія Львова

«Енциклопедія Львова» — перше в історії України енциклопедичне видання, головною темою якого є Львів — його історія, культура, мистецтво, наука, релігійне й соціально-економічне життя.

Переглянути Захаревич Юліан і Енциклопедія Львова

Львів

Львів — місто обласного значення в Україні, адміністративний центр Львівської області, національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається столицею Галичини та центром Західної України.

Переглянути Захаревич Юліан і Львів

Львівсько-Чернівецько-Ясська залізниця

Емблема Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці Львівсько-Чернівецько-Ясська залізниця (Lemberg-Czernowitz-Jassy-Eisenbahn) (ЛЧЯЗ - LCJE) приватна залізниця Австро-Угорської імперії загальною довжиною 579,6 км, що поєднувала столиці коронних країв Галичини і Буковини з відгалуженнями на Румунію, Російську імперію.

Переглянути Захаревич Юліан і Львівсько-Чернівецько-Ясська залізниця

Личаківський цвинтар

Головні ворота (бл. 1900) Державний історико-культурний музей-заповідник «Лича́ківський цви́нтар» — меморіальне кладовище у Львові.

Переглянути Захаревич Юліан і Личаківський цвинтар

Левинський Іван Іванович

Іва́н Іва́нович Леви́нський гербу Сас (6 липня 1851, Долина, нині Івано-Франківська область — 4 липня 1919, Львів, ЗУНР) — український архітектор, педагог, підприємець, громадський діяч.

Переглянути Захаревич Юліан і Левинський Іван Іванович

Леонард Марконі

Леона́рд Марко́ні (Leonard Marconi 6 жовтня 1835, Варшава — 1 квітня 1899, Львів) — львівський скульптор, педагог італійського походження.

Переглянути Захаревич Юліан і Леонард Марконі

13 квітня

13 квітня — 103-й день року (104-й у високосні роки) в григоріанському календарі.

Переглянути Захаревич Юліан і 13 квітня

15 травня

15 травня — 135-й день року (136-й у високосні роки) в григоріанському календарі.

Переглянути Захаревич Юліан і 15 травня

17 липня

17 липня — 198-й день року (199-й у високосні роки) в григоріанському календарі.

Переглянути Захаревич Юліан і 17 липня

1879

4 листопада Джейдс Рітті запатентував перший касовий апарат.

Переглянути Захаревич Юліан і 1879

1888

Див.

Переглянути Захаревич Юліан і 1888

1890-ті

інженерної архітектури.

Переглянути Захаревич Юліан і 1890-ті

1891

* рік темного металевого зайця за Шістдесятирічним циклом китайського календаря.

Переглянути Захаревич Юліан і 1891

1892

Волт Вітмен (Walter Whitman; нар. 31 травня 1819 — † 26 березня 1892) — американський поет, есеїст, журналіст та гуманіст.

Переглянути Захаревич Юліан і 1892

27 грудня

27 грудня — 361-й день року (362-й у високосні роки) в григоріанському календарі.

Переглянути Захаревич Юліан і 27 грудня

Див. також

Архітектори Львова

Випускники Віденського технічного університету

Також відомий як Юліан Захаревич, Юліан Захарієвич, Захарієвич Юліан.

, Вулиця Листопадового чину, Вулиця Лисенка (Львів), Вітольд Мінкевич, Відень, Володимир Підгородецький, Володимир Дідушицький, Гусятин, Галицька крайова виставка, Головна редакція Української радянської енциклопедії, Дідушицькі, Енциклопедія Львова, Львів, Львівсько-Чернівецько-Ясська залізниця, Личаківський цвинтар, Левинський Іван Іванович, Леонард Марконі, 13 квітня, 15 травня, 17 липня, 1879, 1888, 1890-ті, 1891, 1892, 27 грудня.