Більш швидкий доступ, ніж браузер!
34 відносини: Квантитативне вирівнювання голосних, Півторак Григорій Петрович, Праслов'янська мова, Протеза, Плавні приголосні, Польська мова, Африкат, Антуан Мейє, Назалізація, Редуковані голосні, Субстрат (мовознавство), Староцерковнослов'янська мова, Склад (мовознавство), Таранець Валентин Григорович, Тенденція до висхідної артикуляції, Українська мова, Ясенний боковий апроксимант, Ясенний дрижачий приголосний, Монофтонгізація, Метатеза плавних у слов'янських мовах, Зубний носовий приголосний, Задньоязиковий приголосний, Закон складового сингармонізму, Болгарська мова, Бернштейн Самуїл Борисович, Губно-губний носовий приголосний, Глухий ясенний фрикативний, Глухий ясенний африкат, Глухий заясенний фрикативний, Глухий м'якопіднебінний фрикативний, Глухий м'якопіднебінний проривний, Дзвінкий ясенний африкат, Дзвінкий м'якопіднебінний проривний, Дифтонг.
Квантитативне вирівнювання голосних
Квантитативне вирівнювання голосних у праслов'янській мові (від quantitativus — «часокількісний») — фонетичне явище в історії ранньопраслов'янської мови.
Новинка!!: Закон відкритого складу і Квантитативне вирівнювання голосних · Побачити більше »
Півторак Григорій Петрович
Григо́рій Петро́вич Півтора́к (14 червня 1935 року, с. Коритище, тепер Недригайлівського району Сумської обл.) — український мовознавець, доктор філологічних наук (1990), професор (1992), академік НАН України (2009; член-кореспондент 1997), заслужений діяч науки і техніки України (2011).
Новинка!!: Закон відкритого складу і Півторак Григорій Петрович · Побачити більше »
Праслов'янська мова
p.
Новинка!!: Закон відкритого складу і Праслов'янська мова · Побачити більше »
Протеза
Проте́за (πρόθεσις — «ставлення попереду») — приєднання до слів переднього неетимологічного опорного або перехідного звука для зручності вимови.
Новинка!!: Закон відкритого складу і Протеза · Побачити більше »
Плавні приголосні
Плавні приголосні — сонорні приголосні типу /l/ або /r/ у функції найбільш звучної частини складу.
Новинка!!: Закон відкритого складу і Плавні приголосні · Побачити більше »
Польська мова
По́льська мо́ва (język polski, polszczyzna) — одна зі слов'янських мов, офіційна мова Польщі.
Новинка!!: Закон відкритого складу і Польська мова · Побачити більше »
Африкат
Африка́ти (affrico — тру, притираю) — складні нерозривні приголосні, утворені внаслідок злиття двох звукових елементів — зімкненого (його називають також проривним) з наступним щілинним, (його називають також фрикативним).
Новинка!!: Закон відкритого складу і Африкат · Побачити більше »
Антуан Мейє
Антуа́н Мейє́ (Antoine Meillet; *11 листопада 1866, Мулен, департамент Альє, Овернь — †21 вересня 1936, Шатомеян, департамент Шер, Центр (Беррі)) - французький мовознавець, соціолог, член Академії написів і красного письменства з 1924, іноземний член ВУАН з 1924, професор Вищої практичної школи з 1891, почесний доктор Колеж де Франс з 1906.
Новинка!!: Закон відкритого складу і Антуан Мейє · Побачити більше »
Назалізація
Назаліза́ція (від nasal «носовий») — вимова звуків мови, що полягає у пониженні м'якого піднебіння та одночасному виході повітря через рот та ніс.
Новинка!!: Закон відкритого складу і Назалізація · Побачити більше »
Редуковані голосні
Редуко́вані голосні́ — голосні дуже короткої тривалості.
Новинка!!: Закон відкритого складу і Редуковані голосні · Побачити більше »
Субстрат (мовознавство)
Субстрат (від лат. sub — «під» і stratum — «шар», тобто «нижній шар») у мовознавстві — в лінгвістиці так називають мову, яка впливає на іншу мову, що витискує її з ужитку.
Новинка!!: Закон відкритого складу і Субстрат (мовознавство) · Побачити більше »
Староцерковнослов'янська мова
Староцерковнослов'янська мова (давньоболгарська, староболгарська, старомакедонська, старослов'янська, церковнослов'янська мова) — найстарша літературна мова слов'ян.
Новинка!!: Закон відкритого складу і Староцерковнослов'янська мова · Побачити більше »
Склад (мовознавство)
Склад — у мовознавстві — відрізок звукового потоку мови, що складається з одного або кількох звуків і визначається зміною наростання і спаду звучності.
Новинка!!: Закон відкритого складу і Склад (мовознавство) · Побачити більше »
Таранець Валентин Григорович
Таранець Валентин Григорович (*7 червня 1938 року, с. Писарщина, Полтавська область) — український філолог.
Новинка!!: Закон відкритого складу і Таранець Валентин Григорович · Побачити більше »
Тенденція до висхідної артикуляції
Тенденція до висхідної артикуляції — тенденція висхідної енергетичності в межах складу й такту.
Новинка!!: Закон відкритого складу і Тенденція до висхідної артикуляції · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Закон відкритого складу і Українська мова · Побачити більше »
Ясенний боковий апроксимант
Ясенний (альвеолярний) боковий апроксимант — тип приголосного звука, що існує в мовах певних народів.
Новинка!!: Закон відкритого складу і Ясенний боковий апроксимант · Побачити більше »
Ясенний дрижачий приголосний
Ясенний (альвеолярний) дрижачий — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.
Новинка!!: Закон відкритого складу і Ясенний дрижачий приголосний · Побачити більше »
Монофтонгізація
Монофтонгізація — процес перетворення дифтонгів на монофтонги (кінець слова й перед приголосними).
Новинка!!: Закон відкритого складу і Монофтонгізація · Побачити більше »
Метатеза плавних у слов'янських мовах
Метатеза плавних — загальнослов'янська фонетична зміна, що полягала в усуненні праслов'янських дифтонгічних сполучень голосних з плавними приголосними.
Новинка!!: Закон відкритого складу і Метатеза плавних у слов'янських мовах · Побачити більше »
Зубний носовий приголосний
Зубний носовий приголосний — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Закон відкритого складу і Зубний носовий приголосний · Побачити більше »
Задньоязиковий приголосний
Задньоязико́вий при́голосний — приголосний звук, що утворюється при зімкнені задньої частини язика з м'яким піднебінням.
Новинка!!: Закон відкритого складу і Задньоязиковий приголосний · Побачити більше »
Закон складового сингармонізму
Закон складового сингармонізму (syn — разом і harmonia — співзвучність) — закон, за якого звуки в складі сполучалися за принципом їх однорідності з погляду передньої і непередньої артикуляції: палаталізовані приголосні поєднувалися з голосними передньої артикуляції, непалаталізовані — з голосними непередньої артикуляції.
Новинка!!: Закон відкритого складу і Закон складового сингармонізму · Побачити більше »
Болгарська мова
Болга́рська мова — одна з південнослов'янських мов.
Новинка!!: Закон відкритого складу і Болгарська мова · Побачити більше »
Бернштейн Самуїл Борисович
Бернште́йн Самуїл Борисович (21 грудня 1910 (3 січня 1911), с. Баргузин, тепер смт, Бурятія, РФ — 6 жовтня 1997, Москва) — російський мовознавець, доктор філологічних наук з 1946, професор з 1948, член-кореспондент Болгарської АН з 1963, член-кореспондент Македонської академії наук і мистецтв з 1969.
Новинка!!: Закон відкритого складу і Бернштейн Самуїл Борисович · Побачити більше »
Губно-губний носовий приголосний
Губно-губний носовий — приголосний звук, що існує в більшості мов світу.
Новинка!!: Закон відкритого складу і Губно-губний носовий приголосний · Побачити більше »
Глухий ясенний фрикативний
Глухі ясенні фрикативні — приголосні звуки.
Новинка!!: Закон відкритого складу і Глухий ясенний фрикативний · Побачити більше »
Глухий ясенний африкат
Глухий ясенний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Закон відкритого складу і Глухий ясенний африкат · Побачити більше »
Глухий заясенний фрикативний
Глухий заясенний фрикатив — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Закон відкритого складу і Глухий заясенний фрикативний · Побачити більше »
Глухий м'якопіднебінний фрикативний
Глухий м’якопіднебінний (задньопіднебінний, велярний) фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.
Новинка!!: Закон відкритого складу і Глухий м'якопіднебінний фрикативний · Побачити більше »
Глухий м'якопіднебінний проривний
Глухий м’якопіднебінний (задньопіднебінний, велярний) зімкнено-проривний приголосний — тип приголосного звука, що існує в багатьох людських мовах.
Новинка!!: Закон відкритого складу і Глухий м'якопіднебінний проривний · Побачити більше »
Дзвінкий ясенний африкат
Дзвінкий ясенний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах.
Новинка!!: Закон відкритого складу і Дзвінкий ясенний африкат · Побачити більше »
Дзвінкий м'якопіднебінний проривний
Дзвінкий м'якопіднебінний (задньопіднебінний, велярний) зімкнено-проривний приголосний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах.
Новинка!!: Закон відкритого складу і Дзвінкий м'якопіднебінний проривний · Побачити більше »
Дифтонг
Дифто́нг або двоголосний (від δίφθογγος — «двоголосний») — у фонетиці складний голосний звук, що складається з двох елементів, які утворюють один склад, що забезпечує фонетичну цілісність дифтонга.
Новинка!!: Закон відкритого складу і Дифтонг · Побачити більше »
