Зміст
40 відносини: XX століття, Практика, Причинність, Поведінка, Поняття, Архітектоніка, Абстракція, Альфред Шюц, Німеччина, Наука, Науковий метод, Нова історія, Розуміюча соціологія, Рефлексія (філософія), Редукція (логіка), Суспільство, Суспільні науки, Суб'єкт (філософія), Свідомість, Соціальна система, Соціологія, Установка (психологія), Уявлення, Філософія, Фантазія, Феноменологія, Феноменологічна соціологія, Цікавість, Мартін Гайдеггер, Макс Вебер, Мета, Жак Дерріда, Жиль Делез, Бажання, Ганс-Георг Гадамер, Герменевтика, Діяльність, Інтерсуб'єктивність, Індивід (людина), Едмунд Гуссерль.
- Німецька філософія
XX століття
XX століття — століття, яке розпочалося 1 січня 1901 року і закінчилося 31 грудня 2000 року; двадцяте століття нашої ери і десяте століття II тисячоліття.
Переглянути Життєсвіт і XX століття
Практика
археологічна практика Практика (πράξις «діяльність») — доцільна і цілеспрямована діяльність, яку суб'єкт здійснює для досягнення певної мети.
Переглянути Життєсвіт і Практика
Причинність
Причи́нність, також причи́нно-наслідко́вий зв’язо́к, причи́новість, причи́ново-наслідко́вий зв’язо́к, кауза́льність — (неформально, нестрого розуміючи) '''зв’язок''' між подією А («'''причиною'''») й іншою подією Б («'''наслідком'''»), яка необхідно настає за першою чи витікає з неї.
Переглянути Життєсвіт і Причинність
Поведінка
Поведі́нка — родовий термін, який охоплює різні реакції живого організму чи групи організмів.
Переглянути Життєсвіт і Поведінка
Поняття
Поня́ття — форма мислення, яка відображає істотні властивості, зв'язки і відношення предметів і явищ в їхній суперечності і розвитку; думка або система думок, що узагальнює, виділяє предмети деякого класу за визначеними загальними і в сукупності специфічними для них ознаками.
Переглянути Життєсвіт і Поняття
Архітектоніка
Архітекто́ніка (від αρχιτεκτονικη — будівельне мистецтво, архітектура) — художній вираз структурних закономірностей конструкції будівлі, споруди, а також композиції круглої скульптури та об'ємного твору декоративного мистецтва.
Переглянути Життєсвіт і Архітектоніка
Абстракція
Абстра́кція (abstractio — відсторонення, відвернення, відволікання) — теоретичне узагальнення, один з основних способів мислення, а також метод наукового дослідження, який полягає у тому, що суб'єкт, відокремлює деякі ознаки об'єкту котрий вивчається, відволікається від інших властивостей та не враховує його неістотні сторони й особливості.
Переглянути Життєсвіт і Абстракція
Альфред Шюц
Альфред Шюц (Шуц, Шутц, Шютц) (нім. Alfred Schütz; народився 19 квітня 1899 у Відні — помер 20 травня 1959 у Нью-Йорку) — австрійський (Австро-Угорщина) та американський філософ і соціолог єврейського походження, послідовник Гусерля, головний представник та основоположник феноменологічної соціології.
Переглянути Життєсвіт і Альфред Шюц
Німеччина
Німе́ччина (Deutschland) — країна в Центральній Європі, демократична федеративна республіка.
Переглянути Життєсвіт і Німеччина
Наука
Множина Мандельброта — як ілюстрація фрактальної границі між відомим і невідомим Нау́ка — сфера діяльності людини, спрямована на отримання (вироблення і систематизацію у вигляді теорій, гіпотез, законів природи або суспільства тощо) нових знань про навколишній світ.
Переглянути Життєсвіт і Наука
Науковий метод
Науко́вий ме́тод (або Ме́тоди науко́вого дослі́дження) — сукупність методів встановлення параметрів, структури, інших характеристик досліджуваних об'єктів.
Переглянути Життєсвіт і Науковий метод
Нова історія
Нова́ істо́рія — період всесвітньої історії, що настав за періодом Середньовіччя.
Переглянути Життєсвіт і Нова історія
Розуміюча соціологія
«Розумі́юча» соціоло́гія (Verstehende Soziologie) — один з найважливіших напрямків сучасної соціології.
Переглянути Життєсвіт і Розуміюча соціологія
Рефлексія (філософія)
Рефле́ксія (від — «повертаюся назад») — філософський метод, за якого об’єктом пізнання може бути сам спосіб пізнання (гносеологія) чи знання, думка, вчинок (епістемологія).
Переглянути Життєсвіт і Рефлексія (філософія)
Редукція (логіка)
Редукція (логіка) - пошук такого судження, з якого випливає судження, визнане нами за істинне; зведення складного до простішого в інтересах наукового аналізу.
Переглянути Життєсвіт і Редукція (логіка)
Суспільство
Суспільством називають організовану сукупність людей на певному етапі історичного розвитку, об'єднаних характерними для них відносинами.
Переглянути Життєсвіт і Суспільство
Суспільні науки
Суспільні науки (соціальні науки, суспільствознавство) — широка група наукових дисциплін, предметом дослідження яких є суспільство — як система в цілому, так і окремі його частини, функції та елементи.
Переглянути Життєсвіт і Суспільні науки
Суб'єкт (філософія)
Суб'є́кт (subjectum те, що лежить внизу, перебуває в основіФілософський енциклопедичний словник стр.613 з точки зору філософії - поняття, яке означає носій діяльності, що пізнає світ навколо себе та впливає на нього; людина або група осіб, культура, суспільство або людство в цілому на відміну від того, що вивчається або змінюється внаслідок дій.
Переглянути Життєсвіт і Суб'єкт (філософія)
Свідомість
Так зображували свідомість на початку 17 століття Свідо́мість — здатність людини пізнавати навколишній світ та саму себе за допомогою мислення та розуму, в результаті чого формується інтелект особистості.
Переглянути Життєсвіт і Свідомість
Соціальна система
Соціа́льна систе́ма — центральне поняття соціологічної теорії систем.
Переглянути Життєсвіт і Соціальна система
Соціологія
Соціоло́гія (від societas — «суспільство» та λογος — «вчення», «знання», «наука») — наука про умови та процеси у суспільстві, а також їх дослідження.
Переглянути Життєсвіт і Соціологія
Установка (психологія)
Настано́ва (Атитюд) — психологічний стан схильності суб'єкта до певної активності в певній ситуації.
Переглянути Життєсвіт і Установка (психологія)
Уявлення
Уявлення.
Переглянути Життєсвіт і Уявлення
Філософія
Розмірковування вночі. Ілюстрація з книги 1891 року. Філосо́фія (φιλοσοφία, дослівно: любов до мудрості) — дисципліна, що вивчає найбільш загальні суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносини людини і світу, про найзагальніші суттєві характеристики людського ставлення до природи, суспільства та духовного життя у всіх його основних проявах.
Переглянути Життєсвіт і Філософія
Фантазія
«Роздум» («Мрія»), 1901, Поль Елльо Фанта́зія (Phantasia від φαντασια — уява) - створення людиною нових образів в рамках майбутнього часу, з використанням колись сприйнятого минулого, на основі наявного інтелекту.
Переглянути Життєсвіт і Фантазія
Феноменологія
Феноменологія — напрям філософських досліджень початку XX-го століття.
Переглянути Життєсвіт і Феноменологія
Феноменологічна соціологія
Феноменологі́чна соціоло́гія — напрямок, парадигма в соціології, яка виникла в 60-тих роках ХХ століття і розглядає суспільство як явище, створене й постійно відтворюване в духовній взаємодії індивідів.
Переглянути Життєсвіт і Феноменологічна соціологія
Цікавість
Зацікавлені чимось люди Інтере́с, цікавість — емоційний вияв пізнавальних потреб людини, дуже важливий для формування різноманітних навичок та інтелекту.
Переглянути Життєсвіт і Цікавість
Мартін Гайдеггер
Ма́ртін Га́йдеґер (або Гайдеґґер; Martin Heidegger) (* 26 вересня 1889, Месскірх, Німеччина — † 26 травня 1976, Мескірх) — німецький філософ, який зосереджував свою роботу у сферах феноменології та герменевтики.
Переглянути Життєсвіт і Мартін Гайдеггер
Макс Вебер
Максиміліа́н Карл Емі́ль Ве́бер (Maximilian Carl Emil Weber; 21 квітня 1864, Ерфурт, Пруссія — 14 червня 1920, Мюнхен, Німеччина), відомий як Макс Вебер (Max Weber) — німецький соціолог, філософ, історик, політичний економіст.
Переглянути Життєсвіт і Макс Вебер
Мета
Мета́ або ціль — означає стан в майбутньому, котрий можливо змінити відносно теперішнього та варто, бажано або необхідно досягнути.
Переглянути Життєсвіт і Мета
Жак Дерріда
Жак Дерріда́ (Дерида, Деріда Jacques Derrida; 15 липня 1930, Ель-Біар, Алжир — 9 жовтня 2004, Париж, Франція) — французький філософ сефардського походження, засновник філософії деконструкції.
Переглянути Життєсвіт і Жак Дерріда
Жиль Делез
Жиль Деле́з (Gilles Deleuze,; *18 січня 1925, Париж — †4 листопада 1995, Париж) — французький філософ ХХ століття.
Переглянути Життєсвіт і Жиль Делез
Бажання
thumb Бажання — прагнення, потяг до здійснення чого-небудь, хотіння.
Переглянути Життєсвіт і Бажання
Ганс-Георг Гадамер
Ганс-Георг Га́дамер (Ганс-Ґеорг Ґадамер; Hans-Georg Gadamer) (11 лютого 1900, Марбург — 12 березня 2002, Гайдельберг) — німецький філософ, один із найзначніших мислителів другої половини XX ст., відомий передусім як засновник «філософської герменевтики».
Переглянути Життєсвіт і Ганс-Георг Гадамер
Герменевтика
Герменевтика (від ερμηνεύειν — тлумачити) — у первісному значенні — напрям наукової діяльності, пов'язаний з дослідженням, поясненням, тлумаченням філологічних, а також філософських, юридичних, історичних і релігійних текстів.
Переглянути Життєсвіт і Герменевтика
Діяльність
Людська діяльність — процес (процеси) активної взаємодії суб'єкта з об'єктом, під час якого суб'єкт задовольняє будь-які свої потреби, досягає мети.
Переглянути Життєсвіт і Діяльність
Інтерсуб'єктивність
Інтерсуб'єкти́вність — філософське поняття, що означає 1) особливу спільність; 2) певну сукупність ідей, установок і переконань, що характеризуються спільністю; 3) узагальнений досвід представлення предметів.
Переглянути Життєсвіт і Інтерсуб'єктивність
Індивід (людина)
Індиві́д, Індиві́дуум (individuum — неподільний) — окремий організм, який існує самостійно, зокрема людина, особа, одиничний представник роду людського.
Переглянути Життєсвіт і Індивід (людина)
Едмунд Гуссерль
Е́дмунд Ґуста́в Альбре́хт Гу́ссерль (Edmund Gustav Albrecht Husserl; *8 квітня 1859, Простєйов, Моравія — †26 квітня 1938, Фрайбург) — німецький філософ, відомий як батько феноменології.
Переглянути Життєсвіт і Едмунд Гуссерль
Див. також
Німецька філософія
- Бог помер
- Буря і натиск
- Життєсвіт
- Здоровий глузд
- Людвіг Феєрбах і кінець німецької класичної філософії
- Розуміюча соціологія
- Філософія життя
Також відомий як Життєвий світ.