Більш швидкий доступ, ніж браузер!
41 відносини: XX століття, Практика, Причинність, Поведінка, Поняття, Архітектоніка, Абстракція, Альфред Шюц, Німеччина, Наука, Науковий метод, Нова історія, Розуміюча соціологія, Рефлексія (філософія), Редукція (логіка), Суспільство, Суспільні науки, Суб'єкт (філософія), Свідомість, Соціальна система, Соціологія, Установка (психологія), Уявлення, Філософія, Фантазія, Феноменологія, Феноменологічна соціологія, Цікавість, Мартін Гайдеггер, Макс Вебер, Мета, Жак Дерріда, Жиль Делез, Бажання, Ганс-Георг Гадамер, Герменевтика, Діяльність, Інтерсуб'єктивність, Індивід (людина), Едмунд Гуссерль, 1938.
XX століття
XX століття — століття, яке розпочалося 1 січня 1901 року і закінчилося 31 грудня 2000 року; двадцяте століття нашої ери і десяте століття II тисячоліття.
Новинка!!: Життєсвіт і XX століття · Побачити більше »
Практика
археологічна практика Практика (πράξις «діяльність») — доцільна і цілеспрямована діяльність, яку суб'єкт здійснює для досягнення певної мети.
Новинка!!: Життєсвіт і Практика · Побачити більше »
Причинність
Причи́нність, також причи́нно-наслідко́вий зв’язо́к, причи́новість, причи́ново-наслідко́вий зв’язо́к, кауза́льність — (неформально, нестрого розуміючи) '''зв’язок''' між подією А («'''причиною'''») й іншою подією Б («'''наслідком'''»), яка необхідно настає за першою чи витікає з неї.
Новинка!!: Життєсвіт і Причинність · Побачити більше »
Поведінка
Поведі́нка — родовий термін, який охоплює різні реакції живого організму чи групи організмів.
Новинка!!: Життєсвіт і Поведінка · Побачити більше »
Поняття
Поня́ття — форма мислення, яка відображає істотні властивості, зв'язки і відношення предметів і явищ в їхній суперечності і розвитку; думка або система думок, що узагальнює, виділяє предмети деякого класу за визначеними загальними і в сукупності специфічними для них ознаками.
Новинка!!: Життєсвіт і Поняття · Побачити більше »
Архітектоніка
Архітекто́ніка (від αρχιτεκτονικη — будівельне мистецтво, архітектура) — художній вираз структурних закономірностей конструкції будівлі, споруди, а також композиції круглої скульптури та об'ємного твору декоративного мистецтва.
Новинка!!: Життєсвіт і Архітектоніка · Побачити більше »
Абстракція
Абстра́кція (abstractio — відсторонення, відвернення, відволікання) — теоретичне узагальнення, один з основних способів мислення, а також метод наукового дослідження, який полягає у тому, що суб'єкт, відокремлює деякі ознаки об'єкту котрий вивчається, відволікається від інших властивостей та не враховує його неістотні сторони й особливості.
Новинка!!: Життєсвіт і Абстракція · Побачити більше »
Альфред Шюц
Альфред Шюц (Шуц, Шутц, Шютц) (нім. Alfred Schütz; народився 19 квітня 1899 у Відні — помер 20 травня 1959 у Нью-Йорку) — австрійський (Австро-Угорщина) та американський філософ і соціолог єврейського походження, послідовник Гусерля, головний представник та основоположник феноменологічної соціології.
Новинка!!: Життєсвіт і Альфред Шюц · Побачити більше »
Німеччина
Німе́ччина (Deutschland) — країна в Центральній Європі, демократична федеративна республіка.
Новинка!!: Життєсвіт і Німеччина · Побачити більше »
Наука
Множина Мандельброта — як ілюстрація фрактальної границі між відомим і невідомим Нау́ка — сфера діяльності людини, спрямована на отримання (вироблення і систематизацію у вигляді теорій, гіпотез, законів природи або суспільства тощо) нових знань про навколишній світ.
Новинка!!: Життєсвіт і Наука · Побачити більше »
Науковий метод
Науко́вий ме́тод (або Ме́тоди науко́вого дослі́дження) — сукупність методів встановлення параметрів, структури, інших характеристик досліджуваних об'єктів.
Новинка!!: Життєсвіт і Науковий метод · Побачити більше »
Нова історія
Нова́ істо́рія — період всесвітньої історії, що настав за періодом Середньовіччя.
Новинка!!: Життєсвіт і Нова історія · Побачити більше »
Розуміюча соціологія
«Розумі́юча» соціоло́гія (Verstehende Soziologie) — один з найважливіших напрямків сучасної соціології.
Новинка!!: Життєсвіт і Розуміюча соціологія · Побачити більше »
Рефлексія (філософія)
Рефле́ксія (від — «повертаюся назад») — філософський метод, за якого об’єктом пізнання може бути сам спосіб пізнання (гносеологія) чи знання, думка, вчинок (епістемологія).
Новинка!!: Життєсвіт і Рефлексія (філософія) · Побачити більше »
Редукція (логіка)
Редукція (логіка) - пошук такого судження, з якого випливає судження, визнане нами за істинне; зведення складного до простішого в інтересах наукового аналізу.
Новинка!!: Життєсвіт і Редукція (логіка) · Побачити більше »
Суспільство
Суспільством називають організовану сукупність людей на певному етапі історичного розвитку, об'єднаних характерними для них відносинами.
Новинка!!: Життєсвіт і Суспільство · Побачити більше »
Суспільні науки
Суспільні науки (соціальні науки, суспільствознавство) — широка група наукових дисциплін, предметом дослідження яких є суспільство — як система в цілому, так і окремі його частини, функції та елементи.
Новинка!!: Життєсвіт і Суспільні науки · Побачити більше »
Суб'єкт (філософія)
Суб'є́кт (subjectum те, що лежить внизу, перебуває в основіФілософський енциклопедичний словник стр.613 з точки зору філософії - поняття, яке означає носій діяльності, що пізнає світ навколо себе та впливає на нього; людина або група осіб, культура, суспільство або людство в цілому на відміну від того, що вивчається або змінюється внаслідок дій. Суб'єкт - це особа, організована група осіб, соціальна, етнічна та політична спільнота, суспільство загалом, що здійснюють властиву їм діяльність, спрямовану на практичне перетворення предметної дійсності, теоретичне й духовно-практичне освоєння об'єктивної реальності; носій означених якостей, що уможливлюють виконання ним суспільно значущих функцій. Суб'єкт це той, хто здійснює якусь дію, або від кого направлена певна діяльність. І відповідно направлена ця діяльність на об'єкт. Об'єкт - це лише та частина об'єктивної реальності, яку суб'єкт уже залучив у рамки своєї діяльності. Різні філософські течії по-різному дивляться на суб'єкт і відводять йому різне місце. Так ідеалізм зводить суб'єкт до свідомості й заперечує його предметність. Споглядальний матеріалізм не бере до уваги активність суб'єкта. Суб'єкт є однією з основних категорій гносеології. В її рамках суб'єкт вступає у взаємодію з об'єктом, намагаючись його пізнати, і перетворює його, створюючи корпус знань про об'єкт. Суб'єктивізм не визнає того факту, що об'єкт існує незалежно від суб'єкту. Крайнім його проявом є соліпсизм, який стверджує, що не існує нічого поза межами власного Я тут і зараз. Досліджуючи навколишній об'єктивний світ, суб'єкт змінюється і сам під його впливом у межах культури, яку він сформував, а отже має виразну суспільно історичну природу. Гносеологічний антропологізм заперечує таку його природу.
Новинка!!: Життєсвіт і Суб'єкт (філософія) · Побачити більше »
Свідомість
Так зображували свідомість на початку 17 століття Свідо́мість — здатність людини пізнавати навколишній світ та саму себе за допомогою мислення та розуму, в результаті чого формується інтелект особистості.
Новинка!!: Життєсвіт і Свідомість · Побачити більше »
Соціальна система
Соціа́льна систе́ма — центральне поняття соціологічної теорії систем.
Новинка!!: Життєсвіт і Соціальна система · Побачити більше »
Соціологія
Соціоло́гія (від societas — «суспільство» та λογος — «вчення», «знання», «наука») — наука про умови та процеси у суспільстві, а також їх дослідження.
Новинка!!: Життєсвіт і Соціологія · Побачити більше »
Установка (психологія)
Настано́ва (Атитюд) — психологічний стан схильності суб'єкта до певної активності в певній ситуації.
Новинка!!: Життєсвіт і Установка (психологія) · Побачити більше »
Уявлення
Уявлення.
Новинка!!: Життєсвіт і Уявлення · Побачити більше »
Філософія
Розмірковування вночі. Ілюстрація з книги 1891 року. Філосо́фія (φιλοσοφία, дослівно: любов до мудрості) — дисципліна, що вивчає найбільш загальні суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносини людини і світу, про найзагальніші суттєві характеристики людського ставлення до природи, суспільства та духовного життя у всіх його основних проявах.
Новинка!!: Життєсвіт і Філософія · Побачити більше »
Фантазія
«Роздум» («Мрія»), 1901, Поль Елльо Фанта́зія (Phantasia від φαντασια — уява) - створення людиною нових образів в рамках майбутнього часу, з використанням колись сприйнятого минулого, на основі наявного інтелекту.
Новинка!!: Життєсвіт і Фантазія · Побачити більше »
Феноменологія
Феноменологія — напрям філософських досліджень початку XX-го століття.
Новинка!!: Життєсвіт і Феноменологія · Побачити більше »
Феноменологічна соціологія
Феноменологі́чна соціоло́гія — напрямок, парадигма в соціології, яка виникла в 60-тих роках ХХ століття і розглядає суспільство як явище, створене й постійно відтворюване в духовній взаємодії індивідів.
Новинка!!: Життєсвіт і Феноменологічна соціологія · Побачити більше »
Цікавість
Зацікавлені чимось люди Інтере́с, цікавість — емоційний вияв пізнавальних потреб людини, дуже важливий для формування різноманітних навичок та інтелекту.
Новинка!!: Життєсвіт і Цікавість · Побачити більше »
Мартін Гайдеггер
Ма́ртін Га́йдеґер (або Гайдеґґер; Martin Heidegger) (* 26 вересня 1889, Месскірх, Німеччина — † 26 травня 1976, Мескірх) — німецький філософ, який зосереджував свою роботу у сферах феноменології та герменевтики.
Новинка!!: Життєсвіт і Мартін Гайдеггер · Побачити більше »
Макс Вебер
Максиміліа́н Карл Емі́ль Ве́бер (Maximilian Carl Emil Weber; 21 квітня 1864, Ерфурт, Пруссія — 14 червня 1920, Мюнхен, Німеччина), відомий як Макс Вебер (Max Weber) — німецький соціолог, філософ, історик, політичний економіст.
Новинка!!: Життєсвіт і Макс Вебер · Побачити більше »
Мета
Мета́ або ціль — означає стан в майбутньому, котрий можливо змінити відносно теперішнього та варто, бажано або необхідно досягнути.
Новинка!!: Життєсвіт і Мета · Побачити більше »
Жак Дерріда
Жак Дерріда́ (Дерида, Деріда Jacques Derrida; 15 липня 1930, Ель-Біар, Алжир — 9 жовтня 2004, Париж, Франція) — французький філософ сефардського походження, засновник філософії деконструкції.
Новинка!!: Життєсвіт і Жак Дерріда · Побачити більше »
Жиль Делез
Жиль Деле́з (Gilles Deleuze,; *18 січня 1925, Париж — †4 листопада 1995, Париж) — французький філософ ХХ століття.
Новинка!!: Життєсвіт і Жиль Делез · Побачити більше »
Бажання
thumb Бажання — прагнення, потяг до здійснення чого-небудь, хотіння.
Новинка!!: Життєсвіт і Бажання · Побачити більше »
Ганс-Георг Гадамер
Ганс-Георг Га́дамер (Ганс-Ґеорг Ґадамер; Hans-Georg Gadamer) (11 лютого 1900, Марбург — 12 березня 2002, Гайдельберг) — німецький філософ, один із найзначніших мислителів другої половини XX ст., відомий передусім як засновник «філософської герменевтики».
Новинка!!: Життєсвіт і Ганс-Георг Гадамер · Побачити більше »
Герменевтика
Герменевтика (від ερμηνεύειν — тлумачити) — у первісному значенні — напрям наукової діяльності, пов'язаний з дослідженням, поясненням, тлумаченням філологічних, а також філософських, юридичних, історичних і релігійних текстів.
Новинка!!: Життєсвіт і Герменевтика · Побачити більше »
Діяльність
Людська діяльність — процес (процеси) активної взаємодії суб'єкта з об'єктом, під час якого суб'єкт задовольняє будь-які свої потреби, досягає мети.
Новинка!!: Життєсвіт і Діяльність · Побачити більше »
Інтерсуб'єктивність
Інтерсуб'єкти́вність — філософське поняття, що означає 1) особливу спільність; 2) певну сукупність ідей, установок і переконань, що характеризуються спільністю; 3) узагальнений досвід представлення предметів.
Новинка!!: Життєсвіт і Інтерсуб'єктивність · Побачити більше »
Індивід (людина)
Індиві́д, Індиві́дуум (individuum — неподільний) — окремий організм, який існує самостійно, зокрема людина, особа, одиничний представник роду людського.
Новинка!!: Життєсвіт і Індивід (людина) · Побачити більше »
Едмунд Гуссерль
Е́дмунд Ґуста́в Альбре́хт Гу́ссерль (Edmund Gustav Albrecht Husserl; *8 квітня 1859, Простєйов, Моравія — †26 квітня 1938, Фрайбург) — німецький філософ, відомий як батько феноменології.
Новинка!!: Життєсвіт і Едмунд Гуссерль · Побачити більше »
1938
Без опису.
Новинка!!: Життєсвіт і 1938 · Побачити більше »
