Зміст
11 відносини: Квінтесенція (космологія), Арістотель, Алхімія, Анаксагор, Стихія (алхімія), Теофраст Парацельс, Місяць, Ефір (фізика), Емпедокл, Лукрецій, 1617.
- Історія науки
- Міфічні речовини
- Теорії ефіру
Квінтесенція (космологія)
Квінтесенція (Quintessence) у фізиці виконує роль гіпотетичної форми темної енергії, яка була використана як пояснення експериментально виявленого останнім часом прискорення розширення Всесвіту.
Переглянути Ефір (стихія) і Квінтесенція (космологія)
Арістотель
Арісто́тель (часто також Аристо́тель; Αριστοτέλης; 384 до н. е., Стагіра — 322 до н. е., Халкіда) — давньогрецький вчений-енциклопедист, філософ і логік, засновник класичної (формальної) логіки.
Переглянути Ефір (стихія) і Арістотель
Алхімія
Алхі́мія — це загальна назва систем трансформації людини, що засновані на метафорі хімічних перетворень та використанні хімічних сполук, а також спроб отримання дорогоцінних металів, еліксирів, філософського каменю, універсального розчинника, питного золота та інших речовин, які начебто володіють дивовижними властивостями.
Переглянути Ефір (стихія) і Алхімія
Анаксагор
Анаксаго́р з Клазомен (Αναξαγορας, бл. 500 — † 428 до н. е.) — давньогрецький філософ досократського періоду, математик, астроном, матеріаліст, друг і соратник Перікла в боротьбі за афінську рабовласницьку демократію.
Переглянути Ефір (стихія) і Анаксагор
Стихія (алхімія)
4 елементи у символі сонця (Пшеворська культура) Стихія (елемент) (від στοιχεῖον — «елемент, стихія») в античній і середньовічній натурфілософії — одна з чотирьох (у давньокитайській філософії — 5 стихій у-сін) першооснов світу: земля, вода, повітря і вогонь.
Переглянути Ефір (стихія) і Стихія (алхімія)
Теофраст Парацельс
Парацельс Парацельс (Paracelsus), справжнє ім'я Філіп Ауреол Теофраст Бомбаст фон Гогенгайм (von Hohenheim, 24 жовтня 1493, Швіц, — 24 вересня 1541, Зальцбург) — лікар епохи Відродження, «перший професор хімії від створення світу» (О.
Переглянути Ефір (стихія) і Теофраст Парацельс
Місяць
* Місяць — єдиний природний супутник планети Земля.
Переглянути Ефір (стихія) і Місяць
Ефір (фізика)
Ефір або Етер (αιθηρ) — гіпотетичне середовище, матеріал, через який протягом XIX століття, науковці пояснювали розповсюджування електромагнітних хвиль і поля тяжіння.
Переглянути Ефір (стихія) і Ефір (фізика)
Емпедокл
Емпедокл (близько 490 — 430 до н. е., походив з сицилійського міста Агрігента.) — давньогрецький філософ, поет, лікар, політичний діяч.
Переглянути Ефір (стихія) і Емпедокл
Лукрецій
Лукре́цій, повне ім'я Тит Лукре́цій Кар (Titus Lucretius Carus; бл. 99-95—55 до н. е.) — давньоримський поет і філософ-матеріаліст.
Переглянути Ефір (стихія) і Лукрецій
1617
Реформація Епоха великих географічних відкриттів Ганза Нідерландська революція Річ Посполита Запорозька Січ.
Переглянути Ефір (стихія) і 1617
Див. також
Історія науки
- Historia Naturalis Brasiliae
- Історія науки
- Історія хімії
- Алхімія
- Антикітерський механізм
- Ефір (стихія)
- Закон Барлоу
- Логічний позитивізм
- Льодовикова ера
- Натурфілософія
- Наука в Німеччині
- Патерни у природі
- Природнича історія
- Протонаука
- Список експериментів
- Суперсиметрія
- Сфера Дайсона
- Традиційне знання
- Уявний експеримент
Міфічні речовини
Теорії ефіру
- Експеримент Майкельсона — Морлі
- Ефір (стихія)
- Ефір (фізика)
Також відомий як 🜀.