Ми працюємо над відновленням додатку Unionpedia у Google Play Store
ВихідніВхідний
🌟Ми спростили наш дизайн для кращої навігації!
Instagram Facebook X LinkedIn

Дієслово

Індекс Дієслово

Дієсло́во (verbum) — самостійна частина мови, що вказує на дію або стан предмета і відповідає на питання «що робити?», «що зробити?».

Зміст

  1. 15 відносини: Парадигма (мовознавство), Перехідні дієслова, Наказовий спосіб, Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття, Неправильне дієслово, Слобідська Україна, Спосіб дієслова, Умовний спосіб, Частка (мовознавство), Малий юс, Багатократні дієслова, Вид (мовознавство), Великий юс, Дієприкметник, Інфінітив.

  2. Частини мови

Парадигма (мовознавство)

Паради́гма (від παράδειγμα — «зразок», «приклад») — у широкому сенсі — будь-який клас лінгвістичних одиниць, протиставлених одна одній і в той же час об'єднаних за наявністю спільної ознаки, або спільних асоціацій.

Переглянути Дієслово і Парадигма (мовознавство)

Перехідні дієслова

Перехідні (транзитивні) дієслова — дієслова, що виражають дію, спрямовану на якийсь предмет, виражений у реченні прямим додатком, іменною частиною мови у знахідному відмінку (наприклад, читаю книжку).

Переглянути Дієслово і Перехідні дієслова

Наказовий спосіб

Наказовий спосіб або імператив (modus imperativus) — спосіб дієслова, що виражає волевиявлення (наказ, прохання або пораду).

Переглянути Дієслово і Наказовий спосіб

Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття

Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття (near-close near-front unrounded vowel; voyelle pré-fermée antérieure non arrondie; 非円唇前舌め広めの狭母音) — один з голосних звуків.

Переглянути Дієслово і Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття

Неправильне дієслово

Неправильне дієслово — дієслово, парадигма відмінювання якого відхиляється від типових парадигм певної мови.

Переглянути Дієслово і Неправильне дієслово

Слобідська Україна

Східної Слобожанщини. Слобідська́ Украї́на або Слобожа́нщина (рідше — Слобідщина) — історико-географічний край у східній частині України та прикордонних областях РФ, територія якого перекривається приблизно з територією п'яти Слобідських козацьких полків 17 — 18 століть, автономних формацій у межах Московського царства, а згодом Російської імперії.

Переглянути Дієслово і Слобідська Україна

Спосіб дієслова

Спо́сіб — граматична категорія дієслова, що показує стосунок дії чи стану до дійсності з погляду мовця, виражає значення можливості, бажаності, необхідності та інших умов реалізації дії (стану).

Переглянути Дієслово і Спосіб дієслова

Умовний спосіб

Умовний спосіб — модальна форма української мови, спосіб дієслова, що функціонує і як кондиціоналіс, і як кон'юнктив.

Переглянути Дієслово і Умовний спосіб

Частка (мовознавство)

Ча́стка (partikula — «частка», «частинка») — незмінна службова частина мови, яка надає реченню, або окремим його членам, додаткових смислових та модальних відтінків значення, або служить для утворення окремих граматичних форм і нових слів.

Переглянути Дієслово і Частка (мовознавство)

Малий юс

Мали́й юс (Ѧ ѧ) — давня кирилична літера, що нині вживається лише в церковнослов'янській мові.

Переглянути Дієслово і Малий юс

Багатократні дієслова

Багатократні дієслова — дієслова зі значенням неодноразово повторюваної дії, що належать до кількісних та інтенсивно-кількісних родів дії.

Переглянути Дієслово і Багатократні дієслова

Вид (мовознавство)

Вид, у міжнародній термінології аспе́кт (aspectus) — граматична категорія дієслова, що вказує на те, «як проходить у часі або як розподіляється в часі» вказана дієсловом дія (А.

Переглянути Дієслово і Вид (мовознавство)

Великий юс

Вели́кий юс (Ѫ ѫ) — давня кирилична літера, зараз вийшла з ужитку.

Переглянути Дієслово і Великий юс

Дієприкметник

Дієприкме́тник (причастие, participle) — форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які? Дієприкметники можуть виражати ознаку предмета за дією, яку виконує предмет (активні дієприкметники) або яка на нього спрямована (пасивні дієприкметники).

Переглянути Дієслово і Дієприкметник

Інфінітив

Інфінітив (від infinitivus — «невизначений», «неозначений») або дієіме́нник — початкова форма дієслова.

Переглянути Дієслово і Інфінітив

Див. також

Частини мови