Ми працюємо над відновленням додатку Unionpedia у Google Play Store
ВихідніВхідний
🌟Ми спростили наш дизайн для кращої навігації!
Instagram Facebook X LinkedIn

Дума

Індекс Дума

Ду́ми — один із жанрів фольклору; ліро-епічні твори української усної словесності про події з життя козаків XVI—XVIII століть.

Зміст

  1. 133 відносини: XVII століття, XVIII століття, XX століття, Куліш Пантелеймон Олександрович, Кіевская старина, Кравченко Платон, Кравченко Михайло Степанович, Краків, Київська Русь, Кирдан Борис Петрович, Костомаров Микола Іванович, Кобза, Козацтво і фольклор, Козак Нетяга (дума), Колісна ліра, Коломийка, Колесса Філарет Михайлович, Пісня, Пісня про Нібелунгів, Проводи козака (дума), Пасюга Степан Артемович, Патрокл, Паралелізм, Пародія, Павло Тетеря, Потебня Олександр Опанасович, Польська література, Польська мова, Польща, Політика (Арістотель), Полтавщина, Перетц Володимир Миколайович, Ахіллес, Арістотель, Академія (видавничий центр), Антонович Володимир Боніфатійович, Нудьга Григорій Антонович, Невольник (поема), Русов Олександр Олександрович, Руїна, Рильський Максим Тадейович, Ретардація, Ревуцький Дмитро Миколайович, Сумцов Микола Федорович, Струсі, Строфа, Станіслав Сарницький, Стельмах Михайло Панасович, Срезневський Ізмаїл Іванович, Самійло Кішка, ... Розгорнути індекс (83 більше) »

  2. Кобзарство
  3. Українська література
  4. Українська музика

XVII століття

17 століття припадає на епоху Нової історії.

Переглянути Дума і XVII століття

XVIII століття

XVIII століття розпочалося 1701, закінчилося 1800 роком, формальний кінець середньовічної епохи.

Переглянути Дума і XVIII століття

XX століття

XX століття — століття, яке розпочалося 1 січня 1901 року і закінчилося 31 грудня 2000 року; двадцяте століття нашої ери і десяте століття II тисячоліття.

Переглянути Дума і XX століття

Куліш Пантелеймон Олександрович

Пантелеймо́н Олекса́ндрович Кулі́ш (— містечко Вороніж, нині Шосткинського району Сумської області —, хутір Мотронівка, нині село Оленівка, Борзнянського району Чернігівської області) — український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець.

Переглянути Дума і Куліш Пантелеймон Олександрович

Кіевская старина

«Кіевская старина» («Київська минувшина») — щомісячний історико-етнографічний та літературний часопис.

Переглянути Дума і Кіевская старина

Кравченко Платон

Кравченко Платон (р.н. невідоме −1906?) Кобзар з с. Шихворостівки, Миргородського повіту, Полтавщина.

Переглянути Дума і Кравченко Платон

Кравченко Михайло Степанович

О. Г. Сластіон. Портрет кобзаря Михайла Степановича Кравченка. 1902 р.. Петро Древченко Петро Древченко та Михайло Кравченко. В.Короленка, 1911 Кравченко Михайло Степанович (27 грудня 1858 Великі Сорочинці Миргородського повіту Полтавської губерні — 21 (22) квітня 1917 Великі Сорочинці Миргородського повіту Полтавської губернії) — відомий кобзар із Великих Сорочинців.

Переглянути Дума і Кравченко Михайло Степанович

Краків

Кра́ків (Kraków, Krakau, Cracoviae) — місто в Польщі на березі Вісли, 760 тисяч жителів (2004), з найближчими передмістями 1,2 млн.

Переглянути Дума і Краків

Київська Русь

Ки́ївська Русь (у джерелах сучасники називали цю державу Русь або Ру́ська земля́, Роусь; Ки́ївська Русь — термін на означення цієї державиВойтович Л. // Вісник Львівського у-ту.

Переглянути Дума і Київська Русь

Кирдан Борис Петрович

Кирдан Борис Петрович (1 лютого 1920 (по документам — 25 вересня 1922), с. Ганно-Леонтовичеве, Кіровоградська область, — 10 серпня 2006) — український фольклорист і літературознавець, доктор філологічних наук з 1968.

Переглянути Дума і Кирдан Борис Петрович

Костомаров Микола Іванович

Мико́ла Іва́нович Костома́ров (с. Юрасівка, Острогозький повіт, Воронезька губернія, Російська імперія —, Петербург, Російська імперія) — видатний український історик, етнограф, прозаїк, поет-романтик, мислитель, громадський діяч, етнопсихолог.

Переглянути Дума і Костомаров Микола Іванович

Кобза

Ко́бза.

Переглянути Дума і Кобза

Козацтво і фольклор

Козацтво і фольклор Із методологічної і пізнавальної точок зору важливо розрізняти власне козацький фольклор (народні уснопоетичні твори, складені самими козаками) і фольклор про козаків (народні уснопоетичні твори, що виникали поза козацьким середовищем).

Переглянути Дума і Козацтво і фольклор

Козак Нетяга (дума)

Дума про козака Нетя́гу — одна з найбільш ранніх відомих українських козацьких дум.

Переглянути Дума і Козак Нетяга (дума)

Колісна ліра

Колісна ліра «Ліра, її складові і їхні народні назви» (Ілюстрація з часопису «Киевская старина». 1884 р.) 250px Колісна ліра — старовинний струнний смичковий музичний інструмент, у якому роль смичка виконує колесо.

Переглянути Дума і Колісна ліра

Коломийка

''Коломийка'' (Теодор Аксентович) Коломи́йки — традиційний жанр української фольк-музики і хореографії, — дворядкова народна пісня (співанка), кожен рядок якої має 14 складів з обов'язковою цезурою (паузою) після восьмого складу.

Переглянути Дума і Коломийка

Колесса Філарет Михайлович

Філаре́т Миха́йлович Коле́сса (17 липня 1871, село Татарське, тепер село Піщани Стрийського району Львівської області — 3 березня 1947, місто Львів) — український етнограф, фолькльорист, композитор, музикознавець і літературознавець.

Переглянути Дума і Колесса Філарет Михайлович

Пісня

французька народна пісня, публікація у «Vieilles Chansons pour les Petits Enfants: Avec Accompagnements» Пі́сня — словесно-музичний твір, призначений для співу.

Переглянути Дума і Пісня

Пісня про Нібелунгів

«Пі́сня про Нібелу́нгів» (Das Nibelungenlied) — середньовічна німецька епічна поема, написана невідомим автором наприкінці XII — початку XIII століття.

Переглянути Дума і Пісня про Нібелунгів

Проводи козака (дума)

«Проводи козака» — українська кобзарська дума.

Переглянути Дума і Проводи козака (дума)

Пасюга Степан Артемович

Пасюга Степан Пасюга Степан Артемович (—) — кобзар.

Переглянути Дума і Пасюга Степан Артемович

Патрокл

Чаша із зображенням Ахілла, який перев'язує руку '''Патрокл'''у Патро́кл (Patroklos) — один із головних учасників Троянської війни, друг Ахіллеса, син аргонавта Менетія, зведеного брата Еака.

Переглянути Дума і Патрокл

Паралелізм

Паралелі́зм (parallelos — той, що рухається поряд) — аналогія, уподібнення, спільність характерних рис або чину (паралельне зображення двох явищ із різних сфер життя).

Переглянути Дума і Паралелізм

Пародія

Пародія — комічне або сатиричне наслідування іншого художнього твору.

Переглянути Дума і Пародія

Павло Тетеря

Павло́ Тете́ря, у народній творчості Тетеренко, власне Павло Мошковський гербу РадванЯрослав Дашкевич.

Переглянути Дума і Павло Тетеря

Потебня Олександр Опанасович

Олекса́ндр Опана́сович Потебня́ (*10 (22) вересня 1835, хутір Манів, поблизу села Гаврилівки Роменського повіту Полтавської губернії (тепер село Гаврилівка Роменського району Сумської області) — †29 листопада (11 грудня) 1891, Харків) — видатний український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч, доктор філології, професор, член-кореспондент Петербурзької АН з 1875 р., член багатьох (у тому числі зарубіжних) наукових товариств.

Переглянути Дума і Потебня Олександр Опанасович

Польська література

Польська література (Literatura polska) — літературні традиції Польщі.

Переглянути Дума і Польська література

Польська мова

По́льська мо́ва (język polski, polszczyzna) — одна зі слов'янських мов, офіційна мова Польщі.

Переглянути Дума і Польська мова

Польща

По́льща, Респу́бліка По́льща, Річ Посполи́та По́льська (Polska, Rzeczpospolita Polska) — держава у Центральній Європі, унітарна парламентська республіка, що має в своєму складі 16 воєводств.

Переглянути Дума і Польща

Політика (Арістотель)

Афінська школа»Політика, Книга I, 1252aЛука Делла РоббіаПолітика (Πολιτικά) — арістотелевський трактат про державу, що містить початки соціальної та політичної філософії, політології, а також теорії управління.

Переглянути Дума і Політика (Арістотель)

Полтавщина

Полтавська область на карті України. Полтавська губернія Полтавської області Полта́вщина — регіон Лівобережної України розміщений на лівому березі Дніпра.

Переглянути Дума і Полтавщина

Перетц Володимир Миколайович

Володимир Миколайович Перетц (Петербург —, Саратів) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої і середньої української літератури і української творчості, історик й видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів.

Переглянути Дума і Перетц Володимир Миколайович

Ахіллес

Ахілл на Лікомедовому дворі (деталь) Робота 240 р.н. е. Ахілле́с, також Ахілл (Aχιλλευς) — син царя мірмідонян у Фессалії Пелея та морської богині Фетіди, внук Еака, герой Троянської війни.

Переглянути Дума і Ахіллес

Арістотель

Арісто́тель (часто також Аристо́тель; Αριστοτέλης; 384 до н. е., Стагіра — 322 до н. е., Халкіда) — давньогрецький вчений-енциклопедист, філософ і логік, засновник класичної (формальної) логіки.

Переглянути Дума і Арістотель

Академія (видавничий центр)

Видавничий центр «Академія» – українське книжкове видавництво.

Переглянути Дума і Академія (видавничий центр)

Антонович Володимир Боніфатійович

Антоно́вич Володи́мир Боніфа́тійович (Махнівка, нині Козятинського району —, Київ) — український історик, археолог, етнограф, археограф, член-кореспондент Російської АН з 1901; професор Київського університету з 1878; співорганізатор Київської Громади, член Київського товариства старожитностей і мистецтв.

Переглянути Дума і Антонович Володимир Боніфатійович

Нудьга Григорій Антонович

Григорій Антонович Нудьга (*21 січня 1913, с. Артюхівка. — †14 березня 1994, у Львові) — український письменник, фольклорист, літературознавець, історик української літератури.

Переглянути Дума і Нудьга Григорій Антонович

Невольник (поема)

Невольник (Сліпий) — поема Тараса Григоровича Шевченка Один із малюнків (1843), які передували однойменній поемі Шевченка «Сліпий (Невольник)».

Переглянути Дума і Невольник (поема)

Русов Олександр Олександрович

Олександр Русов Олекса́ндр Олекса́ндрович Ру́сов (Київ —, Саратов) — український земський статистик, етнограф, фольклорист і громадський діяч.

Переглянути Дума і Русов Олександр Олександрович

Руїна

Руї́на — період історії України другої половини XVII століття, що відзначився розпадом української державності, загальним занепадом та кровопролитними війнами на території України.

Переглянути Дума і Руїна

Рильський Максим Тадейович

Михайло Івченко Павло Кальницький. 1969 Ри́льський Макси́м Таде́йович (Київ —, Київ) — український радянський поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, мовознавець, літературознавець.

Переглянути Дума і Рильський Максим Тадейович

Ретардація

Ретардація.

Переглянути Дума і Ретардація

Ревуцький Дмитро Миколайович

Надгробок Дмитра Ревуцького на Байковому кладовищі в Києві Дмитро́ Микола́йович Реву́цький (* 5 квітня 1881–1941) — музикознавець, фольклорист і музичний діяч, родом з с.

Переглянути Дума і Ревуцький Дмитро Миколайович

Сумцов Микола Федорович

Сумцов Микола Федорович (Санкт-Петербург, Російська імперія, —, Харків, УСРР) — український фольклорист, етнограф і літературознавець та громадський діяч.

Переглянути Дума і Сумцов Микола Федорович

Струсі

Корчак Струсі (Strusiowie) — шляхетський рід у Польському Королівстві, згодом Речі Посполитій.

Переглянути Дума і Струсі

Строфа

Строфа́ (στροφή «поворот», зміна, коло) — поєднання рядків у вірші, що мають певний віршовий розмір, ритм, і мають інтонаційно-синтаксичну будову.

Переглянути Дума і Строфа

Станіслав Сарницький

Станіслав Сарницький (Stanisław Sarnicki; 1532, Люблінське воєводство, Річ Посполита — 23 вересня 1597) — польський придворний історик, публіцист, географ.

Переглянути Дума і Станіслав Сарницький

Стельмах Михайло Панасович

Миха́йло Пана́сович Сте́льмах (*, Дяківці — †27 вересня 1983, Київ) — український письменник, драматург, фольклорист.

Переглянути Дума і Стельмах Михайло Панасович

Срезневський Ізмаїл Іванович

Ізмаї́л Іванович Срезне́вський (Ярославль, Російська імперія —, Петербург, Російська імперія) — філолог, славіст, історик, палеограф, український письменник, академік СПб АН.

Переглянути Дума і Срезневський Ізмаїл Іванович

Самійло Кішка

Самі́йло Кі́шка (Кушка, Кошка) (1530 (?) — 1602Голобуцький П. … — С. 341. (1620)) — шляхтич брацлавський із роду Кошичів або Кошків.

Переглянути Дума і Самійло Кішка

Самійло Кішка (дума)

«Дума про Самійла Кішку» — українська дума для бандури.

Переглянути Дума і Самійло Кішка (дума)

Санкт-Петербург

Маріїнський палац, центр міста Санкт-Петербу́рг (також неофіційно Петербу́рг і Пі́тер; Санкт-Петербург; 18 серпня 1914 — 26 січня 1924 — Петрогра́д, 26 січня 1924 — 6 вересня 1991 — Ленінгра́д, Ленинград) — місто федерального значення у Російській Федерації, суб'єкт РФ, адміністративний центр Північно-Західного федерального округу та Ленінградської області.

Переглянути Дума і Санкт-Петербург

Сластіон Опанас Георгійович

Опанас Георгійович Сластіон (Бердянськ, Таврійської губернії Російська імперія (нині місто в Запорізькій області) —, Миргород, Українська РСР, СРСР) — український маляр і графік романтично-народницького напряму, етнограф, архітектор і педагог, засновник Миргородського краєзнавчого музею.

Переглянути Дума і Сластіон Опанас Георгійович

Серби

Серби (серб. Срби) — південнослов'янський народ, представники якого проживають у Сербії, Чорногорії, Боснії і Герцеговині, Хорватії та інших країнах.

Переглянути Дума і Серби

Тавтологія (риторика)

Тавтологія (ταυτολογία від ταυτο — те ж саме та λόγος — мова) — у риториці, використання повторювання або надлишковості у мові, коли одна частина висловлювання повністю або частково дублює зміст іншої.

Переглянути Дума і Тавтологія (риторика)

Тирада

Тирада (італ. tirare — тягти) — довга фраза, велемовна репліка, монолог пафосного характеру.

Переглянути Дума і Тирада

Теремко Василь Іванович

Васи́ль Іва́нович Тере́мко (14 січня 1956, с. Копачинці Городенківського району Івано-Франківської області) — український видавець, педагог, журналіст, медіапродюсер.

Переглянути Дума і Теремко Василь Іванович

Удова і три сини (дума)

«Дума про вдову і три сини» — старовинна українська дума на соціально-побутову тему про стосунки між вдовою і її синами.

Переглянути Дума і Удова і три сини (дума)

Українське козацтво

Мапа Різзі-Занноні 1767 р. Українські козаки — козацькі підрозділи, які початково було зорганізовано з метою оборони південно-руських земель, що увійшли до складу Князівства Литовського, від степових орд що було спричинене тотальним наступом Східного Світу, і Великого Степу, в рамках християнсько-мусульманського цивілізаційного протистояння, на територію сучасної України.

Переглянути Дума і Українське козацтво

Українці

Украї́нці — східнослов'янський етнос, основне і корінне населення України.

Переглянути Дума і Українці

Україна

Украї́на — держава, розташована в Центрально-Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини.

Переглянути Дума і Україна

Франко Іван Якович

Іва́н Я́кович Фра́нко́ (27 серпня 1856, с. Нагуєвичі — 28 травня 1916, Львів, Австро-Угорщина) — видатний український письменник, поет, публіцист, перекладач, учений, громадський і політичний діяч.

Переглянути Дума і Франко Іван Якович

Фабула

Фабула — хронологічне, послідовне зображення подій і пригод у художньому творі; канва, схема розвитку життєвих подій, подана в художньому творі в послідовному порядку.

Переглянути Дума і Фабула

Фантастика

Фантастика показує уявний світ, відмінний від сьогоденного, реального Фанта́стика (від φανταστική — мистецтво уяви, фантазія) — жанр художніх творів, в якому за допомогою додавання вигаданих, уявних елементів створюється світ, відмінний від сьогоденного, реального.

Переглянути Дума і Фантастика

Фольклор

Фолькло́р (folk-lore, букв. — народна мудрість; народне знання), або усна наро́дна тво́рчість — колективна художня літературна і музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також відбиток світу думок, уявлень, почуттів і переживань, народно-поетичної фантазії.

Переглянути Дума і Фольклор

Фонограф

Фонограф Едісона і барабани, приблизно 1899 рік Фонограф — пристрій для механічного запису і відтворення звуку, що широко використовувався наприкінці XIX — початку XX століття.

Переглянути Дума і Фонограф

Хмельниччина

Хмельни́ччина (Українсько-польська війна, Козацько-польська війна, Козацька революція, Національно-визвольна війна українського народу, Визвольна війна, Повстання Хмельницького) — назва історичного періоду 1648-1657 років та повстання під проводом Богдана Хмельницького, під час яких Річ Посполита втратила контроль над центральною частиною українських етнічних земель, на базі яких постала козацька держава на чолі з гетьманом.

Переглянути Дума і Хмельниччина

Цертелєв Микола Андрійович

Мико́ла Андрійович Церте́лєв (Церетелі; 1790, Хорол, Полтавська губернія, Російська імперія —, Моршанськ, Тамбовська губернія, Російська імперія) — грузинський фольклорист, видатний український етнограф та збирач фольклору, один із перших дослідників і видавців української народної поезії.

Переглянути Дума і Цертелєв Микола Андрійович

Центральна Україна

іноді Центральна Україна — культурно-історичний регіон України, до складу якого входять Вінницька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська та Черкаська області.

Переглянути Дума і Центральна Україна

Шевченко Тарас Григорович

Тара́с Григо́рович Шевче́нко (відомий також як Кобза́р;, с. Моринці, Київська губернія, Російська імперія (нині Звенигородський район, Черкаська область, Україна) —, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч.

Переглянути Дума і Шевченко Тарас Григорович

Яворницький Дмитро Іванович

Дмитро́ Іва́нович Яворни́цький (Еварни́цький) (село Сонцівка, Харківська губернія, Російська імперія — 5 серпня 1940, Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР) — український історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник, дослідник історії українського козацтва, дійсний член НТШ (1914) і ВУАН (1929).

Переглянути Дума і Яворницький Дмитро Іванович

Ягеллонський університет

Ягеллонський університет, або Ягайлонський університет (Uniwersytet Jagielloński), часто Краківський університет — вищий навчальний заклад у Кракові, найдавніший і один з найбільших в Польщі, один з найстаріших в Європі.

Переглянути Дума і Ягеллонський університет

Музичний інструмент

Музи́чний інструме́нт — інструмент, призначений для виконання музики.

Переглянути Дума і Музичний інструмент

Маруся Богуславка

Богуслав, пам'ятник Марусі Богуславці Мару́ся Богусла́вка — легендарна українська героїня XVI та XVII ст.

Переглянути Дума і Маруся Богуславка

Мартинович Порфирій Денисович

Меморіальна дошка в Харкові Меморіальна дошка в Харкові Порфи́рій Дени́сович Мартино́вич (с. Стрюківці, Костянтиноградський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — 15 грудня 1933, Красноград, Українська РСР, СРСР) — український живописець, графік, фольклорист і етнограф.

Переглянути Дума і Мартинович Порфирій Денисович

Маркевич Микола Андрійович

Марке́вич Мико́ла Андрі́йович (с. Дунаєць —) — український історик, етнограф, фольклорист, поет і композитор.

Переглянути Дума і Маркевич Микола Андрійович

Максимович Михайло Олександрович

Максимо́вич Миха́йло Олекса́ндрович (хутір Тимківщина, нині Богуславець, Черкаська область, Україна —, хутір Михайлова Гора біля с. Прохорівки, нині Канівський район) — видатний український вчений-енциклопедист, фольклорист, історик, філолог, етнограф, ботанік, поет зі старшинського козацького роду Полтавщини, перший ректор університету Св.

Переглянути Дума і Максимович Михайло Олександрович

Миргородщина

Миргоро́дщина — село в Україні, в Козельщинському районі Полтавської області.

Переглянути Дума і Миргородщина

Метлинський Амвросій Лук'янович

Амвро́сій Лук'янович Метли́нський (*1814, с. Сари, Гадяцький повіт, Полтавська губернія — † 29 липня 1870, Ялта) — український поет і етнограф, фольклорист, перекладач, видавець, професор Харківського (1848–1849) та Київського (1849—1854) університетів.

Переглянути Дума і Метлинський Амвросій Лук'янович

Житецький Павло Гнатович

Павло́ Гна́тович Жите́цький (Кременчук —, Київ) — український мовознавець, лексикограф, педагог і громадський діяч.

Переглянути Дума і Житецький Павло Гнатович

Зигфрід

* Зигфрід — поширене німецьке чоловіче ім'я, що складене з німецьких елементів (sig) «перемога» і (frithu) «захист, мир».

Переглянути Дума і Зигфрід

Буря на Чорному морі

Буря на Чорному морі — українська кобзарська дума, записана вперше Антіном Вечірським.

Переглянути Дума і Буря на Чорному морі

Бургунди

Бургунди — група германських племен, які первісно заселяли територію між Одером і Віслою, де вони затримувались до другої половини 3-го ст., після чого почали рух на захід, очевидно під тиском слов'янських племен.

Переглянути Дума і Бургунди

Біблія

Святе Письмо, Священне Писання або Біблія, збірник книг, що утворюють Біблію (τά βιβιλία, βιβλία, «вівлія» тобто «збірка книг»; також через місто Бібл куди завозили папірус) — Слово Бога, містить книги релігійного (історично-повчального) змісту.

Переглянути Дума і Біблія

Балада

Бала́да (ballade, від прованс. ballar — танцювати) — жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом.

Переглянути Дума і Балада

Бандура

Банду́ра — український народний струнно-щипковий музичний інструмент.

Переглянути Дума і Бандура

Билини

Били́на (стари́ни)— жанр героїчного епосу.

Переглянути Дума і Билини

Богдан Хмельницький

Богда́н (Зино́вій-Богда́н) Миха́йлович Хмельни́цький (Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький. Альтернативи, 2003. — ISBN 966-7217-76-0. —) — український військовий, політичний та державний діяч.

Переглянути Дума і Богдан Хмельницький

Вітчим

Вітчи́м — це чоловік (нерідний батько) рідної матері дитини, з яким мати й дитина постійно проживають однією сім'єю.

Переглянути Дума і Вітчим

Валуєвський циркуляр

праворуч Валуєвський циркуляр 30 липня (18 липня) 1863 року — таємне розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва до територіальних цензурних комітетів, в якому наказувалося призупинити видання значної частини книг, написаних «малоросійською», тобто українською мовою.

Переглянути Дума і Валуєвський циркуляр

Возняк Михайло Степанович

Михайло Степа́нович Возня́к (3 жовтня 1881, Вільки Мазовецькі — 20 листопада 1954, Львів) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство (з 29 червня 1929 року).

Переглянути Дума і Возняк Михайло Степанович

Волинь

Воли́нь (Волыньска земля, Словеньска земля, Волинська земля, Велика Волинь) — давня історична область, колиска першої відомої слов'янської державності на теренах України, історично-географічний край у басейні південних приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу (його правих приток), у північно-західній частині сучасної (з 1991 р.) України.

Переглянути Дума і Волинь

Вересай Остап Микитович

Оста́п Мики́тович Вереса́й (1803, Калюжинці — 1890, Сокиринці) — кобзар, виконавець народних дум, історичних, побутових, жартівливих та сатиричних пісень.

Переглянути Дума і Вересай Остап Микитович

Грушевська Катерина Михайлівна

Грушевська Катерина Михайлівна (21 червня 1900, Львів — 30 березня 1943, Темлаг) — етносоціолог, фольклорист, етнограф, культуролог, перекладач з європейських мов, член київського товриства "Просвіта" (1918), секретар Українського соціологічного інституту (УСІ; 1919–24), дійсний член НТШ у Львові (1927), вчений секретар Культурно-історичної комісії при ВУАН та Комісії історії пісенності Науково-дослідної кафедри історії України при ВУАН (1924–30), керівник Кабінету примітивної культури та народної творчості при ВУАН (1925–30), редактор журналу "Первісне громадянство та його пережитки на Україні" (1926–30).

Переглянути Дума і Грушевська Катерина Михайлівна

Грінченко Борис Дмитрович

Борис Дмитрович Грінче́нко (—) — український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч.

Переглянути Дума і Грінченко Борис Дмитрович

Грица Софія Йосипівна

Софія Йосипівна Грица (м. Львів) — фольклористка, музикознавець, етномузиколог, етнокультуролог, славістка.

Переглянути Дума і Грица Софія Йосипівна

Героїчний епос

Героїчний епос (з грец. «епос» — слово або оповідання) — збірна назва фольклорних творів різних жанрів, в яких у легендаризованій формі відображено волю, завзяття народу в боротьбі проти ворогів, зла, гноблення.

Переглянути Дума і Героїчний епос

Гектор

420 років до н. е.Ге́ктор (Hektor) — герой, старший син Пріама й Гекаби, чоловік Андромахи, батько Астіанакта (Скамандрія), за іншими версіями міфа — Лаодама та Амфіноя.

Переглянути Дума і Гектор

Дума про сестру та брата

«Дума про сестру та брата» — українська кобзарська дума.

Переглянути Дума і Дума про сестру та брата

Дума про Феська Ґанжу Андибера

Дума про Феська Ґанжу Андибера — історична дума, в якій оспівується козацька звитяга в боротьбі проти татарського і польського поневолення України.

Переглянути Дума і Дума про Феська Ґанжу Андибера

Дума про Хмельницького і Барабаша

«Дума про Хмельницького і Барабаша» є однією з найкращих і найвиразніших дум про Богдана Хмельницького, побудована на гострому протиставленні двох образів — Богдана Хмельницького i Барабаша.

Переглянути Дума і Дума про Хмельницького і Барабаша

Дума про козака Голоту

Радянська марка «Дума про козака Голоту», основний образ думи — вірний син і захисник рідної землі — козак Голота.

Переглянути Дума і Дума про козака Голоту

Думка (жанр)

Думка — жанр (вид) невеликої медитативно-елегійної (журливої) поезії, іноді баладного змісту, який був поширений у творчості українських письменників-романтиків першої половини XIX ст.

Переглянути Дума і Думка (жанр)

Драгоманов Михайло Петрович

Михайло Петрович Драгома́нов (або Драгома́нів; використовував псевдоніми Толмачев, Українець, М. Кузьмичевський, П. Кузьмичевський, Кирило Василенко, Волинець, М. Галицький, М.

Переглянути Дума і Драгоманов Михайло Петрович

Древченко Петро Семенович

Петро Древченко Петро Семенович Древченко (Древкін, Дриґавка; * 1863 року на Полтавщині — † 1934) — кобзар.

Переглянути Дума і Древченко Петро Семенович

Дашкевич Микола Павлович

Мико́ла Па́влович Дашке́вич (*16 серпня 1852 р., с. Бежів, нині Черняхівського району Житомирської області — †2 лютого 1908 р., Київ) — український літературознавець, історик, фольклорист, учень Володимира Антоновича, професор Київського університету, дійсний член Петербурзької АН.

Переглянути Дума і Дашкевич Микола Павлович

Данило Нечай

Черемошного Дани́ло Неча́й (1612 (?) — 10 лютого 1651) — український військовий діяч, полковник брацлавський.

Переглянути Дума і Данило Нечай

Доменіко Чамполі

Доменіко Чамполі (Domenico Ciampoli; 23 серпня 1855, Атесса, Середня Італія — 21 березня 1929, Рим) — італійський письменник і перекладач.

Переглянути Дума і Доменіко Чамполі

Історичні пісні

Історична пісня — це ліро-епічний твір, у якому відтворено історичні події чи конкретні історичні постаті та висловлено ставлення народу до них.

Переглянути Дума і Історичні пісні

Іван Богун

Іва́н Богу́н (17 лютого 1664) — український військовий і державний діяч, козацький полководець часу Хмельниччини, полковник подільський, згодом — кальницький і паволоцький.

Переглянути Дума і Іван Богун

Іліада

Іліа́да (Ἰλιάς) — кіклічна поема, що налічує 24 пісні, які складаються з 15693 віршів, і приписується Гомеру, найдавніша зі збережених пам'яток грецької літератури.

Переглянути Дума і Іліада

Епос

Енеїда». Е́пос (ἔπος — «слово», «оповідання») — різновид літературного роду(нарівні з лірикою і драмою), що оповідає про події, які нібито відбувалися у минулому (немов здійснювалися насправді і згадуються оповідачем).

Переглянути Дума і Епос

Лукашевич Платон Якимович

Плато́н Лукаше́вич (1809–1888, Березань) — український етнограф і фольклорист, підтримував зв'язки з галицькими діячами.

Переглянути Дума і Лукашевич Платон Якимович

Літопис Самійла Величка

Літопис Самійла Величка — наймонументальніший твір української історико-мемуарної прози XVII–XVIII ст., який разом з Літописом Самовидця, Літописом Григорія Грабянки й «Історією Русів» творить комплекс козацької історіографії.

Переглянути Дума і Літопис Самійла Величка

Літопис Григорія Грабянки

Війська Запорозького Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки — козацький літопис 2-ї половини XVII — початку XVIII століття, складений гадяцьким полковником Григорієм Грабянкою.

Переглянути Дума і Літопис Григорія Грабянки

Лірика

Лі́рика (lyrikós — лірний; твір, виконаний під акомпанемент ліри) — один із трьох, нарівні з епосом та драмою, родів художньої літератури та мистецтва, в якому у формі естетизованих переживань осмислюється сутність людського буття.

Переглянути Дума і Лірика

Лівобережна Україна

Лівобере́жна Україна — найменування частини України на лівому березі Дніпра у складі Російської імперії в другій половині 17 — 18 століть, після Андрусівского перемир'я між Росією й Польщею (1667 року).

Переглянути Дума і Лівобережна Україна

Ліньова Євгенія Едуардівна

Євге́нія Едуа́рдівна Ліньо́ва (дівоче прізвище — фон Папріц; *, місто Брест-Литовський, нині Брест — † 24 січня 1919, Москва) — українська та російська співачка, фольклористка.

Переглянути Дума і Ліньова Євгенія Едуардівна

Латинська мова

Лати́нська мо́ва, також лати́на (Lingua Latīna) — мова, яка належить до латинсько-фаліскської підгрупи італьських мов індоєвропейської мовної сім'ї.

Переглянути Дума і Латинська мова

Лисенко Микола Віталійович

Мико́ла Віта́лійович Ли́сенко (с. Гриньки, нині Глобинський район —, Київ, нині Україна) — український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч.

Переглянути Дума і Лисенко Микола Віталійович

Ломиковський Василь Якович

Васи́ль Якович Ломико́вський (1778 чи 15 (26) січня 1777–1845) — історик, етнограф, лісовод та агроном, родом з Полтавщини, дворянин.

Переглянути Дума і Ломиковський Василь Якович

Леся Українка

Ле́ся Украї́нка (справжнє ім'я Лари́са Петрі́вна Ко́сач-Кві́тка;, Звягель, нині Новоград-Волинський —, Сурамі) — українська письменниця, перекладачка, культурна діячка.

Переглянути Дума і Леся Українка

10 січня

10 січня — 10-й день року в григоріанському календарі.

Переглянути Дума і 10 січня

1506

Відродження Епоха великих географічних відкриттів Ганза Ацтецький потрійний союз Імперія інків.

Переглянути Дума і 1506

1561

Відродження Реформація Епоха великих географічних відкриттів Ганза.

Переглянути Дума і 1561

1586

Відродження Реформація Епоха великих географічних відкриттів Ганза Річ Посполита Нідерландська революція Релігійні війни у Франції.

Переглянути Дума і 1586

1587

Відродження Реформація Епоха великих географічних відкриттів Ганза Річ Посполита Нідерландська революція Релігійні війни у Франції.

Переглянути Дума і 1587

1648

Епоха великих географічних відкриттів Ганза Річ Посполита Запорозька Січ Хмельниччина.

Переглянути Дума і 1648

1654

Епоха великих географічних відкриттів Ганза Річ Посполита Запорозька Січ Хмельниччина.

Переглянути Дума і 1654

1684

Епоха великих географічних відкриттів Перша наукова революціяРіч Посполита Запорозька Січ Руїна.

Переглянути Дума і 1684

1834

28 серпня (9 вересня) почалися заняття у Київському університеті Св.Володимира.

Переглянути Дума і 1834

1890-ті

інженерної архітектури.

Переглянути Дума і 1890-ті

1908

12 квітня — Галицький студент Мирослав Січинський на знак протесту проти шовінізму польських урядовців вбив намісника Галичини графа Анджея Потоцького.

Переглянути Дума і 1908

Див. також

Кобзарство

Українська література

Українська музика

Також відомий як Козацькі думи.

, Самійло Кішка (дума), Санкт-Петербург, Сластіон Опанас Георгійович, Серби, Тавтологія (риторика), Тирада, Теремко Василь Іванович, Удова і три сини (дума), Українське козацтво, Українці, Україна, Франко Іван Якович, Фабула, Фантастика, Фольклор, Фонограф, Хмельниччина, Цертелєв Микола Андрійович, Центральна Україна, Шевченко Тарас Григорович, Яворницький Дмитро Іванович, Ягеллонський університет, Музичний інструмент, Маруся Богуславка, Мартинович Порфирій Денисович, Маркевич Микола Андрійович, Максимович Михайло Олександрович, Миргородщина, Метлинський Амвросій Лук'янович, Житецький Павло Гнатович, Зигфрід, Буря на Чорному морі, Бургунди, Біблія, Балада, Бандура, Билини, Богдан Хмельницький, Вітчим, Валуєвський циркуляр, Возняк Михайло Степанович, Волинь, Вересай Остап Микитович, Грушевська Катерина Михайлівна, Грінченко Борис Дмитрович, Грица Софія Йосипівна, Героїчний епос, Гектор, Дума про сестру та брата, Дума про Феська Ґанжу Андибера, Дума про Хмельницького і Барабаша, Дума про козака Голоту, Думка (жанр), Драгоманов Михайло Петрович, Древченко Петро Семенович, Дашкевич Микола Павлович, Данило Нечай, Доменіко Чамполі, Історичні пісні, Іван Богун, Іліада, Епос, Лукашевич Платон Якимович, Літопис Самійла Величка, Літопис Григорія Грабянки, Лірика, Лівобережна Україна, Ліньова Євгенія Едуардівна, Латинська мова, Лисенко Микола Віталійович, Ломиковський Василь Якович, Леся Українка, 10 січня, 1506, 1561, 1586, 1587, 1648, 1654, 1684, 1834, 1890-ті, 1908.