Більш швидкий доступ, ніж браузер!
20 відносини: Польща, Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка, Українська мова, Вінниця, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Володавський повіт, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Люблінське воєводство, 1951, 1954, 1958, 1962, 1968, 1972, 1974, 1981, 1985, 1995, 1996, 1998.
Польща
По́льща, Респу́бліка По́льща, Річ Посполи́та По́льська (Polska, Rzeczpospolita Polska) — держава у Центральній Європі, унітарна парламентська республіка, що має в своєму складі 16 воєводств.
Новинка!!: Дудик Петро Семенович і Польща · Побачити більше »
Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка — вищий навчальний заклад в Україні.
Новинка!!: Дудик Петро Семенович і Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Дудик Петро Семенович і Українська мова · Побачити більше »
Вінниця
310x310px Ві́нниця — місто на березі Південного Бугу, адміністративний центр Вінницької області, Вінницького району, значний історичний осередок східного Поділля, сучасний економічний і культурний центр держави.
Новинка!!: Дудик Петро Семенович і Вінниця · Побачити більше »
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського — один з університетів у місті Вінниця, який існує з 1912 року.
Новинка!!: Дудик Петро Семенович і Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського · Побачити більше »
Володавський повіт
Володавський повіт — один з 20 земських повітів Люблінського воєводства Польщі.
Новинка!!: Дудик Петро Семенович і Володавський повіт · Побачити більше »
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (до 25 червня 2008 — Дніпропетровський ордена Трудового Червоного Прапора державний університет ім. 300-річчя возз'єднання України з Росією; до 27 лютого 2017 — Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара) — один із провідних вищих навчальних закладів в Україні четвертого рівня акредитації з правом підготовки іноземців за акредитованими напрямами й спеціальностями.
Новинка!!: Дудик Петро Семенович і Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара · Побачити більше »
Люблінське воєводство
Люблінське воєводство — одне з 16 воєводств Польщі.
Новинка!!: Дудик Петро Семенович і Люблінське воєводство · Побачити більше »
1951
* рік темного металевого зайця за Шістдесятирічним циклом китайського календаря.
Новинка!!: Дудик Петро Семенович і 1951 · Побачити більше »
1954
Без опису.
Новинка!!: Дудик Петро Семенович і 1954 · Побачити більше »
1958
Без опису.
Новинка!!: Дудик Петро Семенович і 1958 · Побачити більше »
1962
Без опису.
Новинка!!: Дудик Петро Семенович і 1962 · Побачити більше »
1968
Без опису.
Новинка!!: Дудик Петро Семенович і 1968 · Побачити більше »
1972
Без опису.
Новинка!!: Дудик Петро Семенович і 1972 · Побачити більше »
1974
Без опису.
Новинка!!: Дудик Петро Семенович і 1974 · Побачити більше »
1981
Без опису.
Новинка!!: Дудик Петро Семенович і 1981 · Побачити більше »
1985
Без опису.
Новинка!!: Дудик Петро Семенович і 1985 · Побачити більше »
1995
Без опису.
Новинка!!: Дудик Петро Семенович і 1995 · Побачити більше »
1996
Див.
Новинка!!: Дудик Петро Семенович і 1996 · Побачити більше »
1998
Див.
Новинка!!: Дудик Петро Семенович і 1998 · Побачити більше »
