Зміст
15 відносини: Ксистон, Ксифос, Ксеркс I, Праіндоєвропейська мова, Поліклет із Аргоса, Старообрядництво, Сариса, Слов'янські мови, Троянська війна, Фаланга (військова справа), Херувимська пісня, Гомер, Гопліти, Дарій I Великий, Дорифор.
- Держакова зброя
Ксистон
Мозаїка у Помпеях Ксисто́н (ξυστόν) — давньогрецька холодна зброя, довгий спис, уживаний у кінноті.
Переглянути Дорі і Ксистон
Ксифос
Ксифос з піхвами. Сучасна реконструкція Ксифос у руці Актеона, атакованого собаками. Червонофігурний «кубок Нестора», 390—380 р. до н. е. Кси́фос (ξίφος) — давньогрецька холодна зброя, короткий двосічний прямий меч.
Переглянути Дорі і Ксифос
Ксеркс I
Ксеркс (староперс. Xšayāršā, خشایارشا, Ξέρξης, חשיארש הראשון) — перський цар і давньоєгипетський фараон, син Дарія І, правив з 485 до н. е. до своєї смерті 465 до н.
Переглянути Дорі і Ксеркс I
Праіндоєвропейська мова
Праіндоєвропейська мова — гіпотетична прамова індоєвропейської сім'ї.
Переглянути Дорі і Праіндоєвропейська мова
Поліклет із Аргоса
''Дорифор'', копія, Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна, Москва Полікле́т із Арго́са, або Полікле́т Ста́рший (Πολύκλειτος) — давньогрецький скульптор і теоретик мистецтва, який працював у другій половині V століття до н.
Переглянути Дорі і Поліклет із Аргоса
Старообрядництво
«Бояриня Морозова» (фрагмент). Василь Суріков. Старообрядці, старовіри, розкольники — релігійно-суспільний рух, що виник у середині 17 ст.
Переглянути Дорі і Старообрядництво
Сариса
Са́риса (σάρισα, σάρισσα, sarissa) — довгий ударний спис, піка.
Переглянути Дорі і Сариса
Слов'янські мови
Слов'я́нські мо́ви — група споріднених мов індоєвропейської мовної родини, що розвинулися з діалектів праслов'янської мови.
Переглянути Дорі і Слов'янські мови
Троянська війна
Троянська війна (Τρωικός πόλεμος, Bellum troianum) — війна ахейців на чолі з володарем Мікен Агамемноном проти троянців; датувалася в давньогрецьких джерелах початком 12 століття до н.
Переглянути Дорі і Троянська війна
Фаланга (військова справа)
Грецька фаланга Фаланга (Φάλαγγα) — тісно зімкнутий лінійний стрій грецької піхоти (гоплітів) для бою.
Переглянути Дорі і Фаланга (військова справа)
Херувимська пісня
Православні священик і диякон за співами «Херувимської пісні» на початку Великого Входу. Церква Покрови, Дюссельдорф, Німеччина Херуви́мська пі́сня (херȣвимскаѧ пѣснь, Χερουβικός Ύμνος) — пісня у православному та греко-католицькому обряді, яку співають під час Літургії Івана Златоуста та Василія Великого (окрім днів Великого Четверга та Великої Суботи).
Переглянути Дорі і Херувимська пісня
Гомер
Гоме́р (Ὅμηρος) — легендарний давньогрецький поет, якого вважають автором «Іліади» та «Одіссеї», двох славетних грецьких епічних поем, що започаткували європейську літературу.
Переглянути Дорі і Гомер
Гопліти
кратері, датованому близько 600 року до н. е. Лувр, Париж Го́пліти (όπλϊται) — піші воїни з важким озброєнням у давньогрецькому війську, що складали, після переселення дорійців, важливу частину війська.
Переглянути Дорі і Гопліти
Дарій I Великий
Дарій І Великий (староперс. Dārayavahuš, داریوش — Dâryuš, Δαρεῖος, דריוש הראשון; —) — перський цар, один із найвизначніших правителів в історії Стародавнього Сходу.
Переглянути Дорі і Дарій I Великий
Дорифор
'''''Дорифор''''', копія, Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна, Москва Дорифо́р (Δορυφόρος — «Списоносець») — одна з найзнаменитіших статуй античності, ідеальна фігура юнака зі списом-дорі, робота скульптора Поліклета Старшого, втілення його «Канону», яка була створена близько 450-440 років до н.
Переглянути Дорі і Дорифор