Зміст
54 відносини: Кречетніков Михайло Микитович, Київ, Клопотання, Корпоратизм, Козацька старшина, Предводитель дворянства, Постанова, Посполиті, Політичний режим, Органи державної влади, Адміністративно-територіальний устрій, Апеляція, Наукова думка, Намісництво, Нобілітація, Недоторканність особи (право), Річ Посполита, Разбор шляхти, Росія, Російська імперія, Суспільний стан, Суддя, Санкт-Петербург, Сирота, Союз Радянських Соціалістичних Республік, Селянська реформа в Російській імперії (1861), Селяни, Сенат, Табель про ранги, Україна, Честь, Шляхта, Міщанство, Міністр внутрішніх справ, Маршалок, Малоросійська губернія, Москва, Жалувана грамота дворянству 1785, Заява, Заможність, Земство, Військова окупація, Вдова, Вибори, Велика радянська енциклопедія, Велике князівство Литовське, Гетьманщина, Духовенство, Дворянська родовідна книга, Дворяни, ... Розгорнути індекс (4 більше) »
Кречетніков Михайло Микитович
Миха́йло Мики́тович Крече́тников (* 1729— †, Меджибіж) — російський військовий і державний діяч, генерал від інфантерії.
Переглянути Дворянське зібрання і Кречетніков Михайло Микитович
Київ
Ки́їв — столиця України, одне з найбільших і найстаріших міст Європи.
Переглянути Дворянське зібрання і Київ
Клопотання
Клопота́ння, зая́ва — звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Переглянути Дворянське зібрання і Клопотання
Корпоратизм
Корпорат́изм (від пізньолат. corporatio — об'єднання, співтовариство) — система прийняття рішень та представництва інтересів через обмежену кількість жорстко визначених, ієрархічно ранжованих і функціонально диференційованих груп інтересів, що монополізують представництво відповідних сфер суспільного життя за згоди держави в обмін на її участь у підборі лідерів та призначенні керівного складу цих груп, а також у формуванні їхніх вимог.
Переглянути Дворянське зібрання і Корпоратизм
Козацька старшина
Полковник Сотник Писар Коза́цька старши́на — військовий та адміністративний керівний орган Запорізької Січі, реєстрового козацтва, Гетьманщини, а також Слобідської України.
Переглянути Дворянське зібрання і Козацька старшина
Предводитель дворянства
__БЕЗ_ЗМІСТУ__ «Справочная книга для уездных Предводителей дворянства», 1887 Предводи́тель дворя́нства (Предводитель дворянства) або марша́лок шля́хти (Marszałek szlachty) — виборна посада шляхетського самоврядування за часів Великого Князівства Литовського та Російської імперії.
Переглянути Дворянське зібрання і Предводитель дворянства
Постанова
Постано́ва (Regulation) 1.
Переглянути Дворянське зібрання і Постанова
Посполиті
Посполиті (від польського — загальний, звичайний) вони ж посполиті селяни, військові піддані, піддані Війська Запорізького низового — селяни Лівобережної і Слобідської України в другій половині XVII — XVIII століттях та некозацьке населення (селянство) Запоріжжя за часів Нової Січі (1734—1775).
Переглянути Дворянське зібрання і Посполиті
Політичний режим
Політи́чний режи́м — характерний тип влади в країні, сукупність засобів і методів здійснення політичної влади, яка відображає характер взаємовідносин громадян і держави.
Переглянути Дворянське зібрання і Політичний режим
Органи державної влади
Органи державної влади — це ланка (елемент) механізму держави, що бере участь у виконанні функцій держави й наділений при цьому владними повноваженнями.
Переглянути Дворянське зібрання і Органи державної влади
Адміністративно-територіальний устрій
Територіальний устрій країн світу Адміністрати́вно-територіа́льний у́стрій (адміністративний поділ) — поділ території країни на окремі частини — адміністративно-територіальні одиниці (губернії, провінції, області, округи, повіти), залежно від якого створюються і діють органи державної влади та місцевого самоврядування.
Переглянути Дворянське зібрання і Адміністративно-територіальний устрій
Апеляція
Апеля́ція (appellatio — звернення) — оскарження ухвали, постанови нижчої інстанції (звичайно судової) перед вищою.
Переглянути Дворянське зібрання і Апеляція
Наукова думка
Науково-виробниче підприємство Видавництво «Наукова думка» НАН України Найголовніший напрям діяльності «Наукової думки» — випуск фундаментальних та узагальнювальних наукових монографій українських учених, видання творів історико-культурної спадщини українського народу.
Переглянути Дворянське зібрання і Наукова думка
Намісництво
Намісництво — це вид одиниці місцевого управління у Великому Князівстві Литовському, найвища — в Російській імперії у 1775–1796 роках; найвищий виконавчий орган місцевого самоврядування в деяких коронних краях (зокрема, у Королівстві Галичини та Володимирії) Австрійської імперії з 1849 року та її наступниці — Австро-Угорської імперії (з 1867 року).
Переглянути Дворянське зібрання і Намісництво
Нобілітація
Нобілітація (Nobilitacja від nobilis — «шляхетний») — юридичне надання монархами прав монархічної гідності або титулу, введення у стан шляхетства (Річ Посполита та Велике князівство Литовське) або дворянства (Російська імперія).
Переглянути Дворянське зібрання і Нобілітація
Недоторканність особи (право)
Недоторка́нність особи — юридична гарантія правового статусу окремих категорій осіб (депутатів, дипломатів, суддів, а також чатових, парламентерів і т. ін.), що полягає в захисті від примусу, який міг би бути застосований за звичайних обставин.
Переглянути Дворянське зібрання і Недоторканність особи (право)
Річ Посполита
Річ Посполи́та (Res Publica, Рѣч Посполита, Rzeczpospolita, Abiejų Tautų Respublika) — східноєвропейська федеративна держава, що існувала протягом 1569–1795 років на теренах сучасних Польщі, України, Білорусі, Литви, Латвії, Молдови, південної Естонії та західної Росії.
Переглянути Дворянське зібрання і Річ Посполита
Разбор шляхти
Яна Матейка, 1866 р.) Разбор шляхти, розбори шляхти, розбір шляхти або верифікація (разбор шляхты; верификация) — комплекс заходів, проведених владою Російської імперії з метою скорочення чисельності шляхетського стану та визнання частини (затвердження частини вже існуючої) у Великому Князівстві Литовському та Речі Посполитій, що були приєднані владою Російської імперії наприкінці XVIII століття після поділів Речі Посполитої.
Переглянути Дворянське зібрання і Разбор шляхти
Росія
Росі́йська Федера́ція, або Росі́я (Российская Федерация, Россия) — держава у північній Євразії, федеративна змішана республіка, столиця — Москва.
Переглянути Дворянське зібрання і Росія
Російська імперія
Росі́йська імпе́рія — держава, що виникла на основі земель колишнього Московського царства, цю назву вона дістала в процесі петровських реформ 1708–1721 рр, відомих також як «прорубування вікна в Європу».
Переглянути Дворянське зібрання і Російська імперія
Суспільний стан
Суспільний стан (sozialer Stand, сословие) — у соціології та історії — великі угруповання людей, котрі умовно об'єднані своїм правовим та економічним становищем у соціальній ієрархії, тобто соціальній структурі суспільства.
Переглянути Дворянське зібрання і Суспільний стан
Суддя
Суддя́ — людина, яка чинить суд, судить, тобто висловлює обов'язкову для інших людей думку щодо їх вчинків, згідно закону.
Переглянути Дворянське зібрання і Суддя
Санкт-Петербург
Маріїнський палац, центр міста Санкт-Петербу́рг (також неофіційно Петербу́рг і Пі́тер; Санкт-Петербург; 18 серпня 1914 — 26 січня 1924 — Петрогра́д, 26 січня 1924 — 6 вересня 1991 — Ленінгра́д, Ленинград) — місто федерального значення у Російській Федерації, суб'єкт РФ, адміністративний центр Північно-Західного федерального округу та Ленінградської області.
Переглянути Дворянське зібрання і Санкт-Петербург
Сирота
Томас Кеннінґтон. Сироти (1885) Си́рота — як основне значення вживається для позначення дитини, що не досягла повноліття і що росте без одного чи обох батьків (відповідно напів- або повний сирота).
Переглянути Дворянське зібрання і Сирота
Союз Радянських Соціалістичних Республік
Сою́з Радя́нських Соціалісти́чних Респу́блік (скорочено — СРСР або Радянський Союз) — союзна держава, що існувала з 1923 по 1991 рік на території Східної Європи, північної частини Центральної і Східної Азії.
Переглянути Дворянське зібрання і Союз Радянських Соціалістичних Республік
Селянська реформа в Російській імперії (1861)
Пам'ятна монета Селянська реформа 1861 року — система заходів російського уряду, спрямована на поступову ліквідацію в країні кріпосницьких відносин.
Переглянути Дворянське зібрання і Селянська реформа в Російській імперії (1861)
Селяни
доіндустріальному суспільстві (1786) Фермер з плугом, Німеччина Селя́ни — жителі сіл і сільських місцевостей, а також люди, чиїм джерелом існування є праця на землі, зайнятість в фермерському господарстві; представники класу фермерів, або працівників або власників невеликих господарств, особливо в середні століття при феодалізмі; або, більшість населення в будь-якому доіндустріальному суспільстві.
Переглянути Дворянське зібрання і Селяни
Сенат
Сена́т (Senatus — рада старіших), у Стародавньому Римі найвища державна рада; у ряді держав один з найвищих державних органів; у багатьох державах одна з законодавчих палат парламенту, судова колегія при вищих судах, або найвищий суд (наприклад, Держ.
Переглянути Дворянське зібрання і Сенат
Табель про ранги
Табель про ранги Та́бель про ра́нги (Табель о рангах) — російська імперська система звань та чинів, створена Петром I (закон від 24 січня (7 лютого) 1722 року) для встановлення відповідності між різними чинами військової, статської та придворної служб, визначення їхньої ієрархії та правил надання дворянства державним службовцям.
Переглянути Дворянське зібрання і Табель про ранги
Україна
Украї́на — держава, розташована в Центрально-Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини.
Переглянути Дворянське зібрання і Україна
Честь
Аароном Бурром. Честь (староукр. слава) — поняття моральної свідомості й категорія етики, що включає в себе моменти усвідомлення індивідом свого суспільного значення й визнання цього значення з боку суспільства.
Переглянути Дворянське зібрання і Честь
Шляхта
''Польський шляхтич''. Рембрандт, 1637 р. Шля́хта (від верхньонімецького Slacht (сучасне Geschlecht) — рід, порода, стать) — привілейований стан у суспільствах доби середньовіччя та нового часу, у ширшому розумінні — військово-служила знать або ж родова аристократія.
Переглянути Дворянське зібрання і Шляхта
Міщанство
О. Рігельмана, 1847) Міща́нство (від mieszczaństwo — «мешканці міста») — суспільний стан в слов'янських країнах Східної Європи за доби Середньовіччя та Нового часу, до якого належало населення міст і містечок.
Переглянути Дворянське зібрання і Міщанство
Міністр внутрішніх справ
Міні́стр вну́трішніх справ — одна з вищих посадових осіб багатьох держав світу, яка входить, як правило, до складу уряду (кабінету міністрів), очолюють міністерство внутрішніх справ та відповідає за реалізацію державної політики у сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, боротьби із злочинністю.
Переглянути Дворянське зібрання і Міністр внутрішніх справ
Маршалок
Марша́лок — одна з найвищих державних посад у шляхетській Польщі та Великому князівстві Литовському від 14 століття.
Переглянути Дворянське зібрання і Маршалок
Малоросійська губернія
Малоросійська губернія — назва двох адміністративно-територіальних одиниць Російської імперії, що існували у XVIII столітті.
Переглянути Дворянське зібрання і Малоросійська губернія
Москва
Москва́ (Москва) — столиця Російської Федерації, одне з найбільших міст світу за населенням — 12 197 596 мешканців (2015).
Переглянути Дворянське зібрання і Москва
Жалувана грамота дворянству 1785
Жалувана грамота дворянству 1785, «Грамота на права, вольности и преимущества благородного российского дворянства» — законодавчий акт Російської імперії, який видала 2 травня (21 квітня) 1785 року імператриця Катерина II.
Переглянути Дворянське зібрання і Жалувана грамота дворянству 1785
Заява
Зая́ва — це документ, у якому приватна чи посадова особа звертається з проханням тобто пропозицією на адресу установи чи посадової особи, в такому випадку адресант, який подав заяву називається заявником.
Переглянути Дворянське зібрання і Заява
Заможність
Заможність — від «можу» (можливість) придбати матеріальне за більші гроші й володіти матеріальним у порівнянні з іншими, протилежне поняттю «багатство», володіння великими матеріальними цінностями, мати велике майно, бути імущим та маєтним, особа маюча грошовитість.
Переглянути Дворянське зібрання і Заможність
Земство
Зе́мства — виборні органи місцевого самоврядування (земські збори, земські управи) в Російській імперії та Російській Республіці (1917).
Переглянути Дворянське зібрання і Земство
Військова окупація
Окупа́ція (від — загарбання) — зайняття збройними силами однієї держави частини або всієї території іншої держави без отримання суверенних прав на неї.
Переглянути Дворянське зібрання і Військова окупація
Вдова
«Індійська вдова» Вдівство — стан людини після смерті чоловіка / дружини.
Переглянути Дворянське зібрання і Вдова
Вибори
Вкидання виборчого бюлетеня Ви́бори — передбачена конституцією та законами форма прямого народовладдя, за якою шляхом голосування формуються представницькі органи державної влади та місцевого управління (самоврядування).
Переглянути Дворянське зібрання і Вибори
Велика радянська енциклопедія
Велика радянська енциклопедія (Большая советская энциклопедия, БСЭ) — найвідоміша й найповніша енциклопедія, що видавалася в СРСР видавництвом «Советская энциклопедия».
Переглянути Дворянське зібрання і Велика радянська енциклопедія
Велике князівство Литовське
Вели́ке кня́зівство Лито́вське (лат.: Magnus Ducatus Lithuaniae, скорочено ВКЛ), повна назва — Вели́ке кня́зівство Лито́вське, Руське, Жамойтське та інших земель — монархічна держава у Східній Європі середньовіччя і нового часу.
Переглянути Дворянське зібрання і Велике князівство Литовське
Гетьманщина
Гетьма́нщина або Ві́йсько Запоро́зьке — українська козацька держава на території Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля.
Переглянути Дворянське зібрання і Гетьманщина
Духовенство
Духовенство Представники українського духівництва. 1990 р. Духове́нство, духівни́цтво — служителі культу або прошарок суспільства, представники якої здійснюють релігійні обряди і служби.
Переглянути Дворянське зібрання і Духовенство
Дворянська родовідна книга
Дворянська Родовідна Книга, РДК (Дворянская родословная книга, РДК) — документ на основі Зводу Законів Російської імперії (Свод законов Российской империи), що оформляв привілеї дворянській частини народу кожної губернії Російської імперії.
Переглянути Дворянське зібрання і Дворянська родовідна книга
Дворяни
Дворя́ни, дворянство (gentilhomme) — шляхтичі, що перебували на службі при магнатських дворах, виконуючи найрізноманітніші обов'язки, які нерідко дублювали служби королівського двору: маршалки, підскарбії, коморники, секретарі, стольники, чашники, конюші, ловчі і т.
Переглянути Дворянське зібрання і Дворяни
Державне управління
Держа́вне управлі́ння (публічне управління, public administration) — є видом діяльності держави, здійснення управлінського організуючого впливу шляхом використання повноважень виконавчої влади через організацію виконання законів, здійснення управлінських функцій з метою комплексного соціально-економічного та культурного розвитку держави, її окремих територій, а також забезпечення реалізації державної політики у відповідних сферах суспільного життя, створення умов для реалізації громадянами їх прав і свобод.
Переглянути Дворянське зібрання і Державне управління
Депутат
Депута́т (від deputatus — посланий, спрямований) — особа, обрана виборцями відповідного виборчого округу до представницького органу державної влади або до органу місцевого самоврядування.
Переглянути Дворянське зібрання і Депутат
Енциклопедія історії України
Енциклопе́дія істо́рії Украї́ни (ЕІУ) — десятитомна чорно-біла ілюстрована енциклопедія з історії України.
Переглянути Дворянське зібрання і Енциклопедія історії України
Лівобережна Україна
Лівобере́жна Україна — найменування частини України на лівому березі Дніпра у складі Російської імперії в другій половині 17 — 18 століть, після Андрусівского перемир'я між Росією й Польщею (1667 року).
Переглянути Дворянське зібрання і Лівобережна Україна
Також відомий як Дворянське депутатське зібрання, Дворянські депутатські збори, Дворянські збори.