Більш швидкий доступ, ніж браузер!
26 відносини: Київ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Природні води, Осадчий Володимир Іванович, Ободовський Олександр Григорович, Науковий журнал, Національна академія аграрних наук України, Національна академія наук України, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Самойленко Віктор Миколайович, Сніжко Сергій Іванович, Українська мова, Українське географічне товариство, Хільчевський Валентин Кирилович, Заслужений діяч науки і техніки України, Богуславський гідролого-гідрохімічний стаціонар Київського університету, Вища атестаційна комісія України, Водні ресурси, Гідрохімія, Гідрологія, Гідроекологія, Гребінь Василь Васильович, Географічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Друкований аркуш, Лук'янець Ольга Іванівна, 2000.
Київ
Ки́їв — столиця України, одне з найбільших і найстаріших міст Європи.
Новинка!!: Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія і Київ · Побачити більше »
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Київський національний університет імені Тараса Шевченка — державний вищий навчальний заклад України, розташований у місті Києві.
Новинка!!: Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія і Київський національний університет імені Тараса Шевченка · Побачити більше »
Природні води
Во́ди приро́дні (рос. воды природные, англ. natural waters; нім. natürliche Wässer n pl) – сукупність поверхневих і підземних вод, які мають природне живлення.
Новинка!!: Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія і Природні води · Побачити більше »
Осадчий Володимир Іванович
Володи́мир Іва́нович Оса́дчий (*28 вересня 1955, с. Добрик, Брасовського району Брянської області, Росія), — український гідролог, гідрохімік, доктор географічних наук, член-кореспондент НАН України (2009).
Новинка!!: Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія і Осадчий Володимир Іванович · Побачити більше »
Ободовський Олександр Григорович
Ободовський Олександр Григорович (18 січня 1958 року) — український гідролог, доктор географічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Новинка!!: Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія і Ободовський Олександр Григорович · Побачити більше »
Науковий журнал
Науковий журнал, академі́чний журна́л або науковий журнал, що рецензується або рецензований науковий журнал — журнал, в якому публікуються роботи із певної галузі академічної науки.
Новинка!!: Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія і Науковий журнал · Побачити більше »
Національна академія аграрних наук України
Націона́льна акаде́мія агра́рних нау́к України (НААН) розпочала свою діяльність як Всеукраїнська академія сільськогосподарських наук 22 травня 1931 і з такою назвою проіснувала самостійно та в складі різних відомств до 1990.
Новинка!!: Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія і Національна академія аграрних наук України · Побачити більше »
Національна академія наук України
Націона́льна акаде́мія нау́к Украї́ни (НАН України) — вища наукова самоврядна організація України, що є найбільшим центром наукових досліджень в Україні.
Новинка!!: Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія і Національна академія наук України · Побачити більше »
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ, сленг. Вернадка) — найбільша за обсягом фонду та площею приміщень бібліотека України, головний науково-інформаційний центр держави: Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р.
Новинка!!: Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія і Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського · Побачити більше »
Самойленко Віктор Миколайович
Самойленко Віктор Миколайович (25 вересня 1955 року) — український географ-геоеколог, доктор географічних наук, кандидат технічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Новинка!!: Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія і Самойленко Віктор Миколайович · Побачити більше »
Сніжко Сергій Іванович
Сніжко Сергій Іванович (*18 березня 1958 року) — український гідрометеоролог, гідрохімік, доктор географічних наук, професор географічного факультету Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка.
Новинка!!: Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія і Сніжко Сергій Іванович · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія і Українська мова · Побачити більше »
Українське географічне товариство
Логотип Українського географічного товариства Українське географічне товариство (УГТ) — всеукраїнська наукова громадська організація вчених, учителів, викладачів, фахівців, студентів в галузі географії та суміжних з нею наук.
Новинка!!: Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія і Українське географічне товариство · Побачити більше »
Хільчевський Валентин Кирилович
Хільчевський Валентин Кирилович (1953) — український вчений-гідролог, гідрохімік, гідроеколог, доктор географічних наук (1996), професор (1997), почесний працівник гідрометслужби України (2003), заслужений діяч науки і техніки України (2009), академік АН вищої освіти України (2006), завідувач кафедри гідрології та гідроекології географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (з 2000 р.). Спеціаліст в області дослідження якості поверхневих вод та водних ресурсів.
Новинка!!: Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія і Хільчевський Валентин Кирилович · Побачити більше »
Заслужений діяч науки і техніки України
Заслу́жений дія́ч нау́ки і те́хніки Украї́ни — державна нагорода України — почесне звання України, яке надається Президентом України відповідно до Закону України «Про державні нагороди України».
Новинка!!: Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія і Заслужений діяч науки і техніки України · Побачити більше »
Богуславський гідролого-гідрохімічний стаціонар Київського університету
С. С. Дубняком, 2011 рік гідрохімії на Богуславському стаціонарі зі студентами 2-го курсу, 2003 рік Гідрологічні дослідження річки Рось Богуславський гідролого-гідрохімічний стаціонар Київського національного університету імені Тараса Шевченка — науково-навчальний підрозділ у місті Богуслав на річці Рось.
Новинка!!: Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія і Богуславський гідролого-гідрохімічний стаціонар Київського університету · Побачити більше »
Вища атестаційна комісія України
Ви́ща атестаці́йна комі́сія Украї́ни (ВАК України) — колишній центральний орган виконавчої влади України, підвідомчий Кабінету Міністрів України.
Новинка!!: Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія і Вища атестаційна комісія України · Побачити більше »
Водні ресурси
Во́дні ресу́рси (англ. water resources, water supply; нім. Wasserreserven f pl) — це придатні для використання води Землі: річкові, озерні, морські, підземні, ґрунтові води, водосховища, лід гірських і полярних льодовиків, або всі води гідросфери.
Новинка!!: Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія і Водні ресурси · Побачити більше »
Гідрохімія
Гідрохі́мія — наука про хімічний склад природних вод і закономірності його зміни під впливом природних (хімічних, фізичних і біологічних) та антропогенних чинників.
Новинка!!: Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія і Гідрохімія · Побачити більше »
Гідрологія
Кругообіг води в природі Гідроло́гія (Yδρoλoγια, від Yδωρ — вода + λoγoς — слово, вчення) (гидрология, hydrology, Hydrologie) — наука, що вивчає природні води в межах гідросфери Землі, явища і процеси, які в них відбуваються.
Новинка!!: Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія і Гідрологія · Побачити більше »
Гідроекологія
Гідроекологія — наука, що вивчає водні екосистеми, їхні структури і закономірності функціонування, зумовлені взаємодією гідробіонтів як між собою, так і з навколишнім водним середовищем (В. Д. Романенко, 2001).
Новинка!!: Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія і Гідроекологія · Побачити більше »
Гребінь Василь Васильович
Гребінь Василь Васильович (*20 грудня 1964 року) — український гідролог-гідрохімік, доктор географічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Новинка!!: Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія і Гребінь Василь Васильович · Побачити більше »
Географічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Географічний факультет — структурний підрозділ Київського національного університету імені Тараса Шевченка що покликаний провадити фундаментальну підготовку спеціалістів у галузі наук про Землю та дотичних гуманітарних наук, що використовують хорологічну парадигму.
Новинка!!: Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія і Географічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка · Побачити більше »
Друкований аркуш
Друко́ваний а́ркуш — одиниця вимірювання натурального обсягу видання, що дорівнює друкованому відбитку на одній стороні паперового аркуша, що сприймає фарбу з друкарської форми, стандартного формату.
Новинка!!: Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія і Друкований аркуш · Побачити більше »
Лук'янець Ольга Іванівна
Лук'янець Ольга Іванівна (*15 червня 1961 року) — український географ-гідролог, кандидат географічних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Новинка!!: Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія і Лук'янець Ольга Іванівна · Побачити більше »
2000
Францію 2000-их років уявляли в 1899 році. 2000 — 2000 рік нашої ери, 1000 рік 2 тисячоліття (останній рік 2 тисячоліття), 100 рік XX століття (останній рік XX століття), 10 рік 10-го десятиліття XX століття, 1 рік 2000-х років.
Новинка!!: Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія і 2000 · Побачити більше »
