Більш швидкий доступ, ніж браузер!
9 відносини: Перепис населення України 2001, Рихта (річка), Українська мова, Фасівська волость, Хорошівський район, Житомирська область, Житомирський повіт, Волинська губернія, Іршанська селищна громада.
Перепис населення України 2001
5 грудня 2001 року в Україні відбувся перший Всеукраїнський перепис населення.
Новинка!!: Гута-Добринь і Перепис населення України 2001 · Побачити більше »
Рихта (річка)
Рихта — річка в Україні, у Хорошівському й Малинському районах Житомирської області, ліва притока Тростяниці (басейн Дніпра).
Новинка!!: Гута-Добринь і Рихта (річка) · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Гута-Добринь і Українська мова · Побачити більше »
Фасівська волость
Фасівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Житомирського повіту Волинської губернії з центром у селі Фасова.
Новинка!!: Гута-Добринь і Фасівська волость · Побачити більше »
Хорошівський район
Хорошівський райо́н (до 2016 року — Володарсько-Волинський) — адміністративно-територіальна одиниця у центрі Житомирської області, районний центр розташований у смт Хорошів (колишній Володарськ-Волинський).
Новинка!!: Гута-Добринь і Хорошівський район · Побачити більше »
Житомирська область
Жито́мирська о́бласть — область на півночі України, в межах Поліської низовини, на півдні в межах Придніпровської височини.
Новинка!!: Гута-Добринь і Житомирська область · Побачити більше »
Житомирський повіт
Житомирський повіт (Powiat żytomierski, Житомерский уезд) — адміністративно-територіальна одиниця у складі Київського воєводства Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
Новинка!!: Гута-Добринь і Житомирський повіт · Побачити більше »
Волинська губернія
Воли́нська губе́рнія (Волынская губерния) — адміністративно-територіальні одиниці Російської імперії (1792–1917), УНР; Української Держави (1918) та Української СРР (1921–1925).
Новинка!!: Гута-Добринь і Волинська губернія · Побачити більше »
Іршанська селищна громада
Іршанська селищна об'єднана територіальна громада — об'єднана територіальна громада в Україні, на території Коростенського та Хорошівського районів Житомирської області.
Новинка!!: Гута-Добринь і Іршанська селищна громада · Побачити більше »
