Зміст
10 відносини: Парез, Орфоепія, Орфоепія української мови, Артикуляція (мовознавство), Фонетика, Міжнародний фонетичний алфавіт, Мовна норма, Говір, Діалект, Логопедія.
- Лексикографія
- Лексикологія
- Мовлення
- Фонетика
Парез
Паре́з (від грец. páresis — послаблення) — ослаблення довільних рухів, неповний параліч якого-небудь м'язу, групи м'язів.
Переглянути Вимова і Парез
Орфоепія
Орфоепі́я (ορθος — «правильний», επος — «мова», «мовлення») — це розділ мовознавчої науки, що вивчає сукупність правил про літературну вимову.
Переглянути Вимова і Орфоепія
Орфоепія української мови
Орфоепія української мови — сукупність правил про українську літературну вимову.
Переглянути Вимова і Орфоепія української мови
Артикуляція (мовознавство)
Артикуля́ція (від — «розчленовую») — робота органів мовлення, спрямована на продукування звуків.
Переглянути Вимова і Артикуляція (мовознавство)
Фонетика
Фоне́тика (φωνητικός — звуковий) — це розділ мовознавства, в якому вивчають звуковий склад мови.
Переглянути Вимова і Фонетика
Міжнародний фонетичний алфавіт
Міжнаро́дний фонети́чний алфаві́т (International Phonetic Alphabet; Alphabet Phonétique International; IPA) або МФА — система знаків, щоб записувати транскрипцію — фонетичне відображення особливостей творення звуків з усіх мов світу на основі латинського алфавіту.
Переглянути Вимова і Міжнародний фонетичний алфавіт
Мовна норма
Мо́вна но́рма — сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі спілкування.
Переглянути Вимова і Мовна норма
Говір
Говір — одиниця територіальної диференціації діалектичної мови, що становить об'єднання говірок, близьких за фонетичними, акцентними, граматичними та лексичними ознаками.
Переглянути Вимова і Говір
Діалект
Діале́кт (грец. διαλέγομαι, dialegomai «розмовляти, спілкуватись, вести розмову один з одним» звідки διάλεκτος — наріччя, говір, мова, якою спілкується між собою певна група людей) — різновид мови, що вживається як засіб порозуміння особами, пов'язаними між собою територією, фаховою або соціальною спільністю.
Переглянути Вимова і Діалект
Логопедія
Логопе́дія — наука про порушення мовлення, методи їх попередження, виявлення й усунення засобами спеціального навчання й виховання.
Переглянути Вимова і Логопедія
Див. також
Лексикографія
- Eurovoc
- Ім'я
- Вимова
- Вокабула
- Глоса
- Глосарій
- Дайдзірін
- Дайдзісен
- Електронний словник
- Лексикографічний порядок
- Лексикографія
- Однокореневі слова
- Означення
- Ономастика
- Перекладний словник
- Словник
- Словниковий запас
- Термінологічна база
- Термінологія
- Фразеологізм
Лексикологія
- Архаїзм
- Вимова
- Денотація
- Діалект
- Ератив
- Каламбур
- Лексикографія
- Лексикологія
- Малапропізм
- Неологізм
- Ономасіологія
- Семасіологія
- Слов'янізм
- Фразеологія
Мовлення
Фонетика
- Forvo
- Алофон
- Артикуляційна база мовлення
- Артикуляція (мовознавство)
- Асиміляція (мовознавство)
- Веляризація
- Вимова
- Голос
- Голосний звук
- Голосові зв'язки
- Гортань
- Деназалізація
- Дзвінкість
- Дикція
- Дифтонг
- Діаграма голосних
- Експериментальна фонетика
- Зіяння
- Місце творення приголосного
- Наголос
- Назалізація
- Плавні приголосні
- Придих
- Просодія
- Редуковані голосні
- Редукція голосних
- Транскрипція (лінгвістика)
- Трифтонг
- Фонема
- Фонетика
- Фонетичний правопис
- Шикша
Також відомий як Прононс.