Логотип
Юніонпедія
Зв'язок
Завантажити з Google Play
Новинка! Завантажити Юніонпедія на вашому Android™ пристрої!
безкоштовно
Більш швидкий доступ, ніж браузер!
 

Бактрійська мова

Індекс Бактрійська мова

Рабатакський напис Бактрі́йська мо́ва (застаріле: тоха́рська чи етеотоха́рська мова) (бактр. αριαο) — мертва (висловлено думку, що бактрійську чи діалект, дуже близький до бактрійської, продовжує сучасна мунджанська мова) середньоіранська мова, що належить до південної підгрупи східної мовної групи, мови якої часто називають «мовами бактрійського кола».

32 відносини: Кушанська імперія, Праіранська мова, Проривні приголосні, Африкат, Афганістан, Носові приголосні, Сонант, Тохаристан, Фрикативні приголосні, Ясенні приголосні, Мертва мова, Зубні приголосні, Заясенні приголосні, Задньоязиковий приголосний, Баглан, Бактрійська мова, Боковий приголосний, Губний приголосний, Голосний середнього ряду, Голосний середнього підняття, Голосний високого підняття, Голосний заднього ряду, Голосний звук, Голосний низького підняття, Голосний переднього ряду, Дрижачий приголосний, Іранські мови, Індоіранські мови, Індоєвропейські мови, 1957, 1990-ті, 1993.

Кушанська імперія

Куша́нська імпе́рія — стародавня держава, що існувала в 1-3 століттях та виникла в Бактрії, на обох берегах річки Оксус у її середній течії, на теренах сучасних Афганістану, Таджикистану і Узбекистану.

Новинка!!: Бактрійська мова і Кушанська імперія · Побачити більше »

Праіранська мова

Праіранська мова (також давньоіранська (пра-)мова, протоіранська мова) — умовний науковий термін, який позначає сукупність споріднених, але різних (інколи значно) діалектів, об'єднаних спільними фонетичними інноваціями (які власне й відрізняли їх від інших мов та діалектних груп), що виділилися в окрему мовну підгрупу з єдиної праіндоіранської мовної групи близько середини II тисячоліття до н. е., та з якої свого часу (умовно до VIII ст. до н. е.) розвинулися всі давньоіранські мови.

Новинка!!: Бактрійська мова і Праіранська мова · Побачити більше »

Проривні приголосні

Проривні́ (експлози́вні) при́голосні, також плози́ви — оклюзивні приголосні, під час артикуляції яких піднебінна фіранка піднята, повітря проходить у ротову нутровину (на відміну від носових проривних), а розмикання змички відбувається різко і нагадує вибух (на відміну від африкат).

Новинка!!: Бактрійська мова і Проривні приголосні · Побачити більше »

Африкат

Африка́ти (affrico — тру, притираю) — складні нерозривні приголосні, утворені внаслідок злиття двох звукових елементів — зімкненого (його називають також проривним) з наступним щілинним, (його називають також фрикативним).

Новинка!!: Бактрійська мова і Африкат · Побачити більше »

Афганістан

Афганіста́н (افغانستان, Afg'oniston), повна офіційна назва Ісла́мська Респу́бліка Афганіста́н (د افغانستان اسلامي جمهوریت, Ҷумҳурии Исломии Афғонистон, Afg'oniston Islom Respublikasi) (від Upa-Ghana-Stan санскритом «земля об'єднаних племен») — країна на півдні Центральної Азії, що межує з Таджикистаном, Туркменістаном і Узбекистаном на півночі, з Іраном на заході та Пакистаном на півдні і сході.

Новинка!!: Бактрійська мова і Афганістан · Побачити більше »

Носові приголосні

Носові́ при́голосні (nasal consonants) — у фонетиці група приголосних звуків.

Новинка!!: Бактрійська мова і Носові приголосні · Побачити більше »

Сонант

Сонант або сонорний приголосний звук — у фонетиці клас приголосних звуків, що характеризуються перевагою тона над шумом.

Новинка!!: Бактрійська мова і Сонант · Побачити більше »

Тохаристан

Тохаристан — назва історико-культурної області на території сучасних Таджикистану, Узбекистану та Афганістану.

Новинка!!: Бактрійська мова і Тохаристан · Побачити більше »

Фрикативні приголосні

Фрикативні приголосні (fricative consonants), також фрикативи (fricatives), спіранти (spirants) або щілинні приголосні — протисні приголосні, що виникають тертям видихового струменя повітря в якомусь звуженні артикуляційних органів мови: в українській мові об губи (в), між долішньою губою й горішніми передніми зубами (ф), між кінцем язика й задньою стороною горішніх сікачів (с, з, с', з') чи ясен (ш, ж), між задньою частиною язика й задньою стінкою вершка гортані (х), між голосницями горлянки (г).

Новинка!!: Бактрійська мова і Фрикативні приголосні · Побачити більше »

Ясенні приголосні

Місце творення ясенних приголосних. 4. Місце творення ясенних приголосних Я́сенні при́голосні (alveolar consonants) — у фонетиці група приголосних звуків, що мають однакове місце творення: вони артикулюються кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка (альвіол); є відповідно апікальними, або ламінальними.

Новинка!!: Бактрійська мова і Ясенні приголосні · Побачити більше »

Мертва мова

Ме́ртва мо́ва (також, згасла або зникла мова) — мова, що не має живих носіїв, для яких вона є рідною.

Новинка!!: Бактрійська мова і Мертва мова · Побачити більше »

Зубні приголосні

Місце творення зубних приголосних. Червоною барвою виділений язик Зубні́ при́голосні (dental consonants) — у фонетиці група приголосних звуків, що мають однакове місце творення: вони артикулюються язиком проти верхніх і (або) нижніх зубів.

Новинка!!: Бактрійська мова і Зубні приголосні · Побачити більше »

Заясенні приголосні

Зая́сенні при́голосні (postalveolar consonants; post-alveolar consonants) — у фонетиці надгрупа приголосних звуків, артикуляція яких відбується позаду ясенного бугорка.

Новинка!!: Бактрійська мова і Заясенні приголосні · Побачити більше »

Задньоязиковий приголосний

Задньоязико́вий при́голосний — приголосний звук, що утворюється при зімкнені задньої частини язика з м'яким піднебінням.

Новинка!!: Бактрійська мова і Задньоязиковий приголосний · Побачити більше »

Баглан

Ба́глан (بغلان — Baġlān) — місто у однойменній афганській провінції, засноване близько 1960 року.

Новинка!!: Бактрійська мова і Баглан · Побачити більше »

Бактрійська мова

Рабатакський напис Бактрі́йська мо́ва (застаріле: тоха́рська чи етеотоха́рська мова) (бактр. αριαο) — мертва (висловлено думку, що бактрійську чи діалект, дуже близький до бактрійської, продовжує сучасна мунджанська мова) середньоіранська мова, що належить до південної підгрупи східної мовної групи, мови якої часто називають «мовами бактрійського кола».

Новинка!!: Бактрійська мова і Бактрійська мова · Побачити більше »

Боковий приголосний

Бокові приголосні - це (л-подібні) приголосні, в яких повітряний потік проходить по боках язика, але язик блокує потік від проходження через середину рота.

Новинка!!: Бактрійська мова і Боковий приголосний · Побачити більше »

Губний приголосний

Губні приголосні (Labial consonant; Consonne labiale; 唇音) — різновид приголосних звуків, що утворюються зближенням чи зімкненням нижньої губи з верхньою губою або з верхніми зубами.

Новинка!!: Бактрійська мова і Губний приголосний · Побачити більше »

Голосний середнього ряду

Голосні середнього ряду (Central vowel; Voyelle centrale; 中舌母音) — різновид голосних звуків, що вимовляються з напруженням і серединним положенням язика в ротовій порожнині.

Новинка!!: Бактрійська мова і Голосний середнього ряду · Побачити більше »

Голосний середнього підняття

Голосні середнього піднесення (Mid vowel; Voyelle moyenne; 中元音) — різновид голосних звуків, що вимовляються з середнім підняттям відповідної частини язика в ротовій порожнині.

Новинка!!: Бактрійська мова і Голосний середнього підняття · Побачити більше »

Голосний високого підняття

Голосні високого піднесення (Close vowel; Voyelle fermée; 狭母音) — різновид голосних звуків, що вимовляються з високим підняттям відповідної частини язика в ротовій порожнині.

Новинка!!: Бактрійська мова і Голосний високого підняття · Побачити більше »

Голосний заднього ряду

Голосні заднього ряду (Back vowel; Voyelle postérieure; 後舌母音) — різновид голосних звуків, що вимовляються з напруженням і підняттям вгору задньої частини язика в ротовій порожнині.

Новинка!!: Бактрійська мова і Голосний заднього ряду · Побачити більше »

Голосний звук

Голосни́й звук, голосі́вка — звуки мови, що утворюються при вільному проходженні видихуваного повітря через ротову порожнину, тобто мають вільну артикуляцію.

Новинка!!: Бактрійська мова і Голосний звук · Побачити більше »

Голосний низького підняття

Голосні низького піднесення (Open vowel; Voyelle ouverte; 広母音) — різновид голосних звуків, що вимовляються з низьким підняттям відповідної частини язика в ротовій порожнині.

Новинка!!: Бактрійська мова і Голосний низького підняття · Побачити більше »

Голосний переднього ряду

Голосні переднього ряду (Front vowel; Voyelle antérieure; 前舌母音) — різновид голосних звуків, що вимовляються з напруженням і підняттям вгору передньої частини язика в ротовій порожнині.

Новинка!!: Бактрійська мова і Голосний переднього ряду · Побачити більше »

Дрижачий приголосний

Дрижачі приголосні (вібранти) — це розкотисті, сонорні приголосні звуки, при вимовлянні яких змичка ритмічно розмикається і змикається.

Новинка!!: Бактрійська мова і Дрижачий приголосний · Побачити більше »

Іранські мови

Географічне поширення іранських мов Іра́нські мо́ви — підгрупа мов, індоіранської групи індоєвропейської мовної родини, до яких насамперед належить перська мова.

Новинка!!: Бактрійська мова і Іранські мови · Побачити більше »

Індоіранські мови

Індоіра́нські мо́ви — одна з груп індоєвропейських мов, поширена в Індії та Ірані.

Новинка!!: Бактрійська мова і Індоіранські мови · Побачити більше »

Індоєвропейські мови

Країни, в котрих значні мовні меншості говорять індоєвропейськими мовами, які не мають офіційного статусу Індоєвропейські мови thumb Індоєвропе́йські мо́ви — найпоширеніша сім'я споріднених мов, які вважаються нащадками праіндоєвропейської.

Новинка!!: Бактрійська мова і Індоєвропейські мови · Побачити більше »

1957

Без опису.

Новинка!!: Бактрійська мова і 1957 · Побачити більше »

1990-ті

Без опису.

Новинка!!: Бактрійська мова і 1990-ті · Побачити більше »

1993

Без опису.

Новинка!!: Бактрійська мова і 1993 · Побачити більше »

ВихідніВхідний
Гей! Ми на Facebook зараз! »