Зміст
19 відносини: Куфа, Атрибут (філософія), Арістотель, Аббасидський халіфат, Наука (видавництво), Стенфордська філософська енциклопедія, Ташкент, Табулатура, Халіфат, Музична нотація, Монохорд, Будинок Мудрості, Басра, Багдад, Гармонія (музика), Гармонія сфер, Лад (струнний інструмент), 801, 873.
- Ісламські філософи
- Історія криптографії
- Історія медицини
- Історія ідей
- Естетики
- Кінда
- Народились у 800-х
- Померли 873
- Філософи освіти
Куфа
Куфа або Ель-Куфа (الكوفة) — місто в Іраку, що має священне значення для мусульман-шиїтів.
Переглянути Аль-Кінді і Куфа
Атрибут (філософія)
Атрибут — суттєва, невід'ємна ознака предмета або явища (на відміну від його перехідних, випадкових станів) — те, що становить сутність субстанції, її фундаментальну властивість, необхідний для її існування предикат — стаття в Новій філософській енциклопедії.
Переглянути Аль-Кінді і Атрибут (філософія)
Арістотель
Арісто́тель (часто також Аристо́тель; Αριστοτέλης; 384 до н. е., Стагіра — 322 до н. е., Халкіда) — давньогрецький вчений-енциклопедист, філософ і логік, засновник класичної (формальної) логіки.
Переглянути Аль-Кінді і Арістотель
Аббасидський халіфат
Аббасидський халіфат 820 року Аббасидський халіфат — ісламська феодальна теократична держава, що існувала з 750 по 945 рік та з 1124 по 1258 рік.
Переглянути Аль-Кінді і Аббасидський халіфат
Наука (видавництво)
«Нау́ка» — російське (радянське) видавництво наукової літератури.
Переглянути Аль-Кінді і Наука (видавництво)
Стенфордська філософська енциклопедія
Стенфордська філософська енциклопедія, СФЕ (Stanford Encyclopedia of Philosophy, SEP) — інтернет-енциклопедія з філософії, що має вільний доступ для читачів, підтримувана й надається Стенфордським університетом.
Переглянути Аль-Кінді і Стенфордська філософська енциклопедія
Ташкент
Ташке́нт (Toshkent, Тошкент) — столиця Узбекистану, адміністративний центр Ташкентської області.
Переглянути Аль-Кінді і Ташкент
Табулатура
віуели з книги Мігеля де Фуенльяна «Orphenica Lyra» (1554 р.). Червоними цифрами відмічена вокальна партія Табулатура — форма (схема) інструментальної нотації, що використовує замість нот (чи поряд з нотами) букви або цифри.
Переглянути Аль-Кінді і Табулатура
Халіфат
Арабський Халіфат у 750 році. Різними кольорами позначені володіння мусульман на момент смерті Мухаммеда, завоювання перших трьох халіфів та завоювання Омейядів. Халіфа́т (خلافة إسلامية) — феодальна теократична арабо-мусульманська держава, що виникла внаслідок арабських завоювань VII—IX століть і очолювалася халіфами.
Переглянути Аль-Кінді і Халіфат
Музична нотація
Йоганна С. Баха Музи́чна нота́ція — сукупність графічних знаків, призначених для запису музики.
Переглянути Аль-Кінді і Музична нотація
Монохорд
Монохо́рд (μονόχορδον, monochordum, однострунник), також (музичний) кано́н (κανών <μουσικός>) — інструмент, призначений для точної побудови музичних інтервалів (звуків заданої висоти) шляхом фіксації різних довжин звучної частини збуджуваної щипком струни.
Переглянути Аль-Кінді і Монохорд
Будинок Мудрості
Будинок Мудрості (араб. بيت الحكمة Бет аль-Хікма) — ісламська академія, заснована в 20-і роки IX століття халіфом ал-Мамуном в Багдаді.
Переглянути Аль-Кінді і Будинок Мудрості
Басра
Ба́сра (البصرة; al-Barah) — місто на південному сході Іраку, головний порт країни.
Переглянути Аль-Кінді і Басра
Багдад
Багдáд (بغداد, Baġdād) — місто в Іраку, розташоване в центрі країни на річці Тигр, столиця країни та мухафази Багдад.
Переглянути Аль-Кінді і Багдад
Гармонія (музика)
Гармо́нія (αρμονία — зв'язок, порядок; лад; злагодженість, відповідність, стрункість).
Переглянути Аль-Кінді і Гармонія (музика)
Гармонія сфер
Гармонія світу, 1806 р. Гармо́нія сфер, гармонія світу (harmonia mundi), світова музика (лат. musica mundana) — античне і середньовічне вчення про музично-математичне влаштування космосу, характерне для піфагорійської і платонічної філософської традицій.
Переглянути Аль-Кінді і Гармонія сфер
Лад (струнний інструмент)
Лади на грифі гітари Лад — вузька поперечина на грифі або шийці частини струнних інструментів (домри, балалайки, мандоліни, кобзи та інших), до яких під час гри виконавці притискають струни, змінюючи висоту звуків.
Переглянути Аль-Кінді і Лад (струнний інструмент)
801
Раннє Середньовіччя.
Переглянути Аль-Кінді і 801
873
Раннє Середньовіччя Епоха вікінгів Золота доба ісламу Реконкіста.
Переглянути Аль-Кінді і 873
Див. також
Ісламські філософи
- Ібн Арабі
- Ібн Хальдун
- Абу-ль-Аля аль-Мааррі
- Аверроес
- Авіценна
- Аль-Біруні
- Аль-Газалі
- Аль-Кінді
- Аль-Фарабі
- Алі Шаріяті
- Алі ібн Абу Таліб
- Джалаледдін Румі
- Джемаль Гейдар Джахидович
- Мухаммад Ікбал
- Мухаммед Асад
- Насір Хосров
- Рене Генон
- Рухолла Мусаві Хомейні
- Хасан аль-Банна
Історія криптографії
- AES (конкурс)
- Content Scramble System
- Copiale cipher
- Lavabit
- PGP
- U-505
- Історія криптографії
- Аль-Кінді
- Битва за Мідвей
- Бюро шифрів
- Вальтер Ернст Фріке
- Зломщики кодів (книга)
- Змова Бабінгтона
- Криптограма
- Криптографічні війни
- Криптографія Першої світової війни
- Криптос
- Кімната 40
- Мікросхема Clipper
- Нотарикон
- Підстановочний шифр
- Рукопис Войнича
- Телеграма Ціммермана
- Теорія зв'язку в секретних системах
- Тонкінський інцидент
Історія медицини
- Історія діабетології
- Історія медицини
- Агіотерапія
- Аль-Кінді
- Англійська пітниця
- Безоар
- Джонас Солк
- Каломель
- Папірус Едвіна Сміта
- Сажотрус
- Ятрохімія
Історія ідей
- Індукція (логіка)
- Інтелектуал
- Інтелектуальна історія
- Інтелектуалізм
- Історія філософії
- Аль-Кінді
- Аналітична філософія
- Висновок
- Джамбаттіста Віко
- Еммануїл Сведенборг
- Клод Леві-Строс
- Континентальна філософія
- Посилання
- Риторика
- Роман Інгарден
- Транснаціональна історія
- Тіруваллувар
- Фрідріх Шиллер
Естетики
- Аль-Кінді
- Бахтін Михайло Михайлович
- Безпалків Роман Михайлович
- Вацлав Гавел
- Вільям Ґібсон
- Джордано Бруно
- Джордж Сантаяна
- Дзеамі Мотокійо
- Дьйордь Лукач
- Едмунд Берк
- Еміль Чоран
- Ернст Ґомбріх
- Жак Дерріда
- Жан-Жак Руссо
- Лосєв Олексій Федорович
- Людвіг Вітгенштайн
- Маршалл Маклуен
- Мілан Кундера
- Олександр Лілов
- Поль Анрі Гольбах
- Роман Інгарден
- Семюел Тейлор Колрідж
- Серен К'єркегор
- Славой Жижек
- Стеларк
- Умберто Еко
- Хорхе Луїс Борхес
- Хосе Ортега-і-Гассет
- Янь Чжітуй
Кінда
- Імру аль-Кайс
- Аль-Кінді
Народились у 800-х
- Аль-Кінді
- Миколай I
- Номіное
- П'єтро Традоніко
- Прібіна
- Ралпачан
Померли 873
Філософи освіти
- Іван Ілліч
- Аль-Кінді
- Арістотель
- Бенедикт Спіноза
- Ван Аньши
- Вацлав Гавел
- Виготський Лев Семенович
- Вільгельм фон Гумбольдт
- Ганна Арендт
- Джамбаттіста Віко
- Джованні Піко делла Мірандола
- Джон Лок
- Джордж Сантаяна
- Доґен
- Дьйордь Лукач
- Едмунд Берк
- Едмунд Гуссерль
- Еммануель Левінас
- Еммануїл Сведенборг
- Ернест Ґеллнер
- Жак Дерріда
- Жан-Жак Руссо
- Карл Маркс
- Карл Поппер
- Карл Ясперс
- Конфуцій
- Маршалл Маклуен
- Марія Монтессорі
- Мен-цзи
- Мері Волстонкрафт
- Мо-цзи
- Пауло Фрейре
- Платон
- Поль Анрі Гольбах
- Роман Інгарден
- Рудольф Штайнер
- Семюел Александер
- Славой Жижек
- Сократ
- Сунь-цзи
- Толстой Лев Миколайович
- Томас Гоббс
- Тіруваллувар
- Фалес
- Фернандо Саватер
- Чжуан-цзи (філософ)
- Ян Амос Коменський
- Янь Чжітуй