Більш швидкий доступ, ніж браузер!
34 відносини: Кропивницький Марко Лукич, Письменник, Полтава, Основа (журнал), Адам Міцкевич, Александров Степан Васильович, Александрова Людмила Володимирівна, Руданський Степан Васильович, Російська імперія, Старицький Михайло Петрович, Слобідська Україна, Українська мова, Українці, Харків, Харківська губернія, Харківський колегіум, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Чугуїв, Щуровський Петро Андрійович, Зоря, Бугаївка (Ізюмський район), Грінченко Борис Дмитрович, Генріх Гейне, Ізюмський повіт, Лермонтов Михайло Юрійович, 10 січня, 1825, 1853, 1859, 1860, 1867, 1888, 1894, 2 липня.
Кропивницький Марко Лукич
Марко́ Луки́ч Кропивни́цький (с. Бежбайраки (Бешбийраки), нині с. Кропивницьке, Новоукраїнський район —) — український письменник, драматург, театральний актор.
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і Кропивницький Марко Лукич · Побачити більше »
Письменник
Іван Франко — один із найбільш значних українських письменників. Письме́нник, письме́нниця — у широкому розумінні — кожна людина, яка пише твори (не обов'язково художні, наукові, вірші також), висловлює власні думки, досвід і бачення світу у письмовій формі.
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і Письменник · Побачити більше »
Полтава
Олександрівський майдан. 1800-ті роки Полта́ва — місто обласного значення в Україні, адміністративний центр Полтавської області.
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і Полтава · Побачити більше »
Основа (журнал)
Основа — науково-літературний щомісячний часопис.
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і Основа (журнал) · Побачити більше »
Адам Міцкевич
Ада́м Бе́рнард Міцке́вич (Adam Bernard Mickiewicz; Адам Міцкевіч; Adomas Bernardas Mickevičius; 24 грудня 1798, селище Заосьє (нині Брестська область, Білорусь) біля Новогрудок — 26 листопада 1855, Стамбул) — один із найвидатніших польських поетів, засновник романтизму у польській літературі, діяч національно-визвольного руху.
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і Адам Міцкевич · Побачити більше »
Александров Степан Васильович
Степа́н Васи́льович Алекса́ндров (*1790-ті Цареборисів — 1846) — український релігійний діяч, фольклорист та поет, автор травестійної поеми «Вовкулака».
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і Александров Степан Васильович · Побачити більше »
Александрова Людмила Володимирівна
Людми́ла Володи́мирівна Алекса́ндрова (? — ?) — український вчитель, композитор, автор музики до романсів «Повій, вітре, на Вкраїну» та «Дивлюсь я на небо».
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і Александрова Людмила Володимирівна · Побачити більше »
Руданський Степан Васильович
Степа́н Васи́льович Руда́нський (с. Хомутинці, нині Калинівського району Вінницької області —, Ялта) — український поет, перекладач античної літератури.
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і Руданський Степан Васильович · Побачити більше »
Російська імперія
Росі́йська імпе́рія — держава, що виникла на основі земель колишнього Московського царства, цю назву вона дістала в процесі петровських реформ 1708–1721 рр, відомих також як «прорубування вікна в Європу».
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і Російська імперія · Побачити більше »
Старицький Михайло Петрович
Миха́йло Петро́вич Стари́цький (Кліщинці —, Київ) — український письменник (поет, драматург, прозаїк), театральний і культурний діяч.
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і Старицький Михайло Петрович · Побачити більше »
Слобідська Україна
Східної Слобожанщини. Слобідська́ Украї́на або Слобожа́нщина (рідше — Слобідщина) — історико-географічний край у східній частині України та прикордонних областях РФ, територія якого перекривається приблизно з територією п'яти Слобідських козацьких полків 17 — 18 століть, автономних формацій у межах Московського царства, а згодом Російської імперії.
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і Слобідська Україна · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і Українська мова · Побачити більше »
Українці
Украї́нці — східнослов'янський етнос, основне і корінне населення України.
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і Українці · Побачити більше »
Харків
Ха́рків (Харьків, Zacharpolis) — місто на північному сході України на Слобожанщині, Науковий центр України, адміністративний центр Харківської області.
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і Харків · Побачити більше »
Харківська губернія
Ха́рківська губе́рнія, Слобідсько-Українська (Слобідська Українська) губернія — губернія Російської імперії, УНР, Української Держави, потім Української Соціалістичної Радянської Республіки.
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і Харківська губернія · Побачити більше »
Харківський колегіум
Харківський колегіум, будівля на зламі 18-19 ст. Харківський колегіум — навчальний заклад в Україні у 18 — першій чверті 19 століття.
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і Харківський колегіум · Побачити більше »
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Харківський національний університет імені Василя Назаровича Каразіна — університет у місті Харків.
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна · Побачити більше »
Чугуїв
Чугýїв — місто на Харківщині, розташоване над річкою Сіверський Донець, районний центр Харківської області.
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і Чугуїв · Побачити більше »
Щуровський Петро Андрійович
Петро Андрійович Щуровський (1850—1908) — піаніст, диригент і композитор родом з Полтави.
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і Щуровський Петро Андрійович · Побачити більше »
Зоря
Зоря́, також зі́рка, у художньому мовленні зоряни́ця, зірни́ця (переважно ранкова чи вечірня, Венера), діал. звізда́ — велетенське розжарене, самосвітне небесне тіло, у надрах якого ефективно відбуваються (або відбувались) термоядерні реакції.
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і Зоря · Побачити більше »
Бугаївка (Ізюмський район)
Буга́ївка — село в Україні, в Ізюмському районі Харківської області.
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і Бугаївка (Ізюмський район) · Побачити більше »
Грінченко Борис Дмитрович
Борис Дмитрович Грінче́нко (—) — український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч.
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і Грінченко Борис Дмитрович · Побачити більше »
Генріх Гейне
Крістіа́н Йо́ганн Ге́нріх Ѓейне (Christian Johann Heinrich Heine, Гайне; 13 грудня 1797, Дюссельдорф, Німеччина — 17 лютого 1856, Париж, Франція) — один з найбільш визначних німецьких поетів та журналістів XIX століття.
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і Генріх Гейне · Побачити більше »
Ізюмський повіт
Ізюмський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Харківської губернії з центром у місті Ізюм.
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і Ізюмський повіт · Побачити більше »
Лермонтов Михайло Юрійович
Миха́йло Ю́рійович Ле́рмонтов (Михаи́л Ю́рьевич Ле́рмонтов);, Москва —, П'ятигорськ) — росiйський поет, прозаїк, драматург. П'ятигорськ, місце дуелі Лермонтова.
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і Лермонтов Михайло Юрійович · Побачити більше »
10 січня
10 січня — 10-й день року в григоріанському календарі.
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і 10 січня · Побачити більше »
1825
Без опису.
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і 1825 · Побачити більше »
1853
Без опису.
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і 1853 · Побачити більше »
1859
Без опису.
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і 1859 · Побачити більше »
1860
Без опису.
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і 1860 · Побачити більше »
1867
Без опису.
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і 1867 · Побачити більше »
1888
Див.
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і 1888 · Побачити більше »
1894
Без опису.
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і 1894 · Побачити більше »
2 липня
2 липня — 183-й день року в григоріанському календарі (184-й у високосний рік) — середина року (182 дня від початку й 182 дня до кінця року).
Новинка!!: Александров Володимир Степанович і 2 липня · Побачити більше »
Перенаправлення тут:
Володимир Александров, Володимир Степанович Александров.
