Більш швидкий доступ, ніж браузер!
6 відносини: Культура, Культурна спадщина, Об'єкт культурної спадщини, Список історичних населених місць України, Генеральний план населеного пункту, Історичне місто.
Культура
Давньоєгипетське мистецтво, 1400 р. до н. е. Перський палац Хаш Бехешт Культу́ра (Culture — «обробіток», «обробляти») — сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством протягом його історії; історично набутий набір правил всередині соціуму для його збереження та гармонізації.
Новинка!!: Історичне населене місце і Культура · Побачити більше »
Культурна спадщина
Культу́рна спа́дщина — сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини, результат духовної і матеріальної діяльності.
Новинка!!: Історичне населене місце і Культурна спадщина · Побачити більше »
Об'єкт культурної спадщини
Об'є́кт культу́рної спа́дщини — визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
Новинка!!: Історичне населене місце і Об'єкт культурної спадщини · Побачити більше »
Список історичних населених місць України
Список історичних населених місць України (міста і селища міського типу) Список затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р.
Новинка!!: Історичне населене місце і Список історичних населених місць України · Побачити більше »
Генеральний план населеного пункту
Генера́льний план насе́леного пу́нкту — містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
Новинка!!: Історичне населене місце і Генеральний план населеного пункту · Побачити більше »
Історичне місто
Історичне місто, термін — вживається в сучасному праві, що пов'язане з охороною історико-культурної спадщини, для означення міст, які: а) уособлюють цінності, притаманні традиційним міським цивілізаціям; б) зберегли впродовж віків неповторне обличчя, традиційну планувальну структуру, відповідне культурне, історичне та архітектурне середовище. Питання охорони історико-культурної спадщини на правовому рівні почали активно дебатуватися після Другої світової війни, але про окрему категорію "історичне місто" тоді ще не йшлося. 1964 у т.зв. Венеціанській хартії про консервацію й реставрацію пам'яток та визначних місць поняття "історична пам'ятка" (пам'ятка, що підлягає охороні й реставрації) було поширене на "міське чи сільське середовище, що має характерні ознаки певного типу цивілізованості". 1976 в ухвалі Ген. конференції ЮНЕСКО (див. ЮНЕСКО) щодо "історичних ансамблів" поняття "історичний ансамбль" вживалося стосовно сукупності будівель, споруд та прилеглого до них відкритого простору, яка становить певну цілісність і є археологічною, архітектурною, історичною, естетичною та соціокультурною цінністю. Поняття "історичне місто" вперше з'явилося в ухваленій Міжнар. радою з питань пам'яток і визначних місць (ІКОМОС) Міжнар. хартії про охорону істор. міст (1987). Прийняття хартії прямо пов'язувалося із все зростаючою загрозою "очищення" давніх міст від прикмет минулого. Хоч хартія й не визначала критеріїв зарахування міст до числа істор., у ній йшлося про необхідність визнання охорони давнини невід'ємною складовою політики екон. й соціального розвитку таких, тобто "історичних", міст. Особливо наголошувалося на необхідності збереження планувальної структури І.м., в т. ч. зв'язків між його забудованими, вільними та озелененими зонами, а також набутого містом у процесі істор. розвитку призначення. В укр. законодавстві термін "історичне місто" фігурує дещо у видозміненому вигляді. В Законі "Про охорону культурної спадщини" (2000) йдеться, зокрема, про "історичне населене місце" та "історичний ареал населеного місця", а в постанові КМ України від 26 лип. 2001 наведено Список істор. населених місць України (у ньому зазначено 401 населений пункт, подано відомості про дати їх заснування). Для істор. ареалу кожного І.м. розробляються "Правила охорони і використання історичного ареалу". В Україні до числа істор. прийнято зараховувати міста, вік яких сягає понад 300 років, а також усі обласні центри, незалежно від їхнього віку (з огляду на зосереджені в них містобудівні й культ. цінності). Проте чітких критеріїв зарахування міст і, особливо, селищ міськ. типу до числа істор. місць не вироблено; не до кінця розв'язані питання адаптації укр. законодавства до загальносвіт. стандартів наук. освоєння, охорони та використання містобудівної спадщини.
Новинка!!: Історичне населене місце і Історичне місто · Побачити більше »
