Зміст
9 відносини: ぬ, を, Ґодзюон, Катакана, Кана, Ру (значення), Японський телефонний алфавіт, Манйоґана, Іроха.
ぬ
ぬ або ヌ (/nu/; МФА: •; ну) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана.
Переглянути る і ぬ
を
を або ヲ (/wo/; МФА: •; о) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана.
Переглянути る і を
Ґодзюон
Ґодзюон (五十音, ごじゅうおん, «п'ятдесят звуків») — система упорядкування літер японських силабічних абеток хіраґана і катакана, усталена в сучасній японській мові.
Переглянути る і Ґодзюон
Катакана
Катака́на (片仮名, かたかな, «рубчаста абетка») — японська складова абетка кана.
Переглянути る і Катакана
Кана
Кана (яп. 仮名) — японська абетка, яка існує у двох графічних формах — хіраґана і катакана Два види кани розрізняються візуально.
Переглянути る і Кана
Ру (значення)
Ру.
Переглянути る і Ру (значення)
Японський телефонний алфавіт
Японський телефонний алфавіт (和文通話表, つうわひょう, Таблиця для японського тексту при телефонних переговорах) — фонетичний алфавіт для японської мови сконструйований для передачі і прийому знаків кани, чисел та інших знаків.
Переглянути る і Японський телефонний алфавіт
Манйоґана
Фрагмент віршу з «Манйосю», який написаний манйоґаною. Манйоґана (万葉仮名, まんようがな, «абетка Манйосю») — рання форма японської писемності, у якій японські слова записувалися схожими за звучанням китайськими ієрогліфами.
Переглянути る і Манйоґана
Іроха
Іроха (いろは歌, いろはうた, іроха-ута) — японський вірш складений у 10 столітті, в якому використано усі знаки японської силабічної абетки кана окрім знаку «н» (ん) без повторів.
Переглянути る і Іроха
Також відомий як Ру (кана).