Зміст
9 відносини: つ, せ, Ґодзюон, Катакана, Кана, Японський телефонний алфавіт, Манйоґана, Знак дзвінкості, Іроха.
つ
つ або ツ (/tu/; МФА: •; цу) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана.
Переглянути す і つ
せ
せ або セ (/se/; МФА: •; се) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана.
Переглянути す і せ
Ґодзюон
Ґодзюон (五十音, ごじゅうおん, «п'ятдесят звуків») — система упорядкування літер японських силабічних абеток хіраґана і катакана, усталена в сучасній японській мові.
Переглянути す і Ґодзюон
Катакана
Катака́на (片仮名, かたかな, «рубчаста абетка») — японська складова абетка кана.
Переглянути す і Катакана
Кана
Кана (яп. 仮名) — японська абетка, яка існує у двох графічних формах — хіраґана і катакана Два види кани розрізняються візуально.
Переглянути す і Кана
Японський телефонний алфавіт
Японський телефонний алфавіт (和文通話表, つうわひょう, Таблиця для японського тексту при телефонних переговорах) — фонетичний алфавіт для японської мови сконструйований для передачі і прийому знаків кани, чисел та інших знаків.
Переглянути す і Японський телефонний алфавіт
Манйоґана
Фрагмент віршу з «Манйосю», який написаний манйоґаною. Манйоґана (万葉仮名, まんようがな, «абетка Манйосю») — рання форма японської писемності, у якій японські слова записувалися схожими за звучанням китайськими ієрогліфами.
Переглянути す і Манйоґана
Знак дзвінкості
Знак дзвінкості (濁点, だくてん, дакутен, нігорі) або Діакритичний знак дзвінкості (濁音符, だくおんぷ, дакуонпу) — знак в японській мові, який використовується в японській складовій абетці кана для позначення дзвінких проривних приголосних.
Переглянути す і Знак дзвінкості
Іроха
Іроха (いろは歌, いろはうた, іроха-ута) — японський вірш складений у 10 столітті, в якому використано усі знаки японської силабічної абетки кана окрім знаку «н» (ん) без повторів.
Переглянути す і Іроха
Також відомий як Су (кана), Дзу (кана).