Відкрити в Google MapsЗміст
31 відносини: Культура Винча, Кам'яна доба, Кам'яна Могила, Кифішин Анатолій Георгійович, Конья, Протомісто, Анатолійська гіпотеза, Найбільш населені міста світу в історії, Найбільші міста світу в історії, Неоліт Європи, Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Азії і Тихоокеанському регіоні, Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Туреччині, Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Європі, Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Європі та Північній Америці, Тертерійські таблички, Українська Аратта, Хаттська література, Чатал, Музей анатолійських цивілізацій, Місто, Богиня-мати, Використання та видобування глин в доісторичний період, Використання каменю і глин давньою людиною, Гаплогрупа G2, Гаплогрупа J2, Глобальне похолодання 6200 року до н. е., Гебеклі-Тепе, Історія видобутку міді, 6-те тисячоліття до н. е., 7-ме тисячоліття до н. е., 8-ме тисячоліття до н. е..
Культура Винча
Культура Винча (Турдаш, Градешница) — північнобалканська археологічна культура епохи неоліту (Стара Європа, 5500–4500 рр. до н. е.). Названа на честь перших знахідок, виявлених в районі села Бєло-Брдо на річці Винча в громаді Гроцка поблизу Белграда.
Переглянути Чатал-Гьоюк і Культура Винча
Кам'яна доба
Кам'яні знаряддя Кам'яна́ доба — великий (найдовший період в історії людства) доісторичний період часу, впродовж якого люди широко використовували камінь для виготовлення знарядь праці, була відсутня технологія обробки металу, В кам'яну добу використовувалась також деревина, кістка, дещо пізніше з'явилась технологія обробки глини, з якої робили посуд.
Переглянути Чатал-Гьоюк і Кам'яна доба
Кам'яна Могила
Кам'яна́ Моги́ла — світова пам'ятка давньої культури в Україні поблизу Мелітополя смт.
Переглянути Чатал-Гьоюк і Кам'яна Могила
Кифішин Анатолій Георгійович
Анато́лій Гео́ргійович Кифі́шин (2 червня 1935, с. Біле Троїцького району Алтайського краю — 21 червня 2017) — російський шумеролог.
Переглянути Чатал-Гьоюк і Кифішин Анатолій Георгійович
Конья
Адміністративний поділ Коньї Ко́нья (Konya, османськ. قونیه;, також Іко́нія, Іко́ніум, Ἰκόνιον) — місто в Туреччині в центральній частині Анатолії.
Переглянути Чатал-Гьоюк і Конья
Протомісто
Протоміста — термін, яким зазвичай позначають великі села або містечка періоду неоліту, як приміром Єрихон і Чатал-ГьоюкRice, Michael.
Переглянути Чатал-Гьоюк і Протомісто
Анатолійська гіпотеза
Анатолійська гіпотеза — одна з гіпотез походження індоєвропейців.
Переглянути Чатал-Гьоюк і Анатолійська гіпотеза
Найбільш населені міста світу в історії
У цьому списку наведено 5 найбільших для свого часу міст.
Переглянути Чатал-Гьоюк і Найбільш населені міста світу в історії
Найбільші міста світу в історії
Найбільша міська агломерація сучасного світу — Токіо Найбільшими міськими агломераціями в історії були такі поселення.
Переглянути Чатал-Гьоюк і Найбільші міста світу в історії
Неоліт Європи
Неоліт Європи — 4 тис. до н. е. Неолітичний період в історії Європи тривав приблизно з 7 тис.
Переглянути Чатал-Гьоюк і Неоліт Європи
Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Азії і Тихоокеанському регіоні
Цей список містить об'єкти Світової спадщини ЮНЕСКО, розташованих в Азії і Тихоокеанському регіоні.
Переглянути Чатал-Гьоюк і Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Азії і Тихоокеанському регіоні
Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Туреччині
В списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Туреччині налічується 15 найменувань (станом на 2015 рік).
Переглянути Чатал-Гьоюк і Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Туреччині
Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Європі
Цей список містить об'єкти Світової спадщини ЮНЕСКО,: «Європа і Північна Америка», розташованих в Європі.
Переглянути Чатал-Гьоюк і Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Європі
Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Європі та Північній Америці
Емблема проекту Світова спадщина ЮНЕСКО Цей список містить об'єкти Світової спадщини ЮНЕСКО в Європі та Північній Америці.
Переглянути Чатал-Гьоюк і Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Європі та Північній Америці
Тертерійські таблички
Тертері́йські табли́чки (Tăbliţele de la Tărtăria) — три виготовлені з каменю-пісковику таблички, знайдені в 1961 р. румунськими археологами поблизу села Тертерія (Tǎrtǎria) в румунському повіт Алба приблизно за 30 км від міста Алба-Юлія.
Переглянути Чатал-Гьоюк і Тертерійські таблички
Українська Аратта
Аратта, Оратанія — таку назву, згідно з теорією Анатолія Кифішина, мала археологічна культура Дунайсько-Дніпровського регіону періоду неоліту і енеоліту.
Переглянути Чатал-Гьоюк і Українська Аратта
Хаттська література
Хеттська брама Хаттська література – найдавніша література Малої Азії (нині Туреччина), що створювалася вірогідно безписемною неіндоєвропейською хаттською мовою і збереглася у пізніших клинописних хеттських записах та перекладах 17-13 століття до Р.Х.
Переглянути Чатал-Гьоюк і Хаттська література
Чатал
* Чатал-Гьоюк — «вилоподібний пагорб») — велике поселення епохи керамічного неоліту й енеоліту в південній Анатолії.
Переглянути Чатал-Гьоюк і Чатал
Музей анатолійських цивілізацій
Музей анатолійських цивілізацій (Anadolu Medeniyetleri Müzesi) — археологічний музей у столиці Туреччини Анкарі.
Переглянути Чатал-Гьоюк і Музей анатолійських цивілізацій
Місто
Александрія Місто Львів Мі́сто — тип поселення, зазвичай значного за чисельністю та густотою населення, мешканці якого зайняті, як правило, поза сільським господарством.
Переглянути Чатал-Гьоюк і Місто
Богиня-мати
Богиня-мати — головне жіноче божество в більшості міфологій світу.
Переглянути Чатал-Гьоюк і Богиня-мати
Використання та видобування глин в доісторичний період
Використання та видобування глин в доісторичний період Початок їх використання сягає глибокої давнини.
Переглянути Чатал-Гьоюк і Використання та видобування глин в доісторичний період
Використання каменю і глин давньою людиною
Використання каменю і глин давньою людиною Артефакти кам'яної доби.
Переглянути Чатал-Гьоюк і Використання каменю і глин давньою людиною
Гаплогрупа G2
Гаплогрупа G2, або за загальною номенклатурою G-P287 є гаплогрупою людської ДНК Y-хромосоми, галуззю гаплогрупи G. Сформована 26300 років тому назад з загальним предком 20900 років тому назад.
Переглянути Чатал-Гьоюк і Гаплогрупа G2
Гаплогрупа J2
міні Гаплогрупа J2, або за загальною номенклатурою J-M172 є гаплогрупою людської ДНК Y-хромосоми, разом з гаплогрупою J1 є головною галуззю гаплогрупи J-M304 (гаплогрупа J).
Переглянути Чатал-Гьоюк і Гаплогрупа J2
Глобальне похолодання 6200 року до н. е.
Реконструкція температури льодовика GISP2 протягом останніх 10 тис. років із зазначенням періодів похолодання. Похолодання 6200 до н. е. позначено номером 5. Глобальне похолодання 6200 року до н.
Переглянути Чатал-Гьоюк і Глобальне похолодання 6200 року до н. е.
Гебеклі-Тепе
Місце розташування Гебеклі-Тепе на мапі Загальний вид розкопок Гебеклі-Тепе, Ґьобеклі-Тепе (Göbekli Tepe — «Пузатий пагорб», відомий також як «Пупковий пагорб» або «Пупкова гора») — храмовий комплекс, розташований за 15 кілометрів на північний схід від міста Шанлиурфа, та за 2,5 кілометри від села Оренчик (Örencik) у південно-східній частині Туреччини.
Переглянути Чатал-Гьоюк і Гебеклі-Тепе
Історія видобутку міді
Історія видобутку міді До виявлення (в другій половині ХХ ст.) найдавніших гірничо-металургійних центрів на території Малої Азії та Балкан (які сталися в другій половині ХХ ст.) питання пріоритету відкриття міді залишалося дискусійним.
Переглянути Чатал-Гьоюк і Історія видобутку міді
6-те тисячоліття до н. е.
Шосте тисячоліття до н. е. (VI) — часовий проміжок з 6000 до 5001 до нашої ери.
Переглянути Чатал-Гьоюк і 6-те тисячоліття до н. е.
7-ме тисячоліття до н. е.
Сьоме тисячоліття до н. е. (VII) — часовий проміжок з 7000 до 6001 року до нашої ери.
Переглянути Чатал-Гьоюк і 7-ме тисячоліття до н. е.
8-ме тисячоліття до н. е.
Восьме тисячоліття до н. е. (VIII) — часовий проміжок з 8000 до 7001 до нашої ери.
Переглянути Чатал-Гьоюк і 8-ме тисячоліття до н. е.
Також відомий як Çatal Höyük, Чатал-Хююк, Чаталгуюк.