Зміст
4 відносини: Плач (поезія трубадурів), Трубадури, Блакац, Італійська література.
Плач (поезія трубадурів)
Плач (planh або plaing) — різновид персональної сірвенти в поезії трубадурів, писався з нагоди смерті близької людини за зразком середньовічної траурної пісні planctus, зазвичай латинською мовою.
Переглянути Сорделло і Плач (поезія трубадурів)
Трубадури
XIII ст. Трубаду́ри (troubadoures,, від trobador, від trobar «знаходити» (складати вірші)) — середньовічні (XI—XIII ст.) провансальські поети-барди, автори пісень і, часто, виконавці.
Переглянути Сорделло і Трубадури
Блакац
Блакац або Блак де Блак III (бл. 1194–1236) — провансальський сеньйор, трубадур і покровитель поетів.
Переглянути Сорделло і Блакац
Італійська література
Італійська література — твори, написані італійською мовою переважно італійцями, а також авторами інших національностей, що проживали на території сучасної Італії.
Переглянути Сорделло і Італійська література
Також відомий як Сордель.