Більш швидкий доступ, ніж браузер!
25 відносини: Первісна ірландська мова, Омоформи, Атлас української мови, Абетка, Німецька мова, Російська мова, Синтетичні мови, Слобожанський говір, Слово, Словотвір, Удмуртська мова, Українська мова, Форманти звуків, Моція, Морфологія (мовознавство), Модальник, Закінчення, Закарпатський говір, Білецький-Носенко Павло Павлович, Бенгальська мова, В'єтські мови, Граматика визначених тверджень, Давньофранцузька мова, Іспанська мова, Литовська мова.
Первісна ірландська мова
Первісна ірла́ндська або першоірландська мова — найстаріша з відомих форм гойдельських мов.
Новинка!!: Словозміна і Первісна ірландська мова · Побачити більше »
Омоформи
Омоформи — слова, що однаково звучать тільки в певній граматичній формі.
Новинка!!: Словозміна і Омоформи · Побачити більше »
Атлас української мови
«Атлас української мови» (скорочено АУМ) — зібрання лінгвістичних карт, на яких відбито поширення явищ української мови на всій території її побутування, загальномовний національний атлас.
Новинка!!: Словозміна і Атлас української мови · Побачити більше »
Абетка
250px Абе́тка, азбука, алфаві́т (abecedarium) — розташована в певному порядку сукупність літер, що застосовуються для запису певної мови.
Новинка!!: Словозміна і Абетка · Побачити більше »
Німецька мова
Німе́цька мо́ва (Deutsch або deutsche Sprache; австро-баварська Deitsch, алеманська Dütsch і Deitsch, нижньонімецька Düütsch, нижньосаксонська Duuts, ріпуарська Dütsch, фризька Dútsk, західнофризька Düütsk, люксембурзька Däitsch, лімбурзька Duits) належить до германської групи мов, індоєвропейської сім'ї мов, державна мова в Федеративній Республіці Німеччині, Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейні, Люксембурзі та Бельгії.
Новинка!!: Словозміна і Німецька мова · Побачити більше »
Російська мова
Росі́йська мова (русский язык) — слов'янська мова, належить до групи східнослов'янських мов разом з українською та білоруською мовами, національна мова російського народу.
Новинка!!: Словозміна і Російська мова · Побачити більше »
Синтетичні мови
Синтетичні мови (synthesis — поєднання) — мови, в яких граматичне значення синтезується з лексичним у межах слова (граматичне значення виражається за допомогою флексій, формотворчих афіксів, чергування звуків і суплетивізму).
Новинка!!: Словозміна і Синтетичні мови · Побачити більше »
Слобожанський говір
Слобожанський говір (5) Слобожанський говір — один з новожитніх говорів південно-східного наріччя української мови.
Новинка!!: Словозміна і Слобожанський говір · Побачити більше »
Слово
Сло́во — найменша самостійна і вільно відтворювана в мовленні відокремлено оформлена значима одиниця мови, яка співвідноситься з пізнаним і вичленуваним окремим елементом дійсності (предметом, явищем, ознакою, процесом, відношенням та ін.) і основною функцією якого є позначення, знакова репрезентація цього елемента — його називання, вказування на нього або його вираження.
Новинка!!: Словозміна і Слово · Побачити більше »
Словотвір
Словотвір (також деривація) — розділ мовознавчої науки, що вивчає структуру слів і способи їх творення.
Новинка!!: Словозміна і Словотвір · Побачити більше »
Удмуртська мова
Зразок вимови удмуртською мовою Удму́ртська мо́ва (удмурт кыл) — мова удмуртів, народу у Росії, що живе в Удмуртії, Башкортостані, Татарстані, Республіці Марій Ел, Пермському краю, Кіровській і Свердловській областях, також незначна кількість у Казахстані.
Новинка!!: Словозміна і Удмуртська мова · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Словозміна і Українська мова · Побачити більше »
Форманти звуків
Формантами називаються обертони, з яких складається певний звук мови.
Новинка!!: Словозміна і Форманти звуків · Побачити більше »
Моція
Мо́ція (від лат. motio «рух») — експліцитна деривація іменників одного роду від основи другого роду, що називає особу чи істоту.
Новинка!!: Словозміна і Моція · Побачити більше »
Морфологія (мовознавство)
Морфоло́гія (від μορφή — «форма» + λογία — «слово», «вчення») — розділ граматики, в якому вивчають явища, що характеризують граматичну природу слова як граматичної одиниці мови.
Новинка!!: Словозміна і Морфологія (мовознавство) · Побачити більше »
Модальник
Мода́льник, або мода́льні слова́, (від modalis — «модальний») — частина мови, до якої входять специфічні повноцінні самостійні слова, які виражають суб'єктивну модальність (ставлення мовця до висловлюваної думки), не мають системи словозміни та синтаксичних зв'язків з членами речення, відокремлені від інших у реченні, але пов'язані з ними семантично та інтонаційно.
Новинка!!: Словозміна і Модальник · Побачити більше »
Закінчення
Закі́нчення (фле́ксія; exitus, flexion, końcówka fleksyjna- оконча́ние) — змінна звукова частина змінюваного слова.
Новинка!!: Словозміна і Закінчення · Побачити більше »
Закарпатський говір
Закарпатський говір (14) Закарпатський говір (середньозакарпатський, підкарпатський, південнокарпатський говір) — один з архаїчних говорів карпатської групи діалектів південно-західного наріччя.
Новинка!!: Словозміна і Закарпатський говір · Побачити більше »
Білецький-Носенко Павло Павлович
Павло́ Па́влович Біле́цький-Но́сенко (Прилуки —, Прилуки) — український письменник, педагог і лексикограф.
Новинка!!: Словозміна і Білецький-Носенко Павло Павлович · Побачити більше »
Бенгальська мова
Бенга́льська мо́ва або бенга́лі (МФА: /ˈbaŋla/) — мова індоарійської мовної родини, офіційна мова країни Бангладеш, а також штату Індії Західна Бенгалія.
Новинка!!: Словозміна і Бенгальська мова · Побачити більше »
В'єтські мови
В'єтські, або в'єт-мионзькі, мови — група австроазійських мов.
Новинка!!: Словозміна і В'єтські мови · Побачити більше »
Граматика визначених тверджень
Грама́тика ви́значених тве́рджень (Definite Clause Grammar (DCG), DC-грамматика) — це спосіб представлення граматики природних або формальних мов у логічних мовах програмування, таких як Пролог.
Новинка!!: Словозміна і Граматика визначених тверджень · Побачити більше »
Давньофранцузька мова
Давньофранцузька мова або старофранцузька мова (ancien français) — поняття, що охоплює сукупність романських мов групи «ойль», якими розмовляли на території, що приблизно відповідає місцевості середньої півночі сучасної Франції, приблизно з IX до XIV століття.
Новинка!!: Словозміна і Давньофранцузька мова · Побачити більше »
Іспанська мова
Іспанська (español; гишпанська, шпанська), а також еспанська, або кастильська (castellano) — мова, що генетично належить до іберо-романської (західної) підгрупи романської групи індоєвропейської мовної сім'ї.
Новинка!!: Словозміна і Іспанська мова · Побачити більше »
Литовська мова
Лито́вська мо́ва (самоназва — lietùvių kalbà) — мова литовців, офіційна мова Литви й одна з офіційних мов Євросоюзу.
Новинка!!: Словозміна і Литовська мова · Побачити більше »
