Зміст
16 відносини: Куль-Оба (курган), Ортокорібантії, Сакасена, Скіфські царі, Скіфія, Скіфи, Скіфи-інші, Скіфи-землероби, Скіфи-кочовики, Сколоти, Солоха (могила), Траспії, Велика Скіфія, Гребінь з кургану Солоха, Ішкуза, Іранські народи України в античний час.
Куль-Оба (курган)
Золоті бляшки з кургану Курган Куль-Оба — скіфський царський курган, біля села Куль-Оба, недалеко від Керчі.
Переглянути Скіфські етноніми і Куль-Оба (курган)
Ортокорібантії
Ортокорібантії, Сакасіни (Ὀρθοκορυβαντίων (Σακασηνήν)) — скіфське населення області Сакасена у Закавказзі, яка була напівавтономною частиною Мідійського царства, сатрапії Мідія у складі Перської імперії, та, врешті решт, частиною Вірменії.
Переглянути Скіфські етноніми і Ортокорібантії
Сакасена
Сакасена (Σακασηνήν.; Շիկաշէն, Շակաշէն) — область у Закавказзі, напівавтономна частина Мідійського царства, а згодом сатрапії Мідія у складі Перської імперії.
Переглянути Скіфські етноніми і Сакасена
Скіфські царі
Скіфські царі — поширена назва правителів скіфів, що застосовується у науковій та художній літературі.
Переглянути Скіфські етноніми і Скіфські царі
Скіфія
Скіфські воїни на електрумовій чаші з кургану Куль-Оба Скі́фія або Ски́тія (Σκυθικῆς) — назва декількох етнополітичних об'єднань, очолюваних безпосередньо кочовиками скіфами-сколотами в різні часи на різних територіях від Нижнього Подунав'я до Закавказзя, згодом розповсюджена на території та етноси, які не мали жодного відношення власне до скіфів-сколотів (як приклад — Скіфія Азійська, про яку повідомляють джерела часів еллінізму та імперії тощо).
Переглянути Скіфські етноніми і Скіфія
Скіфи
Мапа розселення Скіфських племен Скіфи (скити) (Σκύϑαι; самоназва «сколоти»: Σκολότοι) — екзоетнонім грецького походження, який у сучасній науковій та художній літературі застосовується до практично всіх кочових племен, що мешкали у VII—III ст.
Переглянути Скіфські етноніми і Скіфи
Скіфи-інші
Скі́фи-і́нші (Σκύθαι ἄλλοι) — скіфська група, яка за повідомленням Геродота «…відокремилися від царських скіфів…» (Історія, IV, 22) та оселилися на схід чи пн.-сх.
Переглянути Скіфські етноніми і Скіфи-інші
Скіфи-землероби
Скіфи-землероби/ борисфеніти (Σκύθαι γεωργοί/ Βορυσθενεΐτας) — за Геродотом (Історія, IV, 18-19) назва одного з народів Європейської Скіфії, що мешкав у степовому та лісостеповому лівобережжі Дніпра вище Гілеї, яких ольвіополіти називали борисфенітами (Βορυσθενεΐτας).
Переглянути Скіфські етноніми і Скіфи-землероби
Скіфи-кочовики
Скіфи-кочовики (Σκύθαι νέμονται) — етногрупа скіфів, згадана Геродотом у Мельпомені (Історія, IV, 19):Племена Великої Скіфії не мали писемності.Про їхній духовний світ довідуємось зі скіфських прикрас,посуду,а також із розповідей давніх греків.
Переглянути Скіфські етноніми і Скіфи-кочовики
Сколоти
Сколо́ти (Σκολότοι) — самоназва (принаймні на середину VI ст. до н. е.) групи кочових племен, яких значно частіше називають більш архаїчним (відомим з початку VII ст.
Переглянути Скіфські етноніми і Сколоти
Солоха (могила)
«Солоха» — одна з найбагатших скіфських т. зв.
Переглянути Скіфські етноніми і Солоха (могила)
Траспії
Траспії (Τράσπιες) — один зі скіфських етнонімів, відомий нам лише з Геродота (Історія, IV, 5-6).
Переглянути Скіфські етноніми і Траспії
Велика Скіфія
Карта Скитії. 100 рік до н. е. Велика Скіфія — сучасна наукова назва політичного утворення, що існувало у Північному Причорномор'ї в VI—V століттях до н. е.
Переглянути Скіфські етноніми і Велика Скіфія
Гребінь з кургану Солоха
кургану Солоха. У цей час перебуває в Ермітажі. Два скіфських вояки. Золота бляшка 4 ст. до н. е. Гребінь з кургану Солоха — відомий у світі витвір ювелірного мистецтва грецьких ремісників на скіфську батальну тему.
Переглянути Скіфські етноніми і Гребінь з кургану Солоха
Ішкуза
Ішкуза (асир. iš-ku-za) — асирійська та вавилонська назви політичного утворення скіфів часів їх закавказьких походів (VII ст. до н. е.), з часу їх міграції до Передкавказзя та до переселення у Північне Причорномор'я.
Переглянути Скіфські етноніми і Ішкуза
Іранські народи України в античний час
Мапа світу за Геродотом Діонісія Перігета (схід угорі) Якоба ді Анжелло 1467 року Закаспію в атласі Космографія Клавдія Птолемея, видання Якоба ді Анжелло 1467 року Римська Пейтингерова таблиця античних шляхів сполучення, I–IV століття н.
Переглянути Скіфські етноніми і Іранські народи України в античний час