Зміст
43 відносини: Курське князівство, Київський одноденний перепис 1874 року, Київське князівство, Ковельське князівство, Павлин Свенціцький, Писарі Руської канцелярії, Повіт, Пересопницьке князівство, Переклади Біблії українською мовою, Перемиське князівство, Острозький Клірик, Огоновський Омелян Михайлович, Населення Києва, Руська (значення), Руська (Волинська) метрика, Руський, Рутенська мова, Річ Посполита, Рідна мова, Сіверське князівство, Староукраїнська мова, Степан Панкович, Савчинський Сигізмунд Данилович, Святоюрці, Тмутороканське князівство, Українська шляхта, Україна-Русь, Холмське князівство, Шипинська земля, Мацей Стрийковський, Збаразьке князівство, Берестейська земля, Віленське братство, Василь Тяпинський, Галицьке князівство, Галич-Мерське князівство, Головне Донське військо, Дубровицьке князівство, Дорогобузьке князівство, Єзуїтські школи, Етногенез білорусів, Любарський Свято-Георгіївський монастир, Йоганн Турзо.
Курське князівство
Ку́рське князі́вство — удільне князівство ХІ-ХІІІ ст.ст., частина Чернігово-Сіверської землі. Було розташоване на річці Сейм і входило до складу Посем'я.
Переглянути Руська мова і Курське князівство
Київський одноденний перепис 1874 року
Київський одноденний перепис 1874 року — статистичний поіменний перепис народонаселення в Києва, здійснений 2 березня 1874 з ініціативи київського, подільського і волинського генерал-губернатора князя Олександра Дондукова-Корсакова силами Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.
Переглянути Руська мова і Київський одноденний перепис 1874 року
Київське князівство
Київське князівство — руське князівство династії Рюриковичів, а з XIV століття — Гедиміновичів, на території сучасної Київщини з центром у місті Київ.
Переглянути Руська мова і Київське князівство
Ковельське князівство
Ковельське князівство — удільне васальне князівство 14-16 ст. у Великому князівстві Литовському (від 1569 — Речі Посполитій).
Переглянути Руська мова і Ковельське князівство
Павлин Свенціцький
Павли́н Свенці́цький (Свjенціцкиj; псевдоніми: Павло Свій, Павлин Стахурський, Данило Лозовський, Сєльський, Sorjan; *1841, с. Варшиця, Київської губернії, Російська імперія) — †12 вересня 1876, Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина), український письменник польського походження, поет, перекладач, редактор, громадський діяч, педагог, журналіст.
Переглянути Руська мова і Павлин Свенціцький
Писарі Руської канцелярії
Писарі Руської канцелярії — писарі підрозділу Канцелярії Коронної та писарі установ шляхетського судочинства українських земель у складі Речі Посполитої.
Переглянути Руська мова і Писарі Руської канцелярії
Повіт
Пові́т (powiat, повет, уезд, заст. орф. повѣтъ, уѣздъ) — адміністративно-територіальна одиниця в Великому Князівстві Литовському, Польському королівстві, Речі Посполитій, Королівстві Галичини та Володимирії, Західно-Українській Народній Республіці, Російській імперії, а також ранньому СРСР.
Переглянути Руська мова і Повіт
Пересопницьке князівство
Пересопницьке князівство — західне давньоукраїнське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у Пересопниці.
Переглянути Руська мова і Пересопницьке князівство
Переклади Біблії українською мовою
250px Переклади Біблії українською мовою — здійснені церковнослужителями, науковцями-мовознавцями та письменниками на різних етапах історії України переклади біблійних текстів українською мовою з інших мов.
Переглянути Руська мова і Переклади Біблії українською мовою
Перемиське князівство
Сучасний Перемишль. Перемиське князівство — давньоукраїнське князівство XI–XIII століть зі столицею в Перемишлі.
Переглянути Руська мова і Перемиське князівство
Острозький Клірик
Остро́зький Клірик (рр. н. і см. невід.) — нерозгаданий псевдонім українського письменника-полеміста др.
Переглянути Руська мова і Острозький Клірик
Огоновський Омелян Михайлович
Омеля́н Миха́йлович Огоно́вський (псевдоніми і криптоніми: Омелян із Григорова, Ємілян, Ом. о та ін.; 3 серпня 1833, с. Григорів, нині Рогатинський район, Івано-Франківська область — 28 жовтня 1894, Львів) — український учений-філолог і громадський діяч.
Переглянути Руська мова і Огоновський Омелян Михайлович
Населення Києва
Київ — найбільше місто в Україні за кількістю жителів, станом на 1 січня 2015 його населення становило 2888,0 тис.
Переглянути Руська мова і Населення Києва
Руська (значення)
# Рава-Руська.
Переглянути Руська мова і Руська (значення)
Руська (Волинська) метрика
Руська (Волинська) метрика — реєстрові книги Руської канцелярії (структурного підрозділу королівської канцелярії Речі Посполитої), які велися з 1569 до 1673.
Переглянути Руська мова і Руська (Волинська) метрика
Руський
Ру́ський (прикметник) (давньоруськ. руськии, ruski) — в українській мові такий, що відноситься до часів Русі або до її населення — русі (наз. відм. однини — русин, аналогічно утворювались назви сусідніх народів: Москва — москвин, Литва — литвин), чи їхніх нащадків — українців.
Переглянути Руська мова і Руський
Рутенська мова
Руте́нська мова (lingua Ruthenica, від Rutheni, Ruteni — «руси»; Ruthenische Sprache) — латинізована назва, яка, залежно від історичного періоду, іноді вживалась на позначення.
Переглянути Руська мова і Рутенська мова
Річ Посполита
Річ Посполи́та (Res Publica, Рѣч Посполита, Rzeczpospolita, Abiejų Tautų Respublika) — східноєвропейська федеративна держава, що існувала протягом 1569–1795 років на теренах сучасних Польщі, України, Білорусі, Литви, Латвії, Молдови, південної Естонії та західної Росії.
Переглянути Руська мова і Річ Посполита
Рідна мова
Монумент рідній мові в Азербайджані. Рі́дна, матери́на, матери́нська або ма́тірня мова — мова, яку виробили рідні по крові покоління, саме цю мову людина в нормальних соціальних умовах вивчає найперше.
Переглянути Руська мова і Рідна мова
Сіверське князівство
Сі́верське князі́вство (також Новгород-Сіверське князівство) — одне з удільних князівств Чернігово-Сіверської землі з центром у Новгороді-Сіверському.
Переглянути Руська мова і Сіверське князівство
Староукраїнська мова
Староукраїнська літерату́рна мо́ва, В. М. Русанівський.
Переглянути Руська мова і Староукраїнська мова
Степан Панкович
Степан Панкович (також Стефан Панкович; Стефанъ Панковичъ, Pankovics István; 29 жовтня 1820, Веляти, Угорське королівство — 29 серпня 1874, Ужгород, Угорське королівство) — священик та церковний ієрарх у Закарпатті, мадярон, активний провадник мадяризації краю та противник москвофільства.
Переглянути Руська мова і Степан Панкович
Савчинський Сигізмунд Данилович
Зиґмунт (Сигізмунд) Савчинський (30 квітня 1826 року, с. Олексинці, Чортківський повіт (нині Борщівський район Тернопільської області) — 17 травня 1893, Львів) — український та польський галицький громадський діяч, педагог, публіцист.
Переглянути Руська мова і Савчинський Сигізмунд Данилович
Святоюрці
«Святою́рці» — неофіційна назва провідного у національному відродженні Галичини половини 19 століття суспільно-політичного середовища протипольського напрямку, згуртованого навколо «Святоюрської гори» у Львові, де у травні 1848 була заснована Головна Руська Рада.
Переглянути Руська мова і Святоюрці
Тмутороканське князівство
Тмуторока́нське кня́зівство — прийняте в історіографії найменування «заморського володіння» Київської Русі з центром у місті ТмутороканьКотляр М. Ф. Тмутороканське князівство… С.
Переглянути Руська мова і Тмутороканське князівство
Українська шляхта
Князі роду Санґушків, Острозьких, Вишневецьких. Розпис у соборі Успення Пресвятої Богородиці Києво-Печерського монастиря. Реставрація, 1843 рік Украї́нська шля́хта — вищий суспільно-політичний, привілейований, провідний соціальний стан, аристократія в Давній Русі-Україні, Королівстві Русі, Великому Князівстві Литовському, Руському та Жемайтійському, Речі Посполитій, Козацькій державі та інших державних утвореннях на теренах України.
Переглянути Руська мова і Українська шляхта
Україна-Русь
Украї́на-Русь— термін, запропонований істориком Михайлом Грушевським, для окреслення українських земель.
Переглянути Руська мова і Україна-Русь
Холмське князівство
Холмське князівство — удільне князівство у складі Галицько-Волинської держави, Великого князівства Литовського і Угорського королівства в ХІІІ-ХІV ст.ст.
Переглянути Руська мова і Холмське князівство
Шипинська земля
Шипинська земля — історична назва регіону на території сучасної Буковини (кін. ХІІІ — кін. XV ст.ст.).
Переглянути Руська мова і Шипинська земля
Мацей Стрийковський
Мацей (Матвій) Стрийко́вський (Maciej Stryjkowski;* 20/21 березня 1547 р., Стрикув, Мазовія — †21 жовтня між 1586 р. та 1593 р.) — польський історик, поет, дипломат, католицький священик (капелан).
Переглянути Руська мова і Мацей Стрийковський
Збаразьке князівство
Збаразьке князівство — удільне васальне князівство 15-16 ст. у Великому князівстві Литовському (від 1569 — Речі Посполитій).
Переглянути Руська мова і Збаразьке князівство
Берестейська земля
Берестейська земля — давньоруська територія в середній течії Західного Бугу, що входила до складу Київської Русі.
Переглянути Руська мова і Берестейська земля
Віленське братство
Свято-Троїцького монастиря у Вільнюсі Віленське братство (з 1584 року — Святотроїцьке, з 1605 року — Святодухівське) — національно-релігійна громадська організація православних шляхтичів та міщан Вільно у 1587–1795 роках, як суто церковна громада відновлено у XIX столітті за Російської імперії.
Переглянути Руська мова і Віленське братство
Василь Тяпинський
Василь Тяпинський (бл. 1540 — бл. 1603) — один з перших українських друкарів епохи Відродження, перекладач євангелія, ймовірно волинський шляхтич.
Переглянути Руська мова і Василь Тяпинський
Галицьке князівство
Київської Русі у 1054–1132 рр. Га́лицьке князі́вство — князівство на території сучасної Галичини з центром у місті Галич, в якому з 1084 року правили князі династії Ростиславичів.
Переглянути Руська мова і Галицьке князівство
Галич-Мерське князівство
Галицько-Мерське князівство, або Галицьке князівство — удільне князівство на північному сході Русі зі столицею у місті Галич-Мерський, що на березі Галицького озера.
Переглянути Руська мова і Галич-Мерське князівство
Головне Донське військо
Головне Донське військо (1570—1671) — військове державне формування на землях Донщини, визнане грамотою московського царя Івана Грозного 3 січня 1570 року.
Переглянути Руська мова і Головне Донське військо
Дубровицьке князівство
Дубровицьке князівство — руське (давньоукраїнське) удільне князівство.
Переглянути Руська мова і Дубровицьке князівство
Дорогобузьке князівство
Дорогобузьке князівство — західне руське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у Дорогобужі.
Переглянути Руська мова і Дорогобузьке князівство
Єзуїтські школи
Єзуїтські школи (колегії, колегіуми) — навчальні заклади, які організовували і якими опікувалися члени ордену єзуїтів.
Переглянути Руська мова і Єзуїтські школи
Етногенез білорусів
Етногенез білорусів — процес формування білоруського етносу.
Переглянути Руська мова і Етногенез білорусів
Любарський Свято-Георгіївський монастир
Любарський Свято–Георгіївський монастир — монастир, що існував на території с. Громада (колишнє Казенна Громада Любарського району Житомирської області) біля смт Любар (фактично в межах містечка) протягом 1604–1945 років з перервами.
Переглянути Руська мова і Любарський Свято-Георгіївський монастир
Йоганн Турзо
Йоганн Турзо, або Іван Турзо; Thurzó János, Ján T(h)urzo, Johann T(h)urzo; 30 квітня 1437, Левоча, Словаччина — 10 жовтня 1508, Бая-Маре, Румунія) — купець, промисловець з угорського шляхетського роду Турзо фон Бетглемфальва (з Бетлановце).
Переглянути Руська мова і Йоганн Турзо