Зміст
32 відносини: Панцирні бояри, Поділи Речі Посполитої, Околична шляхта, Річ Посполита, Радимичі, Російська імперія, Романови, Репресії, Список дворянських родів Могилевської губернії, Триєдиний російський народ, Третій Рим, Тадеуш Рейтан, Українська шляхта, Шляхта, Москвофільство, Жижемські, Застінкова шляхта, Загальноросійська ідея, Бюрократія, Верифікація, Велике князівство Литовське, Дворянське зібрання, Дворянство у Російській імперії, Дворяни, Домбровський (герб), Державна зрада, Історія Польщі, Історія Росії, Історія України, Історія Білорусі, Історія Литви, Йолтуховські.
Панцирні бояри
Па́нцирні боя́ри (також близькі до них панцирні слуги) — групи феодально залежних людей на Русі у 15—16 століттях., які несли військову службу у Великому князівстві Литовському і жили у великокняжих володіннях.
Переглянути Разбор шляхти і Панцирні бояри
Поділи Речі Посполитої
Три поділи Речі Посполитої Поділи Речі Посполитої 1772, 1793, 1795 — зовнішньополітичні акції стосовно Речі Посполитої з боку Австрії, Пруссії та Росії 1772, 1793, 1795.
Переглянути Разбор шляхти і Поділи Речі Посполитої
Околична шляхта
Околична шляхта, або застінна (загродова) шляхта – стан збіднілих, здебільшого безземельних, шляхтичів, що утворився після розподілу Речі Посполитої.
Переглянути Разбор шляхти і Околична шляхта
Річ Посполита
Річ Посполи́та (Res Publica, Рѣч Посполита, Rzeczpospolita, Abiejų Tautų Respublika) — східноєвропейська федеративна держава, що існувала протягом 1569–1795 років на теренах сучасних Польщі, України, Білорусі, Литви, Латвії, Молдови, південної Естонії та західної Росії.
Переглянути Разбор шляхти і Річ Посполита
Радимичі
Радимичі (Радимичи) — східнослов'янський союз племен, що жило між р. Дніпром і р. Сожжю (басейн нижньої і середньої течії), Лівобережжя від Києва, земля «Родунія» (та «Радосинь», «Рай») і це народ «родимий» (рідний); нині південно-східна Білорусьстор.
Переглянути Разбор шляхти і Радимичі
Російська імперія
Росі́йська імпе́рія — держава, що виникла на основі земель колишнього Московського царства, цю назву вона дістала в процесі петровських реформ 1708–1721 рр, відомих також як «прорубування вікна в Європу».
Переглянути Разбор шляхти і Російська імперія
Романови
Рома́нови (Романовы) — династія правителів Московського царства та Російської імперії формально з 1613 по 1917.
Переглянути Разбор шляхти і Романови
Репресії
Репре́сії — каральні заходи, покарання, вжиті державними органами.
Переглянути Разбор шляхти і Репресії
Список дворянських родів Могилевської губернії
Список дворянських родів Могилевської губернії (Список дворянских родов Могилёвской губернии, повна назва — Алфавитный список дворянских родов, внесённых в родословные дворянские книги Могилёвской губернии) — офіційне друковане видання Могильовського дворянського депутатського зібрання, яке наводить список дворянських прізвищ та осіб із зазначенням їх титулів, тільки номер архівної справи з дворянського фонду та номер за порядком кожного прізвища, і частини РДК в яку вони внесені.
Переглянути Разбор шляхти і Список дворянських родів Могилевської губернії
Триєдиний російський народ
Триєдиний російський народ (Триединый русский народ) — історична російська концепція, згідно з якою росіяни, українці та білоруси є частиною загальної російської спільноти.
Переглянути Разбор шляхти і Триєдиний російський народ
Третій Рим
Герб Російської імперії. «Третій Рим» — релігійно-політична доктринальна міфологія (міф, міфологема) 16 — 17 ст., яка малювала Москву «вершиною світової історії» та мала за практичну ціль підкріпити легітимність претензій Москви на «Візантійську спадщину».
Переглянути Разбор шляхти і Третій Рим
Тадеуш Рейтан
Тадеуш Рейтан (Тадэвуш Рэйтан, Tadeusz Reytan, Tadeusz Reyten, Tadeusz Rejtan; 1740, Грушівка — 8 серпня 1780, Грушівка) — правознавець, юрист, автор мемуарів та численних маніфестів, військовий і політичний діяч Великого князівства Литовського.
Переглянути Разбор шляхти і Тадеуш Рейтан
Українська шляхта
Князі роду Санґушків, Острозьких, Вишневецьких. Розпис у соборі Успення Пресвятої Богородиці Києво-Печерського монастиря. Реставрація, 1843 рік Украї́нська шля́хта — вищий суспільно-політичний, привілейований, провідний соціальний стан, аристократія в Давній Русі-Україні, Королівстві Русі, Великому Князівстві Литовському, Руському та Жемайтійському, Речі Посполитій, Козацькій державі та інших державних утвореннях на теренах України.
Переглянути Разбор шляхти і Українська шляхта
Шляхта
''Польський шляхтич''. Рембрандт, 1637 р. Шля́хта (від верхньонімецького Slacht (сучасне Geschlecht) — рід, порода, стать) — привілейований стан у суспільствах доби середньовіччя та нового часу, у ширшому розумінні — військово-служила знать або ж родова аристократія.
Переглянути Разбор шляхти і Шляхта
Москвофільство
Москвофільство, москалефільство, галицьке русофільство — мовно-літературна та суспільно-політична течія серед українського населення Галичини, Буковини та Закарпаття у 1819—1930-х роках.
Переглянути Разбор шляхти і Москвофільство
Жижемські
Жижемські (Жыжэмскія, Żyżemski) — білоруський великокняжий рід, старша лінія князів Смоленських, нащадки Гліба Святославича, одного з останніх смоленських князів.
Переглянути Разбор шляхти і Жижемські
Застінкова шляхта
Застінко́ва (засцянко́ва) шля́хта (Szlahta zaściankowa, або заґродо́ва шляхта, szlachta zagrodowa) — найчисельніша в XVIII столітті група шляхти в Речі Посполитій.
Переглянути Разбор шляхти і Застінкова шляхта
Загальноросійська ідея
Загальноросійська ідея (всеросійська ідея; общерусская идея) — концепція російського царизму, Тимчасового уряду Росії, білого руху Росії, російських імперських, шовіністичних культурних та політичних кіл, прихильників московофільства та малоросійства, обгрунтовуючи російську імперську експансію, проголошує українців частиною російського народу та висуває кінцеву мету державного об'єднання українського, білоруського та російського народів в єдиний (триєдиний) російський народ.
Переглянути Разбор шляхти і Загальноросійська ідея
Бюрократія
Бюрокрáтія (від bureau — бюро, канцелярія та κράτος — влада, панування) — спосіб побудови організації, що складається з ряду офіційних осіб, посади і пости яких утворюють ієрархію і які розрізняються формальними правами і обов'язками, що визначають їх дії і відповідальність.
Переглянути Разбор шляхти і Бюрократія
Верифікація
Верифіка́ція (пізньолат. verificatia — підтвердження; verus — істинний, facio — роблю) — доказ того, що вірогідний факт або твердження є істинним.
Переглянути Разбор шляхти і Верифікація
Велике князівство Литовське
Вели́ке кня́зівство Лито́вське (лат.: Magnus Ducatus Lithuaniae, скорочено ВКЛ), повна назва — Вели́ке кня́зівство Лито́вське, Руське, Жамойтське та інших земель — монархічна держава у Східній Європі середньовіччя і нового часу.
Переглянути Разбор шляхти і Велике князівство Литовське
Дворянське зібрання
Катерини II Дворянське зібрання, дворянське депутатське зібрання, дворянські збори, дворянські депутатські збори (Дворянское собрание, дворянское депутатское собрание) — орган дворянського самоврядування в Російській імперії, виборний орган, що існував у період між 1766–1917 роками.
Переглянути Разбор шляхти і Дворянське зібрання
Дворянство у Російській імперії
Спадкове дворянство (рос. потомственное дворянство) — суспільний дворянський стан у Російській імперії.
Переглянути Разбор шляхти і Дворянство у Російській імперії
Дворяни
Дворя́ни, дворянство (gentilhomme) — шляхтичі, що перебували на службі при магнатських дворах, виконуючи найрізноманітніші обов'язки, які нерідко дублювали служби королівського двору: маршалки, підскарбії, коморники, секретарі, стольники, чашники, конюші, ловчі і т.
Переглянути Разбор шляхти і Дворяни
Домбровський (герб)
Домбровський (Dąbrowski, Panna, Virgo Violata) — спочатку польський шляхетськийAdam Boniecki, «Herbarz Polski», Warszawa, Polska: Gebethner i Wolff w Warszawie, 1901 (том IV, стор. 124–127) та історично пізніше російський дворянський герб.
Переглянути Разбор шляхти і Домбровський (герб)
Державна зрада
Держа́вна зра́да — діяння, умисно вчинене громадянином на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці держави: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, надання іноземній державі, іноземній організації (спецслужбі) або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти держави.
Переглянути Разбор шляхти і Державна зрада
Історія Польщі
300px Польща як країна виникла в першій половині 1 тисячоліття внаслідок консолідації західнослов'янських племен і племінних союзів межиріччя Вісли й Одри, яких нараховувалось на польських землях понад 50.
Переглянути Разбор шляхти і Історія Польщі
Історія Росії
Мапа угро-фінських етносів до приходу слов'ян В історичних джерелах назва «Росія» з'явилась у 15 столітті, але до кінця 17 століття вживались тільки назви «Русія», «Руська земля», «Москва», «Московське князівство», «Велике московське князівство», «Московія», «Московщина».
Переглянути Разбор шляхти і Історія Росії
Історія України
Історія України — процес формування держави України.
Переглянути Разбор шляхти і Історія України
Історія Білорусі
Історія Республіки Білорусь охоплює тривалий період часу, починаючи з заселення її території людиною від 100 до 35 000 років тому і закінчуючи подіями сучасності.
Переглянути Разбор шляхти і Історія Білорусі
Історія Литви
Вітаутас Великий, за його правління Литва досягла зеніту своєї могутності (малюнок 17 століття) Світлина, на якій сфотографовані 20 членів Ради Литви після підписання Акту про Незалежність Литви, 16 лютого 1918 року.
Переглянути Разбор шляхти і Історія Литви
Йолтуховські
Йолтухо́вські, Йолтухи, Скоропис-Йолтухо́вські, Гавришенко-Йолтухо́вські, Григоренко-Йолтухо́вські, Йолтухо́вські-Скоропис (Елтуховские, Елтуховские-Скоропис) — давній руський шляхетський, а пізніше також дворянський рід.
Переглянути Разбор шляхти і Йолтуховські
Також відомий як Розбори шляхти.