Поляни (східні)

Поля́ни, Полянська земля (Полѧне) — східнослов'янський племінний союз VI—IX ст., котрий згідно з «Повістю врем'яних літ» займав територію в Центральній Наддніпрянщиністор.

Зміст

184 відносини: Красна (притока Дніпра), Кривичі, Канівське поселення, Київ, Київська Русь, Київська земля, Київське князівство, Кий (князь), Поляни, Поляни (західні), Полянецьке (Савранський район), Полянецьке (Уманський район), Полісся, Переяславське князівство, Пеньківська культура, Ор, Аскольд, Археологія Орловської області, Антський союз, Антропологічний склад українців, Населення Полтавської області, Рюрик, Русь (етнонім), Руський, Ржищів, Рось, Сіверяни, Стугна, Східні слов'яни, Східнополіський говір, Святослав Ігорович, Середньополіський говір, Седнів, Толочко Петро Петрович, Теорія Погодіна — Соболевського, Українська мова, Українці, Українці в Україні, Уличі, Хозари, Хомора, Центральноукраїнський антропологічний тип, Черняхівська культура, Чернеча гора, Шилінг, Щек, Мезенцева Галина Георгіївна, Житомирська область, Зимненське городище, Брагін (смт), ... Розгорнути індекс (134 більше) » « Термозбіжна індекс

Красна (притока Дніпра)

Кра́сна — річка в Україні, в межах Васильківського, Білоцерківського та Обухівського районів Київської області.

Переглянути Поляни (східні) і Красна (притока Дніпра)

Кривичі

Кривичі, кріви, крівь (Кривичи, Кривічи, кривиче, кривицѣ) — одне з численних східнослов'янських племен (союзів племен) 6-9 століття, згадуваних у давньоруських літописах.

Переглянути Поляни (східні) і Кривичі

Канівське поселення

Канівське поселення — археологічна пам'ятка доби формування Київської Русі.

Переглянути Поляни (східні) і Канівське поселення

Київ

Ки́їв — столиця України, одне з найбільших і найстаріших міст Європи.

Переглянути Поляни (східні) і Київ

Київська Русь

Ки́ївська Русь (у джерелах сучасники називали цю державу Русь або Ру́ська земля́, Роусь; Ки́ївська Русь — термін на означення цієї державиВойтович Л. // Вісник Львівського у-ту.

Переглянути Поляни (східні) і Київська Русь

Київська земля

Київська земля — адміністративно-територіальна область Давньоруської держави в 9-15 століттях з центром у Києві та пізніше — у складі Київського воєводства.

Переглянути Поляни (східні) і Київська земля

Київське князівство

Київське князівство — руське князівство династії Рюриковичів, а з XIV століття — Гедиміновичів, на території сучасної Київщини з центром у місті Київ.

Переглянути Поляни (східні) і Київське князівство

Радзивіллівського літопису) Князь Кий захищає фортецю Києвець. 487 рік Пам'ятна монета «Кий» номіналом 10 гривень присвячена князю Кию срібної монети НБУ "900 років «Повісті минулих літ», 2013 Кий (Кыи) — легендарний засновник Києва, полянський князь, один із трьох братів (Кий, Щек і Хорив, мали сестру Либідь), які, згідно з «Повістю врем'яних літ», жили на дніпровських горах і збудували на правому високому березі Дніпра місто, що назвали на честь старшого брата Київ.

Переглянути Поляни (східні) і Кий (князь)

Поляни

* Поляни (східні) — союз східнослов'янських племен.

Переглянути Поляни (східні) і Поляни

Поляни (західні)

9ст. Західні поляни, поляни ляські або поляки — одне із західнослов'янських племен, що проживало у басейні річки Вартистор.

Переглянути Поляни (східні) і Поляни (західні)

Полянецьке (Савранський район)

Поляне́цьке — село в Україні, в Савранському районі Одеської області.

Переглянути Поляни (східні) і Полянецьке (Савранський район)

Полянецьке (Уманський район)

Поляне́цьке — село в Україні, в Уманському районі Черкаської області.

Переглянути Поляни (східні) і Полянецьке (Уманський район)

Полісся

Полісся — історико-етнографічна область, природно-географічний край, частина колишньої прабатьківщини слов'ян, давня етноконтактна зона.

Переглянути Поляни (східні) і Полісся

Переяславське князівство

Перея́славське князі́вство — давньоукраїнське удільне князівство з центром у місті Переяславі, як один з трьох осередків, друге опісля Чернігова, склалося ще до розподілу між синами Ярослава Мудрого.

Переглянути Поляни (східні) і Переяславське князівство

Пеньківська культура

міні Пеньківська культура на мапі Сх. Європи Пенькі́вська культу́ра — археологічна культура, що існувала протягом V—VIII століть від Пруту до Сіверського Донця займаючи переважно лісостепову смугу України.

Переглянути Поляни (східні) і Пеньківська культура

Ор

Ор — багатозначний термін.

Переглянути Поляни (східні) і Ор

Аскольд

міні Аско́льд (Haskuldr, Höskuldr; ? — 882 (?)) — напівлегендарний варязький київський князь (860—882).

Переглянути Поляни (східні) і Аскольд

Археологія Орловської області

Археоло́гія Орло́вської о́бласті — археологічні дослідження на території Орловської області, що проводяться з метою вивчення первісних суспільств.

Переглянути Поляни (східні) і Археологія Орловської області

Антський союз

Антський союз — політичне і військово-племінне слов'янське об'єднання, що існувало від IV — до початку VII ст. (602 р.). Утворений після розпаду держави гунів (370—469 рр.), до складу якої входили слов'янські племена й сармати.

Переглянути Поляни (східні) і Антський союз

Антропологічний склад українців

Антропологічний склад українців — типологія характерних та спадкових антропологічних ознак українців.

Переглянути Поляни (східні) і Антропологічний склад українців

Населення Полтавської області

Населення Полтавської області — частина населення України, що проживає на території Полтавської області.

Переглянути Поляни (східні) і Населення Полтавської області

Рюрик

Рюрик (з російського «Царського Титулярника», 1672)Рю́рик (бл. 830–879Войтович Л. В., «Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.)» — м.

Переглянути Поляни (східні) і Рюрик

Русь (етнонім)

Райони військової, торговельної та політичної активності русі за письмовими джерелами IX ст. Русь (однина руси́н) — етнонім, який зазвичай вживають для позначення населення Київської Русі.

Переглянути Поляни (східні) і Русь (етнонім)

Руський

Ру́ський (прикметник) (давньоруськ. руськии, ruski) — в українській мові такий, що відноситься до часів Русі або до її населення — русі (наз. відм. однини — русин, аналогічно утворювались назви сусідніх народів: Москва — москвин, Литва — литвин), чи їхніх нащадків — українців.

Переглянути Поляни (східні) і Руський

Ржищів

Ржи́щів — місто обласного значення Київської області, розташоване на Придніпровській височині, на правому високому березі Дніпра.

Переглянути Поляни (східні) і Ржищів

Рось

Рось — річка, що переважно тече на Придніпровській височині, у межах Вінницької, Київської та Черкаської областей України.

Переглянути Поляни (східні) і Рось

Сіверяни

Сіверя́ни (сѣверѧне, сѣверо, сѣверъ, сѣверы) — союз східнослов'янських племен, які жили в басейні річки Десни та над течіями річок Сейму, Сули, Псла і Ворсклистор.

Переглянути Поляни (східні) і Сіверяни

Стугна

Сту́гна — річка в Україні, в межах Фастівського, Васильківського та Обухівського районів Київської області.

Переглянути Поляни (східні) і Стугна

Східні слов'яни

Російська Схі́дні слов'я́ни (East Slavs; Усходнія славяне; Восточные славяне) — загальна назва народів, що розмовляють східнослов'янськими мовами.

Переглянути Поляни (східні) і Східні слов'яни

Східнополіський говір

Східнополіський говір (3) Східнополіський (лівобережнополіський) говір — діалект північного наріччя, що об'єднує групу українських говірок у північних районах Київської, Чернігівської та Сумської областей, в південно-західній частині Брянської області Росії (Стародубщина), в окремих районах Курської, Білгородської, Воронізької областей Росії; межує на півдні з середньонаддніпрянським говором по лінії Київ — Прилуки — Конотоп і далі по р.

Переглянути Поляни (східні) і Східнополіський говір

Святослав Ігорович

Святосла́в І́горович (також відомий як Святосла́в Хоро́брий або Святосла́в І) (ймовірно, близько 938 — березень 972) — правитель Київської Русі із династії Рюриковичів.

Переглянути Поляни (східні) і Святослав Ігорович

Середньополіський говір

Середньополіський говір (2) Середньополі́ський го́вір, також правобере́жнополі́ський го́вір — один з трьох говорів північного наріччя української мови.

Переглянути Поляни (східні) і Середньополіський говір

Седнів

Се́днів — селище міського типу (з 1959) Чернігівського району Чернігівської області України, центр селищної ради, до складу якої входить також село Нове.

Переглянути Поляни (східні) і Седнів

Толочко Петро Петрович

Петро́ Петро́вич Толо́чко (21 лютого 1938, Пристроми Переяслав-Хмельницького району Київської області) — історик, професор (1988), академік НАНУ, директор Інституту археології НАНУ (1987—2017), народний депутат України 3 і 4 скликання.

Переглянути Поляни (східні) і Толочко Петро Петрович

Теорія Погодіна — Соболевського

«Теорія Погодіна — Соболевського» — умовна назва за прізвищами двох найбільш відомих авторів антинаукової теорії про російський етнічний характер населення Наддніпрянщини (зокрема, Києва і Київщини) за часів Руської держави і неавтохтонність українського населення на цій території.

Переглянути Поляни (східні) і Теорія Погодіна — Соболевського

Українська мова

Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст.

Переглянути Поляни (східні) і Українська мова

Українці

Украї́нці — східнослов'янський етнос, основне і корінне населення України.

Переглянути Поляни (східні) і Українці

Українці в Україні

Українці на території України — українці, що проживають або історично проживали на теренах сучасної України.

Переглянути Поляни (східні) і Українці в Україні

Уличі

Уличі (Оуличи, оуличи, угличі, улучістор. 3459, том 9, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 2000 р.

Переглянути Поляни (східні) і Уличі

Хозари

Хозари — племя, що з'явилося в південно-східній Європі після відходу гунів (IV століття) і проіснувало до XI ст., східні сусіди східнослов'янських племен, пізніше Київської Русі.

Переглянути Поляни (східні) і Хозари

Хомора

''Олександр Лесик. Вечір над річкою Хомора'' Хомо́ра — річка в Україні, на південному сході Волині, в межах Хмельницької та Житомирської областей.

Переглянути Поляни (східні) і Хомора

Центральноукраїнський антропологічний тип

Центральноукраїнський антропологічний тип — антропологічний тип у складі європеоїдної раси притаманний більшості етнічних українців.

Переглянути Поляни (східні) і Центральноукраїнський антропологічний тип

Черняхівська культура

Стан на 300 рік Стан на 375 рік водні простори Черняхі́вська культу́ра — археологічна культура, яка існувала в 100–500 роках нашої ери.

Переглянути Поляни (східні) і Черняхівська культура

Чернеча гора

Тара́сова гора́, Черне́ча гора́ — гора в місті Канів, складова частина Шевченківського національного заповідника «Тарасова гора», місце поховання українського поета Тараса Шевченка.

Переглянути Поляни (східні) і Чернеча гора

Шилінг

10 шилінгів британської колонії Нью-Йорк, 1709 Шилінг (schilling, scilling, scylling, shilling) — грошова одиниця декількох країн.

Переглянути Поляни (східні) і Шилінг

Щек

''Пам'ятний знак на честь заснування Києва, 1982'' срібної монети НБУ «900 років «Повісті минулих літ», 2013 Щек — один із трьох легендарних братів, котрі заснували місто Київ.

Переглянути Поляни (східні) і Щек

Мезенцева Галина Георгіївна

Гали́на Гео́ргіївна Ме́зенцева (Віницька,, Київ, УРСР —, Торонто, Канада) — український археолог.

Переглянути Поляни (східні) і Мезенцева Галина Георгіївна

Житомирська область

Жито́мирська о́бласть — область на півночі України, в межах Поліської низовини, на півдні в межах Придніпровської височини.

Переглянути Поляни (східні) і Житомирська область

Зимненське городище

Зимненське городище — один з найбільш ранніх укріплених пунктів на землях слов'ян у період раннього середньовіччя (VI-IX століття) у селі Зимне (Волинь).

Переглянути Поляни (східні) і Зимненське городище

Брагін (смт)

Бра́гін (Брагін) — селище міського типу, центр селищної ради та Брагінського району Гомельської області Білорусі.

Переглянути Поляни (східні) і Брагін (смт)

Бобриця (Києво-Святошинський район)

Бо́бриця — село в Україні, в Києво-Святошинському районі Київської області.

Переглянути Поляни (східні) і Бобриця (Києво-Святошинський район)

Болохівська земля

Олександа Болдура Болохівська земля (Болоховська земля, Болохівщина) — давньоруська історико-географічна область XII — XIII століть.

Переглянути Поляни (східні) і Болохівська земля

Вживання великої літери в українській мові

З вели́кої лі́тери пишеться перше слово в реченні, перше слово кожного рядка у віршах незалежно від розділових знаків.

Переглянути Поляни (східні) і Вживання великої літери в українській мові

Витачів

Вита́чів — село в Україні, в Обухівському районі Київської області.

Переглянути Поляни (східні) і Витачів

Велес

Ве́лес, Во́лос (Велесъ, Волосъ) — в слов'янській міфології — бог торгівлі, музики, мистецтва, поезії, та підземного світу.

Переглянути Поляни (східні) і Велес

Дуліби

Дуліби, дудліби (Дулѣби; Дулѣбы; Дулебы; Doudlebové, Dúdlebi, Dúdlebové; Dulebovia, Dudlebovia; Dulebowie, Dudlebowie) — одне із великих племен умовно східних слов'ян (оскільки теж саме плем'я існувало серед умовно західних слов'ян), об'єднання слов'ян, входили у Антський союз, згадуваних у давньоруських літописах та у творах арабського історика Масуді.

Переглянути Поляни (східні) і Дуліби

Діалекти української мови

Південно-західне наріччя (говори) Українська діалектологія вивчає говірки суцільного поширення діалектичної мови та острівні, які функціонують серед масивів молдовських, румунських, угорських, словацьких, сербських, хорватських, польських, білоруських, російських діалектів та, обмежено, серед мов народів Середньої Азії.

Переглянути Поляни (східні) і Діалекти української мови

Давньоруська мова

Термін давньоруська мова (також давньоукраїнська мова, давньосхіднослов'янська мова) вживається для позначення гіпотетичної 1) сукупності діалектів, якими розмовляло слов'янське населення Київської Русі (спільносхіднослов'янська мова) 2) наддіалектної писемної мови, якою користувались у Київській Русі (давньоруська (давньокиївська) писемно-літературна мова).

Переглянути Поляни (східні) і Давньоруська мова

Давньоруська етнокультурна спільність

Давньоруська етнокультурна спільність — концепція давньоруської етнокультурної спільності.

Переглянути Поляни (східні) і Давньоруська етнокультурна спільність

Данина

Дани́на — вид податку, відомий в Середньовічній Європі з часів експансії норманів (від Dani — датчани, данці. Від цього походить Danegeld — «данські гроші», тому що збирались данськими вікінгами як правило золотом і сріблом).

Переглянути Поляни (східні) і Данина

Історія Канева

У другій половині І тисячоліття до н. е.

Переглянути Поляни (східні) і Історія Канева

Історія Києва

Засновники Києва Київ давній — реконструкція Історія Києва.

Переглянути Поляни (східні) і Історія Києва

Історія Миколаївської області

Історія Миколаївської області бере початок від періоду пізнього енеоліту, про що свідчать залишки Нижньомихайлівської археологічної культури.

Переглянути Поляни (східні) і Історія Миколаївської області

Історичні землі України

Історичний територіальний поділ України — поділ України на певні частини з метою побудови державних органів влади та управління на місцях.

Переглянути Поляни (східні) і Історичні землі України

Ірпінь

Ірпíнь — місто обласного підпорядкування в Київській області України, розташоване на річці Ірпінь.

Переглянути Поляни (східні) і Ірпінь

Ірпінь (річка)

Ірпі́нь — річка в Україні, в межах Житомирської та Київської областей.

Переглянути Поляни (східні) і Ірпінь (річка)

Ігор Рюрикович

І́гор Рю́рикович (Ingvar Röreksson; 878–945) — руський князь із династії Рюриковичів.

Переглянути Поляни (східні) і Ігор Рюрикович

Етнографічні групи українців

Дівчата з околиць Чигирина 1863 Дівчата з-під Канева Гуцул 1901 Волинянин Подолянка. В. Тропінін 1825 Поліщуки Мармарош 1876 Етнографі́чні гру́пи украї́нців (Ethnographic groups of Ukrainian people, Subethnic groups of Ukrainians).

Переглянути Поляни (східні) і Етнографічні групи українців

Етногенез слов'ян

Києва Етногенез слов'ян — процес формування давніх слов'ян, що призвів до виділення слов'ян з конгломерату індоєвропейських племен.

Переглянути Поляни (східні) і Етногенез слов'ян

Етногенез українців

Етногене́з украї́нців — історичний процес етнічного формування українців (походження, родовід).

Переглянути Поляни (східні) і Етногенез українців

Етногенез білорусів

Етногенез білорусів — процес формування білоруського етносу.

Переглянути Поляни (східні) і Етногенез білорусів

Етнокультурні регіони України

Етнокультурні регіони стають складовою ідентичності населення України-Русі починаючи з 11-го століття.

Переглянути Поляни (східні) і Етнокультурні регіони України

Етноніми українців

Етно́німи украї́нців — сукупність самоназв (ендоетнонімів) і назв, що використовуються іншими народами (екзоетнонімів), українського народу впродовж його існування.

Переглянути Поляни (східні) і Етноніми українців

Легенда про заснування Києва

Легенда про заснування Києва — легенда про виникнення сьогоднішньої столиці Української Держави — міста Києва.

Переглянути Поляни (східні) і Легенда про заснування Києва

800-ті

Раннє Середньовіччя.

Переглянути Поляни (східні) і 800-ті

801

Раннє Середньовіччя.

Переглянути Поляни (східні) і 801

802

Раннє Середньовіччя.

Переглянути Поляни (східні) і 802

803

Раннє Середньовіччя.

Переглянути Поляни (східні) і 803

804

Раннє Середньовіччя.

Переглянути Поляни (східні) і 804

805

Раннє Середньовіччя.

Переглянути Поляни (східні) і 805

806

Раннє Середньовіччя.

Переглянути Поляни (східні) і 806

807

Раннє Середньовіччя.

Переглянути Поляни (східні) і 807

808

Раннє Середньовіччя.

Переглянути Поляни (східні) і 808

809

Раннє Середньовіччя.

Переглянути Поляни (східні) і 809

810

Раннє Середньовіччя.

Переглянути Поляни (східні) і 810

810-ті

Раннє Середньовіччя Епохи вікінгів Золота доба ісламу Реконкіста У Східній Римській імперії правили Никифор I, Михаїл I Рангаве, Лев V Вірменин, Михаїл II Травл.

Переглянути Поляни (східні) і 810-ті

811

* рік темного металевого зайця за Шістдесятирічним циклом китайського календаря.

Переглянути Поляни (східні) і 811

812

Раннє Середньовіччя.

Переглянути Поляни (східні) і 812

813

Раннє Середньовіччя.

Переглянути Поляни (східні) і 813

814

Раннє Середньовіччя.

Переглянути Поляни (східні) і 814

815

Раннє Середньовіччя.

Переглянути Поляни (східні) і 815

816

Раннє Середньовіччя.

Переглянути Поляни (східні) і 816

817

Раннє Середньовіччя.

Переглянути Поляни (східні) і 817

818

Раннє Середньовіччя.

Переглянути Поляни (східні) і 818

819

Раннє Середньовіччя.

Переглянути Поляни (східні) і 819