Поділи Речі Посполитої

Три поділи Речі Посполитої Поділи Речі Посполитої 1772, 1793, 1795 — зовнішньополітичні акції стосовно Речі Посполитої з боку Австрії, Пруссії та Росії 1772, 1793, 1795.

Використовуй ШІ

Зміст

1. 546 відносини: XVIII століття, Куцівка (Смілянський район), Куршенай, Кубанське козацьке військо, Кузьмина, Кунча, Кібартай, Красна (притока Дніпра), Красностав (Польща), Кравцовка (Гомельська область), Крайна (Підкарпатське воєводство), Краків, Крамарівка (Польща), Кристинопольський замок, Кривий Ріг, Кременець, Католицька церква в Росії, Катерина II, Каєтан Проскура-Сущанський, Кацан, Казімеж-Дольний, Казенна палата, Кам'янка (Кормянський район), Кам'янець-Подільська дієцезія, Канів, Канцелярія Великого князівства Литовського, Квасинина, Київська митрополія, Київська прикордонна комісія, Київський контрактовий ярмарок, Київське воєводство, Кищенці, Клеванський замок, Княжичі (Польща), Костева, Костел Святої Трійці (Соколівка), Костел Святого Духа (Вільнюс), Костел Божого тіла (Ярослав), Котів (Підкарпатське воєводство), Котівка (Радомишльський район), Корінець (село), Коржівці, Корманичі, Коровники, Королівство Пруссія, Королівство Польське, Королівство Галичини та Володимирії, Кобринський повіт (Російська імперія), Кобринь, Кобеляки, ... Розгорнути індекс (496 більше) » « Термозбіжна індекс

XVIII століття

XVIII століття розпочалося 1701, закінчилося 1800 роком, формальний кінець середньовічної епохи.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і XVIII століття

Куцівка (Смілянський район)

Ку́цівка — село в Україні, у Смілянському районі Черкаської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Куцівка (Смілянський район)

Куршенай

Куршенай (Kuršėnai) — місто на півночі Литви, входить до складу Шяуляйського району Шяуляйського повіту.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Куршенай

Кубанське козацьке військо

Одесі Кубанське козацьке військо — частина козацтва на службі Російської імперії.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Кубанське козацьке військо

Кузьмина

На задньому плані стародавня церква святого Дмитра в Кузьмині. На передньому плані кладовище польських солдатів Цвинтарна римо-католицька каплиця в Кузьмині Кузьмина (Kuźmina) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Кузьмина

Кунча

Ку́нча (Kuncza) — село в Україні, в Теофіпольському районі Хмельницької області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Кунча

Кібартай

Кібартай (Kybartai.) - місто в Вілкавішкіському районі Маріямпольського повіту Литви.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Кібартай

Красна (притока Дніпра)

Кра́сна — річка в Україні, в межах Васильківського, Білоцерківського та Обухівського районів Київської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Красна (притока Дніпра)

Красностав (Польща)

Красностав (Краснистав, Krasnystaw) — місто в східній Польщі, на річці Вепш.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Красностав (Польща)

Кравцовка (Гомельська область)

Кравцовка — село в Терюській сільраді Гомельського району Гомельської області Білорусі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Кравцовка (Гомельська область)

Крайна (Підкарпатське воєводство)

Крайна-дерева Летовище Крайна Крайна (Krajna) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Крайна (Підкарпатське воєводство)

Краків

Кра́ків (Kraków, Krakau, Cracoviae) — місто в Польщі на березі Вісли, 760 тисяч жителів (2004), з найближчими передмістями 1,2 млн.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Краків

Крамарівка (Польща)

Крамарівка (Kramarzówka) — село на Закерзонні в Польщі, розташоване у Ярославському повіті Підкарпатського воєводства, ґміна Прухник.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Крамарівка (Польща)

Кристинопольський замок

Франциск Потоцький Вигляд палацу зі сторони колишнього парку Палац у Кристинополі з фасаду (сучасний стан) Кристино́польський замок (інші назви — Палац Потоцьких у Червонограді, Кристино́польський пала́ц) — пам'ятка архітектури місцевого значення у місті Червоноград (колись — Кристинополь), Львівської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Кристинопольський замок

Кривий Ріг

Криви́й Ріг — місто в Дніпропетровській області; найбільше з міст України, які не є обласним центром.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Кривий Ріг

Кременець

Кре́менець (у давніших джерелах Кремінець, також Крем'янець) — місто обласного значення в Тернопільській області України, центр Кременецького району.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Кременець

Католицька церква в Росії

Католицька церква у Росії налічує понад 700 тисяч вірних і представлена чотирма єпархіями римо-католицької церкви з центрами у Москві, Новосибірську, Саратові та Іркутську, а також російською греко-католицькою церквою.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Католицька церква в Росії

Катерина II

Катерина ІІ (Екатерина II Великая), ім'я при народженні: Софія Авґуста Фредеріка Ангальт-Цербст-Дорнбурґ, (Sophie Auguste Friederike von Anhalt-Zerbst-Dornburg) (Штетін, Пруссія —, Царське Село, тепер Санкт-Петербург) — російська імператриця (1762–1796).

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Катерина II

Каєтан Проскура-Сущанський

Кає́тан Проску́ра-Суща́нський гербу Кшижо́стшал (Kajetan Proskura Suszczański herbu Krzyżostrzał, біля 1759 — 1835) — український шляхтич, депутат Чотирирічного сейму (1788—1792) від Київського воєводства.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Каєтан Проскура-Сущанський

Кацан

Кацан — єврейське прізвище, яке походить або від назви села Качани, або ж від івритського слова «коцін», яке означає «багач».

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Кацан

Казімеж-Дольний

Казі́меж-До́льний (Kazimierz Dolny, Казимир-Нижній) — місто в східній Польщі, розміщене на берегах річки Вісла.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Казімеж-Дольний

Казенна палата

Пермська казенна палата Казенна палата — губернська адміністративно-фінансова установа в Російській імперії.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Казенна палата

Кам'янка (Кормянський район)

Ка́м'янка (біл. Ка́менка, трансліт.: Kamienka) — село в Кормянському районі Гомельської області Білорусі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Кам'янка (Кормянський район)

Кам'янець-Подільська дієцезія

Кам'янець-Подільська дієцезія на карті України Кам'янець-Подільська дієцезія (Dioecesis Camenecensis Latinorum) — дієцезія (єпархія) Римо-католицької церкви в Україні з центром в Кам'янці-Подільському.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Кам'янець-Подільська дієцезія

Канів

Ка́нів — місто обласного підпорядкування, районний центр Канівського району Черкаської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Канів

Канцелярія Великого князівства Литовського

Литовська метрика з копіями виданих канцеляріями документів Канцелярія Великого князівства Литовського — державна установа Великого князівства Литовського, яка виконувала документаційне забезпечення функціонування центральних органів влади і управління.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Канцелярія Великого князівства Литовського

Квасинина

Квасинина (Kwaszenina) — колишнє село, а тепер — лісове селище Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща, на прадавніх українських землях, у верхів’ях річки Вирва, притоки р.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Квасинина

Київська митрополія

Софія Київська — головний храм історичної Київської митрополії. Сьогодні використовується лише як музей. Київська митрополія — церковна провінція Константинопольського Патріархату з центром у місті Київ, що утворилася у 988 році в результаті хрещення Русі Володимиром Святославичем.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Київська митрополія

Київська прикордонна комісія

Київська прикордонна комісія — установа, через яку в середині 18 ст.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Київська прикордонна комісія

Київський контрактовий ярмарок

''Київський контрактовий ярмарок, фото кінця XIX ст.'' ''Сучасний вигляд Контрактового будинку на Подолі в Києві, квітень 2009'' Київський контрактовий ярмарок — торговельний і контрактовий ярмарок у Києві на Подолі, на якому заключалися торговельні та кредитні угоди, що відіграв значну роль в економічному житті Російської імперії, зокрема Південно-Західного краю, до якого входили землі України, і який діяв у період з 1797 до 1930 року.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Київський контрактовий ярмарок

Київське воєводство

Ки́ївське воєво́дство (Palatinatus Kioviensis, Województwo kijowskie) — адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського (до 1569) та Корони Польської в Речі Посполитій.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Київське воєводство

Кищенці

Ки́щенці (колишні назви Митки, Кищинці) — село в Україні у Маньківському районі Черкаської області, центр однойменної сільради.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Кищенці

Клеванський замок

Кле́ванський за́мок — залишки оборонної споруди зі збереженими віадуком, двома кам'яними вежами «Пунтоне» та корпусами колишнього духовного училища.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Клеванський замок

Княжичі (Польща)

Княжичі (Kniażyce) — село в Польщі, (Підкарпатське воєводство, Перемишльський повіт, ґміна Фредрополь), у межах етнічної української території Надсяння.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Княжичі (Польща)

Костева

Костева — село на Закерзонні, у гміні Дубецько Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства, в південно-східній частині Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Костева

Костел Святої Трійці (Соколівка)

Костел Святої Трійці розміщений у селі Соколівка (давніше — містечко Сенява) Жидачівського району Львівської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Костел Святої Трійці (Соколівка)

Костел Святого Духа (Вільнюс)

Віленський Святого Духа монастир - монастир, заснований 1584 Віленським братством, яке об'єднувало православне населення столиці Великого князівства Литовського – Вільно (нині Вільнюс).

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Костел Святого Духа (Вільнюс)

Костел Божого тіла (Ярослав)

Костел Божого Тіла у Ярославі (давніше колегіата ордену єзуїтів) — парафіяльний храм міста Ярослава (тепер Польща).

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Костел Божого тіла (Ярослав)

Котів (Підкарпатське воєводство)

200px Котів (Kotów) — село у гміні Бірча Перемишльського повіту, в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Котів (Підкарпатське воєводство)

Котівка (Радомишльський район)

Коті́вка — село в Україні, в Радомишльському районі Житомирської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Котівка (Радомишльський район)

Корінець (село)

Корінець (Korzeniec) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Корінець (село)

Коржівці

Коржі́вці — село в Україні, в Деражнянському районі Хмельницької області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Коржівці

Корманичі

Корманичі (Kormanice) — село в Польщі, (Підкарпатське воєводство, Перемишльський повіт, гміна Фредрополь), у межах етнічної української території Надсяння.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Корманичі

Коровники

Коровники — колишнє село, що розташовувалося на 4 кілометри на південний схід від Перемишля, у міжріччі Сяну і Вігору.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Коровники

Королівство Пруссія

Королі́вство Пру́ссія (Königreich Preußen) — у 1701—1918 роках німецька монархічна держава у Центрально-Східній Європі з центром в історичній Пруссії.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Королівство Пруссія

Королівство Польське

Королівство Польське (Regnum Poloniae, Królestwo Polskie) — польська середньовічна і ранньомодерна монархія утворена у 1025 році, коли був коронований великопольський князь Болеслав І Хоробрий.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Королівство Польське

Королівство Галичини та Володимирії

Королівство Галичини та Володимирії з Великим князівством Краківським і князівствами Освенцима і Затору (Königreich Galizien und Lodomerien mit dem Großherzogtum Krakau und den Herzogtümern Auschwitz und Zator, Królestwo Galicji i Lodomerii wraz z Wielkim Księstwem Krakowskim i Księstwem Oświęcimia i Zatoru) — коронний край, утворений на землях Королівства Русі (Галицько-Волинського князівства), складова частина Габсбурзької монархії, Австрійської імперії і Австро-Угорщини у 1772–1918 роках.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Королівство Галичини та Володимирії

Кобринський повіт (Російська імперія)

Кобринський повіт (Кобрынскі павет) — адміністративно-територіальна одиниця Слонімської, Литовської та Гродненської губернії.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Кобринський повіт (Російська імперія)

Кобринь

Ко́бринь, Ко́брин, у частині місцевих діалектів також Кобрень (Кобрын) — місто обласного підпорядкування, центр Кобринського району Берестейської області Білорусі, один з великих центрів Берестейщини.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Кобринь

Кобеляки

Кобеля́ки (Кобиляк) — місто, районний центр Кобеляцького району в Полтавській області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Кобеляки

Ковенський повіт

Ковенський повіт (Powiat kowieński, Ковенский уезд) — історична адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського, а потім з тою ж назвою у складі Російської імперії Віленської та Ковенської губернії.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Ковенський повіт

Козаровичі

Козаровичі — село у Вишгородському районі Київської області України.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Козаровичі

Козин (Рожищенський район)

Кози́н — село в Україні, в Рожищенському районі Волинської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Козин (Рожищенський район)

Козодави

Козодави (Kozodawy; Козодави) — село українського Закерзоння, що знаходиться тепер у Польщі, розташоване у Люблінському воєводстві Грубешівського повіту, ґміни Грубешів.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Козодави

Конституція 5 грудня 1793 року

Конституція Речі Посполитої 1793-го року — основний закон Речі Посполитої, прийнятий без обговорення 5 грудня 1793 Гродненським Сеймом 1793-го року.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Конституція 5 грудня 1793 року

Конкордат 1925 з Польщею

Конкордат 1925 року — угода між урядом Польської Республіки й Апостольським Престолом 1925 року, якою було врегульоване державно-правове становище Римо-Католицької та Греко-Католицької Церков Польщі, зокрема, на анексованих етнічних українських землях Холмщини та Підляшшя.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Конкордат 1925 з Польщею

Копичинці

Копи́чинці — (укр.) місто Гусятинського району Тернопільської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Копичинці

П'яткова (Перемиський повіт)

Спалений тартак в селі Пяткова Римо-католицький костел в селі Пяткова П'яткова (Piątkowa, до 1945 П'яткова-Руська) — село в гміні Дубецько Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і П'яткова (Перемиський повіт)

П'яннє

П'яннє (до 2016 р. — Радянське) — село в Україні, в Млинівському районі Рівненської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і П'яннє

Пуховичі (Пуховицький район)

Пу́ховичі (біл. Пухавічы, трансліт.: Puchavičy) — агромістечко в Пуховицькому районі Мінської області Білорусі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Пуховичі (Пуховицький район)

Пуховичі (Житковицький район)

Пу́ховичі (Пухавічы, трансліт.: Puchavičy) — село у Житковицькому районі Гомельської області Білорусі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Пуховичі (Житковицький район)

Піхтинські голендри

Піхтинські голендри — етнічна група німців у Росії (згідно зі Всеросійським переписом населення 2002 року).

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Піхтинські голендри

Піщане (Камінь-Каширський район)

Піща́не — розташоване за 22 км на південний схід від районного центру м. Камінь-Каширський.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Піщане (Камінь-Каширський район)

Півхова

Півхова (Połchowa) — колишнє українське село на Закерзонні у гміні Дубецько Перемишльського повіту, в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Півхова

Підволочиськ

Підволочи́ськ (pl. Podwołoczyska) — селище міського типу в Тернопільській області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Підволочиськ

Підгірці (Бродівський район)

Підгі́рці — село в Україні, у Бродівському районі Львівської області, центр сільської ради.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Підгірці (Бродівський район)

Підпилип'я (Кам'янець-Подільський район)

Підпили́п'я — село в Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Підпилип'я (Кам'янець-Подільський район)

Пінська унійна єпархія

Пінська унійна єпархія (також Пінсько-Турівська або Турово-Пінська, Eparchia Pinscensis et Turoviensis Ruthenorum) ― церковно-адміністративна одиниця у складі Руської Унійної Церкви, яка існувала на території Великого князівства Литовського в 1596—1795 рр.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Пінська унійна єпархія

Птича

Пти́ча — село в Дубенському районі Рівненської області, розташоване на лівому березі річки Ікви, за 18 км від районного центру м. Дубно.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Птича

Пружанський повіт

Пружанський повіт (Пружанскі павет) — історична адміністративно-територіальна одиниця Слонімської, Литовської та Гродненської губернії.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Пружанський повіт

Правителі Польщі

Король Польщі — титул, що вживався для ознаменування правителів Королівства Польського, а згодом Речі Посполитої.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Правителі Польщі

Правобережна Україна

Правобере́жна Украї́на (Правобережжя, Правобічна Україна) — історико-географічна назва частини території України на правому березі Дніпра.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Правобережна Україна

Привітівка

Приві́тівка — село у Зарічненському районі Рівненської області, підпорядковане Річицькій сільській раді.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Привітівка

Прилбичі

При́лбичі — село в Яворівському районі Львівської області (Україна), центр однойменної сільської ради.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Прилбичі

Провінція Позен

Провінція Позен (Provinz Posen, Prowincja Poznańska) — в 1815—1920 роках одна зі східних провінцій Пруссії і як така з 1871 по 1918 рік — частина Німецької імперії.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Провінція Позен

Пропінація

Василь Штернберг «Малоросійський шинок», 1837 р. Пропіна́ція (Propinacja, від Propinare — розливати, частувати), Пропінаційне право — специфічна риса польського феодалізму, полягала у монопольному праві шляхти на виробництво алкоголю, поєднане із примусом до його купівлі селянами своїх маєтностей.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Пропінація

Пропойське староство

Пропойське староство (Starostwo Rohaczewskie, Прапойскае староства) — адміністративна одиниця у складі Річицького повіту Мінського воєводства Великого князівства Литовського провінції Речі Посполитої.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Пропойське староство

Парк Планти (Краків)

Алея з лавками під деревами Парк Планти (Planty) є одним з найбільших міських парків у Кракові, Польща.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Парк Планти (Краків)

Паволоч

Па́волоч (такoж Поволочь) — село (давніше містечко) в Україні, в Попільнянському районі Житомирської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Паволоч

Палац Румянцевих і Паскевичів

Палац Румянцевих і Паскевичів — пам'ятка архітектури XVIII–XIX століть, головна визначна пам'ятка міста Гомеля, композиційний центр Гомельського палацово-паркового ансамблю, що включає, крім палацу, міський парк, Петропавлівський собор, каплицю-усипальницю та ін.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Палац Румянцевих і Паскевичів

Пам'ятник Адамові Міцкевичу (Париж)

Пам'ятник Адаму Міцкевичу в Парижі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Пам'ятник Адамові Міцкевичу (Париж)

Папортно

Папортно (Paportno) — колишнє село в Польщі, (Підкарпатське воєводство, Перемишльський повіт, ґміна Фредрополь), у межах етнічної української території Надсяння.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Папортно

Пикуличі

На Українському військовому цвинтарі в Пикуличах Пикуличі (або Пікуличі) — село в гміні Перемишль Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі, у межах етнічної української території Надсяння.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Пикуличі

Пилип Олізар

Пилип Нереуш Олізар гербу Радван (Filip Nereusz Olizar)(бл. 1750–1816, Броди, нині Україна) — шляхтич руського походження, камергер (шамбелян) короля Станіслава Августа Понятовського (з 9 грудня 1774 р.), підчаший Великого князівства Литовського (30.08.1780—1794), маршалок Головного Коронного трибуналу (1791), посол на сеймі 1792 р., після поділів Речі Посполитої — член російської едукаційної комісії в Литві та дійсний статський радник.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Пилип Олізар

Пйотр-Тадеуш Богомолець

Пйотр-Тадеуш Богомолець (Piotr-Tadeusz Bohomolec); * 1727–1729 — † після 1792) — представник «вітебської» гілки литовсько-руського роду Богомольців гербу «Богорія».

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Пйотр-Тадеуш Богомолець

Плужне

Плу́жне — село в Україні, в Ізяславському районі Хмельницької області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Плужне

Постійна Рада

Постійна Рада (пол. Rada Nieustająca) — найвищий адміністративний орган Речі посполитої в 1775-1789 роках.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Постійна Рада

Посесія

Посесія або посесійне право (від possessio — володіння) — умовне володіння людьми чи землями в Речі Посполитій та Російській імперії.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Посесія

Потоцькі

Пото́цькі гербів Пилява (Potoccy herbu Pilawa), Любич, Остоя, Шеліга, Шренява, Яніна — польські шляхетські, магнатські роди.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Потоцькі

Повернені території

Повернені території на мапі сучасної Польщі Повернені землі (також Повернені території; в просторіччі Німецька Польща; Ziemie Odzyskane, Ziemie Zachodnie) — умовна назва для колишніх територій Третього рейху, велика частина яких була передана Польщі за умовами міжнародних Ялтинської і Потсдамської конференцій у 1945, а також у результаті двосторонніх договорів з СРСР у 1945—1956 роках.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Повернені території

Познер Володимир Володимирович

Володи́мир Володи́мирович По́знер (Владимир Владимирович Познер, Vladimir Vladimirovich Pozner, Vladimir Vladimirovitch Pozner, ім'я при народженні — Владімір Жеральд Дмітрій Дюбуа-Перде Нібуайє (Владимир Жеральд Дмитрий Дюбуа-Перде Нибуайе); 1 квітня 1934, Париж, Франція) — радянський та російський тележурналіст, телеведучий, у минулому пропагандист радянського устрою, нині виступає на міжнародних дебатах на тему взаємодії Росії і Заходу (The Munk Debates (Торонто), Intelligence Squared Debates (Лондон)), російсько-єврейсько-французького походження.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Познер Володимир Володимирович

Покровський собор (Луцьк)

Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Покровська церква) — одна з двох збережених православних церков Луцька королівського періоду історії; кафедральний храм Луцької і Волинської єпархій УПЦ МП; пам'ятка архітектури національного значення, розташована на вулиці Данила Галицького, 12, в історико-культурному заповіднику.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Покровський собор (Луцьк)

Польські американці

Польські американці — американці, які мають повне або часткове польське походження.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Польські американці

Польська філософія

По́льська філосо́фія (Filozofia polska) — складова частина східноєвропейської філософії, що розвивалася в руслі її основних напрямів.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Польська філософія

Польська православна церква

Митрополичий собор св. Марії Магдалини у Варшаві По́льська правосла́вна це́рква (Polski Autokefaliczny Kościół Prawosławny) — автокефальна помісна православна церква в Польщі, яка посідає 13-е місце в диптиху автокефальних помісних Церков; на вимогу сталінського режиму була перезаснована 1948.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Польська православна церква

Польський націоналізм

Прапор Польщі. Вважається головним символом Польського Націоналізму. Польський націоналізм — термін, яким позначають широке коло суспільно-політичних рухів на польських землях, що виникли в зв'язку з формуванням польської політичної нації у другій половині 19 століття.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Польський націоналізм

Польсько-турецькі відносини

Процесія Пйотра Потоцького — останнього посла Польсько-Литовської співдружності в Стамбулі, 1790 рік. По́льсько-туре́цькі відно́сини — двосторонні міжнародні відносини між Польщею та Туреччиною.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Польсько-турецькі відносини

Польське товариство «Просвіта» в Мінську

Польське товариство «Просвіта» в Мíнську, Товариство «Просвіта», або «Просвіта» (Polskie Towarzystwo «Oświata» w Mińsku) — громадська організація, яка була заснована 1905 року і діяла в Мінську та на території Мінської губернії Російської імперії.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Польське товариство «Просвіта» в Мінську

Польське демократичне товариство

Прапор товариства Польське демократичне товариство — найчисленніша польська революційна організація періоду великої еміграції (в той час у Західній Європі, переважно у Франції, перебувало близько 10 тис.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Польське демократичне товариство

Польща

По́льща, Респу́бліка По́льща, Річ Посполи́та По́льська (Polska, Rzeczpospolita Polska) — держава у Центральній Європі, унітарна парламентська республіка, що має в своєму складі 16 воєводств.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Польща

Поліське (смт)

Поліське (кол. назви Хабне, Кагановичі Перші) — колишнє селище міського типу, було центром Поліського району з 7 березня 1923 року по 17 листопада 1993 року.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Поліське (смт)

Поліглот

Полігло́т (від грец. πολύγλωττος — багатомовний) — особа, яка володіє багатьма мовами.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Поліглот

Полнятичі

Полнятичі (Pełnatycze) — село на Закерзонні в Польщі, розташоване у Переворському повіті Підкарпатського воєводства, ґміна Зажече.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Полнятичі

Полоцька губернія

Полоцька губернія — губернія Російської імперії, проіснувала близько 20 років.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Полоцька губернія

Полоцький собор

полоцького Софійського собору Полоцький собор — собор Руської греко-католицької церкви в межах Російської імперії відбувся 12 лютого — 18 лютого 1839 року в м. Полоцьку в приміщенні Софійського собору.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Полоцький собор

Полоцьке воєводство

Полоцьке воєводство (Полацкае ваяводства, Palatinatus Polocensis, Wojewodztwo polockie) — одне з воєводств Великого князівства Литовського провінції Речі Посполитої.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Полоцьке воєводство

Полонізація

Полоніза́ція, або спольщення (ополячення; polonizacja) — процес насаджування польської мови та культури населенню, що належить до іншої етнокультури, з метою асиміляції.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Полонізація

Поміщик

Помі́щик — спочатку тимчасовий власник маєтку, що надавався йому від держави за зобов'язання військової служби; цим тимчасовим і договірним характером володіння поміщик відрізнявся від вотчинника, що володів землею на праві спадкоємному.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Поміщик

Песець (село)

Песе́ць — село в Україні, в Новоушицькій селищній територіальній громаді Новоушицького району Хмельницької області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Песець (село)

Печигори

Цвинтар в с. Печигори, 2018 р. Печигори — колишнє село в Сокальському районі Львівської області, яке було ліквідоване у 1975 р.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Печигори

Перша французька республіка

Перша французька республіка, офіційно «Французька республіка» (République française.), період французької історії з 1792 по 1804.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Перша французька республіка

Перший поділ Речі Посполитої

Три поділи Речі Посполитої Перший поділ Речі Посполитої — перша з серії зовнішньополітичних акцій стосовно Речі Посполитої з боку Габсбурзької монархії, Пруссії та Росії у 1772, 1793, 1795.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Перший поділ Речі Посполитої

Передмістя Дубецьке

Передмістя Дубецьке (Przedmieście Dubieckie) — село на Закерзонні, у гміні Дубецько Перемишльського повіту, в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Передмістя Дубецьке

Перемишль

Пере́мишль, рідше Перемишель (Przemyśl —) — місто на правах повіту в Польщі, розташоване за 7 кілометрів від українсько-польського кордону.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Перемишль

Ошмянський повіт

Ошмянський повіт (Ашмянскі павет, Ошмянский уезд) — адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського, а потім з тою ж назвою у складі Російської імперії Віленської губернії.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Ошмянський повіт

Оженин

Оже́нин — селище в Україні, в Острозькому районі Рівненської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Оженин

Озерна (Зборівський район)

Озе́рна — село в Україні, у Зборівському районі Тернопільської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Озерна (Зборівський район)

Олександро-Невський собор (Варшава)

Саксонська площа в 1919 році Інтер'єр собору в 1915 році, після перейменування гарнізонної церкви Олександро-Невський собор у Варшаві (Sobór św.) — знищений православний собор, побудований в адміністративному центрі Царства Польського (Російська імперія).

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Олександро-Невський собор (Варшава)

Опочка

Опо́чка — місто (з 1412СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на 1 января 1980 года / Составители В. А. Дударев, Н. А. Евсеева. — М.: Изд-во «Известия Советов народных депутатов СССР», 1980.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Опочка

Архіви України

Архіви України — сукупність архівних установ та систем, що існували в минулому.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Архіви України

Арламів

Арламів (Arłamów) — колишнє село, а тепер — лісове селище Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща, на прадавніх українських землях.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Арламів

Адам Вавжинець Жевуський

Адам Вавжинець Жевуський гербу Кривда (Adam Wawrzyniec Rzewuski; 10 серпня 1760 — 12 січня 1825, Погребище) — польський магнат, державний діяч, дипломат Речі Посполитої, Російської імперії з роду Жевуських.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Адам Вавжинець Жевуський

Адміністративний поділ Білорусі

Адміністративно-територіальний поділ Білорусі — визначається Законом Білорусі від 5 травня 1998 р.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Адміністративний поділ Білорусі

Антиалкогольний селянський рух

Антиалкогольний рух селян — масовий антиалкогольний протест, який розгорнувся у Російській імперії в середині XIX століття.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Антиалкогольний селянський рух

Андрей Гадік

Андрей Гадік (16 жовтня 1711, Житній острів, нині Словаччина — 12 березня 1790, Відень) — воєначальник та урядник Монархії Габсбургів словацького походження, другий губернатор Королівства Галичини та Володимирії.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Андрей Гадік

Німецька імперія

Німе́цька Імпе́рія (Deutsches Reich) — держава, що існувала в Центральній Європі в кінці XIX та на початку XX століття.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Німецька імперія

Насташка

На́сташка — село в Україні, у Рокитнянському районі Київської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Насташка

Населення Литви

Населення Литви. Чисельність населення країни 2015 року становила 2,884 млн осіб (140-ве місце у світі).

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Населення Литви

Надвірні козаки

Уманський сотник Гонта Надві́рні козаки — представники козацького стану, що служили у приватному війську при дворах магнатів Речі Посполитої в 16 — 18 століттях.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Надвірні козаки

Нижні Гаї

thumb Ни́жні Гаї́ (або також Гаї́ Ни́жні) — село Дрогобицького району Львівської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Нижні Гаї

Нова (Західна) Галичина

Нова Галичина або Західна Галичина (Nowa Galicja або Galicja Zachodnia, Neu-Galizien або West-Galizien) — адміністративний край в імперії Габсбургів, що існував в 1795-1809 роках.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Нова (Західна) Галичина

Нова Сілезія

Нова Сілезія у складі Пруссії Нова́ Сіле́зія (Neuschlesien або Neu-Schlesien) була невеликоєю провінцією Королівства Пруссія з 1795 до 1807, створена після третього розділу Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Нова Сілезія

Нова Східна Пруссія

міні Нова Східна Пруссія (Neuostpreußen; Prusy Nowowschodnie) - колишня провінція Королівства Пруссія з 1795 до 1807.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Нова Східна Пруссія

Нова Вижва

Нова́ Ви́жва — село в Україні, у Старовижівському районі Волинської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Нова Вижва

Новосілки Козицькі

Новосілки Козицькі (Nowosielce Kozickie) — бойківське село Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Новосілки Козицькі

Новогрудський повіт

Новогрудський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського у 1507—1795 роках, а потім з тою ж назвою у складі Російської імперії в Слонімській, Литовській, Гродненській та Мінській губерніях, що існувала у 1795–1920 роках.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Новогрудський повіт

Новоолександрівський повіт

Новоолександрівський повіт (до 1836 — Браславський повіт) — адміністративно-територіальна одиниця Віленської губернії та Ковенської губернії.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Новоолександрівський повіт

Нове Село (гміна Бірча)

Нове Село (Nowa Wieś) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Нове Село (гміна Бірча)

Ненадова

Ненадова — село на Закерзонні, у гміні Дубецько Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства, в південно-східній частині Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Ненадова

Рудавка (гміна Бірча)

Панорама Рудавки Капличка в Рудавці Церква святого Сави в Рудавці Рудавка (Rudawka) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Рудавка (гміна Бірча)

Рудка-Козинська

Рудка-Козинська — село в Україні, в Рожищенському районі Волинської області, центр Рудко-Козинської сільської ради, якій підпорядковані села Залісці, Козин, Ужова.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Рудка-Козинська

Ружани

Ружа́ни (Ружаны) — селище міського типу, розташоване в Пружанському районі Берестейської області Білорусі, розташований на річці Ружанка, в оточенні мальовничих пагорбів, за 140 км від Берестя, за 38 км від залізничної станції Івацевичі за 45 кілометрів північно-східніше Пружан, на перехресті доріг Пружани — Слонім і Волковиск — Косово.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Ружани

Річ Посполита

Річ Посполи́та (Res Publica, Рѣч Посполита, Rzeczpospolita, Abiejų Tautų Respublika) — східноєвропейська федеративна держава, що існувала протягом 1569–1795 років на теренах сучасних Польщі, України, Білорусі, Литви, Латвії, Молдови, південної Естонії та західної Росії.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Річ Посполита

Річицький повіт (Велике князівство Литовське)

Річицький повіт (Powiat rzeczycki, Рэчыцкі павет) — адміністративна одиниця у складі Мінського воєводства Великого князівства Литовського (від 1559 р. у складі Речі Посполитої) площею 30 тис.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Річицький повіт (Велике князівство Литовське)

Річицьке староство

Річицьке староство (Starostwo Rzeczyckie, Рэчыцкае староства) — адміністративна одиниця у складі Річицького повіту Мінського воєводства Великого князівства Литовського провінції Речі Посполитої.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Річицьке староство

Рідкодуби (Хмельницький район)

Рідкодуби — село в Україні, у Чорноострівській селищній територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Рідкодуби (Хмельницький район)

Різня в Скопові

Різанина у Скопові — події, що відбулися на весні 1945 року, в селі Скопів, де українське населення зазнало нападу утвореного на основі батальйонів хлопських підрозділу польських партизан (Ludowa Straż Bezpieczeństwa, LSB), під керівництвом Романа Кіселя (Romana Kisiela, Sępa).

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Різня в Скопові

Ріплин

Ріплин (Rzeplin) — село на Закерзонні в Польщі, розташоване у Ярославському повіті Підкарпатського воєводства, ґміна Прухник.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Ріплин

Рачин (Дубенський район)

Ра́чин — село в Україні, в Дубенському районі Рівненської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Рачин (Дубенський район)

Рада Великого князівства Литовського

Ра́да, пани-рада, Рада Великого князівства Литовського — вищий орган державної влади у Великому князівстві Литовському в XV ст. — першій половині XVI ст..

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Рада Великого князівства Литовського

Радоцина

Радоцина (-plRadocyna) — лемківське село у солтистві Криве, гміні Сенкова Горлицького повіту Малопольського воєводства Республіки Польща.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Радоцина

Разбор шляхти

Яна Матейка, 1866 р.) Разбор шляхти, розбори шляхти, розбір шляхти або верифікація (разбор шляхты; верификация) — комплекс заходів, проведених владою Російської імперії з метою скорочення чисельності шляхетського стану та визнання частини (затвердження частини вже існуючої) у Великому Князівстві Литовському та Речі Посполитій, що були приєднані владою Російської імперії наприкінці XVIII століття після поділів Речі Посполитої.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Разбор шляхти

Російська імперія

Росі́йська імпе́рія — держава, що виникла на основі земель колишнього Московського царства, цю назву вона дістала в процесі петровських реформ 1708–1721 рр, відомих також як «прорубування вікна в Європу».

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Російська імперія

Російський імперіалізм

Російська імперія за часів свого найбільшого поширення (1790–1860) Російський імперіалі́зм — державна політика Росії в різних формах її існування (Московського князівства, Московського царства, Російської імперії, СРСР, Російської Федерації), спрямована на підкорення раніше завойованих народів та завоювання нових територій, встановлення політичного й економічного контролю над іншими державами.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Російський імперіалізм

Російсько-польська війна (1792)

Російсько-польська війна 1792 Так звана «Війна на захист Конституції» сталася в 1792 між Річчю Посполитою з одного боку, і Торговицькою конфедерацією та Російською імперією, з другого боку.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Російсько-польська війна (1792)

Рогатин

Рогати́н (Rohatyn), — місто на Опіллі (власне Рогатинському Опіллі), над річкою Гнилою Липою, центр Рогатинського району Івано-Франківської області, адміністративний центр Рогатинської районної ради.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Рогатин

Рогачовський повіт

Рогачо́вський пові́т (Рогачёвский уезд) — адміністративно-територіальна одиниця в 1772―1924 роках.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Рогачовський повіт

Рожнятів (Польща)

Рожнятів (Rożniatów) — село на Закерзонні в Польщі, розташоване у Переворському повіті Підкарпатського воєводства, ґміна Зажече.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Рожнятів (Польща)

Розтока (Підкарпатське воєводство)

Стародавня церква в селі Розтока Розтока (Roztoka) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Розтока (Підкарпатське воєводство)

Розбір Округлий

Розбір Округлий (Rozbórz Okrągły) — село на Закерзонні в Польщі, розташоване у Переворському повіті Підкарпатського воєводства, ґміна Прухник.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Розбір Округлий

Розбір Довгий

Розбір Довгий (Rozbórz Długi) — село на Закерзонні в Польщі, розташоване у Ярославському повіті Підкарпатського воєводства, ґміна Прухник.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Розбір Довгий

Рокитнянський район

Рокитня́нський райо́н — район України на півдні Київської області на правобережжі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Рокитнянський район

Ромуальд Богомолець

Ромуальд Богомолець (1782–1840) — один із представників «вітебської» гілки давнього литовсько-руського роду Богомольців гербу «Богорія»; бургомістр Вітебська (1812).

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Ромуальд Богомолець

Реґетів

Реґетів (Regietów) — лемківське село у сучасній Польщі у Малопольському воєводстві, Горлицький повіт, ґміна Устя Горлицьке.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Реґетів

Суховоля (Бродівський район)

Сухово́ля́ — село в Україні, у Бродівському районі Львівської області, обабіч автошляху Червоноград — Броди — Тернопіль.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Суховоля (Бродівський район)

Судилків

Суди́лків — село в Україні, центр Судилківської сільської територіальної громади Шепетівського району Хмельницької області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Судилків

Судова Вишня

Судо́ва Ви́шня (Sądowa Wisznia, ідиш. Sondova-Vishnia, Sudova Vyshnya) — місто районного значення Мостиського району Львівської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Судова Вишня

Супрасльська унійна єпархія

Супрасльська унійна єпархія (Eparchia Suprasliensis Ruthenorum) ― церковно-адміністративна одиниця Руської Унійної Церкви, яка існувала на території Нової Східної Пруссії в складі Королівства Пруссія у 1797—1807 рр.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Супрасльська унійна єпархія

Супрасльський Благовіщенський монастир

Супрасльський Благовіщенський монастир або Супрасльська лавра (Monaster Zwiastowania Przenajświętszej Bogurodzicy i św.) — був заснований у Київській митрополії наприкінці XV ст.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Супрасльський Благовіщенський монастир

Січинці

Січи́нці — село в Україні, в Дунаєвецькій міській територіальній громаді Дунаєвецького району Хмельницької області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Січинці

Сівчина

Сівчина Сі́вчина (Sufczyna) — село на Закерзонні, у гміні Бірча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Сівчина

Сільська гміна

Сільська гміна (gmina wiejska) — гміна Польщі, територія якої не включає до свого складу жодного міста (інколи правління такої ґміни міститься у сусідньому місті).

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Сільська гміна

Сілезьке князівство

Померанія васал головної провінції Сілезьке князівство (Herzogtum Schlesien), (dzielnica śląska), було середньовічним князівством розташованим у Сілезії.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Сілезьке князівство

Стугна

Сту́гна — річка в Україні, в межах Фастівського, Васильківського та Обухівського районів Київської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Стугна

Стрий

Стрий — місто обласного значення у Львівській області, районний та адміністративний центр Стрийського району.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Стрий

Стара Бірча

Вид на будинки надлісництва та колишній греко-католицький цвинтар Вид на колишнє греко-католицьке кладовище й спортивний павільйон Стара Бірча (Stara Bircza) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Стара Бірча

Старий Кривин

Старий Криви́н, Кривин — село в Україні, у Славутському районі Хмельницької області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Старий Кривин

Старий Дєдін

Ста́рий Дє́дін (Стары́ Дзе́дзін) — село в Климовицькому районі Могильовської області Білорусі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Старий Дєдін

Старий Люблинець

Старий Любл́инець (Stary Lubliniec) — село у ґміні Цішанів Любачівського повіту у Підкарпатському воєводстві, у південно-східній частині Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Старий Люблинець

Староста генеральний подільський

100 px Староста Генеральний Земель Подільських (генерал подільських земель) (generał ziem podolskich, starosta generalny podolski) — посада управителів Західного Поділля у складі Польського королівства та Речі Посполитої.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Староста генеральний подільський

Стародубський повіт (Велике князівство Литовське)

Стародубський повіт (Powiat starodubowski, Старадубскі павет) — адміністративна одиниця у складі Смоленського воєводства Великого князівства Литовського у складі Речі Посполитої).

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Стародубський повіт (Велике князівство Литовське)

Стоянів

Стоя́нів — село Радехівського району Львівської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Стоянів

Столін

Сто́лін (Столин, Сто́лін) — місто на Поліссі над річкою Горинню, районний центр Берестейської області Білорусі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Столін

Степашки

Степáшки — село в Україні, в Гайсинському районі Вінницької області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Степашки

Східна Галичина

Галичина та її поділ на Східну й Західну Галичину в 20 столітті Мапа Східної Галичини розділеної на округи (1910) Східна Галичина — історично-географічна область на заході України.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Східна Галичина

Сандомир

Сандо́мир, або Судомир, (Sandomierz) — старовинне місто і міська ґміна, розташоване у Свентокшиському воєводстві в південно-східній Польщі над річкою Віслою на семи пагорбах (звідси інша назва міста — «малий Рим»), на краю Сандомирської височини.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Сандомир

Санкт-Петербурзькі конвенції

Санкт-Петербурзькі конвенції 1772—1797 — комплекс угод (загалом 6), укладених Російською імперією з Австрією та Прусським королівством про воєнний союз, розподіл території та припинення існування Речі Посполитої.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Санкт-Петербурзькі конвенції

Світязь (село)

Світязь — село в Україні, в Шацькому районі Волинської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Світязь (село)

Свенцянський повіт

Свенцянський повіт (до 1842 — Завілейський, Švenčionių apskritis) — адміністративно-територіальна одиниця Віленської губернії.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Свенцянський повіт

Скалат

Ска́лат — місто районного значення у Тернопільській області, другий за величиною населений пункт у Підволочиському районі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Скалат

Скопів

польськими партизанськими відділами Ско́пів (Skopów) — село в гміні Кривча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Скопів

Слуцький пояс

Слуцький пояс Вацлав Ревуський в костюмі з поясом Микола Василь Потоцький у костюмі з поясом Слуцький пояс (слуцкі пояс) — елемент багатого чоловічого костюма білоруської, польської та української шляхти.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Слуцький пояс

Слуцький повіт (Російська імперія)

Слуцький повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Мінського намісництва, Мінської губернії та Білоруської РСР, яка існувала у 1793–1924 роках.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Слуцький повіт (Російська імперія)

Слуцький повіт (Велике князівство Литовське)

Слуцький повіт (Powiat słucki, Случарэцкі павет) — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Новогрудського воєводства Великого князівства Литовського, яка існувала у 1791–1793 роках.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Слуцький повіт (Велике князівство Литовське)

Слуцьке князівство

Слуцьке князівство (Копильсько-Слуцьке князівство) — спочатку удільне князівство Турівської землі в XII—XIV ст.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Слуцьке князівство

Славське

Слáвське (діалектне Славсько) — селище міського типу у Сколівському районі Львівської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Славське

Сливниця (гміна Красічин)

Сливниця (Śliwnica) — село на Закерзонні, у гміні Красічин Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Сливниця (гміна Красічин)

Сливниця (гміна Дубецько)

Сливниця (Śliwnica) — село в гміні Дубецько Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Сливниця (гміна Дубецько)

Слобідна

Слобідна (Świebodna) — село на Закерзонні в Польщі, розташоване у Ярославському повіті Підкарпатського воєводства, ґміна Прухник.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Слобідна

Сміла

Смі́ла — місто на Придніпровській височині, над річкою Тясмин, районний центр Черкаської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Сміла

Смоленська унійна архієпархія

Смоленська унійна архієпархія ― церковно-адміністративна одиниця у складі Руської Унійної Церкви, яка існувала в 1625—1778 рр., вже з 1654 р.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Смоленська унійна архієпархія

Смоленське воєводство

Смоленське воєводство (Palatinatus Smolencensis, województwo smoleńskie, Смоле́нское воево́дство) — адміністративно-територіальна одиниця у складі Великого князівства Литовського.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Смоленське воєводство

Софія Саксен-Кобург-Заальфельдська

Софія Саксен-Кобург-Заальфельдська (Sophie von Sachsen-Coburg-Saalfeld), (19 серпня 1778 — 9 липня 1835) — принцеса Саксен-Кобург-Заальфельдська з династії Веттінів, після 1818 року — графиня де Пуйї, донька герцога Саксен-Кобург-Заальфельдського Франца та графині Ройсс цу Еберсдорф Августи Кароліни, дружина графа Еммануеля де Пуйї.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Софія Саксен-Кобург-Заальфельдська

Собор святих Петра і Павла (Луцьк)

Собор святих апостолів Петра і Павла, або кафедральний костел святих Апостолів Петра і Павла і єзуїтський колегіум — пам'ятки архітектури національного значення, які знаходяться в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк» на вулиці Кафедральній у Луцьку.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Собор святих Петра і Павла (Луцьк)

Собор Святої Трійці (Луцьк)

Собор Святої Трійці або кафедральний костел Святої Трійці — перший кафедральний костел Луцька, який на сьогодні не існує; «Матір костелів на Русі».

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Собор Святої Трійці (Луцьк)

Соломіївка

Соломі́ївка — село в Україні, в Дубровицькому районі Рівненської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Соломіївка

Солоне (гміна Дубецько)

Солоне (Słonne) — село на південному сході Польщі у гміні Дубецько Перемишльського повіту, в Підкарпатському воєводстві.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Солоне (гміна Дубецько)

Сопітник

Сопітник (Sopotnik) — село в Польщі, (Підкарпатське воєводство, Перемишльський повіт, ґміна Фредрополь), у межах етнічної української території Надсяння.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Сопітник

Співдружність польського народу

«Співдружність польського народу» («Спілка польського люду», «Stowarzyszenie Ludu Polskiego») — таємна польська радикальна організація, спрямована на революційне відродження Речі Посполитої.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Співдружність польського народу

Список дворянських родів Могилевської губернії

Список дворянських родів Могилевської губернії (Список дворянских родов Могилёвской губернии, повна назва — Алфавитный список дворянских родов, внесённых в родословные дворянские книги Могилёвской губернии) — офіційне друковане видання Могильовського дворянського депутатського зібрання, яке наводить список дворянських прізвищ та осіб із зазначенням їх титулів, тільки номер архівної справи з дворянського фонду та номер за порядком кожного прізвища, і частини РДК в яку вони внесені.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Список дворянських родів Могилевської губернії

Список правителів розділеної Польщі

Правителі Польщі після розділів Речі Посполитої — список осіб, що керували землями Речі Посполитої після її розділів у 1772, 1793 та 1795 роках.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Список правителів розділеної Польщі

Список правителів України

У статті наведено перелік виключно історичних очільників держав, як українських, так й іншоетнічних землеробських та кочових державних утворень, які існували на теренах сучасної України.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Список правителів України

Середній Майдан (Надвірнянський район)

Середній Майда́н — село Надвірнянського району Івано-Франківської області України.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Середній Майдан (Надвірнянський район)

Себеж

Себеж (Себеж) — місто (з 1772 року) у Росії, адміністративний центр Себезького району Псковської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Себеж

Северин Букар

Северин Букар (смт Іванопіль Чуднівського району Житомирської області —) — волинський шляхтич, учасник російсько-польської війни 1792, мемуарист.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Северин Букар

Сейм Речі Посполитої

thumb Сейм (вальний сейм; sejm walny.; conventio generalis.) — станово-представницький орган в Речі Посполитій в другій половині XVI — XVIII століттях.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Сейм Речі Посполитої

Сенат Республіки Польща

Будівля Сенату Республіки Польща Сенат Республіки Польща (Senat Rzeczypospolitej Polskiej) — верхня палата польського парламенту (нижня палата — Сейм).

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Сенат Республіки Польща

Тушків

Тушків — колишнє село на території теперішнього Сокальського району Львівської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Тушків

Турець (Гродненська область)

Турець (Турец) — агромістечко в Корелицькому районі Гродненської області Білорусі, центр Турецькоі сільради.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Турець (Гродненська область)

Тільзитський мир

Adolphe Roehn. Зустріч Наполеона І і Олександра І на річці Німан 25 червня 1807 року Тільзи́тський мир — мирні договори між Францією, Росією і Пруссією, укладені у містечку Тільзиті (тепер Совєтськ Калінінградської області, Росія) відповідно 25 червня (7 липня) 1807 та 27 червня (9 липня) 1807 після перемоги Наполеона Бонапарта в російсько-прусько-французькій війні 1806–1807.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Тільзитський мир

Трускавець

||video1.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Трускавець

Трійця (Польща)

Трійця (Trójca) — колишнє село, а нині селище на прадавніх українських землях, в долині потічка Ямнянки, притоки річки Вігор, яка в свою чергу є притокою р. Сян.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Трійця (Польща)

Тростянець (Ківерцівський район)

250px 250px 250px Тростянець — село в Україні, в Ківерцівському районі Волинської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Тростянець (Ківерцівський район)

Троїцька церква (Головне)

Церква Святої Трійці — чинна церква у смт.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Троїцька церква (Головне)

Троцький повіт

Троцький повіт (Powiat trocki, Трокский уезд, Троцкий уезд) — адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського, а потім з тою ж назвою у складі Російської імперії Віленської губернії.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Троцький повіт

Татари служиві

Татари служиві — етнічно-станова група у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Татари служиві

Тарговицька конфедерація

Варшаві Тарговицька, або Торговицька конфедерація (Konfederacja Targowicka) — змова подільських магнатів з Францішеком Ксаверієм Браніцьким, Станіславом Щенсним Потоцьким і Северином Жевуським на чолі (всі з Правобережжя) проти реформ Чотирирічного сейму і Конституції 3 травня в Речі Посполитій.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Тарговицька конфедерація

Тадеуш Рейтан

Тадеуш Рейтан (Тадэвуш Рэйтан, Tadeusz Reytan, Tadeusz Reyten, Tadeusz Rejtan; 1740, Грушівка — 8 серпня 1780, Грушівка) — правознавець, юрист, автор мемуарів та численних маніфестів, військовий і політичний діяч Великого князівства Литовського.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Тадеуш Рейтан

Тлумацький район

Тлу́мацький райо́н — район України на сході Івано-Франківської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Тлумацький район

Торунь

То́рунь (Toruń, Thorn) — місто в центральній Польщі, на річках Дрвенца і Вісла.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Торунь

Теснівка (Коростишівський район)

Те́снівка — село в Україні, в Коростишівському районі Житомирської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Теснівка (Коростишівський район)

Театральний майдан (Луцьк)

Театральний майдан — центральний і головний майдан Луцька, розташований на перетині семи вулиць: Винниченка, Лесі Українки, Градного узвозу, проспекту Волі, Словацького, Шевченка, Богдана Хмельницького.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Театральний майдан (Луцьк)

Телехани

Телеха́ни (Целяханы) — селище міського типу в Івацевицькому районі Берестейської області Білорусі на Огінському каналі, на автодорозі Івацевичі — Пінськ.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Телехани

Українська греко-католицька церква

Украї́нська гре́ко-католи́цька це́рква, скорочено УГКЦ — одна із двадцяти трьох Східних католицьких церков свого права, яка перебуває у сопричасті з єпископом Риму та зберігає Константинопольську (Візантійську) літургійну традицію.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Українська греко-католицька церква

Українська греко-католицька церква в СРСР

Російська імперія систематично здійснювала спроби ліквідації Берестейської унії ще за часів поділу Речі Посполитої у XIX столітті.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Українська греко-католицька церква в СРСР

Українсько-шведські відносини

Українсько-шведські відносини — сукупність міжнародних двосторонніх відносин між Україною та Швецією, а також співпраці обох країн у міжнародних організаціях та інших міжнародних інституціях.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Українсько-шведські відносини

Українсько-білоруські відносини

З найдавніших часів українців і білорусів єднає спільне історичне коріння.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Українсько-білоруські відносини

Українсько-польські відносини

Українсько-польські відносини — двосторонні відносини між Україною та Республікою Польща на міжнародному рівні у галузях міжнародної політики, економіки, освіти, науки, культури тощо.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Українсько-польські відносини

Унійна церква в Речі Посполитій

Руська Унійна Церква, також Київська митрополія у складі Католицької церкви (Ecclesia Ruthena unita) — помісна католицька церква грецького обряду (греко-католицька), утворена в Речі Посполитій унаслідок Берестейської унії.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Унійна церква в Речі Посполитій

Футбол у Польщі

Футбол у Польщі - це дисципліна спорту, організована Польським футбольним союзом.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Футбол у Польщі

Фрідріх II (король Пруссії)

Фрі́дріх II (Friedrich II.; —) — третій прусський король (1740—1786).

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Фрідріх II (король Пруссії)

Франц II

Франц II (Franz II.; 12 лютого 1768 — 2 березня 1835) — король Німеччини (римський король) з 1792 року, останній імператор Священної Римської імперії німецької нації з 7 липня 1792 по 6 серпня 1806 року, перший імператор Австрії з 11 серпня 1804 року до самої смерті.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Франц II

Франц Моріц фон Лассі

Граф Франц Моріц фон Лассі (на російській службі Франц Мориц фон Ласси; Franz Moritz Graf von Lacy, 21 жовтня 1725 р., м. Санкт-Петербург — †24 листопада 1801 р., м. Відень) — видатний австрійський воєначальник часів Семирічної війни, що носив чин генерал-фельдмаршала.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Франц Моріц фон Лассі

Францішек Ксаверій Браницький

Францішек Ксаверій Браницький герба Корчак (Franciszek Ksawery Branicki; прибл. 1730 — 1819) — польський державний діяч, великий гетьман коронний Польщі, генерал від інфантерії російської служби.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Францішек Ксаверій Браницький

Францішек Салезій Потоцький

200 px Францішек Салезій Потоцький (1700 — 22 жовтня 1772) — польський шляхтич, урядник Речі Посполитої, магнат, меценат.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Францішек Салезій Потоцький

Хізи

Хізи (Хізы, Chizy, Хизы) — у різний історичний час це околиця, «сільце», а потім село в Святіловічській сільраді Вітківського району (раніше — Хізовської сільради Святіловічського району) Гомельської області Білорусі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Хізи

Храм Пресвятої Трійці (Кам'янець-Подільський)

Храм Пресвятої Трійці василіянського монастиря — церква УГКЦ в Кам'янці-Подільському.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Храм Пресвятої Трійці (Кам'янець-Подільський)

Хронологія подій, причетних до Сатанова

Хронологія подій, причетних до Сатанова — розташовані в хронологічному порядку події, що безпосередньо чи опосередковано стосуються Сатанова (нині селища міського типу Городоцького району Хмельницької області).

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Хронологія подій, причетних до Сатанова

Хорошів (смт)

Хόрошів — селище міського типу у Житомирській області, центр Хорошівського району, що на Поліссі, лежить біля річки Ірша.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Хорошів (смт)

Холм

Холм (Chełm) — місто на сході сучасної Польщі, що було засноване королем Русі Данилом 1237 року.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Холм

Холмська єпархія

Холмська єпархія — церковна адміністративна одиниця (єпархія), заснована у 1230-х роках королем Русі Данилом, спершу в Угровську (єпископом її був монах Іоасаф), згодом (бл.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Холмська єпархія

Хеталія та країни Осі

«Хеталія: Країни Осі» (ヘタリア Axis Powers) — це японський веб-комікс під авторством Хідекадзу Хімаруї (日丸屋秀和, Himaruya Hidekazu), що пізніше було адаптовано в манґу та аніме.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Хеталія та країни Осі

Церква святих апостолів Петра і Павла (Львів)

Церква святих апостолів Петра і Павла — культова споруда у Львові.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Церква святих апостолів Петра і Павла (Львів)

Церква святого Михайла (Любомль)

Церква Святого Архистратига Михаїла — православна церква УПЦ КП у місті Любомлі на Волині.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Церква святого Михайла (Любомль)

Церква Параскеви П'ятниці (Зарубинці)

Церква Параскеви П'ятниці — церква святої Параскеви П'ятниці в с. Зарубинці Монастирищенського району Черкаської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Церква Параскеви П'ятниці (Зарубинці)

Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Залізці)

Церква Покрови Пресвятої Богородиці (колишній костел Святого Лаврентія ордену августинців) — сакральна споруда в селищі міського типу Залізці Зборівського району Тернопільської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Залізці)

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Шацьк)

Церква Різдва Пресвятої Богородиці — православний (УПЦ МП) храм у селищі Шацьк Волинської області України.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Шацьк)

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Любомль)

Церква Різдва Пресвятої Богородиці — православний (УПЦ МП) храм у місті Любомлі на Волині.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Любомль)

Церква Святого Миколи (Охлопів)

Церква Святого Миколи розташована у селі Охлопів Горохівського району Волинської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Церква Святого Миколи (Охлопів)

Чортовець

Чортовець (в радянські часи — Назаренкове — село Городенківського району Івано-Франківської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Чортовець

Чорноморське козацьке військо

Чорномо́рське коза́цьке ві́йсько — козацьке військове формування в Російській імперії 18—19 століть.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Чорноморське козацьке військо

Чечерське староство

Чечерське староство (Starostwo Czeczerskie, Чачэрскае староства) — адміністративна одиниця у складі Річицького повіту Мінського воєводства Великого князівства Литовського провінції Речі Посполитої.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Чечерське староство

Червоноград

Червоногра́д (до 3 листопада 1951 року — Кристинопіль, Кристинополь) — місто обласного значення у Львівській області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Червоноград

Чернівці (генералат)

Чернівецький генералат (Generalat Czernowitz) - тимчасова (військова) адміністративно-територіальна одиниця Габсбурзької монархії на території західної Буковини.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Чернівці (генералат)

Черничин

Черничин (Czerniczyn; Черничин) — село українського Закерзоння (в історичній Холмщині), що знаходиться тепер у Польщі, розташоване у Люблінському воєводстві Грубешівського повіту, ґміни Грубешів, за 7 км від кордону України.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Черничин

Щербанівка (Сяноцький повіт)

Щербанівка (-pl Szczerbanówka) — колишнє лемківське село у Підкарпатському воєводстві Республіки Польща, Сяноцькому повіті, гміна Команча.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Щербанівка (Сяноцький повіт)

Щербець

Руків'я Щербеця Щербець (-pl Szczerbiec) — власна назва меча — коронаційної реліквії польських королів.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Щербець

Юречкова

Юречкова, також Юркова (Jureczkowa) — бойківське село Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Юречкова

Юзеф Юдицький

Юзеф (Йосип) Юдицький Józef Judycki (*1719 — †1797) — військовий і державний діяч Великого князівства Литовського, маршалок річицький від 1767 року, староста річицький (з 1773 року), обозний великий литовський (у 1774–1776 рр.), стражник великий литовський (у 1776–1789 рр.), староста стшалковскій і богинський.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Юзеф Юдицький

Ясениця-Сівчинська

Печатка села Ясениця-Сівчинська в 1876–1918 роках Ясениця-Сівчинська (Jasienica Sufczyńska) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Ясениця-Сівчинська

Явірник-Руський

242px Греко-католицька церква святого Дмитра в Явірнику-Руському Явірник-Руський (Jawornik Ruski) — село у гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Явірник-Руський

Ягорлик (село)

Ягорлик (Ягорлык; Iagorlîc) — село в Дубоссарському районі в Молдові (Придністров'ї).

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Ягорлик (село)

Ямна Горішня

Ямна Горішня (Jamna Górna) — неіснуюче нині село, що лежало на прадавніх українських землях, в долині потічка Ямнянки, притоки річки Вігор, яка в свою чергу є притокою р.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Ямна Горішня

Ямна Долішня

Печатка села 1876 р. Ямна Долішня (Jamna Dolna) — неіснуюче нині село, що лежало на прадавніх українських землях, в долині потічка Ямнянки, притоки річки Вігор, яка в свою чергу є притокою р.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Ямна Долішня

Ян Непомуцен Потоцький

Ян «Непомуцен» Потоцький (Jan Nepomucen Potocki, *8 березня 1761, с.Пиків Вінницького повіту, (тепер Калинівський район, Вінницька область) — †23 грудня 1815, Уладівка, Літинський район, Вінницька область) — польський письменник (романіст, драматург), історик, етнограф, археолог, географ, соціолог, публіцист, редактор, видавець, бібліограф, мандрівник Європою та Азією.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Ян Непомуцен Потоцький

Ян Лукашевич

Ян Лукашевич (Jan Łukasiewicz;, Львів —, Дублін, Ірландія) — польський логік і філософ, народився у Львові, який до поділу Польщі належав Польщі, а потім Галичині у складі Австро-Угорщини.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Ян Лукашевич

Януш Модест Сангушко

Януш Модест Сангушко, князь гербу Погоня (*1749 — † 1806, Заслав, Волинська губернія) — державний діяч, військовик Речі Посполитої, Російської імперії.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Януш Модест Сангушко

Мінськ

Мінськ (Мінск або Менск, Мѣньскъ, Mińsk, Минск) — столиця Білорусі; адміністративний центр Мінської області і Мінського району, проте не входить до їх складу.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Мінськ

Мінська духовна семінарія

Мінська духовна семінарія імені святителів Василя Великого, Григорія Богослова і Іоанна Златоуста — вищий навчальний заклад Мінської єпархії Білоруського екзархату Російської православної церкви, що готує церковних служачих і священнослужителів.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Мінська духовна семінарія

Мінський повіт (Російська імперія)

Мінський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Мінського намісництва, Мінської губернії та Білоруської РСР, яка існувала у 1793–1924 роках.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Мінський повіт (Російська імперія)

Мінський повіт (Велике князівство Литовське)

Мінський повіт (ВКЛ) — адміністративна одиниця в складі Мінського воєводства Великого князівства Литовського (потім — Речі Посполитої).

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Мінський повіт (Велике князівство Литовське)

Мриголод

Мриголод (Mrzygłód) — село у Підкарпатському воєводстві Республіка Польща, Сяноцького повіту, гміна Сянок.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Мриголод

Масломенч

Масломенч (Masłomęcz; Масломичі) — село українського Закерзоння (в історичній Холмщині), що знаходиться тепер у Польщі, розташоване у Люблінському воєводстві Грубешівського повіту, ґміни Грубешів.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Масломенч

Марія-Терезія

Марі́я Тере́зія Вальбурга Амалія Христина (Maria Theresia Walburga Amalia Christina; 13 травня 1717 — 29 листопада 1780) — ерцгерцогиня Австрії, королева Угорщини з 25 червня 1741 року, королева Богемії з 20 жовтня 1740, Королева Галичини та Володимирії та імператриця Священної Римської імперії (як жінка, а пізніше вдова Франца I Стефана Лотаринзького, обраного імператором 1745 року).

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Марія-Терезія

Маріани

Маріани (Конгрегація Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії, Congregatio Clericorum Marianorum sub titulo Immaculatae Conceptionis Beatissimae Virginia Mariae, MIC) - католицька чоловіча чернеча конгрегація, заснована в Польщі в 1673 році блаженним Станіславом Папчинським.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Маріани

Мархалівка

Марха́лівка — село в Україні, Васильківського району Київської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Мархалівка

Марківка (Томашпільський район)

Маркі́вка (до XIX століття — Я́нушград (або Я́нгрод, Я́нушгрод)) — село в Україні, у східній частині Томашпільському районі Вінницької області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Марківка (Томашпільський район)

Маджарки

Маджарки — колишня назва села Рудка на території Сокальського району.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Маджарки

Майдан Ринок (Луцьк)

Майда́н Ри́нок — один із найстаріших та історично найважливіших майданів Луцька, розташований в історико-культурному заповіднику «Старому Луцьку».

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Майдан Ринок (Луцьк)

Майорат

Майорат — обов'язковість наслідування родового володіння старшим сином та найменування володіння на такому праві.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Майорат

Макарів

Мака́рів — селище міського типу, адміністративний центр Макарівського району Київської області, розташований на березі річки Здвиж.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Макарів

Макова

Макова (тепер Makowa) — село в Польщі, (Підкарпатське воєводство, Перемишльський повіт, ґміна Фредрополь), у межах етнічної української території Надсяння.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Макова

Малява (гміна Бірча)

Церква святого Теодозія Печерського в Маляві Малава (Malawa) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Малява (гміна Бірча)

Малнівська Воля

Малнівська Во́ля — село в Україні, в Мостиському районі Львівської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Малнівська Воля

Малорита

Малори́та (Малары́та) — місто в Білоруському Поліссі, районний центр Малоритського району Берестейської області, де сходяться кордони Білорусі, України та Польщі, за 52 км від Берестя, на річці Малорита.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Малорита

Маньківка (смт)

Манькі́вка — селище міського типу, районний центр Маньківського району Черкаської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Маньківка (смт)

Манів

Манів (-pl Maniów) — лемківське село у Підкарпатському воєводстві Республіки Польща, Сяноцькому повіті, гміна Команча.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Манів

Мирогоща Перша

Садиба Козакевича (мур.), с. Мирогоща Перша,.jpg Мирого́ща Пе́рша — село в Україні, в Дубенському районі Рівненської області, центр Мирогощанської об'єднаної громади.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Мирогоща Перша

Мотоль

Мо́толь (Моталь) — агромістечко в Івановському районі Берестейської області Білорусі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Мотоль

Могильовська архідієцезія

Могильовська архідієцезія - історична архідієцезія Римо-католицької церкви з центром в Могильові, що існувала в 1798-1991 роках.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Могильовська архідієцезія

Могильовська губернія

3 рублі ''Могильовської губернії'' 1918 р. із написом польською мовою Могильовська губернія (Могилёвская губерния) — губернія, адміністративно-територіальна одиниця на заході Російської імперії.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Могильовська губернія

Мозирський повіт (Російська імперія)

Мозирський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Мінського намісництва, Мінської губернії та Білоруської РСР, яка існувала у 1793–1924 роках.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Мозирський повіт (Російська імперія)

Монастир тринітаріїв (Луцьк)

Монастир тринітаріїв — пам'ятка архітектури національного значення, розташована на вулиці Сенаторки Левчанівської, 4.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Монастир тринітаріїв (Луцьк)

Мерецьке воєводство

Мерецьке воєводство у складі Речі Посполитої (1793—1795) Мерецьке воєводство (Мерацкае ваяводства) — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Великого князівства Литовського, що існувала у 1793–1795 роках.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Мерецьке воєводство

Межиріччя (місто)

Межирі́ччя (Мєндзижец-Подляскі; Międzyrzec Podlaski, Meseritz) — місто в Польщі, в Більському повіті Люблінського воєводства.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Межиріччя (місто)

Журбинці (Козятинський район)

Журби́нці — село в Україні, в Козятинському районі Вінницької області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Журбинці (Козятинський район)

Житомирська дієцезія

Житомирська дієцезія (лат. Dioecesis Zytomeriensis) — дієцезія римо-католицької церкви, була заснована у 1798 в результаті ліквідації Київської дієцезії.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Житомирська дієцезія

Жижемські

Жижемські (Жыжэмскія, Żyżemski) — білоруський великокняжий рід, старша лінія князів Смоленських, нащадки Гліба Святославича, одного з останніх смоленських князів.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Жижемські

Жовківський замок

За́мок у Жо́вкві (Жо́вківський за́мок) — пам'ятка архітектури епохи ренесансу в місті Жовква Львівської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Жовківський замок

Жогатин

Жогатин — стодола й хата Жогатин (Żohatyn) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Жогатин

Зіньків (село)

Зі́ньків (давніше місто, містечко) — село Віньковецького району Хмельницької області на р. Ушиці.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Зіньків (село)

Заячківські герба Правдич

Герб Правдич Заячківські гербу Правдич (архаїчна форма прізвища — Заячковські, Zajączkowscy herbu Prawdzic) — шляхетський рід (або роди, які послуговувалися одним прізвищем та гербом).

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Заячківські герба Правдич

Західні креси

Західні креси (Kresy Zachodnie) — термін, що використовується поляками в історичному контексті для позначення західної частини Речі Посполитої, приєднаної після її поділів до Королівства Пруссія.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Західні креси

Західна Пруссія

Західна Пруссія — провінція Королівства Пруссія у 1773—1824 та 1878—1918.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Західна Пруссія

Західна Україна

іноді За́хідна Украї́на (також західноукраїнські землі (ЗУЗ)) — термін для означення низки історичних українських земель, а саме: Буковини, Волині, Галичини, Поділля, Закарпаття, а також Західного Полісся.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Західна Україна

Західна Галичина (значення)

* Західна Галичина (українська) — частина української етнічної території Галичини, яка лежить на захід від сучасного кордону України.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Західна Галичина (значення)

Заріччя (Польща)

Заріччя (Zarzecze) — село на Закерзонні в Польщі, розташоване у Переворському повіті Підкарпатського воєводства, ґміна Зажече.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Заріччя (Польща)

Зарічненський район

Зарі́чненський райо́н — район, розташований у північно-західній частині Рівненської області України.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Зарічненський район

Заглемб'є Домбровське

Сосновець, Замок Силецький Домброва-Гурнича, Палац культури Заглемб'є Замок в Бендзині Заглемб'є Домбровське (літературно: Домбровський вугільний басейн; Zagłębie Dąbrowskie) історичний і географічний край в Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Заглемб'є Домбровське

Закерзоння

Схематична карта Закерзоння (позначене червоною лінією) без західної Лемківщини Закерзо́ння — публіцистична назва для означення пасма крайньо західних українських етнічних територій, розташованих на захід від сучасного польсько-українського кордону, що за підсумками Другої світової війни увійшли до складу Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Закерзоння

Замковий міст (Кам'янець-Подільський)

Замковий міст між містом (на півострові) та фортецею (на мисі) на французькому плані 1691 року Жаном Анрі Мюнцем, 1781 рік Замковий міст, 1910 рік За́мковий міст — міст у Кам'янці-Подільському, одне з семи чудес міста, пам'ятка архітектури національного значення.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Замковий міст (Кам'янець-Подільський)

Замойська академія

Академія Замойська, або Замостська (Akademia Zamojska; Hippaeum Zamoscianum.) — вищий навчальний заклад у місті Замостя, заснований Яном Саріушем Замойським 1594 року.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Замойська академія

Замок у Мальборку

left Замок Тевтонського ордену в Мальборку (zamek w Malborku — замок у Мальборку, Ordensburg Marienburg — Орденський замок Марієнбу́рг), що дав початок однойменному місту (зараз місто Мальборк у Польщі), був резиденцією великого магістра Тевтонського ордену з 1309 по 1456 роки.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Замок у Мальборку

Замок Любарта

Замок Любарта, або Луцький замок — верхній замок Луцька, один із двох (частково) збережених замків, пам'ятка архітектури та історії національного значення.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Замок Любарта

Запілля (Любомльський район)

Запі́лля — село в Україні, в Любомльському районі Волинської області, адміністративний центр Запільської сільської ради, розташований за 7 кілометрів від районного центру.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Запілля (Любомльський район)

Землеволодіння

Землеволодіння — володіння ділянкою землі юридичною або фізичною особою на певних підставах (право власності, право користування і так далі).

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Землеволодіння

Буцики

Бу́цики — село в Україні, в Гусятинському районі Тернопільської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Буцики

Бубнів (Володимир-Волинський район)

Бу́бнів — село в Україні, в Зимнівській сільській територіальній громаді Володимир-Волинського району Волинської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Бубнів (Володимир-Волинський район)

Будслав

Будслав — колишнє містечко, нині село Мядельського району Мінської області Білорусі на річці Сервач.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Будслав

Буковина

Букови́на (край буків) — історичний регіон, розташований між середньою течією Дністра та головним Карпатським хребтом у долинах верхньої течії Пруту та Сірету.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Буковина

Бірча

300px Богородиці знищений польською владою у 1964 році. 300px Бі́рча (Bircza) — село (до 1934 року місто) в середньму Бескиді, Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Бірча

Білинський Іпатій Юрій

Іпатій Білинський (хресне ім'я Юрій, пол. Biliński Hipacy Jerzy; 23 квітня 1704, Перемишльська земля — 8 квітня 1771, Почаїв) — руський священик, василіянин, проповідник, протоігумен Руської (Коронної) провінції (1743—1747 і 1755—1759), протоархимандрит Василіянського Чину (1747—1751 і 1759—1771), архимандрит Лаврівського монастиря.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Білинський Іпатій Юрій

Білостоцький департамент

Білостоцький департамент (німецькою - Kammerdepartement Bialystok, польською - Departament białostocki, білоруською - Беластоцкі дэпартамэнт, литовською - Balstogės departamentas, російською - Белостоцкий департамент) – адміністративно-територіальна одиниця у провінції Нова Східна Прусія Королівства Прусія у 1795-1807 рр.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Білостоцький департамент

Білосток

Білосто́к (Białystok, Беласток, Balstogė) — місто на північному сході Польщі, на річці.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Білосток

Білоцерківське староство

Білоцерківське староство — адміністративна одиниця на півдні Київщини в часи литовського та польського панування XVI–XVIII ст.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Білоцерківське староство

Білоруські прізвища

Білору́ські прі́звища (Беларускія прозвішчы) — прізвища білорусів, що сформувалися в контексті загальноєвропейського процесу.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Білоруські прізвища

Білоруська греко-католицька церква

Архімандрит Сергій Гаєк, Апостольський візитатор для греко-католиків Білорусі Білору́ська гре́ко-католи́цька це́рква, БГКЦ — католицька церква східного обряду у Білорусі та білоруських вірян у діаспорі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Білоруська греко-католицька церква

Білоруси в США

Пам'ятник борцям за свободу і незалежність Білорусі у Саут-Рівер, поставлений у 1974 році Білоруси в США (Беларускія амэрыканцы, Belarusian American) — громадяни США, що мають білоруське коріння.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Білоруси в США

Білогірський район (Хмельницька область)

Білогі́рський райо́н — район в Україні, розташований на північному заході Хмельницької області в межах історичної Волинської землі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Білогірський район (Хмельницька область)

Браславський повіт

Браславський повіт — адміністративна одиниця в складі Віленського воєводства Великого князівства Литовського (потім — Речі Посполитої).

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Браславський повіт

Браславське воєводство

Брасла́вське воєводство — адміністративно-територіальна одиниця у Великому князівстві Литовському, що існувала в 1793–1795 роках.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Браславське воєводство

Брацлавське воєводство

Брацла́вське воєво́дство (Palatinatus Braclaviensiss, Województwo bracławskie) — адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського (до 1569 року) та Корони Польської у Речі Посполитій.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Брацлавське воєводство

Бровари

Бровари́ (також, до 1886 року, та не послідовно до 1969 року — Броварі́) — місто обласного підпорядкування в Україні, адміністративний центр Броварського району Київської області, найбільше місто Київської агломерації після Києва.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Бровари

Бахів (Польща)

Ба́хів (Bachów) — село в гміні Кривча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Бахів (Польща)

Бахорець

Бахорець Старий костел святої Катерини в Бахорці Новий костел святої Катерини в Бахорці Бахорець (Bachórzec) — село на Закерзонні, у гміні Дубецько Перемишльського повіту, в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Бахорець

Барське староство

Ба́рське ста́роство або Ро́всько-Ба́рське ста́роство — адміністативно-територіальна і господарська одиниця на території Подільського воєводства Речі Посполитої.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Барське староство

Барановицький район

Барановицький район (Баранавіцкі раён) — адміністративно-теротиріальна одиниця Берестейської області Білорусі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Барановицький район

Базельський мир

Базельскі мирні угоди.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Базельський мир

Бальниця

Бальниця (-pl Balnica) — колишнє лемківське село у Підкарпатському воєводстві Республіки Польща, Сяноцькому повіті, гміна Команча.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Бальниця

Битва при Столовичах

Пам'ятний знак Битва при Столовичах — битва 1771 року, епізод війни Російської імперії з барськими конфедератами.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Битва при Столовичах

Блажове

Блажо́ве — село в Україні, в Рокитнівському районі Рівненської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Блажове

Борівниця

Храм Найсвятішого Серця Ісусового в селі Борівниця Борівниця (Borownica) — село у гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Борівниця

Бориславка

Бориславка (пол. Borysławka) — колишнє українське село Перемишльського повіту Львівського воєводства (нині гміна Фредрополь, Перемишльський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща).

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Бориславка

Боровиця (Чигиринський район)

Сільська рада Будинок культури 308px 308px Борови́ця — село Чигиринського району Черкаської області в Україні.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Боровиця (Чигиринський район)

Борецький замок

Фрагмент мапи Фрідріха фон Міга 1779—1782 із зображенням замку. Борецький замок — втрачений оборонний замок XVI—XIX ст. у Великих Бірках Тернопільської області, який міг бути найстарішою історичною пам'яткою містечка.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Борецький замок

Боремель

Бореме́ль — село Демидівського району Рівненської області, розкинулось на крутому березі річки Стир.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Боремель

Бобруйське староство

Бобруйське староство (Starostwo Babrujskie, Бабруйскае староства) — адміністративна одиниця у складі Річицького повіту Мінського воєводства Великого князівства Литовського провінції Речі Посполитої.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Бобруйське староство

Богуслав

Богусла́в — місто в Україні, має статус районного значення і є районним центром Київської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Богуслав

Богуславський район

Богусла́вський райо́н — район України на півдні Київської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Богуславський район

Богушівка (гміна Бірча)

Вид на село Богушівка в напрямку Бірчі Богушівка (Богушувка, Boguszówka) — село у гміні Бірча Перемишльського повіту, в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Богушівка (гміна Бірча)

Богородчанський іконостас

Богородчанський іконостас — унікальна пам'ятка українського іконопису доби пізнього Ренесансу, або маньєризму та раннього бароко.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Богородчанський іконостас

Богомольці

Богомольці, або Оліферовичі-Богомольці — русько-литовський, польський, український і російський шляхетсько-дворянський рід.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Богомольці

Болехів

Боле́хів — місто обласного значення в Україні, в Івано-Франківській області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Болехів

Бердичів

Берди́чів (Berdyczów, בערדיטשעוו) — місто в Україні, має статус обласного підпорядкування, центр Бердичівського району Житомирської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Бердичів

Бернардини

Бернарди́ни — загальновживана назва обсервантської гілки францисканів на теренах Східної Європи, країнах-спадкоємицях Речі Посполитої: Польщі, України, Литви, Білорусі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Бернардини

Берестя

Бере́стя (Бе́ресть, Брест, колишній Брест-Лито́вськ; Брест, Брэст, Берасьце, בריסק, Brześć) — місто на південному заході Білорусі, адміністративний центр Берестейського району та Берестейської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Берестя

Берестейська унія

Українським Комітетом Допомоги Увігцям в Італії. Бересте́йська у́нія (Unia brzeska, Берасьцейская унія, Брестская уния) — рішення Київської митрополії Константинопольського патріархату на території Речі Посполитої розірвати стосунки з Константинопольським патріархатом та об'єднатися з Апостольською Столицею у 1596 р.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Берестейська унія

Берестейська фортеця

Берестейська фортеця (Брэсцкая крэпасць, Берасьцейская крэпасьць) — фортеця в місті Берестя в Білорусі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Берестейська фортеця

Берестейська земля

Берестейська земля — давньоруська територія в середній течії Західного Бугу, що входила до складу Київської Русі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Берестейська земля

Береза (місто)

Бере́за (колишня: Береза-Картузька; Бяро́за або Бяро́за-Карту́ская, Bereza Kartuska) — місто в Білорусі, на річці Ясельді, притоці Прип'яті: адміністративний центр Березівського району Брестської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Береза (місто)

Березка (Польща)

Вид на село Березка Березка. Печатка села 1876–1918 років Бере́зка (Brzuska) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Березка (Польща)

Березовський монастир

Березовський монастир — колишній монастир у м. Береза.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Березовський монастир

Безпечна (Жашківський район)

Безпе́чна — село в Україні, в Жашківському районі Черкаської області, центр сільської ради.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Безпечна (Жашківський район)

Вулиця Лесі Українки (Луцьк)

Вулиця Лесі Українки — центральна пішохідна вулиця в Луцьку, яка тягнеться від майдану Братський Міст, перетинає вулиці Сенаторки Левчанівської, Кривий Вал, Пушкіна, Крилова, Градний Узвіз та виходить до Театрального майдану в центрі міста.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Вулиця Лесі Українки (Луцьк)

Військо Великого князівства Литовського

Прапорець на піках кавалерії ВКЛ у битві під Оршею Військо Великого князівства Литовського — організована віськова сила Великого князівства Литовського, яка існувала в період з 1236 до 1251 рр., та з 1263 до 1569 рр..

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Військо Великого князівства Литовського

Війтівці (Хмільницький район)

Війтівці (у 1946—2016 — Жданівка) — село в Україні, у Хмільницькому районі Вінницької області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Війтівці (Хмільницький район)

Війна за незалежність Литви

Війна за незалежність Литви, в Литві Боротьба за свободу (Laisvės kovos) — серія з трьох військових конфліктів між прихильниками незалежності Литви і РСФСР (грудень 1918 — серпень 1919), білогвардійцями (26 липня 1919 — 15 грудня 1919) і Польщею (1 грудня 1920 — 7 жовтня 1920).

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Війна за незалежність Литви

Вікно (Городенківський район)

Вікно́ (Okno, Окно) — село (у 16—17 століттях містечко) на Покутті.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Вікно (Городенківський район)

Вільчинський Максиміліан

о.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Вільчинський Максиміліан

Вількомирський повіт

Вількомирський повіт (Vilkmergės apskritis, Вилькомирский уезд) — історична адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського, а потім з тою ж назвою у складі Російської імперії Віленської та Ковенської губернії.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Вількомирський повіт

Вільне місто Краків

Вільне, незалежне і повністю нейтральне місто Краків з краєм (Wolne, Niepodległe i Ściśle Neutralne Miasto Kraków z Okręgiem), відоміше як Вільне місто Краків або Республіка Краків (Rzeczpospolita Krakowska, Republik Krakau), було містом-державою, створеним за рішенням Віденського конгресу (1815) під контролем трьох сусідів (Росії, Пруссії та Австрії).

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Вільне місто Краків

Вілія (Острозький район)

Вілі́я — село в Україні, в Острозькому районі Рівненської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Вілія (Острозький район)

Вілейський повіт

Вілейський повіт (Вілейскі павет) — адміністративно-територіальна одиниця Мінської губернії та Віленської губернії.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Вілейський повіт

Віленський повіт

Віленський повіт (Віленскі павет, Vilniaus apskritis, Powiat wileński) — адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського, а потім у складі Російської імперії Віленської губернії.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Віленський повіт

Віленське воєводство

Ця стаття про воєводство Великого князівства Литовського.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Віленське воєводство

Вінницька область

Ві́нницька о́бласть — область у Центральній Україні.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Вінницька область

Василіяни

Чин свято́го Васи́лія Вели́кого (Ordo Sancti Basilii Magni), також ЧСВВ, Василія́нський Чин свято́го Йосафа́та, Отці́ Василія́ни — один з основних чернечих орденів Української греко-католицької церкви.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Василіяни

Василіянки

Сестри Василіянки — жіноча гілка василіянського чернецтва, поділяють його 1600-літнє існування у східно-християнських Церквах — на Близькому Сході, у Греції, південній Італії й між слов'янськими народами.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Василіянки

Васиньчук Антін Климентійович

Анті́н Климе́нтійович Васиньчук, також Антін Васильчук або Антон Васинчук; польські варіанти імені: Antin Wasyńczuk, Antoni Wasyńczuk та Antin Wasylczuk (21 листопада 1885, Холм — 13 травня 1935, Холм) — український громадський діяч на Холмщині, політик, агроном.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Васиньчук Антін Климентійович

Варшавський університет

Адміністративний корпус університету Факультет управління Варша́вський університе́т (Uniwersytet Warszawski) — один з найбільших державних вищих навчальних закладів Польщі, заснований 19 листопада 1816.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Варшавський університет

Варшавське герцогство

Варшавське герцогство, у польських джерелах Князівство Варшавське (Księstwo Warszawskie; Duché de Varsovie; Herzogtum Warschau; Варшавское герцогство) — колишня польська держава, заснована Наполеоном в 1807 на польських теренах, відданих Королівству Пруссії Тільзітським договором.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Варшавське герцогство

Вавер

Вавер (Wawer) — район (дільниця) Варшави, розташований на правому березі Вісли.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Вавер

Виставка (Хмельницький)

Ви́ставка (Заріччя) — мікрорайон у місті Хмельницькому.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Виставка (Хмельницький)

Вишнів (Рогатинський район)

Ви́шнів — село Рогатинського району Івано-Франківської області, розташоване на Дністровсько-Свірзькому вододілі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Вишнів (Рогатинський район)

Вишнівець

Ви́шнівець, до 1939 року Ви́шневець — містечко (селище міського типу — смт) Збаразького району Тернопільської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Вишнівець

Вишневський Вікентій Карлович

Вікентій Карлович Вишневський (1781 — 13 червня 1855) — польський (жив у Російській Імперії) астроном і картограф, академік Петербурзької АН (1807).

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Вишневський Вікентій Карлович

Витків (Сокальський повіт)

Витків — колишнє село, а тепер — західна частина міста Белз Сокальського району Львівської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Витків (Сокальський повіт)

Вибжеже

Вибжеже (Wybrzeże) — село на Закерзонні, у гміні Дубецько Перемишльського повіту, в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Вибжеже

Ворохта (Сокальський повіт)

Ворохта — колишнє село на території теперішнього Сокальського району Львівської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Ворохта (Сокальський повіт)

Воронки (Володимирецький район)

Воронки́ — село в Україні, у Володимирецькому районі Рівненської області. Центр сільської ради.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Воронки (Володимирецький район)

Войтківка

Войтківка (Wojtkówka) — бойківське село Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Войтківка

Войткова

Войткова (Wojtkowa) — бойківське село Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Войткова

Войцех Ґерсон

Войцех Ґерсон (Wojciech Gerson, 1 липня1831, Варшава — 25 лютого 1901, там само) — провідний польський художник другої половини XIX століття та один з найяскравіших представників польської школи романтизму часів поділу Польщі іноземними державами.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Войцех Ґерсон

Воля-Корінецька

Хрест. Воля-Корінецька Воля-Корінецька (Wola Korzeniecka) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Воля-Корінецька

Волинська губернія

Воли́нська губе́рнія (Волынская губерния) — адміністративно-територіальні одиниці Російської імперії (1792–1917), УНР; Української Держави (1918) та Української СРР (1921–1925).

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Волинська губернія

Волинь

Воли́нь (Волыньска земля, Словеньска земля, Волинська земля, Велика Волинь) — давня історична область, колиска першої відомої слов'янської державності на теренах України, історично-географічний край у басейні південних приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу (його правих приток), у північно-західній частині сучасної (з 1991 р.) України.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Волинь

Волковиський повіт (Велике князівство Литовське)

Волковиський повіт (Powiat wołkowyski, Ваўкавыскі павет) — історична адміністративно-територіальна одиниця Новогрудського воєводства Великого князівства Литовського (від 1559 — у складі Речі Посполитої).

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Волковиський повіт (Велике князівство Литовське)

Володимир-Волинський

Володи́мир-Воли́нський, давніше — Володимир (Володимѣрь) — місто обласного значення в Україні, центр Володимир-Волинського району Волинської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Володимир-Волинський

Версальський договір

Веймарська Німеччина ''The Signing of the Peace Treaty of Versailles'' Версальський мирний договір — підписаний у Версалі 28 червня 1919 року державами-переможницями у Першій світовій війні (США, Великою Британією, Французькою республікою, Королівством Італія, Японською імперією, Бельгією тощо) з одного боку, і переможеною Німеччиною — з іншого.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Версальський договір

Верхнє Синьовидне

Ве́рхнє Синьови́дне (до 1946 року Синьовидсько Вижнє) — селище міського типу (з 1957 р.) Сколівського району Львівської області України.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Верхнє Синьовидне

Верховина

Верхови́на (до 1962 р. — село Жаб'є, Żabie) — селище міського типу в Івано-Франківській області, адміністративний центр Верховинського району та Верховинської районної ради.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Верховина

Вербівка (Борщівський район)

Збруч біля сільського млина Вербі́вка — село в Україні, в Борщівському районі Тернопільської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Вербівка (Борщівський район)

Великі Бірки

Вели́кі Бі́рки (Velýki Bírky, Borki Wielkie, Вели́кие Бо́рки) — селище у Тернопільському районі, Тернопільської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Великі Бірки

Великий Полюхів

Вели́кий Полюхів — село в Україні, в Золочівському районі Львівської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Великий Полюхів

Великий Глибочок

Вели́кий Глибочо́к — село Тернопільського району Тернопільської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Великий Глибочок

Велике герцогство Познанське

Велике герцогство Познанське (Großherzogtum Posen) — у 1815—1848 роках герцогство з центром у Познані у складі Прусського королівства.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Велике герцогство Познанське

Велике князівство Литовське

Вели́ке кня́зівство Лито́вське (лат.: Magnus Ducatus Lithuaniae, скорочено ВКЛ), повна назва — Вели́ке кня́зівство Лито́вське, Руське, Жамойтське та інших земель — монархічна держава у Східній Європі середньовіччя і нового часу.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Велике князівство Литовське

Вентський водоспад

Вентський водоспад, Вентас румба (Ventas rumba) — найширший водоспад Європи, розташований на річці Вента Venta, в Кулдизі (за 200 м від старого цегляного містка), Латвія.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Вентський водоспад

Гута-Березка

Вид на село Гута-Березка Гута-Березка або Гута Березка (Huta Brzuska) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Гута-Березка

Гірський Тікич

Гірськи́й Ті́кич, Угорський Тікич — річка в Україні, в межах Оратівського району Вінницької області та Монастирищенського, Жашківського, Маньківського і Тальнівського районів Черкаської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Гірський Тікич

Гімн Польщі

«Мазу́рка Домбро́вського» Антологія польської поезії в двох томах.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Гімн Польщі

Грузова

Грузова (Graziowa) — колишнє село, а тепер — лісове селище Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща, на прадавніх українських землях, у долині річки Вігор, притоки р.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Грузова

Грибовиця

Гри́бовиця — село в Іваничівському районі Волинської області України.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Грибовиця

Грош

Грош, в українській мові здебільшого гріш (grossus, grosz, Groschen) — монета різних країн і часів.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Грош

Гродненське воєводство

Гро́дненське воєводство — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Великого князівства Литовського, що існувала в 1793–1795 роках.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Гродненське воєводство

Габсбурги

Прапор Габсбургів, також Австрійської Імперії до 1867 року Герб Габсбургів Га́бсбурги — королівська династія, одна із наймогутніших в Європі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Габсбурги

Гавловичі

Гавловичі (Hawłowice) — село на Закерзонні в Польщі, розташоване у Ярославському повіті Підкарпатського воєводства, ґміна Прухник.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Гавловичі

Галицька греко-католицька митрополія

Га́лицька митропо́лія — греко-католицька (унійна) митрополія з центром у Львові і юрисдикцією на Галичину, утворена 1807 року Папою Римським Пієм VII як центральна митрополія Української греко-католицької церкви.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Галицька греко-католицька митрополія

Галицьке повстання (1846)

«Галицька різанина (1846 року)». Художник Ян Левицький Га́лицьке повста́ння (га́лицька різанина) 1846 ро́ку (rabacja galicyjska, rzeź galicyjska, rzeź tarnowska, rabacja chłopska) — селянське повстання в західних областях Галичини в другій половині лютого та березні 1846 р.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Галицьке повстання (1846)

Галичина (значення)

Галичина.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Галичина (значення)

Гораєць (Підкарпатське воєводство)

Гораєць (Gorajec) — село в гміні Цішанів Любачівського повіту в Підкарпатському воєводстві на сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Гораєць (Підкарпатське воєводство)

Городиловичі

Церква Арх. Михаїла (Городиловичі), 1920-ті рр. Городи́ловичі — колишнє село в Сокальському районі Львівської області, яке було знищене у 1946 році під час збройної боротьби між поляками та українцями.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Городиловичі

Городець (Кобринський район)

Городе́ць (Гарадзец, Horodec) — агромістечко в Кобринському районі Брестської області Республіки Білорусь.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Городець (Кобринський район)

Гольшани

Гольшани (біл. Гальшаны) — агромістечко в Ошмянському районі Гродненської області Білорусі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Гольшани

Голінська сотня

Голінська сотня — адміністративно-територіальна і військова одиниця Прилуцького полку Гетьманщини.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Голінська сотня

Головне

Головне́ (Головно) — селище міського типу Любомльського району Волинської області України.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Головне

Гомельське староство

Гомельське староство (Starostwo Homelskie, Гомельскае староства) — адміністративна одиниця у складі Річицького повіту Мінського воєводства Великого князівства Литовського, провінції Речі Посполитої.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Гомельське староство

Гетьманівка (Савранський район)

Ге́тьманівка — село в Україні, в Савранському районі Одеської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Гетьманівка (Савранський район)

Герб

Острозьких. Герб (herb від Erbe — спадщина) — емблема, усталений відповідно до законів геральдики відмітний символічний знак (зображення), що належить державі, населеному пункту, дворянському роду або окремій особі тощо.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Герб

Герб Коломиї

Герб Коломи́ї — це офіційний геральдичний символ міста Коломия Івано-Франківської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Герб Коломиї

Герб Сатанова

Герб Са́танова — герб селища міського типу Сатанів Городоцького району Хмельницької області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Герб Сатанова

Герб Торчина

Герб Торчина — це офіційний символ Торчина, затверджений рішенням Торчинської селищної ради.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Герб Торчина

Герб Жидачівського району

Герб Жида́чівського райо́ну — офіційний символ Жидачівського району Львівської області, затверджений рішенням № 104 від 8 травня 2003 р. Жидачівської районної ради IV скликання на VII (позачерговій) сесії.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Герб Жидачівського району

Герб Галичини та Володимирії

Герб Галичини́ та Володимирії — герб адміністративної одиниці у складі Австрійської (згодом Австро-Угорської) імперії — королівства Галичини і Володимирії.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Герб Галичини та Володимирії

Дусетос

Дусетос (Dusetos) — місто Литви, Зарасайського району Утенського повіту.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Дусетос

Дубно

Ду́бно — місто обласного значення в Україні, центр Дубенського району Рівненської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Дубно

Дубецько

Дубецько (Dubiecko) — село на Закерзонні в гміні Дубецько Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Дубецько

Дуліби (Стрийський район)

Дулі́би — село Стрийського району Львівської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Дуліби (Стрийський район)

Дунаївці

Дуна́ївці — місто в Україні, центр Дунаєвецької міської територіальної громади і Дунаєвецького району Хмельницької області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Дунаївці

Дісненський повіт

Дісненський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Віленської губернії.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Дісненський повіт

Дрогобич

Дрого́бич — місто в Україні, має статус обласного значення у Львівській області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Дрогобич

Дрогобичка

Дрогобичка (Drohobyczka) — село на Закерзонні, у гміні Дубецько Перемишльського повіту, в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Дрогобичка

Даровичі

Даровичі (Makowa) — село в Польщі, (Підкарпатське воєводство, Перемишльський повіт, ґміна Фредрополь), у межах етнічної української території Надсяння.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Даровичі

Давид-Городок

Давид-Городок (Давидогород, Давыд-Гарадок) — місто в Білорусі, в Столінському районі Берестейської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Давид-Городок

Давидів

Дави́дів — село в Україні, в Пустомитівському районі Львівської області, адміністративний центр Давидівської сільської ради об'єднаної територіальної громади.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Давидів

Двинський повіт

Двинський повіт (Daugavpils apriņķis, до 1893 р. — Динабурзький, з 1920 р. Даугавпільський) — адміністративно-територіальна одиниця Псковської, Білоруської, Полоцької та Вітебської губернії.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Двинський повіт

Дзікаловка

Дзікаловка — село в Терюській сільраді Гомельського району Гомельської області Білорусі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Дзікаловка

Дистрикт

Ди́стрикт (districtus) — адміністративна (або судова) одиниця, частина округу (циркулу) провінції, кантону тощо.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Дистрикт

Добрянка (гміна Бірча)

Добрянка (Dobrzanka) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Добрянка (гміна Бірча)

Договір щодо поділу Франції (1791)

Договір щодо по́ділу Фра́нції або по́діли францу́зької терито́рії — підписаний договір між Австрією, Росією, Іспанією і Пруссією про поділ французьких територій, укладений у Павії в липні 1791 року.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Договір щодо поділу Франції (1791)

Долотецьке

Долоте́цьке — колишнє село у Надроссі, адміністративно частина села Довгалівки Погребищенського району Вінницької області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Долотецьке

Домініканський монастир (Луцьк)

Монастир Внебовзяття Богородиці, домініка́нський монасти́р — монастир першого луцького католицького ордену; пам'ятка архітектури національного значення, розташована на вулиці Драгоманова, 26, в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк».

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Домініканський монастир (Луцьк)

Домбровський (герб)

Домбровський (Dąbrowski, Panna, Virgo Violata) — спочатку польський шляхетськийAdam Boniecki, «Herbarz Polski», Warszawa, Polska: Gebethner i Wolff w Warszawie, 1901 (том IV, стор. 124–127) та історично пізніше російський дворянський герб.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Домбровський (герб)

Деражня

Дера́жня — місто в Україні, центр Деражнянського району Хмельницької області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Деражня

Державні селяни

Державні селяни — велика станова група селян в Російській імперії, в тому числі і на українських землях, у XVIII—XIX століттях, які користувалися казенною землею і були феодально залежні від держави, вважаючись проте особисто вільними.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Державні селяни

Державні землі

Державні землі — землі країни, які складають власність держави як юридичної особи.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Державні землі

Деребчин

Деребчин — село Шаргородського району Вінницької області в Україні, центр Деребчинської сільської ради.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Деребчин

Деніс Макклер

Діоні́сій Маккле́р, відомий також як Діоні́сій Мі́клер, до 1790-х Де́ніс Маккле́р (Denis McClair, Dionizy Mikler; *15 серпня 1762, Ферфілд, Ірландія — †14 травня 1853, Дубно, Волинь) — ірландський ботанік і майстер садово-паркового мистецтва, який працював переважно на території України.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Деніс Макклер

Євреї в Україні

Євреї в Україні — представники різних субетносів єврейського народу (ашкеназі, сефарди, кримчаки), які протягом останніх 2 тис.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Євреї в Україні

Єврейські біженці

Єврейські біженці — євреї, які були змушені покинути місце свого проживання через переслідування у зв'язку зі своєю національною або релігійною приналежністю.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Єврейські біженці

Єзуїтські школи

Єзуїтські школи (колегії, колегіуми) — навчальні заклади, які організовували і якими опікувалися члени ордену єзуїтів.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Єзуїтські школи

Єпископальна система церковного управління

Єпископальна система церковного управління — форма організації управління християнської церкви, заснована на ієрархії єпископів.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Єпископальна система церковного управління

Історія українського війська

Історія українського війська сягає тих древніх часів, коли тодішні мешканці земель сучасної України вперше змушені були взятися за зброю щоб боронити життя і свободу себе та своїх близьких, свого народу й суспільства.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Історія українського війська

Історія євреїв у Польщі

Яна Матейки Гнезненських воріт Історія євреїв на польських землях налічує близько 800 років.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Історія євреїв у Польщі

Історія євреїв в Україні

Львівської області — одне з найбільших в Україні, нараховує бл. 20 000 поховань Євреї мешкали на теренах етнічної України протягом двох тисячоліть«Жиди» // Т. 2, С.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Історія євреїв в Україні

Історія євреїв Зіньківщини

Історія євреїв Зіньківщини — більш ніж столітній період існування єврейської етноконфесійної спільноти в Зіньківському повіті Полтавської губернії, пізніше — в Зіньківському районі Харківської та Полтавської областей.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Історія євреїв Зіньківщини

Історія Кам'янки

Засновано Кам'янку на початку XVII століття кріпаками-втікачами з Поділля, Київщини, Полтавщини, які селилися на кам'янистих берегах річки Тясмину (звідси й назва поселення).

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Історія Кам'янки

Історія Канева

У другій половині І тисячоліття до н. е.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Історія Канева

Історія Коломиї

Коломия — українське місто, центр Покуття.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Історія Коломиї

Історія Польщі

300px Польща як країна виникла в першій половині 1 тисячоліття внаслідок консолідації західнослов'янських племен і племінних союзів межиріччя Вісли й Одри, яких нараховувалось на польських землях понад 50.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Історія Польщі

Історія Німеччини

Німеччина на сучасній карті Європи. Уявлення про Німеччину як про окремий регіон в центральній Європі можна простежити до римського полководця Юлія Цезаря, який називав непідкорені на сході землі «Германія», аби відрізняти її від «Галії» (Франція), яку він підкорив.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Історія Німеччини

Історія Російської імперії

Імператор Петро І Великий Перший російський імператор Петро I зробив цілий ряд реформ.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Історія Російської імперії

Історія Сатанова

Сатанівський замок. Сучасний вигляд План Сатанова. 1928 рік Істо́рія Са́танова — історія містечка, а нині селища міського типу Сатанів Городоцького району Хмельницької області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Історія Сатанова

Історія Сміли

Історія міста Сміла Герб міста Сміла в XIII столітті Сучасний герб м. Сміла.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Історія Сміли

Історія Тернополя

Історія Тернополя налічує понад 450 років.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Історія Тернополя

Історія України

Історія України — процес формування держави України.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Історія України

Історія Макарова

В'їзний знак до смт. Макарів. Осінь 2008 року. Книга «Нариси з історії Макарівського району» (2006) Про Макарів (нині смт-райцентр на Київщині), згідно з історичними джерелами, встановлено відомості, які наводяться у цій статті.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Історія Макарова

Історія Бердичева

Історія міста Бердичів.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Історія Бердичева

Історія Дунаївців

Дунаївці — місто в Україні, центр Дунаєвецького району Хмельницької області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Історія Дунаївців

Історія Дрогобича

Історія Дрогобича.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Історія Дрогобича

Історія Лукова

Луків (Колишня назва с. Луково (1537), Мацеїв (1557), Мацеїв (1940), Луків (1946)) (пол. Maciejów) — селище міського типу в Україні в Турійському районі Волинської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Історія Лукова

Історія Литви

Вітаутас Великий, за його правління Литва досягла зеніту своєї могутності (малюнок 17 століття) Світлина, на якій сфотографовані 20 членів Ради Литви після підписання Акту про Незалежність Литви, 16 лютого 1918 року.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Історія Литви

Ісканя

Ісканя (Iskań) — давнє українське село в гміні Дубецько Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Ісканя

Іваничі (смт)

Іва́ничі — селище міського типу в Україні, центр Іваничівського району Волинської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Іваничі (смт)

Івано-Франківська область

Село Дземброня Садиба з села Липовиця Іва́но-Франкі́вська о́бласть (Івано-Франківщина, Прикарпаття, раніше Станіславщина) є одним із найбільш густонаселених і давно освоєних регіонів України.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Івано-Франківська область

Іванове

Іванове (Іванава, Janów або Janów Poleski, стара назва «Янів») — місто в Білорусі, адміністративний центр Івановського району Берестейської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Іванове

Івківці (Чигиринський район)

І́вківці — село в Україні Чигиринського району Черкаської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Івківці (Чигиринський район)

Ігуменський повіт

Ігуменський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Мінського намісництва, Мінської губернії та Білоруської РСР, яка існувала у 1793–1924 роках.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Ігуменський повіт

Інтелігенція

Інтелігенція (від Inteligencja та intelligentia) — суспільний прошарок, соціокультурне співтовариство; у широкому розумінні — люди розумової праці, що в першу чергу зайняті у таких сферах суспільної діяльності як освіта, наука, мистецтво; згодом до них приєдналися охорона здоров'я, та розвиток технологій і виробництва; і мають для цього відповідну освіту.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Інтелігенція

Інфлянтське воєводство

Інфлянтське воєводство (Województwo inflanckie), або Лівонське воєводство (Livonijos vaivadija), також відоме як Польська Лівонія — самоврядна адміністративно-територіальна одиниця Речі Посполитої від часу створення в 1620 році з Венденського воєводства і до першого поділу Польщі в 1772 році.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Інфлянтське воєводство

Індура

Індура (вёска Індура) — село в складі Гродненського району Гродненської області, Білорусь на річці Індурці.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Індура

Інкорпораціонізм

Інкорпораціонізм — програма інкорпорації до відновленої 1918 Польської держави українських, білоруських і литовських етнічних земель.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Інкорпораціонізм

Етногенез білорусів

Етногенез білорусів — процес формування білоруського етносу.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Етногенез білорусів

Етногенез поляків

Полька, 1904 рік Етногенез поляків — процес формування польського етносу.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Етногенез поляків

Едукаційна комісія

Едукаційна комісія 1773–1794 (Komisja Edukacji Narodowej) Комісія народної освіти – державна освітня інституція в Речі Посполитій, утворена з ініціативи короля Станіслава-Августа Понятовського і затверджена сеймом 15 жовтня 1773, перше в Європі міністерство освіти.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Едукаційна комісія

Едмунд Харашкєвіч

Едмунд Калікст Євгеніюш Харашкєвіч, (Edmund Charaszkiewicz) (Понець —, Лондон) — польський офіцер воєнної розвідки, який спеціалізувався на партизанський війнах.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Едмунд Харашкєвіч

Епоха Свободи

Епоха Свободи або ера свободи (Frihetstiden, період 1718—1772 рр.) — піввіковий експеримент у Швеції з парламентською системою та збільшенням громадянських прав в період від революції 1719 року р.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Епоха Свободи

Любар

Лю́́́бар (Liubar, Lubar, ליובר) центр Любарського району Житомирської області України.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Любар

Любомль

Лю́бомль (Luboml, לובומל) — місто районного значення у північно-західній частині Волинській області України, райцентр Любомльського району.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Любомль

Львів

Львів — місто обласного значення в Україні, адміністративний центр Львівської області, національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається столицею Галичини та центром Західної України.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Львів

Луцька дієцезія

Луцька дієцезія — адміністративна одиниця Римо-католицької Церкви в Україні.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Луцька дієцезія

Луція Харевічева

Лу́ція Генрика Марія Харевіче́ва (Харевічо́ва, Харе́вич, дівоче прізвище Стшелецька) (Łucja Henryka Marja Charewiczowa; 12 серпня 1897, Цешанів, Польща — 17 грудня 1943, Аушвіц, Польща) — польська вчена, історик, архівіст, доктор філософії, дослідниця історії Львова, кустош (хранитель) Львівського історичного музею, активна діячка Товариства шанувальників міста Львова.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Луція Харевічева

Лісовичі (Таращанський район)

Лісови́чі — село Таращанського району Київської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Лісовичі (Таращанський район)

Ліщини (Польща)

Ліщини (Leszczyny) — село в Польщі, (Підкарпатське воєводство, Перемишльський повіт, ґміна Фредрополь), у межах етнічної української території Надсяння.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Ліщини (Польща)

Ліга Націй

Держави, які не були членами Ліги Націй Лі́га Націй — перша міжнародна міждержавна організація, створена з метою розвитку співробітництва, досягнення миру і безпеки між народами.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Ліга Націй

Лідський повіт (Російська імперія)

Лідський повіт (Лідскі павет) — адміністративно-територіальна одиниця Слонимського намістництва, Литовської губернії, Гродненської губернії та Віленської губернії.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Лідський повіт (Російська імперія)

Лімна (гміна Бірча)

Місце, де до депортації українців знаходилось село Лімна. Лімна або також Ломна (Łomna) — неіснуюче українське село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Лімна (гміна Бірча)

Латгалія

Латга́лія (Latgale; Lettgallen; «земля латгалів») — історичний регіон у Латвії.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Латгалія

Латиші

Латиші́, або латві́йці (latvieši) — північноєвропейський балтійський народ, корінне населення Латвії.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Латиші

Лапаївка (Підкарпатське воєводство)

Лапаївка (Łapajówka) — село на Закерзонні в Польщі, розташоване у Переворському повіті Підкарпатського воєводства, ґміна Зажече.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Лапаївка (Підкарпатське воєводство)

Литва (земля)

латинською), 1009 рік Карта змін території Литви з ХІІІ ст. до наших днів литовської мови в XVI ст. Литва на карті 1570 р. Лито́вська земля́ (Lithuania proper, Lithuania propria «власне Литва», «Литва властива», «питома Литва»; Didžioji Lietuva «Велика Литва»; Літва старажытная «Литва старовинна») — область у межах Великого князівства Литовського, населення якої говорило литовською мовою.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Литва (земля)

Литовський національний театр опери і балету

Литовський національний театр опери і балету Литовський національний театр опери і балету (Lietuvos nacionalinis operos ir baleto teatras) — театр у Вільнюсі, заснований 1920 року в Каунасі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Литовський національний театр опери і балету

Литовське національне пробудження

Литовське національне пробудження, або ж Литовське національне відродження (Lietuvių tautinis atgimimas) — доба в історії Литви у ХІХ столітті, коли над більшістю заселених литовцями земель панувала Російська імперія (російська частина поділів Речі Посполитої).

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Литовське національне пробудження

Лихачиха

Лихачи́ха — село в Україні, у Володарському районі Київської області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Лихачиха

Липа (гміна Бірча)

Липа. Римо-католицький костел. Липа (Lipa) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Липа (гміна Бірча)

Липовець

Ли́повець — місто в Україні, адміністративний центр Липовецького району Вінницької області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Липовець

Лодинка-Горішня

Лодинка-Горішня (Łodzinka Górna) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Лодинка-Горішня

Лодинка-Долішня

Лодинка-Долішня. Печатка села 1876–1918 років Лодинка-Долішня (Łodzinka Dolna) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Лодинка-Долішня

Лодомерія

Герб Лодомерії Юрія I Львовича. Напис: «''Sigillum Domini Georgi Regis Rusie''» — Печатка пана Георгія-Юрія, короля Русі. На звороті: «''Sigillum Domini Georgi Ducis '''Ladimerie'''''» — Печатка пана Георгія-Юрія, князя (Во)лодимирії.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Лодомерія

Локачі

Ло́качі (Łokacze) — селище міського типу, центр Локачинського району Волинської області України, розташоване на правому березі річки Луги-Свинорийки та її притоки Війниці, за 56 км на захід від обласного центру.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Локачі

Лопатинці (Шаргородський район)

Лопати́нці — село в Україні, в Шаргородському районі Вінницької області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Лопатинці (Шаргородський район)

Летичів

Лети́чів — селище міського типу в Україні, центр Летичівської селищної територіальної громади і Летичівського району Хмельницької області.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Летичів

Летичівський замок

Лети́чівський замок — замок в селищі міського типу Летичеві — центрі Летичівського району на сході Хмельницької області України.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Летичівський замок

Лещава-Горішня

Лещава-Горішня (Leszczawa Górna) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Лещава-Горішня

Лещава-Долішня

Лещава-Долішня (Leszczawa Dolna) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Лещава-Долішня

Лещавка

Вид на долину Лещавки Лещавка (Leszczawka) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Лещавка

Лев (Яворовський)

Ле́в Яворо́вський гербу Любич (у світі Людвік Яворовський, Leon Ludwik Jaworowski herbu Lubicz; 1764 — 2 листопада 1833) — єпископ Руської Греко-Католицької Церкви; з 1828 року — єпископ-помічник Литовської єпархії.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Лев (Яворовський)

Легіони польські

Стяг 1-го Польського Легіону в Італії Легіони польські — загальна назва польських добровольчих військових формувань, які діяли в складі військ іноземних держав після того, як Польща втратила свою незалежність (див.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Легіони польські

Лежани (Підкарпатське воєводство)

Лежани (Łężany) — село у Польщі в Підкарпатському воєводстві у гміні Мейсце-П'ястове.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Лежани (Підкарпатське воєводство)

Леон Вітан-Дубейковський

Леон Вітан-Дубейковський або Леон Дубейковський, повне ім'я Леон Іванович Вітан-Дубейковський (Лявон Іванавіч Дубейкаўскі; 7 (19) липня 1869, Дубейково Мстиславського повіту — 6 листопада 1940, Вільнюс) — білоруський політичний і громадський діяч, поет, інженер-будівельник, архітектор.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Леон Вітан-Дубейковський

Леонард Потій

Леонард Потій (близько 1730 р. — 14 липня 1774 р.) — державний діяч Великого князівства Литовського.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Леонард Потій

Йосиф (Лепковський)

Йо́сиф Лепко́вський (хресне ім'я Іва́н, Józef Jan Łepkowski; 1726, Річ Посполита — 2 вересня 1778, Онуфрей, нині Селець, Білорусь) — василіянин, останній титулярний архієпископ Смоленської архієпарії Руської Унійної Церкви, архимандрит Онуфрейський.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Йосиф (Лепковський)

Йосиф II

Йосиф II (Йозеф ІІ, українізоване Йосип II (Joseph II; 13 березня 1741, Відень — 20 лютого 1790, там само) — король Німеччини з 27 березня 1764 року, обраний імператором Священної Римської імперії 18 серпня 1765 року, старший син Марії-Терезії.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Йосиф II

Йодлівка

Йодлівка (Jodłówka) — село на Закерзонні в Польщі, розташоване у Ярославському повіті Підкарпатського воєводства, ґміна Прухник.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і Йодлівка

24 липня

24 липня — 205-й день (206-й у високосні роки) року за Григоріанським календарем.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і 24 липня

3 (число)

3 (три) — число і цифра.

Переглянути Поділи Речі Посполитої і 3 (число)

Також відомий як Розділи Речі Посполитої, Третій Поділ Речі Посполитої, Три поділи Речі Посполитої, Три поділи Польщі, Поділ Речі Посполитої, Поділи Польщі.

Юніонпедія є ментальна карта, концепція карта, або семантична мережа організована як енциклопедія або словник. Це дає коротке визначення кожному поняттю і його відносин.

Це гігантська онлайн ментальної карти, яка служить в якості основи для концепції діаграм. Це вільно використовувати і кожна стаття або документ може бути завантажений. Це інструмент, ресурс або заслання для вивчення, дослідження, освіта, навчання або викладання, які можуть бути використані вчителями, педагогами, учнями та студентами; для академічного світу: для школи, початкової, середньої, середній школі, коледжі, посеред, технічної ступеня, коледж, університет, студентів, магістрів або докторські ступені; для паперів, звітів, проектів, ідей, документації, опитувань, резюме, або дисертації. Ось визначення, пояснення, опис, або сенс кожного значним, на якому вам потрібна інформація, а також список пов'язаних з ними понять, як глосарій. Доступна на Український, англійська, іспанська, португальська, японська, китайська, французька, німецька, італійська, польська, голландська, російська, арабська, гінді, шведська, угорська, каталонська, чеська, іврит, датський, фінський, індонезійська, норвезький, румунський, турецька, в'єтнамський, корейська, тайська, грецька, болгарський, хорватська, словацька, литовський, філіппінський, латвійська, естонії і словенії. Інші мови найближчим часом.

Інформація базується на статтях Вікіпедії та інших проєктах Вікімедіа і доступна за ліцензією Creative Commons Attribution-ShareAlike.

Юніонпедія не схвалена Фондом Вікімедіа та не пов’язана з ним.

Google Play, Android і логотип Google Play є торговельними марками корпорації Google Inc.

Політика конфіденційності