Більш швидкий доступ, ніж браузер!
42 відносини: Arcaicam Esperantom, Zygnematales, Казахська мова, Кличний відмінок, П'ять основ протестантського богослів'я, Праіндоєвропейська мова, Присудок, Прикметник, Половецька мова, Педерсенів закон (акцентологія), Наддністрянський говір, Рід (мовознавство), Родовий відмінок, Старофризька мова, Санскрит, Середньоірландська мова, Середньонідерландська мова, Тохарські мови, Уйгурська мова, Українська мова, Христос, Шибениця (гра), Мікенська мова, Мансійська мова, Михайло, Множина (мовознавство), Займенник, Закон Фортунатова — де Сосюра, Закон Дибо, Валентність (мовознавство), Граматика української мови, Граматика латинської мови, Граматика естонської мови, Граматика есперанто, Готська мова, Дієприкметник, Давньоанглійська мова, Данська мова, Літера, Латино-сіне-флексіоне, Литовська мова, Йола (мова).
Arcaicam Esperantom
Мануель Галвелік — ініціатор Arcaicam Esperantom (1975) Arcaicam Esperantom (прадавня есперанто) — експеримент–спроба реконструювати гіпотетичну «прадавню мову», якби есперанто була не штучною, а реальною мовою, що пройшла свій власний шлях розвитку, зазнавши змін, зокрема правописних і граматичних, як більшість мов світу.
Новинка!!: Називний відмінок і Arcaicam Esperantom · Побачити більше »
Zygnematales
Zygnematales (Грецькою: ζυγός (zygos) + νήμα (nēma) (назв.), νήματος (nēmatos) (род.)) — також називають Conjugales, порядок зелених водоростей, що включає в себе кілька тисяч різних видів і родів, як відомі Zygnema і Spirogyra.
Новинка!!: Називний відмінок і Zygnematales · Побачити більше »
Казахська мова
Каза́хська мо́ва (қазақ тілі) — належить до кипчацької підгрупи тюркських мов.
Новинка!!: Називний відмінок і Казахська мова · Побачити більше »
Кличний відмінок
Кли́чний або зверта́льний відмі́нок чи вокати́в (casus vocativus, від voco — «кличу», «зову») позначає звертання до певної особи чи предмета.
Новинка!!: Називний відмінок і Кличний відмінок · Побачити більше »
П'ять основ протестантського богослів'я
П'ять основ протестантського богослов'я — основні принципи протестантської теології, які на латині виражаються у формі фраз: Sola Scriptura («тільки Писання»), Sola fide («тільки вірою»), Sola gratia («тільки благодаттю»), Solus Christus («тільки Христос»), Soli Deo gloria («тільки Богу слава»).
Новинка!!: Називний відмінок і П'ять основ протестантського богослів'я · Побачити більше »
Праіндоєвропейська мова
Праіндоєвропейська мова — гіпотетична прамова індоєвропейської сім'ї.
Новинка!!: Називний відмінок і Праіндоєвропейська мова · Побачити більше »
Присудок
Присудок — головний член речення, пов'язаний координацією з підметом, що виражає дію предмета, названого підметом.
Новинка!!: Називний відмінок і Присудок · Побачити більше »
Прикметник
Прикме́тник — самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? Прикметники можуть субстантивуватися, тобто вживатися у значенні іменників, у цьому разі їх називають субстантивованими.
Новинка!!: Називний відмінок і Прикметник · Побачити більше »
Половецька мова
Полове́цька мо́ва (coman, къипчакъ, татарча) — тюркська мова, якою розмовляли українські степовики половці XI—XIV століть.
Новинка!!: Називний відмінок і Половецька мова · Побачити більше »
Педерсенів закон (акцентологія)
Гольгер Педерсен Пéдерсенів закон (інколи «закон Сосюра — Пéдерсена») — нефонетичний, можливо, один із найдавніших акцентуальних процесів за часів балто-слов'янської єдності.
Новинка!!: Називний відмінок і Педерсенів закон (акцентологія) · Побачити більше »
Наддністрянський говір
говорів і наріч української мови Наддністря́нський го́вір украї́нської мо́ви, також опі́льський го́вірзгідно з енциклопедією «Українська мова», «окрема зона наддністрянського говору відома ще як опільський говір»; див.
Новинка!!: Називний відмінок і Наддністрянський говір · Побачити більше »
Рід (мовознавство)
Відмінності вживання категорії роду в різних мовах Рід — граматична категорія, що властива різним частинам мови.
Новинка!!: Називний відмінок і Рід (мовознавство) · Побачити більше »
Родовий відмінок
Родовий відмінок, або генети́в, геніти́в (casus genetivus, casus genitīvus, від gigno — «народжую») виражає різновиди означальних відношень і входить до парадигми однини та множини з диференціальною сукупністю відмінкових певних закінчень (див. розділ Приклади).
Новинка!!: Називний відмінок і Родовий відмінок · Побачити більше »
Старофризька мова
Старофризька мова — західногерманська мова поширена між VIII та XVI століттям між Рейном та Везером на берегах Північного моря.
Новинка!!: Називний відмінок і Старофризька мова · Побачити більше »
Санскрит
Санскри́т (деванаґарі: संस्कृता वाक्,, «майстерно створена мова») — стародавня літературна мова зі складною синтетичною граматикою давньої Індії, що використовується й досі.
Новинка!!: Називний відмінок і Санскрит · Побачити більше »
Середньоірландська мова
Середньоірландська мова (середньоірл. Gaoidhealg, An Mheán-Ghaeilge) — це гойдельська мова, якою говорили в Ірландії, більшості Шотландії та острова Мен у 10-12 століттях.
Новинка!!: Називний відмінок і Середньоірландська мова · Побачити більше »
Середньонідерландська мова
Якоб ван Марлант, ''Der naturen bloeme'', перша енциклопедія народною мовою, 1270 рік Середньонідерландська мова або Середньоголландська мова — загальноприйнята назва для групи тісно зв'язаних між собою Західногерманських діалектів, розповсюджених на території так званих Нижніх земель з 12 по 16 століття.
Новинка!!: Називний відмінок і Середньонідерландська мова · Побачити більше »
Тохарські мови
Тохарський манускрипт, VII століття, Державна бібліотека в Берліні, Німеччина Дерев'яна табличка з тохарським текстом, Куча, Китай, V—VIII століття, Токійський національний музей Тоха́рські мо́ви — група індоєвропейських мов, що складається з мертвих «тохарської А» («східно-тохарська», також карашарська або агнеанська) і «тохарської Б» («західно-тохарська», також кучанська).
Новинка!!: Називний відмінок і Тохарські мови · Побачити більше »
Уйгурська мова
Уйгу́рська мо́ва (кирил. Уйғурчә або Уйғур тили; МФА, арабськ. ئۇيغۇر تىلى чи ئۇيغۇرچە; кит. 维吾尔语/維吾爾語, піньїнь Wéiwú'ěryǔ) — одна з тюркських мов.
Новинка!!: Називний відмінок і Уйгурська мова · Побачити більше »
Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.
Новинка!!: Називний відмінок і Українська мова · Побачити більше »
Христос
Монастир Святої Катерини.''God's human face: the Christ-icon'' by Christoph Schoenborn 1994 ISBN 0-89870-514-2 page 154''Sinai and the Monastery of St. Catherine'' by John Galey 1986 ISBN 977-424-118-5 page 92 Христос (від Χριστός) — букв.
Новинка!!: Називний відмінок і Христос · Побачити більше »
Шибениця (гра)
Шибениця — гра на папері для двох осіб.
Новинка!!: Називний відмінок і Шибениця (гра) · Побачити більше »
Мікенська мова
Мікенська мова (Μυκηναϊκή διάλεκτος — мікенський діалект) — найдавніша серед засвідчених форма грецької мови, поширена на материковій частині Греції і на Криті з XVI по XI століття до н. е.
Новинка!!: Називний відмінок і Мікенська мова · Побачити більше »
Мансійська мова
Мансі́йська мо́ва (історична назва вогу́льська, що походить від найменування річки Вогулки) — мова народу мансі, що заселяв здавна басейни лівих приток Обі, Іртишу та Тоболу (річки Північна Сосьва, Конда, Ляпін, Тавда, Пелим тощо).
Новинка!!: Називний відмінок і Мансійська мова · Побачити більше »
Михайло
Миха́йло, або Михаїл — українське чоловіче особове ім'я.
Новинка!!: Називний відмінок і Михайло · Побачити більше »
Множина (мовознавство)
Множина́ (pluralia) — в мовознавстві форма числа.
Новинка!!: Називний відмінок і Множина (мовознавство) · Побачити більше »
Займенник
Займенник — самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаку предмета, кількість, але не називає їх.
Новинка!!: Називний відмінок і Займенник · Побачити більше »
Закон Фортунатова — де Сосюра
Зако́н Фортуна́това — де Сосю́ра (також «прáвило передостáннього склáду») — акцентуаційний закон у балтійських і слов'янських мовах, одне з найдавніших переміщень наголосу, що його майже одночасно відкрили Ф. де Сосюр (щоправда, лише для литовської мови) і П.Ф. Фортунатов.
Новинка!!: Називний відмінок і Закон Фортунатова — де Сосюра · Побачити більше »
Закон Дибо
Володимир Дибо Зако́н Дибо́ (також «зако́н Дибо́ — Іллічá-Сві́тича», інколи «зако́н Іллічá-Сві́тича») — акцентуаційний закон у праслов'янській мові, що його відкрили В.А. Дибо і В.М. Іліч-Свитич.
Новинка!!: Називний відмінок і Закон Дибо · Побачити більше »
Валентність (мовознавство)
Вале́нтність (від valentia - сила) — здатність слова визначати кількість і якість залежних від нього словоформ, зумовлена його семантичними і граматичними властивостями.
Новинка!!: Називний відмінок і Валентність (мовознавство) · Побачити більше »
Граматика української мови
Див.
Новинка!!: Називний відмінок і Граматика української мови · Побачити більше »
Граматика латинської мови
Латинська мова має широку систему відмінювання, особливо це проявляється у дієвідмінюванні.
Новинка!!: Називний відмінок і Граматика латинської мови · Побачити більше »
Граматика естонської мови
Генріха Шталя, 1637 рік Естонська мова належить до південної гілки балтійсько-фінської групи фіно-угорських мов уральської мовної сім'ї.
Новинка!!: Називний відмінок і Граматика естонської мови · Побачити більше »
Граматика есперанто
Граматика есперанто — граматика планового мови есперанто.
Новинка!!: Називний відмінок і Граматика есперанто · Побачити більше »
Готська мова
Готська мова (гот. 𐌲𐌿𐍄𐌰𐍂𐌰𐌶𐌳𐌰, Gutarazda) — мертва мова, якою розмовляли готи.
Новинка!!: Називний відмінок і Готська мова · Побачити більше »
Дієприкметник
Дієприкме́тник (причастие, participle) — форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які? Дієприкметники можуть виражати ознаку предмета за дією, яку виконує предмет (активні дієприкметники) або яка на нього спрямована (пасивні дієприкметники).
Новинка!!: Називний відмінок і Дієприкметник · Побачити більше »
Давньоанглійська мова
Давньоанглійська мова (оригіналом Ænglisc /'æŋ.glɪʃ/, Anglisc, Englisc) — давня форма англійської мови, що нею розмовляли англосакси та їхні нащадки на теренах сьогоднішньої Англії та півдня й сходу Шотландії з сер.
Новинка!!: Називний відмінок і Давньоанглійська мова · Побачити більше »
Данська мова
Да́нська або да́тська мо́ва (dansk) — мова данців, одна з скандинавських мов.
Новинка!!: Називний відмінок і Данська мова · Побачити більше »
Літера
чорнофігурному кіліксі, Національний археологічний музей Афін Літера (від litera), буква — графічний знак, який сам, або в поєднанні з іншими знаками використовується для позначення на письмі звуків, фонем, їхніх основних варіантів та їхніх типових послідовностей.
Новинка!!: Називний відмінок і Літера · Побачити більше »
Латино-сіне-флексіоне
Латино-сіне-флексіоне (Latino sine flexione — латина без словозміни) — міжнародна штучна мова на основі латинської мови, створена італійським математиком Джузеппе Пеано 1903 року.
Новинка!!: Називний відмінок і Латино-сіне-флексіоне · Побачити більше »
Литовська мова
Лито́вська мо́ва (самоназва — lietùvių kalbà) — мова литовців, офіційна мова Литви й одна з офіційних мов Євросоюзу.
Новинка!!: Називний відмінок і Литовська мова · Побачити більше »
Йола (мова)
Йола (-en Forth and Bargy dialect) — західногерманська мова англо-фризької підгрупи, одна з англійських мов, була поширена в баронствах Форт (Forth) і Баргі (Bargy) графства Вексфорд.
Новинка!!: Називний відмінок і Йола (мова) · Побачити більше »
