Зміст
157 відносини: ABEL, AHDL, Sharding(MongoDB), Категорія (математика), Квантор існування, Квантор загальності, Клас складності NP, Кореляція рангу, Кодування символів, Кодобуток, Коляда Сергій Федорович, Комутативність, Комутант, Комп'ютерна 2D-графіка, Композиція відношення, Конструктивізм (математика), Підкатегорія, Піднесення до степеня, Права порядкова топологія, Пророча машина, Проблема розбиття, Проміжок, Паштел-де-ната, Парадигма програмування, Парадокс Ґреллінґа — Нельсона, Парність (математика), Потужність множини, Подільність, Понтрягін Лев Семенович, Об'єкт категорії, Обчислювана функція, Оборотний елемент, Одноточкова компактифікація, Ознака, Опукла множина, Опукла оболонка, Оптимізація (математика), Операція (математика), Аугустус де Морган, Абстрактна алгебра, Аксіома булеана, Аксіома об'ємності, Аксіоматика Колмогорова (геометрія), Аксіоматика Гільберта, Алгоритм Воршелла, Алгебрична структура, Анонімність, Нульова матриця, Нумерація (математика), Німецька мова, ... Розгорнути індекс (107 більше) »
ABEL
ABEL (Advanced Boolean Expression Language) — мова проектування апаратури, розроблена спеціалістами Пеллеріним (David Pellerin) та Холлі (Michael Holley) з компанії «Data I/O Corporation» у 1983 році в Редмонді, Вашингтон.
Переглянути Множина і ABEL
AHDL
AHDL (Altera Hardware Definition Language) — комп'ютерна мова опису апаратних засобів, розроблена компанією Altera, що призначена для опису комбінаційних логічних пристроїв, цифрових автоматів і таблиць істинності з врахуванням архітектурних особливостей ПЛІС цієї фірми.
Переглянути Множина і AHDL
Sharding(MongoDB)
Sharding - це процес збереження записів даних на декількох машинах.
Переглянути Множина і Sharding(MongoDB)
Категорія (математика)
тотожності. Категорія у математиці — це алгебраїчна структура подібна до групи, але від якої не вимагається властивість обернення або замикання.
Переглянути Множина і Категорія (математика)
Квантор існування
У логіці предикатів, квантифікація існування — тип квантора, логічна константа, яка інтерпретується як «існує», «є принаймні один» або «для деяких».
Переглянути Множина і Квантор існування
Квантор загальності
У логіці предикатів, квантор загальності — тип квантора, логічної константи, яка інтерпретується як «для будь-якого» чи «для всіх».
Переглянути Множина і Квантор загальності
Клас складності NP
Клас складності NP (Complexity class NP) — клас складності, до якого належать задачі, що можна розв'язати недетермінованими алгоритмами за поліноміальний час; тобто, недетермінованими алгоритмами в яких завжди існує шлях успішного обчислення за поліноміальний час відносно довжини вхідного рядка; очевидно, що \mathcal \subseteq \mathcal.
Переглянути Множина і Клас складності NP
Кореляція рангу
У статистиці кореляція рангу — це будь-яка із кількох статистик, які вимірюють порядкове-з'єднання — відносини між ранжируванням різних порядкових змінних або різних кореляцій однієї і тієї ж змінної, де «ранжируванням» називається наданням позначок «перший», «другий», «третій» і т.
Переглянути Множина і Кореляція рангу
Кодування символів
Набі́р си́мволів, кодува́ння си́мволів, табли́ця си́мволів (character set, character encoding) — певна таблиця кодування скінченної множини символів.
Переглянути Множина і Кодування символів
Кодобуток
Кодобуток (категорна сума) сімейства об'єктів — узагальнення у теорії категорій для понять диз'юнктного об'єднання множин і топологічних просторів та прямої суми модулів або векторних просторів.
Переглянути Множина і Кодобуток
Коляда Сергій Федорович
Сергі́й Фе́дорович Коляда́ — український математик, фахівець із теорії динамічних систем та теорії хаосу.
Переглянути Множина і Коляда Сергій Федорович
Комутативність
Бінарна операція ~\times на множині S є комутативною, якщо для всіх x і y ∈ S. В іншому випадку × є некомутативною.
Переглянути Множина і Комутативність
Комутант
Комутант групи (також похідна підгрупа) — підгрупа породжена усіма комутаторами групи.
Переглянути Множина і Комутант
Комп'ютерна 2D-графіка
Комп'ютерна 2D-графіка — комп'ютерне покоління цифрових зображень — головним чином складається з двовимірних моделей (таких як геометричні 2D-моделі, текст і цифрові зображення) і методів, визначених для них.
Переглянути Множина і Комп'ютерна 2D-графіка
Композиція відношення
Нехай A.
Переглянути Множина і Композиція відношення
Конструктивізм (математика)
Конструктивна математика — абстрактна наука, що вивчає конструктивні процеси, людську здатність здійснювати їх, а також їхні результати — конструктивні об'єкти.
Переглянути Множина і Конструктивізм (математика)
Підкатегорія
В теорії категорій, підкатегорією категорії \mathfrak називається категорія \mathfrak, об'єкти якої є також об'єктами \mathfrak і морфізми якої є також морфізмами в \mathfrak, з тими ж тотожними морфізмами і правилами композиції.
Переглянути Множина і Підкатегорія
Піднесення до степеня
Підне́сення до сте́пеня — бінарна операція, записується як \ a^n, для основи степеня \ a та показника степеня \ n, в результаті застосування отримується степінь.
Переглянути Множина і Піднесення до степеня
Права порядкова топологія
Пра́ва поря́дкова тополо́гія — топологія на лінійно впорядкованій множині X, породжена множинами вигляду S_a.
Переглянути Множина і Права порядкова топологія
Пророча машина
В теорії складності і теорії обчислюваності, пророча машина (oracle machine) — це абстрактний автомат використовний для вивчення проблем вибору.
Переглянути Множина і Пророча машина
Проблема розбиття
У теорії чисел та інформатиці, проблемою розбиття (або розбиття числа) є задача визначення того, чи можна дану множину S натуральних чисел розбити на дві підмножини S1 і S2 так, щоб сума чисел у S1 дорівнювала сумі чисел в S2.
Переглянути Множина і Проблема розбиття
Проміжок
Числові проміжки — у математичному аналізі, множина (сукупність) дійсних чисел, що містяться між двома числами (точками на осі координат) або невласними числами.
Переглянути Множина і Проміжок
Паштел-де-ната
Паште́л-де-на́та (Pastel de nata) або паште́л-де-Беле́н (Pastel de Belém) — десерт, тістечко у вигляді горщику з листкового тіста (тарт) із заварним кремом.
Переглянути Множина і Паштел-де-ната
Парадигма програмування
Паради́гма програмува́ння — це система ідей і понять, які визначають стиль написання комп'ютерних програм, а також спосіб мислення програміста.
Переглянути Множина і Парадигма програмування
Парадокс Ґреллінґа — Нельсона
Парадокс Ґреллінга — Нельсона сформульовано в 1908 році Куртом Ґреллінґом та Леонардом Нельсоном, часом його авторство помилково приписують німецькому філософу та математику Герману Вайлю, та використовують термін «парадокс Вайля».
Переглянути Множина і Парадокс Ґреллінґа — Нельсона
Парність (математика)
Па́рність або непарність — властивість цілих чисел.
Переглянути Множина і Парність (математика)
Потужність множини
Потужність множини, або кардинальне число множини, — характеристика множин (у тому числі нескінченних), що узагальнює поняття кількості (числа) елементів скінченної множини.
Переглянути Множина і Потужність множини
Подільність
Подільність — фундаментальна властивість натуральних та цілих чисел.
Переглянути Множина і Подільність
Понтрягін Лев Семенович
Понтрягін Лев Семенович (3 вересня 1908, Москва — 3 травня 1988, Москва) — радянський математик, один з найвидатніших математиків XX століття, академік АН СРСР (1958; член-кореспондент з 1939).
Переглянути Множина і Понтрягін Лев Семенович
Об'єкт категорії
Об'єкт категорії - неозначуване поняття теорії категорій.
Переглянути Множина і Об'єкт категорії
Обчислювана функція
Обч́ислювана фу́нкція (computable function) — основний об'єкт вивчення теорії обчислень.
Переглянути Множина і Обчислювана функція
Оборотний елемент
Оборотний елемент, також одиниця кільця чи дільник одиниці — будь-який елемент \mathbf a кільця, для якого існує обернений елемент, тобто є такий елемент \mathbf b, що.
Переглянути Множина і Оборотний елемент
Одноточкова компактифікація
Компактифіка́ція — операція в загальній топології, яка перетворює довільні топологічні простори на компактні.
Переглянути Множина і Одноточкова компактифікація
Ознака
Озна́ка — особливість предмета або явища, яка визначає подібність свого носія до інших об'єктів пізнання або відмінність від них; властивість.
Переглянути Множина і Ознака
Опукла множина
Опукла множина виглядає як деформоване коло. Чорний відрізок з'єднує точки x та y і розташований повністю в (зеленій) множині. Так як це виконується для будь яких точок x та y множини, то множина буде опуклою.
Переглянути Множина і Опукла множина
Опукла оболонка
Опукла оболонка: аналог еластичної пов'язки Опукла оболонка (Convex hull) множини точок X на евклідовій площині або у просторі — це мінімальна опукла множина, що містить X.
Переглянути Множина і Опукла оболонка
Оптимізація (математика)
максимум в точці (''x, y, z'').
Переглянути Множина і Оптимізація (математика)
Операція (математика)
Операція — відображення, що ставить у відповідність одному або декільком елементам множини (аргументам) інший элемент (значення).
Переглянути Множина і Операція (математика)
Аугустус де Морган
Аугустус де Морган (Augustus De Morgan; 27 червня 1806 — 18 березня 1871) був британським математиком та логіком.
Переглянути Множина і Аугустус де Морган
Абстрактна алгебра
Абстра́ктна або ви́ща а́лгебра — галузь математики, зосереджена на вивченні властивостей аксіоматично впроваджених алгебраїчних структур.
Переглянути Множина і Абстрактна алгебра
Аксіома булеана
Аксіома існування булеана (аксіома множини підмножин) формулюється так: «з будь-якої множини можна утворити булеан, тобто таку множину ~ d, яка складається з усіх власних і невласних підмножин ~ b даної множини ~ a».
Переглянути Множина і Аксіома булеана
Аксіома об'ємності
Аксіомою об'ємності називається наступне висловлювання теорії множин: Якщо переписати аксіому об'ємності у вигляді тоді дану аксіому можна сформулювати так.
Переглянути Множина і Аксіома об'ємності
Аксіоматика Колмогорова (геометрія)
Аксіоматика Колмогорова — аксіоматика евклідової геометрії (планіметрії), запропонована академіком Андрієм Колмогоровим.
Переглянути Множина і Аксіоматика Колмогорова (геометрія)
Аксіоматика Гільберта
Аксіоматика Гільберта — аксіоматика евклідової геометрії.
Переглянути Множина і Аксіоматика Гільберта
Алгоритм Воршелла
Алгоритм Воршелла— це ефективний метод побудови транзитивного замкненя на відношенні R. Дія цього алгоритму полягає в перетворенні вхідної матриці MR, яка відображає відношення R, в вихідну транспоновану матрицю MR* на відношенні R*.
Переглянути Множина і Алгоритм Воршелла
Алгебрична структура
Алгебрична структура (алгебрична система) — в математиці це непорожня множина з заданим на ній набором операцій та відношень, що задовільняють деякій системи аксіом.
Переглянути Множина і Алгебрична структура
Анонімність
Анонімність, прикметникова форма "анонімний", походить від грецького слова ἀνωνυμία, анониміа, що означає "без імені" або "безіменність".
Переглянути Множина і Анонімність
Нульова матриця
В лінійній алгебрі нульова матриця — матриця всі елементи якої рівні нулю.
Переглянути Множина і Нульова матриця
Нумерація (математика)
В теорії обчислень нумерація - це присвоєння натуральних номерів множині об'єктів таких як раціональні числа, графи, чи слова в деякій мові.
Переглянути Множина і Нумерація (математика)
Німецька мова
Німе́цька мо́ва (Deutsch або deutsche Sprache; австро-баварська Deitsch, алеманська Dütsch і Deitsch, нижньонімецька Düütsch, нижньосаксонська Duuts, ріпуарська Dütsch, фризька Dútsk, західнофризька Düütsk, люксембурзька Däitsch, лімбурзька Duits) належить до германської групи мов, індоєвропейської сім'ї мов, державна мова в Федеративній Республіці Німеччині, Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейні, Люксембурзі та Бельгії.
Переглянути Множина і Німецька мова
Наївна теорія множин
Наївна теорія множин — одна з декількох теорій множин, в якій описуються фундаментальні складові математики.
Переглянути Множина і Наївна теорія множин
Натуральні числа
Натуральні числа можуть використовуватись для лічби (одне яблуко, два яблука, три яблука, …). Натура́льні чи́сла — числа, що виникають природним чином при лічбі.
Переглянути Множина і Натуральні числа
Напівкільце
В абстрактній алгебрі напівкільце — алгебраїчна структура, схожа на кільце, але без вимоги існування оберненого елемента щодо операції додавання.
Переглянути Множина і Напівкільце
Носій модуля
У комутативній алгебрі, носій модуля M над комутативним кільцем A є множиною всіх простих ідеалів \mathfrak A для яких M_\mathfrak \ne 0.
Переглянути Множина і Носій модуля
Нотація множин
Множини є фундаментальними об'єктами в області математики.
Переглянути Множина і Нотація множин
Нерухома точка
Графік функції з трьома нерухомими точками Нерухома точка відображення множини в себе — точка, яка відображається сама в себе.
Переглянути Множина і Нерухома точка
Необхідна і достатня умова
В логіці, слова необхідно і достатньо відповідають імплікаційним зв'язкам між твердженнями.
Переглянути Множина і Необхідна і достатня умова
Неперетинні множини
В математиці та інформатиці, кажуть, що дві множини неперетинні якщо в них не має спільних елементів.
Переглянути Множина і Неперетинні множини
Рівність Парсеваля
Рівність Парсеваля — аналог теореми Піфагора у векторних просторах з скалярним добутком.
Переглянути Множина і Рівність Парсеваля
Радіус
Радіус кола Ра́діус (radius — «промінь») — 1) відрізок, що з'єднує центр кола (сфери) з довільною точкою цього кола (сфери). Позначається здебільшого латинськими літерами r або R.
Переглянути Множина і Радіус
Росток (математика)
Росток об'єкта на топологічному просторі висловлює локальні властивості об'єкта.
Переглянути Множина і Росток (математика)
Родовий відмінок
Родовий відмінок, або генети́в, геніти́в (casus genetivus, casus genitīvus, від gigno — «народжую») виражає різновиди означальних відношень і входить до парадигми однини та множини з диференціальною сукупністю відмінкових певних закінчень (див.
Переглянути Множина і Родовий відмінок
Розв'язання рівнянь
кореня f (де f — зображена на графіку функція). Метод Ньютона-Рафсона є процедурою, що дозволяє знайти чисельне рішення. квадратного рівняння. Задавши відомі значення коефіцієнтів для розрахунку, можна отримати чисельне рішення для квадратичної формули, що відповідає цим коефіцієнтам.
Переглянути Множина і Розв'язання рівнянь
Розділи математики
Математика охоплює всю зростаючу різноманітність і глибину предметів, які розвивалися за всю історію, а її складність потребує цілої системи аби організувати багато предметів в більш загальні області математики.
Переглянути Множина і Розділи математики
Роздрібнена множина
Поняття роздрі́бнених множи́н (shattered sets) відіграє важливу роль в теорії Вапника — Червоненкіса, відомій також як ВЧ-теорія.
Переглянути Множина і Роздрібнена множина
Сімейство множин
Множина — одне з ключових понять математики, зокрема, теорії множин і логіки.
Переглянути Множина і Сімейство множин
Структура (тип даних)
У Інформатиці запис (Record) (що також називають структурою або об'єднаною інформацією) — це базова структура даних.
Переглянути Множина і Структура (тип даних)
Статистика
Стати́стика — наука, що вивчає методи кількісного охоплення і дослідження масових, зокрема суспільних, явищ і процесів.
Переглянути Множина і Статистика
Старофризька мова
Старофризька мова — західногерманська мова поширена між VIII та XVI століттям між Рейном та Везером на берегах Північного моря.
Переглянути Множина і Старофризька мова
Санскрит
Санскри́т (деванаґарі: संस्कृता वाक्,, «майстерно створена мова») — стародавня літературна мова зі складною синтетичною граматикою давньої Індії, що використовується й досі.
Переглянути Множина і Санскрит
Система неперетинних множин
Додані 8 елементів. Після декількох операцій об'єднання, деякі множини згруповані. Система неперетинних множин (disjoint-set-union або DSU, також використовують назви union–find data structure, merge–find set) — структура даних, яка дозволяє відстежувати множину елементів, розбиту на неперетинні підмножини.
Переглянути Множина і Система неперетинних множин
Симетрична різниця множин
Діаграма Ейлера — Венна для симетричної різниці Симетрична різниця двох множин — теоретико-множинна операція, результатом якої є нова множина, що включає всі елементи вихідних множин, які не належать одночасно обом вихідним множинам.
Переглянути Множина і Симетрична різниця множин
Синґлетон (математика)
В математиці, сінґлетон - це множина з одним єдиним елементом.
Переглянути Множина і Синґлетон (математика)
Список алгоритмів
Нижче наведений не вичерпний список алгоритмів.
Переглянути Множина і Список алгоритмів
Серединна вісь
Серединна вісь фігури є геометричним об'єктом, а саме геометричним місцем точок площин, рівновіддалених від межі фігури (тобто мають, принаймні, дві найближчі точки на межі фігури).
Переглянути Множина і Серединна вісь
Семантика логіки
В логіці семантика логіки є дисципліна, що вивчає семантику (інтерпретації) формальних та природних мов шляхом їх формального опису в математичних термінах.
Переглянути Множина і Семантика логіки
Тіло (алгебра)
В алгебрі тілом називається алгебраїчна структура, всі елементи якої утворюють абелеву групу щодо дії додавання, а всі елементи, крім нуля,— мультиплікативну групу і, крім того, обидві групові операції зв'язані між собою законами дистрибутивності.
Переглянути Множина і Тіло (алгебра)
Трансцендентне число
Трансцендентні числа — це числа, які не задовольняють жодне алгебраїчне рівняння з раціональними коефіцієнтами.
Переглянути Множина і Трансцендентне число
Тарасюк Галина Тимофіївна
Гали́на Тимофі́ївна Тарасю́к (26 жовтня 1948, с. Орлівка, Теплицький район, Вінницька область) — українська поетеса, прозаїк, критик, перекладач, член Національної спілки письменників України (1977–2009), Асоціації українських письменників (АУП), Національної спілки журналістів України.
Переглянути Множина і Тарасюк Галина Тимофіївна
Тохарські мови
Тохарський манускрипт, VII століття, Державна бібліотека в Берліні, Німеччина Дерев'яна табличка з тохарським текстом, Куча, Китай, V—VIII століття, Токійський національний музей Тоха́рські мо́ви — група індоєвропейських мов, що складається з мертвих «тохарської А» («східно-тохарська», також карашарська або агнеанська) і «тохарської Б» («західно-тохарська», також кучанська).
Переглянути Множина і Тохарські мови
Торцеві посадкові вогні
Торцевí посадкóві вогнí, ТПВ (англ. Runway end identifier lights (REIL) встановлені в багатьох аеропортах для швидкого та безпомилкового визначення межі заходу на відповідну ЗПС.
Переглянути Множина і Торцеві посадкові вогні
Теорія алгоритмів
Теорія алгоритмів (Theory of computation) — окремий розділ математики, що вивчає загальні властивості алгоритмів.
Переглянути Множина і Теорія алгоритмів
Теорія множин
перетин двох множин Тео́рія множи́н — розділ математики, в якому вивчаються загальні властивості множин (переважно нескінченних).
Переглянути Множина і Теорія множин
Французька залізнична метрика
Основні залізничні магістралі Франції в 1856 році зходилися у Парижі Французька залізнична метрика є незвичайним прикладом метрики.
Переглянути Множина і Французька залізнична метрика
Факторкільце
В абстрактній алгебрі фактор-кільце — кільце класів еквівалентності, що будується з деякого кільця \ R за допомогою деякого його ідеалу \ I. Позначається \ R/I.
Переглянути Множина і Факторкільце
Формальна арифметика
Леонтія Магницького, 1703 рік аксиомы натуральных чисел Ганс Себальд Бехам. Арифметика. XVI век Формальна арифметика — це формулювання арифметики у вигляді формальної (аксіоматичної) системи.
Переглянути Множина і Формальна арифметика
Циклічний порядок
міні У математиці, циклічний порядок являє собою спосіб організації множини об'єктів в колі.
Переглянути Множина і Циклічний порядок
Централізатор
В абстрактній алгебрі централізатором підмножини U групи G називається множина елементів G, які комутують з кожним елементом U. Дане означення також може бути застосоване для інших алгебричних структур,зокрема моноїдів, напівгруп, кілець, алгебр Лі і т.
Переглянути Множина і Централізатор
Частково впорядкована множина
подільністю Частково впорядкованою множиною (P,\leqslant), називається множина P із заданим на ній рефлексивним, антисиметричним та транзитивним бінарним відношенням \leqslant (називається — відношення нестрогого порядку).
Переглянути Множина і Частково впорядкована множина
Числа в Єгипетській міфології
Луксорі. У Давньому Єгипті існували священні, магічні і святі числа, до таких належали числа 2, 3, 4, 7 і числа кратні їм.
Переглянути Множина і Числа в Єгипетській міфології
Числення висловлень
Чи́слення висло́влень (логіка висловлень, пропозиційна логіка, propositional logic) — формальна система в математичній логіці, в якій формули, що відповідають висловленням, можуть утворюватись шляхом з'єднання простих висловлень із допомогою логічних операцій, та система правил виводу, які дозволяють визначати певні формули як «теореми» формальної системи.
Переглянути Множина і Числення висловлень
Штрипс
Штрипс у рулоні. Штрипс (від strips множ. від strip — смуга, стрічка) — сталева штаба, що використовується як заготовка при виробництві зварних труб.
Переглянути Множина і Штрипс
Шкала
Шкала (вимірювання) (scale of measure) — відображення множини різних проявів якісної чи кількісної властивості на прийняту за угодою впорядковану множину чисел чи іншу систему логічно пов'язаних знаків (рос.) (рос.).
Переглянути Множина і Шкала
Юсуфбеков Худоер Юсуфбекович
Худоер Юсуфбекович Юсуфбеков 10 грудня 1928 кишлак Піш, Дарморахт, АОГБ, Таджицька АССР - 27 листопада 1990, Душанбе, Таджицький РСР, СРСР) - радянський учений, організатор науки на Памірі, видатний фахівець в галузі рослинництва, освоєння аридних гірських і високогірних територій, лугознавство, фітомеліорації, інтродукції рослин і пасовищного господарства, ботаніки, польовий дослідник-практик, педагог вищої школи, професор.
Переглянути Множина і Юсуфбеков Худоер Юсуфбекович
Матроїд
Матроїд — класифікація підмножин деякої множини, що являє собою узагальнення ідеї незалежності елементів, аналогічно незалежності елементів лінійного простору, на довільну множину.
Переглянути Множина і Матроїд
Математичний аналіз
Математи́чний ана́ліз — фундаментальний розділ математики, що веде свій відлік від XVII століття, коли було строго сформульовано теорію нескінченно малих.
Переглянути Множина і Математичний аналіз
Математичний об'єкт
Математичний об'єкт —, який виникає в математиці.
Переглянути Множина і Математичний об'єкт
Математичне сподівання
Математи́чне сподіва́ння, середнє значення — одна з основних числових характеристик кожної випадкової величини.
Переглянути Множина і Математичне сподівання
Математика
Рафаеля Матема́тика (μάθημα — наука, знання, вивчення) — наука, яка первісно виникла як один з напрямків пошуку істини (у грецькій філософії) у сфері просторових відношень (землеміряння — геометрії) і обчислень (арифметики), для практичних потреб людини рахувати, обчислювати, вимірювати, досліджувати форми та рух фізичних тіл.
Переглянути Множина і Математика
Мартін Девіс
Мартін Девід Девіс (Martin Davis, народився у 1928 році) — американський математик, відомий своєю роботою, яка присвячена десятій проблемі Гільберта.
Переглянути Множина і Мартін Девіс
Майже скрізь
Майже скрізь — математичний термін, що застосовується для опису властивостей математичних об'єктів на певній множині.
Переглянути Множина і Майже скрізь
Максимальний ідеал
Максимальним ідеалом кільця в абстрактній алгебрі називається всякий власний ідеал кільця, що не міститься в жодному іншому власному ідеалі.
Переглянути Множина і Максимальний ідеал
Множина (тип даних)
Множина — абстрактний тип даних і структура даних в інформатиці, є реалізацією математичного об'єкта скінченна множина.
Переглянути Множина і Множина (тип даних)
Множина (значення)
Множина́ в українській мові може означати, як математичний, так і лінгвістичний термін.
Переглянути Множина і Множина (значення)
Модульна арифметика
Операції з часом на цих годинниках використовують правила арифметики по модулю 12. 9+4 ≡ 1 mod 12. Модульна арифметика — це система арифметики цілих чисел, в якій числа «обертаються навколо» деякого значення — модуля.
Переглянути Множина і Модульна арифметика
Модальний реалізм
Модальний реалізм (Modal realism) — гіпотеза, запропонована Девідом Льюїсом, яка припускає, що всі можливі світи такі ж реальні, як і фактичний світ.
Переглянути Множина і Модальний реалізм
Модель віддзеркалення Фонга
Модель відображення Фонга (також звана підсвічування Фонга або освітлення Фонга) є точок на поверхні.
Переглянути Множина і Модель віддзеркалення Фонга
Мережі Петрі
Мережі Петрі (МП) - математичний апарат для моделювання динамічних дискретних систем.
Переглянути Множина і Мережі Петрі
Загальна топологія
Загальна топологія, або теоретико-множинна топологія — розділ топології, в якому вводяться основні визначення, ідеї та методи, загальні для всіх топологічних дисциплін (диференціальної геометрії, топології шарів, теорії розмірності та інші).
Переглянути Множина і Загальна топологія
Задача класифікації
Задача класифіка́ції — формалізована задача, яка містить множину об'єктів (ситуацій), поділених певним чином на класи.
Переглянути Множина і Задача класифікації
Задача про суму підмножини
В інформатиці задача про суму підмножини є важливою проблемою в теорії складності та криптографії.
Переглянути Множина і Задача про суму підмножини
Замкнута множина
За́мкнута множина́ — підмножина простору, доповнення до якої відкрита множина.
Переглянути Множина і Замкнута множина
Згортка Діріхле
В математиці, згортка Діріхле — бінарна операція визначена для арифметичних функцій, що широко використовується в теорії чисел.
Переглянути Множина і Згортка Діріхле
Б-дерево
Зображення Б-дерева Б-дерева (B-tree) — це один з видів збалансованих дерев, що забезпечують ефективне збереження інформації на магнітних дисках та інших пристроях з прямим доступом.
Переглянути Множина і Б-дерево
Булеан
Елементи булеану множини x,y,z, які зображені у порядку включення елементів Булеан (power set, potenzmenge) — в теорії множин, це множина всіх підмножин даної множини A, позначається \mathcal(A) або 2^A (так як воно відповідає множині відображень з A в 2.
Переглянути Множина і Булеан
Бінарна діаграма рішень
Бінарна діаграма рішень (Binary decision diagram) або програма розгалуження — це структура даних в інформатиці, яка використовується для представлення булевої функції.
Переглянути Множина і Бінарна діаграма рішень
Бінарне відношення
Бінарне відношення (бінарне відношення на множині) — в математиці окремий випадок відношення заданого на множині M, яке встановлюється між двома елементами множини.
Переглянути Множина і Бінарне відношення
Бетісу
Бетісу, бетісуак (Betizu, множ. Betizuak) — здичавіла велика рогата худоба, що поширена у Басконії (Країні басків в Іспанії та Північній Країні Басків у Франції).
Переглянути Множина і Бетісу
Відносна внутрішність
У математиці, відносна внутрішність множини — це удосконалення поняття внутрішньості, яке часто більш корисне, коли маємо справу з маловимірними множинами, розташованими у багатовимірному просторі.
Переглянути Множина і Відносна внутрішність
Вимірна множина
Множина називається вимірною щодо міри μ, якщо вона належить до σ-алгебри на якій визначена μ. Для підмножин евклідового простору, якщо міра не вказана, то вважається, що μ це міра Лебега.
Переглянути Множина і Вимірна множина
Випадкова величина
Випадкова величина (Random variable) — величина, можливими значеннями якої є результат випробування випадкового явища.
Переглянути Множина і Випадкова величина
Верхня та нижня межа
Точна верхня межа (верхня грань) і точна нижня межа (нижня грань) — узагальнення понять максимуму та мінімуму відповідно.
Переглянути Множина і Верхня та нижня межа
Гіларі Патнем
Гіларі Патнем (Hilary Whitehall Putnam; 31 липня 1926 — 13 березня 2016) — американський філософ і науковець, який був центральною фігурою в аналітичній філософії після 1960-х, особливо в областях філософії свідомості, філософії мови, філософії математики, філософії наукиCasati R., «Hillary Putnam» in Enciclopedia Garzanti della Filosofia, ed.
Переглянути Множина і Гіларі Патнем
Гіпотетично-дедуктивний метод
Гіпотетично-дедуктивний метод — метод наукового дослідження, який полягає у висуненні гіпотез про причини досліджуваних явищ і виведенні висновків з цих гіпотез шляхом дедукції.
Переглянути Множина і Гіпотетично-дедуктивний метод
Грассманіан
Грассманіаном Gr(k,V) в математиці називають множину лінійних підпросторів розмірності k лінійного простору V. Як правило цій множині надається деяка додаткова структура.
Переглянути Множина і Грассманіан
Граф гіперкубу
У теорії графів графом гіперкуба Qn називається регулярний граф з 2n вершинами, 2n−1n ребрами і n ребрами, що сходяться в одній вершині.
Переглянути Множина і Граф гіперкубу
Гладка функція
Гла́дка функція або неперервно-диференційовна функція — це функція, що має неперервну похідну на всій області визначення.
Переглянути Множина і Гладка функція
Готська мова
Готська мова (гот. 𐌲𐌿𐍄𐌰𐍂𐌰𐌶𐌳𐌰, Gutarazda) — мертва мова, якою розмовляли готи.
Переглянути Множина і Готська мова
Голізм
Голізм (від грец. - цілий, увесь) - термін на позначення певних теорій чи методологій, відповідно до яких пізнання окремого (часткового) можливе тільки шляхом пізнання цілого, до складу якого це окреме входить.
Переглянути Множина і Голізм
Гемпшир (порода свиней)
міні Гемпширська порода свиней виведена в США.
Переглянути Множина і Гемпшир (порода свиней)
Генеральна сукупність вимірів
Генеральна сукупність вимірів — це одне з визначальних понять теорії імовірності та статистики, а також інших галузей, що використовують їх математичний апарат.
Переглянути Множина і Генеральна сукупність вимірів
Дуальні числа
Дуальні числа (комплексні числа параболічного типу) — гіперкомплексні числа виду a+\varepsilon b, де a, b — дійсні числа; \varepsilon — уявна одиниця, така що \varepsilon^2.
Переглянути Множина і Дуальні числа
Дієприкметник
Дієприкме́тник (причастие, participle) — форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які? Дієприкметники можуть виражати ознаку предмета за дією, яку виконує предмет (активні дієприкметники) або яка на нього спрямована (пасивні дієприкметники).
Переглянути Множина і Дієприкметник
Діаграма Венна
Діаграма Венна для множин A, B, та C Діаграма Венна (Venn diagram) — діаграма, що показує всі можливі логічні відношення для скінченного набору множин.
Переглянути Множина і Діаграма Венна
Діаграма Гассе
Діаграма Гассе — в теорії порядку, діаграма частково впорядкованої множини, що зображає її транзитивне скорочення як орієнтований граф, де вершинами графу є елементи множини, а ребра графу йдуть вгору від меншого елемента до більшого.
Переглянути Множина і Діаграма Гассе
Діаметр
Коло з центром О,AB — діаметр,ОС — радіус Діáметр кола — найдовша хорда.
Переглянути Множина і Діаметр
Джон Венн
Джон Венн (John Venn; 4 серпня 1834, Кінгстон-апон-Халл (Йоркшир) — 4 квітня 1923, Кембридж) — англійський логік і філософ.
Переглянути Множина і Джон Венн
Дзеркальна симетрія (теорія струн)
В математиці і теоретичній фізиці дзеркальною симетрією називається еквівалентність многовидів Калабі — Яу в наступному сенсі.
Переглянути Множина і Дзеркальна симетрія (теорія струн)
Диференційовна функція
Функція однієї чи кількох дійсних змінних називається диференційовною в точці, якщо в деякому околі цієї точки вона в певному сенсі досить добре наближається деякою лінійною функцією (відображенням).
Переглянути Множина і Диференційовна функція
Допустимий розв'язок
простого многокутника. В оптимізації (розділі математики), допустимий розв'язок — елемент множини можливих розв'язків даної задачі.
Переглянути Множина і Допустимий розв'язок
Детермінований скінченний автомат
Приклад детермінованого скінченного автомата, який приймає тільки двійкові числа кратні 3. Стан S0 є одночасно початковим станом і допустимим станом. В теорії алгоритмів і теорії автоматів, детермінований скінченний автомат (ДСА) — скінченний автомат, який приймає скінченний рядок символів.
Переглянути Множина і Детермінований скінченний автомат
Дерево пошуку
Де́рево (як структура даних) — динамічна нелінійна структура даних, кожен елемент якої містить власне інформацію (або посилання на те місце в пам'яті ЕОМ, де зберігається інформація) та посилання на кілька (не менше двох) інших таких же елементів.
Переглянути Множина і Дерево пошуку
Істотний супремум та істотний інфімум
Концепції істотного супремуму і істотного інфімуму пов'язані з поняттями супремуму і інфімуму, але пристосовані до теорії міри і функціонального аналізу, де користувач часто працює з твердженнями не чинними для всіх елементів множини, але швидше майже скрізь, тобто, окрім як на множині міри нуль.
Переглянути Множина і Істотний супремум та істотний інфімум
Історія арифметики
Арифметика. Розпис Пінтуріккіо. Апартаменти Борджіа. 1492–1495. Рим, Ватиканські палаци Істо́рія арифме́тики охоплює період від виникнення рахування до формального означення чисел і арифметичних операцій над ними за допомогою системи аксіом.
Переглянути Множина і Історія арифметики
Інтервал (математика)
Інтерва́л — відкритий проміжок між двома дійсними числами (які звуться межами, границями або кінцями інтервалу), тобто, множина дійсних чисел, менших за верхню межу інтервалу та більших за нижню межу інтервалу.
Переглянути Множина і Інтервал (математика)
Інтервальний граф
Сім інтервалів на прямій і відповідний інтервальний граф із сімома вершинами. Інтервальний граф — граф перетинів мультимножини інтервалів на прямій.
Переглянути Множина і Інтервальний граф
Індуктивна границя
Індуктивна (або пряма) границя — конструкція, що виникла спочатку в теорії множин і топології, а потім знайшла широке застосування в багатьох розділах математики.
Переглянути Множина і Індуктивна границя
Індонезійська мова
Індонезі́йська мо́ва (Bahasa Indonesia) — одна з австронезійських мов.
Переглянути Множина і Індонезійська мова
Індекс
Індекс (index від indico — вказую, subscript) — число, букви або інша комбінація символів, що вказує місце елемента в сукупності або характеризує стан деякої системи (список, реєстр, покажчик).
Переглянути Множина і Індекс
Елемент (математика)
В математиці,елемент — об'єкт, який входить до деякої множини.
Переглянути Множина і Елемент (математика)
Енциклопедія банківської справи України
Енциклопедія банківської справи України (ЕБСУ) — перше в Україні наукове довідкове видання про банки і банківську діяльність, побудоване за принципом національної галузевої енциклопедії.
Переглянути Множина і Енциклопедія банківської справи України
Лямбда-числення
Ля́мбда-чи́слення, або λ-числення — формальна система, що використовується в теоретичній кібернетиці для дослідження визначення функції, застосування функції, та рекурсії.
Переглянути Множина і Лямбда-числення
Лічба
Лічба — це процес знаходження числа елементів скінченної множини об'єктів.
Переглянути Множина і Лічба
Лінійний підпростір
Непорожня множина L' векторного простору L називається підпростором, якщо вона утворює векторний простір по відношенню до визначених в L операцій додавання та множення на число.
Переглянути Множина і Лінійний підпростір
Логічна імплікація
Імплікація — логічна зв'язка «якщо …, то …», тобто оператор між множиною T формул та формулою B, що виконується, якщо кожна модель (або інтерпретація) T також є моделлю B.
Переглянути Множина і Логічна імплікація
Лексикографічний порядок
Лексикографічний порядок — відношення лінійного порядку на множині кортежей \Sigma^*; \Sigma — упорядкований алфавіт.
Переглянути Множина і Лексикографічний порядок
Ймовірнісна класифікація
У машинному навчанні, ймові́рнісний класифіка́тор (probabilistic classifier) — це класифікатор, здатний для заданого зразка входу передбачувати розподіл імовірності над множиною класів, а не просто видавати найправдоподібніший клас, до якого повинен був би належати цей зразок.
Переглянути Множина і Ймовірнісна класифікація