Зміст
67 відносини: Культура мови, Культура мовлення, Куліш Пантелеймон Олександрович, Каталонська мова, Каталонія, Канцеляризми, Книга печер, П'єтро Бембо, Професійна лексика, Павел Йозеф Шафарик, Польська мова, Полтава, Перська література, Ожегов Сергій Іванович, Опішня, Атлас української мови, Акцент (вимова), Антон Бернолак, Ніколо Реньєрі, Радянська фразеологія, Росіянізм, Російські говірки раннього і пізнього формування, Російська мова, Суржик, Статус української мови, Староцерковнослов'янська мова, Сан-Лазаро-дельї-Армені, Санскрит, Словник іншомовних слів Мельничука, Тютюн (сировина), Тютюн (рослина), Таджицька мова, Українська фонетика, Українська лексикографія, Українське мовознавство (журнал), Унбеґаун Борис Генрихович, Фонетика каталанської мови, Хорватська мова, Міфи щодо української мови, Масенко Лариса Терентіївна, Мансійська мова, Мова, Мовна політика, Молдовська мова, Монгольська мова, Жаргон, Зулу, Башкирська мова, Блат, Болгарська літературна мова, ... Розгорнути індекс (17 більше) »
Культура мови
Культу́ра мо́ви — рівень володіння нормами усної і писемної літературної мови, а також свідоме, цілеспрямоване, майстерне використання мовно-виражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування.
Переглянути Літературна мова і Культура мови
Культура мовлення
Культу́ра мо́влення — це дотримання сталих мовних норм усної і писемної літературної мови, а також свідоме, невимушене, цілеспрямоване, майстерне вживання мовно-виражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування.
Переглянути Літературна мова і Культура мовлення
Куліш Пантелеймон Олександрович
Пантелеймо́н Олекса́ндрович Кулі́ш (— містечко Вороніж, нині Шосткинського району Сумської області —, хутір Мотронівка, нині село Оленівка, Борзнянського району Чернігівської області) — український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець.
Переглянути Літературна мова і Куліш Пантелеймон Олександрович
Каталонська мова
Катала́нська (катало́нська) мо́ва (català; вимовляється або) — мова Західного Середземномор'я, належить до романської групи індоєвропейської мовної родини.
Переглянути Літературна мова і Каталонська мова
Каталонія
Катало́нія (Catalunya, Catalonha, Cataluña) — високорозвинений адміністративний регіон, автономна область на північному сході Іспанії, на північному сході Піренейського півострова між середземноморським узбережжям і Піренеями, яка має свою мову, культуру.
Переглянути Літературна мова і Каталонія
Канцеляризми
Канцеляри́зми — слова та сталі форми словосполучень, вживання яких характерне виключно для норм спілкування, прийнятих офіційно-діловим стилем мовлення.
Переглянути Літературна мова і Канцеляризми
Книга печер
Рамсеса V (KV9). Книга печер — один з найбільш важливих заупокійних текстів Нового царства.
Переглянути Літературна мова і Книга печер
П'єтро Бембо
П'є́тро Бе́мбо (Pietro Bembo; 20 травня 1470, Венеція — 18 січня 1547, Рим) — італіський гуманіст, поет, літературний теоретик, кардинал.
Переглянути Літературна мова і П'єтро Бембо
Професійна лексика
Професіоналізми характерні для мови людей певних професій.
Переглянути Літературна мова і Професійна лексика
Павел Йозеф Шафарик
Павел Йозеф Шафарик (Pavel Jozef Šafárik, Pavel Josef Šafařík, 13 травня, 1795, Кобелярово — †26 червня 1861, Прага) — словацький та чеський поет, історик, мовознавець, етнограф.
Переглянути Літературна мова і Павел Йозеф Шафарик
Польська мова
По́льська мо́ва (język polski, polszczyzna) — одна зі слов'янських мов, офіційна мова Польщі.
Переглянути Літературна мова і Польська мова
Полтава
Олександрівський майдан. 1800-ті роки Полта́ва — місто обласного значення в Україні, адміністративний центр Полтавської області.
Переглянути Літературна мова і Полтава
Перська література
Каліле і Демне (Kelileh va Demneh) — перський манускрипт, 1529, Герат Перська література (ادبیات فارسی) — сукупність письмових творів перською мовою, яка розвивалася протягом останніх двох з половиною тисяч років, хоча велика її частка, що належить до доісламського періоду, була втрачена.
Переглянути Літературна мова і Перська література
Ожегов Сергій Іванович
Сергій Іванович О́жегов (Сергей Иванович Ожегов; 22 вересня 1900 — 15 грудня 1964) — російський мовознавець, упорядник «Тлумачного словника російської мови» за редакцією Миколи Ушакова.
Переглянути Літературна мова і Ожегов Сергій Іванович
Опішня
Опі́шня (місцева назва — Опі́шне) — селище міського типу Зіньківського району Полтавської області України.
Переглянути Літературна мова і Опішня
Атлас української мови
«Атлас української мови» (скорочено АУМ) — зібрання лінгвістичних карт, на яких відбито поширення явищ української мови на всій території її побутування, загальномовний національний атлас.
Переглянути Літературна мова і Атлас української мови
Акцент (вимова)
Акце́нт (accentus — наголос, підвищення голосу, акцент) — своєрідна, специфічна вимо́ва, притаманна мовцю, що говорить нерідною мовою.
Переглянути Літературна мова і Акцент (вимова)
Антон Бернолак
А́нтон Бе́рнолак (Anton Bernolák, 3 жовтня 1762, с. Сланиця — 15 січня 1813, Нове-Замки) — словацький філолог і католицький священик.
Переглянути Літературна мова і Антон Бернолак
Ніколо Реньєрі
Ніко́ло Реньє́рі (справжнє ім'я — Nicolas Regnier, 1591, Мобеж — 1667, Венеція) — художник доби бароко, послідовник Караваджо.
Переглянути Літературна мова і Ніколо Реньєрі
Радянська фразеологія
Радянська фразеологія (також «комуністична фразеологія»,Буржуазный национализм — средство идеологической диверсии: критика буржуазных националистических концепций и практики их использования в идеологической диверсии против СССР / Иван Григорьевич Иванченко.
Переглянути Літературна мова і Радянська фразеологія
Росіянізм
Росіяні́зм (часто хибно кажуть руси́зм) — слово або мовний зворот, запозичений з російської мови або побудований за зразком російських слів і виразів.
Переглянути Літературна мова і Росіянізм
Російські говірки раннього і пізнього формування
Російські говірки раннього і пізнього формування (говірки раннього, або первинного, і пізнього, або вторинного, утворення, заселення, говірки первинні та вторинні, говірки материнські і переселенські) — два типи говірок російської мови, генетично пов'язаних між собою, різняться територією розміщення, часом і принципом утворення, характером міждіалектних контактів, обрисів ареалів і розміщень ізоглос.
Переглянути Літературна мова і Російські говірки раннього і пізнього формування
Російська мова
Росі́йська мова (русский язык) — слов'янська мова, належить до групи східнослов'янських мов разом з українською та білоруською мовами, національна мова російського народу.
Переглянути Літературна мова і Російська мова
Суржик
Су́ржик (у питомому значенні — «суміш різних зерен з житом»; від *sǫ — «зі» + *rъžь — «жито») — елементи двох або кількох мов, об'єднані штучно, без дотримання норм літературної мови.
Переглянути Літературна мова і Суржик
Статус української мови
Украї́нська мо́ва (вимовляється) — мова, поширена у Південносхідній Європі, у Північному Причорномор'ї, належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної родини.
Переглянути Літературна мова і Статус української мови
Староцерковнослов'янська мова
Староцерковнослов'янська мова (давньоболгарська, староболгарська, старомакедонська, старослов'янська, церковнослов'янська мова) — найстарша літературна мова слов'ян.
Переглянути Літературна мова і Староцерковнослов'янська мова
Сан-Лазаро-дельї-Армені
Сан-Лазаро-дельї-Армені з човна Лідо. 200x200px 250x250px 250x250пкс Сан-Лазаро-дельї-Армені (в перекладі вірменський острів Святого Лазаря; San Làzaro dei Armeni, San Lazzaro degli Armeni, Սուրբ Ղազար կղզի) — невеликий острів у південній частині Венеціанської лагуни між островами Лідо і Сан-Серволо (Італія), один з основних центрів вірменської культури.
Переглянути Літературна мова і Сан-Лазаро-дельї-Армені
Санскрит
Санскри́т (деванаґарі: संस्कृता वाक्,, «майстерно створена мова») — стародавня літературна мова зі складною синтетичною граматикою давньої Індії, що використовується й досі.
Переглянути Літературна мова і Санскрит
Словник іншомовних слів Мельничука
Словник іншомовних слів (за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука) — науково-популярне довідкове видання, призначене для найширших кіл читачів.
Переглянути Літературна мова і Словник іншомовних слів Мельничука
Тютюн (сировина)
Дрібно порізаний тютюн Тютюнова сировина — тютюнове листя, що пройшло післязбиральну обробку і призначене для виробництва тютюнових виробів.
Переглянути Літературна мова і Тютюн (сировина)
Тютюн (рослина)
Тютю́н (Nicotiana) — рід однорічних і багаторічних рослин родини пасльонових (Solanaceae), що містить понад 70 видів.
Переглянути Літературна мова і Тютюн (рослина)
Таджицька мова
Таджицька мова (Забони тоҷикӣ tojikí, تاجیکی) — один із літературних стандартів перської мови (іншими є фарсі та дарі), офіційна мова Таджикистану.
Переглянути Літературна мова і Таджицька мова
Українська фонетика
Фонетична система сучасної української мови, включаючи літературні норми й деякі діалектні особливості, налічує 38 основних фонем: 6 голосних та 32 приголосних; додатково визначають 13 приголосних фонем у периферійній підсистемі, але існують й інші погляди на фонемний склад української мови.
Переглянути Літературна мова і Українська фонетика
Українська лексикографія
Украї́нська лексикогра́фія — розділ українського мовознавства, що займається створенням словників (словникарство) та опрацюванням їх теоретичних засад.
Переглянути Літературна мова і Українська лексикографія
Українське мовознавство (журнал)
Українське мовознавство — міжвідомчий науковий збірник, щорічне видання кафедри сучасної української мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Переглянути Літературна мова і Українське мовознавство (журнал)
Унбеґаун Борис Генрихович
Бори́с Ге́нріхович Унбеґа́ун, Унбеґавн Борис, Б.-О. Унбегаун (Унбегаун Борис Генрихович; Boris Ottokar Unbegaun; (*, м. Москва — †4 березня 1973 р., м. Нью-Йорк // Gemeinsame Normdatei — Leipzig: Deutschen Nationalbibliothek, 2012–2014) — спеціаліст у слов'янських мовах (філолог), мовознавець-славіст німецького походження, доктор наук і професор, дійсний член Української вільної академії наук (УВАН) у США.
Переглянути Літературна мова і Унбеґаун Борис Генрихович
Фонетика каталанської мови
Катала́нська (катало́нська) мо́ва (català; вимовляється або) — мова Західного Середземномор'я, належить до романської групи індоєвропейської мовної родини.
Переглянути Літературна мова і Фонетика каталанської мови
Хорватська мова
Хорватська мова (хор. hrvatski jezik) — стандартизований варіант сербохорватської мови, який використовують переважно в Хорватії, Боснії та Герцеговині і сербській Воєводині.
Переглянути Літературна мова і Хорватська мова
Міфи щодо української мови
Міфи щодо української мови — поширені хибні уявлення про українську мову, науково необґрунтовані твердження.
Переглянути Літературна мова і Міфи щодо української мови
Масенко Лариса Терентіївна
Лари́са Тере́нтіївна Масе́нко (14 листопада 1942 року, с. Безіменне, тепер Енгельського муніципального району Саратовської обл. Російської Федерації) — український мовознавець, доктор філологічних наук (з 2006), професор (з 2007), академік АН ВШ України (2010).
Переглянути Літературна мова і Масенко Лариса Терентіївна
Мансійська мова
Мансі́йська мо́ва (історична назва вогу́льська, що походить від найменування річки Вогулки) — мова народу мансі, що заселяв здавна басейни лівих приток Обі, Іртишу та Тоболу (річки Північна Сосьва, Конда, Ляпін, Тавда, Пелим тощо).
Переглянути Літературна мова і Мансійська мова
Мова
Мо́ва — система звукових і графічних знаків, що виникла на певному рівні розвитку людства, розвивається і має соціальне призначення; правила мови нормалізують використання знаків та їх функціонування як засобів людського спілкування.
Переглянути Літературна мова і Мова
Мовна політика
Мовна політика — сукупність ідеологічних постулатів і практичних дій, спрямованих на регулювання мовних відносин у країні або на розвиток мовної системи у певному напрямі.
Переглянути Літературна мова і Мовна політика
Молдовська мова
Графіті про молдовську мову в Кишиневі Молдо́вська мо́ва (limba moldovenească, лимба молдовеняскэ) — одна з офіційних назв румунської мови в Республіці Молдова.
Переглянути Літературна мова і Молдовська мова
Монгольська мова
Розповсюдження мов монгольської групи, світло-зеленим зображена власне монгольська Монгольська мова (монгол хэл, монг.пис., mongol khel) — офіційна мова Монголії з 1921 року.
Переглянути Літературна мова і Монгольська мова
Жаргон
Жаргон або жарґон (jargon — «незрозуміла мова»; «безглу́здя»; «ґелґота́ння»; від гало-ром. gargone — «базікання») — соціолект (один з різновидів соціальних діалектів), який відрізняється від літературної мови використанням специфічної, експресивно забарвленої лексики, синонімічної до слів загального вжитку, а також фразеології, часом особливостями вимови.
Переглянути Літературна мова і Жаргон
Зулу
Поширення зулу в ПАР. Зу́лу — одна з мов банту.
Переглянути Літературна мова і Зулу
Башкирська мова
Башки́рська мо́ва — мова башкирів, одна з мов тюркської групи, найближча до татарської.
Переглянути Літературна мова і Башкирська мова
Блат
Блат (за Фасмером — від) — означає не лише жаргонне слово, арго, широко розповсюджене на території колишнього СРСР, а й одну зі сторін радянського побуту, — знайомство або зв'язки, що використовуються у особистих цілях; обмін "послугами доступу" до ресурсів в умовах економіки дефіциту і державної системи привілеїв; використання соціальних мереж і неформальних контактів для отримання дефіцитних товарів і послуг, а також вирішення різноманітних життєвих проблем.
Переглянути Літературна мова і Блат
Болгарська літературна мова
Болгарська літературна мова (болг. Български книжовен език) — кодифікований варіант загальної мовної системи болгарської мови, що являє собою сукупність літературної мови і місцевих діалектів (просторіччя), жаргонів, професійних арго і т.
Переглянути Літературна мова і Болгарська літературна мова
Болгари
Болгари (самоназва Българи) — слов'яномовний народ, що належить до східної групи південних слов'ян.
Переглянути Літературна мова і Болгари
В'єтнамська мова
В'єтна́мська мо́ва — мова в'єтнамців, одна з в'єтмионґських мов.
Переглянути Літературна мова і В'єтнамська мова
Гіперизм
Гіпери́зм – це явище помилкового, непослідовного уявлення про структурну організацію мовної системи та її підсистем, про логічність ієрархії їхніх смислових зв’язків; це перенесення нормативних ознак на певні явища, які не підпорядковуються дії цієї норми.
Переглянути Літературна мова і Гіперизм
Діалект
Діале́кт (грец. διαλέγομαι, dialegomai «розмовляти, спілкуватись, вести розмову один з одним» звідки διάλεκτος — наріччя, говір, мова, якою спілкується між собою певна група людей) — різновид мови, що вживається як засіб порозуміння особами, пов'язаними між собою територією, фаховою або соціальною спільністю.
Переглянути Літературна мова і Діалект
Діалекти російської мови
isbn.
Переглянути Літературна мова і Діалекти російської мови
Діалекти каталанської мови
Катала́нська (катало́нська) мо́ва (català; вимовляється або) — мова Західного Середземномор'я, належить до романської групи індоєвропейської мовної родини.
Переглянути Літературна мова і Діалекти каталанської мови
Древани
Дравен - Вендланд Древани (Drzewianie; Dräwehn) — одне із найзахідніших слов'янських племен (назва походить від слова древо).
Переглянути Літературна мова і Древани
Історія української мови
Украї́нська мо́ва (вимовляється) — мова, поширена у південно-східній Європі, належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної родини.
Переглянути Літературна мова і Історія української мови
Ідіом
Ідіо́м (від ιδίωμα — особливість, своєрідність) — загальний термін, запроваджений у лінгвістиці XX століття для позначення різних форм існування мов: мови, діалекту, говірки, варіантів літературної мови тощо.
Переглянути Літературна мова і Ідіом
Ікання
І́кання (и́канье) — назва системи вокалізму складів, що передують наголошеним, у деяких говірках російської мови, при якій в першому складі перед наголошеним голосні, відповідні наголошеним голосним неверхнього підйому та наголошеному голосному переднього ряду верхнього підйому збігаються в звуці,Ахманова О.
Переглянути Літературна мова і Ікання
Етногенез білорусів
Етногенез білорусів — процес формування білоруського етносу.
Переглянути Літературна мова і Етногенез білорусів
Епістолярний стиль мовлення
Епістолярний стиль — це стильовий різновид мови, який втілюється в таких проявах як листи та епістолярна творчість.
Переглянути Літературна мова і Епістолярний стиль мовлення
Лівська мова
Лі́вська мо́ва (līvõ kēļ, інша назва — rāndakēļ («прибережна мова») — мова лівів, належить до балтійсько-фінських мов фіно-угорської групи уральської мовної сім'ї.
Переглянути Літературна мова і Лівська мова
Латинська мова
Лати́нська мо́ва, також лати́на (Lingua Latīna) — мова, яка належить до латинсько-фаліскської підгрупи італьських мов індоєвропейської мовної сім'ї.
Переглянути Літературна мова і Латинська мова
Литовці
Лито́вці (lietuviai) — східноєвропейський балтійський народ, корінне населення Литви.
Переглянути Літературна мова і Литовці
Лексика каталонської мови
Катала́нська (катало́нська) мо́ва (català; вимовляється або) — мова Західного Середземномор'я, належить до романської групи індоєвропейської мовної родини.
Переглянути Літературна мова і Лексика каталонської мови
Лексикографія
Лексикографія (від λεξικογραφία та λεξικόν — словник і γράφω — пишу), словникарство — розділ мовознавства, пов'язаний зі створенням словників та опрацюванням їх теоретичних засад.
Переглянути Літературна мова і Лексикографія
Також відомий як Книжна мова.