Зміст
102 відносини: Кримський Сергій Борисович, Крекотень Володимир Іванович, Каламбур, Київська митрополія (1620—1685), Київська митрополія (1686—1770), Киїнка, Книгозбірні викладачів та випускників Київської академії, Конотопські статті, Психологія, Пушкарівський Вознесенський монастир, Приєднання Київської митрополії до Московського патріархату, Попов Павло Миколайович, Петро I, Ораторська проза, Ображіївка, Олександр Бучинський-Яскольд, Армашенко Іван, Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, Антоній Винницький, Андроники, Наука в Україні, Національні святині України, Навчально-науковий інститут історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського, Новгород-Сіверська друкарня, Новгород-Сіверський, Новгород-Сіверський район, Руїна, Риторика, Сумцов Микола Федорович, Староукраїнська мова, Світогляд українського бароко, Силабічне віршування, Симеон Пекалицький, Слово (жанр), Собор Бориса й Гліба (Чернігів), Спасо-Преображенський собор (Чернігів), Список відомих особистостей Києво-Могилянської академії, Список керівників Києво-Могилянської академії, Список мурованих храмів у стилі українського бароко, Троїцький собор (Чернігів), Троїцько-Іллінський монастир (Чернігів), Тарасевич Олександр, Театральне мистецтво в Києві, Теодосій Ґуґуревич, Українська культура 16—18 століть, Українська православна церква Київського патріархату, Універсали Богдана Хмельницького, Університет, Фацеція, Феодосій Углицький, ... Розгорнути індекс (52 більше) »
Кримський Сергій Борисович
Сергі́й Бори́сович Кри́мський (*2 червня 1930, Бахмут — †30 червня 2010, Київ) — український філософ, культуролог, яскравий представник Київської філософської школи.
Переглянути Лазар (Баранович) і Кримський Сергій Борисович
Крекотень Володимир Іванович
Володимир Іванович Крекотень (*, Київ — † 29 липня, Київ) — український літературознавець, вчений-медієвіст, доктор філологічних наук.
Переглянути Лазар (Баранович) і Крекотень Володимир Іванович
Каламбур
Каламбур, тут: ефект спричинено ситуативною омонімією словосполучень "забиті голи" та "забиті голови". Каламбур — стилістичний прийом, який будується на використанні омонімії або паронімії, будь-які форми полісемантичності; часто вживається в комічному та сатиричному контекстах.
Переглянути Лазар (Баранович) і Каламбур
Київська митрополія (1620—1685)
Українська Православна Церква (1620—1685) — Митрополія Константинопольського Патріархату з центром у місті Київ, відновлена 1620 року, перестала існувати по її приєднанню до Московського патріархату.
Переглянути Лазар (Баранович) і Київська митрополія (1620—1685)
Київська митрополія (1686—1770)
Українська Православна Церква (1686—1770) — Київська митрополія у складі Російської Православної Церкви з моменту неканонічного перепідпорядкування митрополії від Константинопольського патріархату до Московського і до повної ліквідації окремішності української церкви.
Переглянути Лазар (Баранович) і Київська митрополія (1686—1770)
Киїнка
Киї́нка — село в Україні, в Чернігівському районі Чернігівської області.
Переглянути Лазар (Баранович) і Киїнка
Книгозбірні викладачів та випускників Київської академії
Книгозбірні викладачів та випускників Київської академії Джерелом для загального аналізу репертуарів приватних бібліотек викладачів і тих випускників Київської академії (див.
Переглянути Лазар (Баранович) і Книгозбірні викладачів та випускників Київської академії
Конотопські статті
Коното́пські статті́ (17 червня 1672) — договір між Військом Запорозьким і Московським царством, підписаний у Козачій Діброві поблизу Конотопа (тепер Сумська область, Україна).
Переглянути Лазар (Баранович) і Конотопські статті
Психологія
Псі — символ психології Психоло́гія (від грецького ''ψυχή'' (psyché) — душа, дух; ''λόγος'' (logos) — вчення, наука) — наука, що вивчає психічні явища (мислення, почуття, волю) та поведінку людини, пояснення яких знаходимо в цих явищах.
Переглянути Лазар (Баранович) і Психологія
Пушкарівський Вознесенський монастир
Пушкарівський Вознесенський монастир — православний жіночий монастир, що існував у селі Пушкарівці Полтавського полку Гетьманщини.
Переглянути Лазар (Баранович) і Пушкарівський Вознесенський монастир
Приєднання Київської митрополії до Московського патріархату
Приєднання православної Київської митрополії Константинопольського патріархату до Московського патріархату відбулося 1686 року, коли Вселенський патріарх Діонісій IV та Священний Синод Константинопольської Церкви, під тиском складних історичних обставин, видали суперечливий томос про передачу Київської митрополії в канонічну юрисдикцію Московського патріархату.
Переглянути Лазар (Баранович) і Приєднання Київської митрополії до Московського патріархату
Попов Павло Миколайович
Павло́ Микола́йович Попо́в (* 28 (16) липня 1890, Миколаївка (сучасний Буринський район Сумської області) —, Київ) — український літературознавець радянських часів, мистецтвознавець та фольклорист, 1939 — член-кореспондент АН УРСР (літературознавство та фольклористика).
Переглянути Лазар (Баранович) і Попов Павло Миколайович
Петро I
Петро́ Олексі́йович Рома́нов (Петро I; Пётр Алексеевич Романов;, Москва, Московія —, Санкт-Петербург, Російська імперія) — останній цар Великої, Малої і Білої Русі (1682–1725 роки), з 1721 — перший імператор Всеросійський.
Переглянути Лазар (Баранович) і Петро I
Ораторська проза
Ораторська проза.
Переглянути Лазар (Баранович) і Ораторська проза
Ображіївка
Ображі́ївка — село в Україні, в Шосткинському районі Сумської області.
Переглянути Лазар (Баранович) і Ображіївка
Олександр Бучинський-Яскольд
Олександр Бучинський-Яскольд — український поет XVII сторіччя.
Переглянути Лазар (Баранович) і Олександр Бучинський-Яскольд
Армашенко Іван
Армашенко Іван (1-ша половина XVII століття — не раніше 1680) — перекладач, працівник Лаврської друкарні, писар Києво-Печерської Лаври.
Переглянути Лазар (Баранович) і Армашенко Іван
Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России
Обкладинка 15-го тому Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России («Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею».
Переглянути Лазар (Баранович) і Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России
Антоній Винницький
Антоній (Олександр) Винницький (1600 — 26 листопада 1679) — український православний церковний діяч, Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси (1676—1679), екзарх Константинопольського патріархату.
Переглянути Лазар (Баранович) і Антоній Винницький
Андроники
Андро́ники — село в Україні, в Корюківському районі Чернігівської області.
Переглянути Лазар (Баранович) і Андроники
Наука в Україні
Одеського університету Наукові дослідження в Україні вперше почали набувати систематичного характеру в 17-18 століттях зі створенням і розвитком Києво-Могилянської академії та Львівського університету, де однак розвивалися переважно гуманітарні науки під домінуючим впливом релігії.
Переглянути Лазар (Баранович) і Наука в Україні
Національні святині України
Обкладинка книги Віктора Вечерського «Втрачені святині» (1999) Національні святині України — науково-популярна видавнича серія, заснована у 1997 році в рамках Національної програми випуску соціально значущих видань.
Переглянути Лазар (Баранович) і Національні святині України
Навчально-науковий інститут історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського
Навчально-науковий інститут історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського — підрозділ національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.
Переглянути Лазар (Баранович) і Навчально-науковий інститут історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського
Новгород-Сіверська друкарня
Новгород-Сіверська друкарня — друкарня, заснована 1674 чернігівським архієпископом Лазарем Барановичем при Новгород-Сіверському Спасо-Преображенському монастирі для видання, у першу чергу, своїх власних творів.
Переглянути Лазар (Баранович) і Новгород-Сіверська друкарня
Новгород-Сіверський
Но́вгород-Сі́верський — місто обласного значення в Чернігівській області, центр Новгород-Сіверського району.
Переглянути Лазар (Баранович) і Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський район
Но́вгород-Сі́верський район — район розташований на північному сході Чернігівської області України з адміністративним центром у місті Новгород-Сіверський (як місто обласного значення, до складу району не входить).
Переглянути Лазар (Баранович) і Новгород-Сіверський район
Руїна
Руї́на — період історії України другої половини XVII століття, що відзначився розпадом української державності, загальним занепадом та кровопролитними війнами на території України.
Переглянути Лазар (Баранович) і Руїна
Риторика
Еразм Роттердамський був популяризатором класичної риторики Рито́рика — це наука про способи переконання та впливу на аудиторію з урахуванням її особливостей.
Переглянути Лазар (Баранович) і Риторика
Сумцов Микола Федорович
Сумцов Микола Федорович (Санкт-Петербург, Російська імперія, —, Харків, УСРР) — український фольклорист, етнограф і літературознавець та громадський діяч.
Переглянути Лазар (Баранович) і Сумцов Микола Федорович
Староукраїнська мова
Староукраїнська літерату́рна мо́ва, В. М. Русанівський.
Переглянути Лазар (Баранович) і Староукраїнська мова
Світогляд українського бароко
Львів. Собор Св. Юра. Київ. Надбрамна церква, фреска. Баро́ко (дивний, химерний) — художній напрям у літературі та мистецтві Європи та Америки кінця XVI ст. — середини XVIII ст.
Переглянути Лазар (Баранович) і Світогляд українського бароко
Силабічне віршування
Силабі́чне віршува́ння (syllábe — склад) — система віршування, в основу якої покладена рівна кількість складів при невпорядкованому вільному розташуванні наголошених та ненаголошених.
Переглянути Лазар (Баранович) і Силабічне віршування
Симеон Пекалицький
Симеон Пекалицький (іноді Семен Пекалицький) (нар. 1630?) — український композитор, хоровий диригент та музичний педагог.
Переглянути Лазар (Баранович) і Симеон Пекалицький
Слово (жанр)
«Слово» — ораторський жанр церковно-релігійного й повчального змісту в Київській Русі («Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона з першої половини XI ст.; вісім «Слів» Кирила Туровського з другої половини XII ст.
Переглянути Лазар (Баранович) і Слово (жанр)
Собор Бориса й Гліба (Чернігів)
Собо́р Бори́са й Глі́ба (Чернігів) або Борисоглі́бський собо́р — відома пам'ятка архітектури міста Чернігова домонгольської доби.
Переглянути Лазар (Баранович) і Собор Бориса й Гліба (Чернігів)
Спасо-Преображенський собор (Чернігів)
Спасо-Преображенський собор (квітень 2017 року) Спа́со-Преображе́нський собо́р, або Спа́ський собо́р у Чернігові — одна з найстаріших збережених монументальних кам'яних будов України, головна споруда Чернігівського князівства.
Переглянути Лазар (Баранович) і Спасо-Преображенський собор (Чернігів)
Список відомих особистостей Києво-Могилянської академії
До цього списку внесені видатні особистості, пов'язані з Києво-Могилянською академією (КМА) тим, що вони навчалися чи викладали в ній або в її закладах-попередниках та заснованих на її основі таких як Київська братська школа, Києво-Могилянська колеґія та НаУКМА.
Переглянути Лазар (Баранович) і Список відомих особистостей Києво-Могилянської академії
Список керівників Києво-Могилянської академії
Список керівників Києво-Могилянської академії.
Переглянути Лазар (Баранович) і Список керівників Києво-Могилянської академії
Список мурованих храмів у стилі українського бароко
З XVII ст. на українських та російських теренах було поширене грушоподібне купольне покриття. Чотирьохпелюсткова церква оборонного типу в Олевську (1595 р.) теж отримала популярну у Наддніпрянщині грушоподібну банюfact.
Переглянути Лазар (Баранович) і Список мурованих храмів у стилі українського бароко
Троїцький собор (Чернігів)
Свято-Троїцький собор — визначна архітектурна пам'ятка доби Гетьманщини у Чернігові (1695).
Переглянути Лазар (Баранович) і Троїцький собор (Чернігів)
Троїцько-Іллінський монастир (Чернігів)
Троїцько-Іллінський монастир. Вигляд із дзвіниці Тро́їцько-Іллі́нський монасти́р — чоловічий православний монастир у Чернігові, у мальовничій околиці на Болдиних Горах, заснований близько 1069 року Антонієм Печерським.
Переглянути Лазар (Баранович) і Троїцько-Іллінський монастир (Чернігів)
Тарасевич Олександр
Олекса́ндр Тарасе́вич, у чернецтві Антоній (близько 1640, Глуськ — 1727, Київ) — видатний мідеритник та офортист.
Переглянути Лазар (Баранович) і Тарасевич Олександр
Театральне мистецтво в Києві
Історія театрального мистецтва в Києві Перші прояви елементів театрального мистецтва в Києві прийнято відносити до епохи Київської Русі, такими проявами називають виступи скоморохівКиїв: Енциклопедичний довідник, с.
Переглянути Лазар (Баранович) і Театральне мистецтво в Києві
Теодосій Ґуґуревич
Теодосій Ґуґуревич (середина XVII cт. —, Батурин) — ігумен, ректор Києво-Могилянської академії.
Переглянути Лазар (Баранович) і Теодосій Ґуґуревич
Українська культура 16—18 століть
* Украї́нська культу́ра XVI—XVIII століть Мапа України, по обидва береги Дніпра. «…Vkraine ou Pays des Cosaques» (Україна — держава козаків), Ґійом Сансон, 1674 рік.
Переглянути Лазар (Баранович) і Українська культура 16—18 століть
Українська православна церква Київського патріархату
Украї́нська Правосла́вна Це́рква — Ки́ївський Патріарха́т — православна Церква в Україні із резиденцією Патріарха в Києві.
Переглянути Лазар (Баранович) і Українська православна церква Київського патріархату
Універсали Богдана Хмельницького
Універсали Богдана Хмельницького — універсали (актові документи), видані Богданом Хмельницьким у 1648–1657 роках за часів Хмельниччини.
Переглянути Лазар (Баранович) і Універсали Богдана Хмельницького
Університет
Засідання докторів Паризького унівеститету Києво-Могилянська академія та її спудеї Університе́т (Universität, від universitas — «сукупність», universitas magistrorum et scholarium — сукупність, об'єднання тих, хто вчить, і тих, хто навчається) — автономний вищий навчальний заклад, тип якого виробився в Європі за середньовіччя.
Переглянути Лазар (Баранович) і Університет
Фацеція
Фацеція, фацетія (facetia) — в літературі епохи Відродження невелике гумористичне оповідання на кшталт анекдоту.
Переглянути Лазар (Баранович) і Фацеція
Феодосій Углицький
Феодо́сій (Теодо́сій) Мики́тович У́глицький (Святи́й Феодо́сій Черні́гівський) (30-ті роки XVII століття —) — Святий Православної Церкви, український церковний діяч періоду Руїни.
Переглянути Лазар (Баранович) і Феодосій Углицький
Хронологія заборон української мови
Хронологія заборон української мови.
Переглянути Лазар (Баранович) і Хронологія заборон української мови
Церкви Чернігова
200пкс Чернігів одне з найстаріших міст України та Європи, з 1300-річною історією.
Переглянути Лазар (Баранович) і Церкви Чернігова
Чернігів
Черні́гів — місто на півночі України — обласний центр Чернігівської області.
Переглянути Лазар (Баранович) і Чернігів
Чернігівська єпархія
Після прийняття християнства князем Володимиром у Києві першим чернігівським єпископом призначено Неофіта, що приїхав з Греції, разом з першим київським митрополитом Михайлом.
Переглянути Лазар (Баранович) і Чернігівська єпархія
Чернігівська єпархія УПЦ (МП)
Чернігівська і Новгород-Сіверська єпархія заснована 991 на канонічній території Константинопольської патріархії і є однією з найдавніших єпархій в Київській митрополії, а з 1687 — у Московській патріархії, та з 1701 — у синодальній РПЦ.
Переглянути Лазар (Баранович) і Чернігівська єпархія УПЦ (МП)
Чернігівська друкарня
Будівля друкарні, сучасний вигляд (2014). Черні́гівська друка́рня заснована близько 1675 Лазарем Барановичем у Новгороді Сіверському, 1679 перенесена до Чернігова.
Переглянути Лазар (Баранович) і Чернігівська друкарня
Чернігівський колегіум
Черні́гівський коле́гіум, або Черні́гівська коле́гія — один із найстаріших середніх навчальних закладів в Україні.
Переглянути Лазар (Баранович) і Чернігівський колегіум
Чернігівський обласний історичний музей імені Василя Тарновського
Черні́гівський обласни́й історич́ний музе́й і́мені В. В. Тарно́вського — державний обласний музей у місті Чернігові (Україна); один із найдавніших історичних музеїв держави; значний науковий і культурно-просвітницький осередок міста, регіону та країни.
Переглянути Лазар (Баранович) і Чернігівський обласний історичний музей імені Василя Тарновського
Чернігівщина
Чернігівщина — історико-географічний регіон у північно-східній частині України.
Переглянути Лазар (Баранович) і Чернігівщина
Щирський Іван
Київської Академії П. Колачинському Іва́н Щи́рський, у чернецтві (з 1689) Інокентій (бл. 1650 — †1714), визначний гравер на міді доби бароко школи О. Тарасевича, церковно-культурний діяч родом імовірно з Чернігова.
Переглянути Лазар (Баранович) і Щирський Іван
Ялинський Семен
Семе́н Яли́нський († після 1695) — український друкар, словоритник і гравер віленської школи.
Переглянути Лазар (Баранович) і Ялинський Семен
Музей рідкісної книги імені Г. П. Васильківського
Музей рідкісної книги імені Г. П. Васильківського — цінне музейне зібрання рідкісних книг і рукописів у місті Ніжині Чернігівської області, що діє на базі бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
Переглянути Лазар (Баранович) і Музей рідкісної книги імені Г. П. Васильківського
Музей книги та друкарства України
275px Музей книги та друкарства України (до липня 2000 р. — Державний музей книги і друкарства України) — музей у Києві, розташований на території Національного Києво-Печерського заповідника (Лаври).
Переглянути Лазар (Баранович) і Музей книги та друкарства України
Митрополит Київський
Митрополит Київський — православний і греко-католицький титул і посада предстоятеля Київської митрополії.
Переглянути Лазар (Баранович) і Митрополит Київський
Миколаївська церква (Диканька)
Миколаївська церква — мурована церква в ім'я Св. Миколая у Диканці Полтавської області, в Україні.
Переглянути Лазар (Баранович) і Миколаївська церква (Диканька)
Мокрієвич Карпо Іванович
Мокрієвич Карпо Іванович (? — 1704) — діяч доби Руїни.
Переглянути Лазар (Баранович) і Мокрієвич Карпо Іванович
Медитація (жанр)
Медита́ція (meditatio — роздум) — жанр ліричної поезії, в якому автор розмірковує над проблемами онтологічного, екзистенціального і т.п. характеру, здебільшого схиляючись до філософських узагальнень.
Переглянути Лазар (Баранович) і Медитація (жанр)
Житіє Олексія, чоловіка Божого
Житіє Олексія, чоловіка Божого — перекладна агіографічна пам'ятка, з XII ст.
Переглянути Лазар (Баранович) і Житіє Олексія, чоловіка Божого
Заруцький Афанасій Олексійович
Афанасій Заруцький (*60-ті рр. XVII ст., Глухів — †близько 1723, Новгород-Сіверський) — український письменник-панегірист часів гетьманів Івана Мазепи та Івана Скоропадського.
Переглянути Лазар (Баранович) і Заруцький Афанасій Олексійович
Завойський Йосип
Завойський Йосип (*поч. XVII ст. — †після 1656) — український співак, хоровий диригент, придворний співак гетьмана Богдана Хмельницького, композитор.
Переглянути Лазар (Баранович) і Завойський Йосип
Зосима Прокопович
Зосима Прокопович (*невідомо — †1656) — український релігійний діяч доби Богдана Хмельницького.
Переглянути Лазар (Баранович) і Зосима Прокопович
Зерникав Адам
Адам Зерникав, Адам Чернігівський (Adam Zernikaw, Adamo Zoernikav, Адам Черниговский, *21 вересня 1652, м. Кенігсберг — †1693 чи 1694 р.) — український культурний діяч, письменник, учений.
Переглянути Лазар (Баранович) і Зерникав Адам
Баранович
Баранович — українське прізвище.
Переглянути Лазар (Баранович) і Баранович
Бистрик (Кролевецький район)
Би́стрик — село в Україні, у Кролевецькому районі Сумської області.
Переглянути Лазар (Баранович) і Бистрик (Кролевецький район)
Варлаам (Ясинський)
Варлаа́м Яси́нський (*1627, Берестейське воєводство, Річ Посполита — †4 вересня 1707, Київ, Гетьманщина) — український церковний діяч, митрополит Київський, Галицький та всієї Малої Росії.
Переглянути Лазар (Баранович) і Варлаам (Ясинський)
Воловиця (Борзнянський район)
Волови́ця — село у Борзнянському районі Чернігівської області України.
Переглянути Лазар (Баранович) і Воловиця (Борзнянський район)
Величковський Іван
Іва́н Величко́вський (близько 1630 (1651) — 1701 (1726)) — український письменник, поет, перекладач,теоретик літератури, культурний і громадський діяч, священик.
Переглянути Лазар (Баранович) і Величковський Іван
Густинський монастир
Густи́нський Свято-Троїцький монасти́р — жіночий монастир Української православної церкви Московського патріархату.
Переглянути Лазар (Баранович) і Густинський монастир
Головацький Яків Федорович
Я́ків Фе́дорович Голова́цький (літ. псевд. і крипт.: Гаврило Русин; 17 жовтня 1814, с. Чепелі, нині Бродівський район — 13 травня 1888, Вільно) — український лінгвіст, етнограф, фольклорист, історик, поет, священик УГКЦ, педагог, громадський діяч.
Переглянути Лазар (Баранович) і Головацький Яків Федорович
Гетьманщина
Гетьма́нщина або Ві́йсько Запоро́зьке — українська козацька держава на території Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля.
Переглянути Лазар (Баранович) і Гетьманщина
Гедеон (Святополк-Четвертинський)
Митрополит Гедео́н (світське ім'я Григорій Святопо́лк-Четверти́нський; 6 квітня 1690, Київ, Гетьманщина) — князь з роду Святополк-Четвертинських, український державний та релігійний діяч.
Переглянути Лазар (Баранович) і Гедеон (Святополк-Четвертинський)
Георгіївська церква (Старе Місто)
Георгіївська церква до перебудови. Фото кінця XIX ст. Це́рква Свято́го Гео́ргія — православний храм у Києві в Старому Києві, збудований у 1744–1752 роках та зруйнований у 1934 році.
Переглянути Лазар (Баранович) і Георгіївська церква (Старе Місто)
Дзик Михайло
Меле́тій (в миру Миха́йло Дзик; р.н. невідомий — † 7 лютого 1682) — ректор Києво-Могилянської академії у 1655–1657 та 1662–1665 рр.
Переглянути Лазар (Баранович) і Дзик Михайло
Диканька
Дика́нька — селище міського типу в Україні, центр Диканського району Полтавської області.
Переглянути Лазар (Баранович) і Диканька
Димитрій (Туптало)
Димитрій, митрополит Ростовський (в миру Данило Савич Туптало; грудень 1651, Макарів, Київщина, Гетьманщина — 28 жовтня 1709, Ростов, Московія) — український церковний діяч, вчений, письменник і проповідник, богослов, агіограф, шанований в Українській Православній Церкві та Російській Православній Церкві, митрополит Ростовський і Ярославський.
Переглянути Лазар (Баранович) і Димитрій (Туптало)
Дем'ян Многогрішний
Дем'я́н Ігнатович (також відомий як Многогрі́шний) (1621/1631, Короп — 1703, Селенгінськ) — 3-й очільник Лівобережної гетьманщини (1668—1672).
Переглянути Лазар (Баранович) і Дем'ян Многогрішний
Єлецький монастир
Єле́цький монасти́р — православний монастир в Україні, в місті Чернігів.
Переглянути Лазар (Баранович) і Єлецький монастир
Історія української філософії
Києво-Могилянська академія та її спудеї. Гравюра XVIII ст. Істо́рія украї́нської філосо́фії є органічним складником історії всесвітньої філософії.
Переглянути Лазар (Баранович) і Історія української філософії
Історія української мови
Украї́нська мо́ва (вимовляється) — мова, поширена у південно-східній Європі, належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної родини.
Переглянути Лазар (Баранович) і Історія української мови
Історія Чернігова
План Чернігова (1908). Історія Черні́гова.
Переглянути Лазар (Баранович) і Історія Чернігова
Історія ораторського мистецтва
Рито́рика є однією з найдавніших наук, її виникнення припадає на античні часи.
Переглянути Лазар (Баранович) і Історія ораторського мистецтва
Історія психології в Україні
Розвиток психологічних знань на українських теренах пов'язаний з європейською (від античних до сучасних авторів) традицією.
Переглянути Лазар (Баранович) і Історія психології в Україні
Іван Брюховецький
Іва́н Брюхове́цький (1623 — 17 червня 1668) — український військовий, політичний і державний діяч.
Переглянути Лазар (Баранович) і Іван Брюховецький
Іванівка (Чернігівський район)
Іва́нівка — село в Україні, в Чернігівському районі Чернігівської області.
Переглянути Лазар (Баранович) і Іванівка (Чернігівський район)
Інокентій Ґізель
Іноке́нтій Ґі́зель (Innozenz Giesel, 1600 (?) —) — український православний діяч німецького походження.
Переглянути Лазар (Баранович) і Інокентій Ґізель
Іоанн Тобольський
Іоанн Тобольський (в миру Іван Максимович Максимович; *1651, Ніжин — 10 червня 1715, Тобольськ) — український церковний діяч, богослов, духовний письменник — автор численних поетичних творів, зокрема величезного релігійного епосу «Богородице Діво книга нареченна, от Троіци Пресвятия пред віки сложенна» (1707), що містить 23 тисячі тринадцятискладових віршів, поділені на дев'ять частин, згідно з дев'ятьмя чинами небесної ієрархії.
Переглянути Лазар (Баранович) і Іоанн Тобольський
Епітафія
Надгробок Алоізія фон Крейтмайра доби класицизму з епітафією, 1794 р., Баварія. Епітафія (від epitaphios — надгробний) — короткий текст на честь померлого, що написаний на надгробній плиті, а також слово використовується в переносному сенсі.
Переглянути Лазар (Баранович) і Епітафія
Література бароко
Бароко — літературний і загальномистецький напрям, що зародився в Італії та Іспанії в середині XVI століття, поширився на інші європейські країни, де існував упродовж XVI—XVIII століть.
Переглянути Лазар (Баранович) і Література бароко
Лазар (Баранович)
Лазар (у миру Лука Баранович) (1620 —) — український церковний, політичний діяч другої половини 17 століття, Архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський Руської Православної Церкви.
Переглянути Лазар (Баранович) і Лазар (Баранович)
Леонінський вірш
Лео́нінський ві́рш, або Лео́нін (очевидно, за ім'ям латинського поета Лео, 12 ст.) — гекзаметр чи пентаметр, де всупереч традиції античної поезії, яка не відала рими, певні піввірші зазнали римування, зокрема у Вергілія та Овідія.
Переглянути Лазар (Баранович) і Леонінський вірш
Йоаникій Галятовський
Йоаникій Галятовський (Joannicjusz Galatowski; бл. 1620 —) — український православний монах, архімандрит Єлецького монастиря в Чернігові (1669—1688).
Переглянути Лазар (Баранович) і Йоаникій Галятовський
1690
Епоха великих географічних відкриттів Перша наукова революціяРіч Посполита Запорозька Січ Руїна.
Переглянути Лазар (Баранович) і 1690
Також відомий як Баранович Лазар, Лазар Баранович, Лазарь Баранович.