Зміст
9 відносини: Псевдометричний простір, Принцип збереження області, Принцип максимуму модуля, Аналітичний многовид, Розділи математики, Симплектична група, Майже комплексна структура, Дзеркальна симетрія (теорія струн), Локально тривіальне розшарування.
Псевдометричний простір
В математиці, псевдометричний простір є узагальненням метричного простору у якому відстань між двома різними точками може бути рівною нулю.
Переглянути Комплексний многовид і Псевдометричний простір
Принцип збереження області
Принцип збереження області — важливе твердження у комплексному аналізі про властивості голоморфних функцій.
Переглянути Комплексний многовид і Принцип збереження області
Принцип максимуму модуля
Принцип максимуму модуля — теорема у комплексному аналізі, що описує одну з основних властивостей модуля голоморфних функцій.
Переглянути Комплексний многовид і Принцип максимуму модуля
Аналітичний многовид
Аналіти́чний многови́д — це многовид з аналітичними функціями переходу.
Переглянути Комплексний многовид і Аналітичний многовид
Розділи математики
Математика охоплює всю зростаючу різноманітність і глибину предметів, які розвивалися за всю історію, а її складність потребує цілої системи аби організувати багато предметів в більш загальні області математики.
Переглянути Комплексний многовид і Розділи математики
Симплектична група
В математиці симплектичною групою називають групу симплектичних відображень чи еквівалентно симплектичних матриць на симплектичному векторному просторі над деяким полем.
Переглянути Комплексний многовид і Симплектична група
Майже комплексна структура
Майже комплексна структура — поле комплексних структур на дотичних просторах гладкого многовида.
Переглянути Комплексний многовид і Майже комплексна структура
Дзеркальна симетрія (теорія струн)
В математиці і теоретичній фізиці дзеркальною симетрією називається еквівалентність многовидів Калабі — Яу в наступному сенсі.
Переглянути Комплексний многовид і Дзеркальна симетрія (теорія струн)
Локально тривіальне розшарування
Локально тривіальне розшарування — розшарування, яке локально має вигляд прямого добутку.
Переглянути Комплексний многовид і Локально тривіальне розшарування