Логотип
Юніонпедія
Зв'язок
Завантажити з Google Play
Новинка! Завантажити Юніонпедія на вашому Android™ пристрої!
Установити
Більш швидкий доступ, ніж браузер!
 

Дзвінкий ясенний африкат

Індекс Дзвінкий ясенний африкат

Дзвінкий ясенний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах.

27 відносини: , , , , , Ґ, Ґудзик, Класифікація приголосних звуків в українській мові, Князь, Полонізм, Омографи, Акустична пара, Російська мова, Слов'янські мови, Список символів Міжнародного фонетичного алфавіту, Таблиця МФА для української мови, Українська фонетика, Українська мова, Македонська мова, Желехівка, З, Закон відкритого складу, Витязь, Друга палаталізація, Дза (вірменська літера), Дзета (літера), Ѕ (кирилиця).

そ або ソ (/so/; МФА: •; со) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана.

Новинка!!: Дзвінкий ясенний африкат і そ · Побачити більше »

つ або ツ (/tu/; МФА: •; цу) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана.

Новинка!!: Дзвінкий ясенний африкат і つ · Побачити більше »

さ або サ (/sa/; МФА: •; са) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана.

Новинка!!: Дзвінкий ясенний африкат і さ · Побачити більше »

せ або セ (/se/; МФА: •; се) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана.

Новинка!!: Дзвінкий ясенний африкат і せ · Побачити більше »

す або ス (/su/; МФА: •; су) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана.

Новинка!!: Дзвінкий ясенний африкат і す · Побачити більше »

Ґ

Ґ, ґ («ґе», «ге з гичкою», «ге з гачком») — кирилична літера для позначення звука ɡ (як латинське або англійське «g» чи російське «г»), що існує поряд з літерою «г» у деяких абетках: білоруській тарашкевиці та циганській абетці діалекту російських циган.

Новинка!!: Дзвінкий ясенний африкат і Ґ · Побачити більше »

Ґудзик

Металеві, пластикові та шкіряні ґудзики Ґýдзик — елемент одягу, який використовується для фіксації відлоги, коміра, манжети тощо.

Новинка!!: Дзвінкий ясенний африкат і Ґудзик · Побачити більше »

Класифікація приголосних звуків в українській мові

Приголосні звуки української мови Приголосні звуки класифікують.

Новинка!!: Дзвінкий ясенний африкат і Класифікація приголосних звуків в українській мові · Побачити більше »

Князь

Князь (жіночий рід княги́ня) — титул голови феодальної монархії, або будь-якої іншої політичної системи (удільного князівства), великого посадовця чи вельможі у 8—20 століттях.

Новинка!!: Дзвінкий ясенний африкат і Князь · Побачити більше »

Полонізм

Полоні́зм (polonismus від polonus — «польський») — запозичення з польської мови.

Новинка!!: Дзвінкий ясенний африкат і Полонізм · Побачити більше »

Омографи

Омо́графи (від ὁμός — «однаковий» + γράφω — «пишу») — це слова, які однаково пишуться, але неоднаково читаються.

Новинка!!: Дзвінкий ясенний африкат і Омографи · Побачити більше »

Акустична пара

Акусти́чна па́ра — в мовознавсті пара приголосних, що складається зі спорідненого дзвінкого та глухого звуку.

Новинка!!: Дзвінкий ясенний африкат і Акустична пара · Побачити більше »

Російська мова

Росі́йська мова (русский язык) — слов'янська мова, належить до групи східнослов'янських мов разом з українською та білоруською мовами, національна мова російського народу.

Новинка!!: Дзвінкий ясенний африкат і Російська мова · Побачити більше »

Слов'янські мови

Слов'я́нські мо́ви — група споріднених мов індоєвропейської мовної родини, що розвинулися з діалектів праслов'янської мови.

Новинка!!: Дзвінкий ясенний африкат і Слов'янські мови · Побачити більше »

Список символів Міжнародного фонетичного алфавіту

Цей список символів Міжнародного фонетичного алфавіту (МФА) містить фонетичні символи відповідно до їх подібності до графем латинської абетки.

Новинка!!: Дзвінкий ясенний африкат і Список символів Міжнародного фонетичного алфавіту · Побачити більше »

Таблиця МФА для української мови

Українська мова засобами Міжнародного фонетичного алфавіту.

Новинка!!: Дзвінкий ясенний африкат і Таблиця МФА для української мови · Побачити більше »

Українська фонетика

Фонетична система сучасної української мови, включаючи літературні норми й деякі діалектні особливості, налічує 38 основних фонем: 6 голосних та 32 приголосних; додатково визначають 13 приголосних фонем у периферійній підсистемі, але існують й інші погляди на фонемний склад української мови.

Новинка!!: Дзвінкий ясенний африкат і Українська фонетика · Побачити більше »

Українська мова

Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нськаУкраїнську мову в різні історичні періоди називали по-різному. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова». «Русинською мовою» вперше українську мову («руську мову») назвали поляки (це польський прикметник від попередньої самоназви українців «русин». Див. докладніше розділ #Назва, а також статтю Назва української мови) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'їЗ погляду фонетики, лексики та граматики найближчою до української є білоруська мова (84 % спільної лексики). З погляду лексики близькими до української є також польська (70 % спільної лексики), словацька (68 % спільної лексики) та меншою мірою російська мова (62 % спільної лексики). Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні. Є державною мовою в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45 млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світуДив. також Список мов за кількістю носіїв. Українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська X-XI століття та іншіДив. також Історія української мови#Різні концепції історії української мови. Згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою К. М. Тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у VI-XVI століттях внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського). У XVIII - XX століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської владиОсобливо загрозливим було ставлення російського царату до української мови. Дивіться: Історія української мови#Русифікація та утиски української мови в Московії та Російській імперії Історії мовної політики в Україні у 20 столітті присвячено працю «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: документи і матеріали» (Упорядники: Лариса Масенко, Віктор Кубайчук, Орися Демська-Кульчицька). Противники української мови створили численні міфи щодо української мови. Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»). Норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі, які затверджуються Міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ Національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів. До наукових установ Національної академії наук України, зокрема, належать: Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ (українська мова у зв'язках з іншими мовами). Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.

Новинка!!: Дзвінкий ясенний африкат і Українська мова · Побачити більше »

Македонська мова

Македо́нська мо́ва (македонски јазик) — слов'янська мова, офіційна мова Республіки Македонії, межує у мовному континуумі з болгарськими і торлацькими (східносербськими) говірками, а також належить до балканського мовного союзу, де має спільні граматичні, типологічні і лексичні риси з грецькими, албанськими й румунськими говорами.

Новинка!!: Дзвінкий ясенний африкат і Македонська мова · Побачити більше »

Желехівка

Приклад тексту желехівкою Желехі́вка (також «Систе́ма Желехі́вського», іноді «Желіхівка») — український фонетичний правопис на Заході Україні з 1886 року й до 1922 року (коли-не-коли аж до 1940-их), що його Євген Желехівський створив на основі гражданського шрифту й поширеної того часу в українській мові фонетичної орфографії (із деякими змінами) для власного «Малорусько-німецкого словаря», який повністю вийшов друком того ж таки 1886 року.

Новинка!!: Дзвінкий ясенний африкат і Желехівка · Побачити більше »

З

З («зе») — літера кирилиці.

Новинка!!: Дзвінкий ясенний африкат і З · Побачити більше »

Закон відкритого складу

Закон відкритого складу — фонетичний закон у праслов'янській мові, згідно з яким закритий склад не міг існувати, тому мусив так чи так перетворитись у відкритий, a звуки в межах складу розташувалися за принципом висхідної звучності із голосним чи р, л у кінці або ж склад містив один складотворчий сонант.

Новинка!!: Дзвінкий ясенний африкат і Закон відкритого складу · Побачити більше »

Витязь

В. М. Васнецов ''«Витязь на розпутті»'', 1882 р. Ви́тязь — хоробрий воїн, герой, богатир.

Новинка!!: Дзвінкий ясенний африкат і Витязь · Побачити більше »

Друга палаталізація

Друга палаталізація задньоязикових приголосних або друге пом'якшення задньоязикових приголосних — друга зі слов'янських палаталізацій, зміна задньоязикових приголосних g, k, x на передньоязикові зубні dz', c', s' перед голосними переднього ряду дифтонгічного походження.

Новинка!!: Дзвінкий ясенний африкат і Друга палаталізація · Побачити більше »

Дза (вірменська літера)

Ձ, ձ (го, ձա) — сімнадцята літера вірменської абетки.

Новинка!!: Дзвінкий ясенний африкат і Дза (вірменська літера) · Побачити більше »

Дзета (літера)

Дзе́та (велика Ζ, мала ζ; Ζήτα сучасна вимова, класична давньогрецька чи) — шоста літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 7.

Новинка!!: Дзвінкий ясенний африкат і Дзета (літера) · Побачити більше »

Ѕ (кирилиця)

Ѕ, ѕ («зіло́», «дзіло́») — кирилична літера, десята літера македонської абетки, що позначає звук /dz/.

Новинка!!: Дзвінкий ясенний африкат і Ѕ (кирилиця) · Побачити більше »

Перенаправлення тут:

D͡z, МФА d͡z.

ВихідніВхідний
Гей! Ми на Facebook зараз! »