Відкрити в Google MapsЗміст
13 відносини: КазСат, КазСат 2, Космічна індустрія Росії, Ангара (ракета-носій), Ангара-А5, Рокот, Чкалов Валерій Павлович, Юбілейний (Корольов), Ювілейний (аеропорт), Юніті (модуль МКС), Мі-6, Заря (модуль МКС), Економіка Москви.
КазСат
KazSat-1 — легкий телекомунікаційний геостаціонарний супутник (точка стояння 103° с. д.) розроблений і зібраний ФГУП «ГКНПЦ им М. В. Хруничева» за участю низки партнерів на замовлення Казахстану.
Переглянути Державний космічний науково-виробничий центр імені М. В. Хрунічева і КазСат
КазСат 2
КазСат 2 (KazSat-2) — космічний апарат фіксованого супутникового зв'язку Республіки Казахстан.
Переглянути Державний космічний науково-виробничий центр імені М. В. Хрунічева і КазСат 2
Космічна індустрія Росії
Світлина орбітальної станції «Мир» 24 вересня 1996 року Російська космічна галузь — галузь російської промисловості, є однією з найпотужніших у світі космічних галузей за обсягами послуг (поруч з США та Євросоюзом).
Переглянути Державний космічний науково-виробничий центр імені М. В. Хрунічева і Космічна індустрія Росії
Ангара (ракета-носій)
Макети різних компонувань ракет-носіїв «Ангара» на МАКС-2009 Варіанти компоновки «Ангарá» — сімейство розроблюваних ракет-носіїв модульного типу з киснево-гасовими двигунами, що включає в себе носії чотирьох класів — від легкого до важкого — в діапазоні вантажопідйомністю від 1,5 («Ангара 1.1») до 35 («Ангара А7») тонн на низькій навколоземній орбіті (при старті з космодрому «Плесецьк»).
Переглянути Державний космічний науково-виробничий центр імені М. В. Хрунічева і Ангара (ракета-носій)
Ангара-А5
«Ангара-А5» — російська ракета-носій важкого класу сімейства «Ангара», перша важка ракета-носій, розроблена Росією після розпаду СРСР.
Переглянути Державний космічний науково-виробничий центр імені М. В. Хрунічева і Ангара-А5
Рокот
Рокот (індекс ГУКОС — 14 А05) — рідинна триступенева ракета-носій легкого класу, спроектована в Центрі імені Хрунічева на базі міжконтинентальної балістичної ракети УР-100Н УТТХ (за договором СНО-1 — РС-18Б, по класифікації МО США і НАТО — SS-19 mod.2 «Stiletto»).
Переглянути Державний космічний науково-виробничий центр імені М. В. Хрунічева і Рокот
Чкалов Валерій Павлович
Валерій Павлович Чкалов (Валерий Павлович Чкалов;, с. Васильово, тепер м. Чкаловськ, Горьковської області — 15 грудня 1938, Москва) — радянський льотчик-випробувач, комбриг (1938), Герой Радянського Союзу (1936).
Переглянути Державний космічний науково-виробничий центр імені М. В. Хрунічева і Чкалов Валерій Павлович
Юбілейний (Корольов)
Юбіле́йний (Юбилейный) — колишнє місто обласного підпорядкування в Московській області Росії (до 2 червня 2014 р.). Зараз це район міста Корольов.
Переглянути Державний космічний науково-виробничий центр імені М. В. Хрунічева і Юбілейний (Корольов)
Ювілейний (аеропорт)
Ювілейний — аеропорт в Кизилординській області Казахстану, який обслуговує космодром Байконур.
Переглянути Державний космічний науково-виробничий центр імені М. В. Хрунічева і Ювілейний (аеропорт)
Юніті (модуль МКС)
Модуль «Юніті». Грудень 1998 Модуль «Юніті» у складі МКС. Травень 2001 Всередні модуля «Юніті» «Юніті» (Unity — Єдність; «Node 1» — «Вузол-1») — перший повністю американський компонент Міжнародної космічної станції (юридично першим американським модулем може вважатися ФГБ «Зоря», який був створений в Центрі ім.
Переглянути Державний космічний науково-виробничий центр імені М. В. Хрунічева і Юніті (модуль МКС)
Мі-6
Мі-6 (за класифікацією НАТО:Hook («Крюк»)) — радянський важкий багатоцільовий вертоліт.
Переглянути Державний космічний науково-виробничий центр імені М. В. Хрунічева і Мі-6
Заря (модуль МКС)
Модуль «Заря» знятий з борту STS-88 — перший модуль майбутньої станції, 1998 Юніті» й «Заря» з борту STS-101, 1998 Російський орбітальний сегмент Функціонально-вантажний блок «Заря» (Заря, Зоря або Зірка) — один з модулів Російського сегмента Міжнародної космічної станції.
Переглянути Державний космічний науково-виробничий центр імені М. В. Хрунічева і Заря (модуль МКС)
Економіка Москви
Економіка Москви — найбільша економіка серед суб'єктів Російської Федерації за обсягом валового регіонального продукту Обсяг валового регіонального продукту Москви в 2014 році склав 11,881 трлн рублів (21,5% ВВП країни).
Переглянути Державний космічний науково-виробничий центр імені М. В. Хрунічева і Економіка Москви