Ми працюємо над відновленням додатку Unionpedia у Google Play Store
ВихідніВхідний
🌟Ми спростили наш дизайн для кращої навігації!
Instagram Facebook X LinkedIn

Головацький Яків Федорович

Індекс Головацький Яків Федорович

Я́ків Фе́дорович Голова́цький (літ. псевд. і крипт.: Гаврило Русин; 17 жовтня 1814, с. Чепелі, нині Бродівський район — 13 травня 1888, Вільно) — український лінгвіст, етнограф, фольклорист, історик, поет, священик УГКЦ, педагог, громадський діяч.

Зміст

  1. 142 відносини: Культура мови, Кулішівка, Краєзнавство в Україні, Краєзнавство Івано-Франківщини, Кралицький Анатолій, Криворівня, Катря Гриневичева, Карпаторуський музей, Карел Владислав Зап, Климчук Андрій-Аскольд Миколайович, Книгознавство, Котляревський Іван Петрович, Кобринський Микола Миколайович, Коломийський український аматорський театр, Пістинь, Пісня про Байду, Підгір'я (регіон), Підгайці, Пчола (тижневик), Прапор України, Павел Йозеф Шафарик, Пам'ятник Тарасові Шевченку (Львів), Потебня Олександр Опанасович, Петрушевич Михайло, Перша тернопільська гімназія, Обжинки, Огоновський Омелян Михайлович, Одяг українських міщан, Ой з-за гори та ще й з-за лиману, Абецадло, Австрійська національна бібліотека, Антоневич Микола, Наукова бібліотека Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Наддністрянський говір, Руська трійця, Руська Бесіда (Буковина), Русько-мадярський словарь, Русалка Дністровая, Рід (мовознавство), Ратищі, Раєвський Михайло Федорович, Російська література, Родимый Листокъ, Революція в Галичині (1848), Ректори Львівського університету, Сучасна українська мова, Саламон Щасний, Сидорів, Син Русі, Слово (часопис, 1861), ... Розгорнути індекс (92 більше) »

Культура мови

Культу́ра мо́ви — рівень володіння нормами усної і писемної літературної мови, а також свідоме, цілеспрямоване, майстерне використання мовно-виражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Культура мови

Кулішівка

Кулішівка Куліші́вка, або Система Куліша — український фонетичний правопис, застосований Пантелеймоном Кулішем наприкінці 1850-х років.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Кулішівка

Краєзнавство в Україні

Краєзнавство в Україні.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Краєзнавство в Україні

Краєзнавство Івано-Франківщини

Краєзна́вство Іва́но-Франкі́вщини — всебічне вивчення природи, населення, господарства, історії та культури Івано-Франківської області.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Краєзнавство Івано-Франківщини

Кралицький Анатолій

Кралицький Анатолій Федорович (Anatolij Kralický, хресне ім'я Олександр;, Вишні Чабини, тепер Межилабірський округ, Словаччина —, Мукачеве) — український священик-василіянин, літератор-прозаїк, етнограф, історик, фольклорист, журналіст, громадський діяч; один із закарпатських «будителів» другої половини 19 століття.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Кралицький Анатолій

Криворівня

Криворі́вня — село Верховинського району Івано-Франківської області, на Гуцульщині.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Криворівня

Катря Гриневичева

Ка́тря Гриневиче́ва (Катерина Гриневич; 19 листопада 1875, Винники біля Львова — 25 грудня 1947, Берхтесґаден, Баварія) — українська письменниця.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Катря Гриневичева

Карпаторуський музей

Карпаторуський музей — музей історії, культури та побуту русинів Угорської та Галицької Руси.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Карпаторуський музей

Карел Владислав Зап

Зап Карел–Франтішек-Владіслав (8 січня 1812, м. Прага — 1 січня 1871, м. Бенешов) — чеський етнограф, історик, публіцист.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Карел Владислав Зап

Климчук Андрій-Аскольд Миколайович

Климчук Андрій-Аскольд Миколайович (нар. 12 грудня 1985, Рівне) — історик, краєзнавець, письменник, журналіст.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Климчук Андрій-Аскольд Миколайович

Книгознавство

Книгозна́вство, бібліологія — комплекс суміжних, тісно пов'язаних, але відносно самостійних наукових дисциплін суспільного циклу, що вивчають книгу, процеси її створення, розповсюдження та використання, а також галузі культури та народного господарства, що виконують ці процеси -ruСоветский энциклопедический словарь.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Книгознавство

Котляревський Іван Петрович

Котляре́вський Іва́н Петро́вич (Полтава —, Полтава) — український письменник, поет, драматург, зачинатель нової української літератури, громадський діяч.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Котляревський Іван Петрович

Кобринський Микола Миколайович

Кобринський Мико́ла Микола́йович (29 квітня 1829, Чернівці — 1893) (літературний псевдонім «Микола Гуцул») — український фольклорист, письменник та культурно-просвітній діяч.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Кобринський Микола Миколайович

Коломийський український аматорський театр

Коломийський український аматорський театр — створений у 1848 році Іваном Озаркевичем та Алоїзі Ляйтнером і групою аматорів акторів в Коломиї.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Коломийський український аматорський театр

Пістинь

Пі́стинь — село в Косівському районі Івано-Франківської області, на Гуцульщині.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Пістинь

Пісня про Байду

Пісня про Ба́йду (В Цареграді на Риночку) — популярна народна історична пісня.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Пісня про Байду

Підгір'я (регіон)

Підгір'я — історико-культурний регіон України, розташований між р. Дністер і передгір'ями Карпат на території Львівської й Івано-Франківської областей.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Підгір'я (регіон)

Підгайці

Підга́йці — місто, районний центр у Тернопільській області.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Підгайці

Пчола (тижневик)

«Пчола» — літературно-науковий тижневик, виходив у Львові від 7 травня до 3 листопада 1849 (19 чисел).

Переглянути Головацький Яків Федорович і Пчола (тижневик)

Прапор України

Держа́вний пра́пор Украї́ни — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Прапор України

Павел Йозеф Шафарик

Павел Йозеф Шафарик (Pavel Jozef Šafárik, Pavel Josef Šafařík, 13 травня, 1795, Кобелярово — †26 червня 1861, Прага) — словацький та чеський поет, історик, мовознавець, етнограф.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Павел Йозеф Шафарик

Пам'ятник Тарасові Шевченку (Львів)

259x259пкс Па́м'ятник Тара́сові Шевче́нку у Львові знаходиться на проспекті Свободи в центрі міста.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Пам'ятник Тарасові Шевченку (Львів)

Потебня Олександр Опанасович

Олекса́ндр Опана́сович Потебня́ (*10 (22) вересня 1835, хутір Манів, поблизу села Гаврилівки Роменського повіту Полтавської губернії (тепер село Гаврилівка Роменського району Сумської області) — †29 листопада (11 грудня) 1891, Харків) — видатний український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч, доктор філології, професор, член-кореспондент Петербурзької АН з 1875 р., член багатьох (у тому числі зарубіжних) наукових товариств.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Потебня Олександр Опанасович

Петрушевич Михайло

Петрушевич Михайло Йосипович (псевдонім — Новицький; * 10 жовтня 1869, с. Космач, Богородчанський район, Івано-Франківська область — † 8 вересня 1895, Болехів, Івано-Франківська область) — український письменник, священик УГКЦ, громадський діяч.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Петрушевич Михайло

Перша тернопільська гімназія

Перша тернопільська гімназія (домініканська гімназія — колишній середній навчальний заклад у місті Тернополі. За час існування кілька разів змінювала назву та мову навчання.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Перша тернопільська гімназія

Обжинки

Обжинки — стародавній український народний звичай.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Обжинки

Огоновський Омелян Михайлович

Омеля́н Миха́йлович Огоно́вський (псевдоніми і криптоніми: Омелян із Григорова, Ємілян, Ом. о та ін.; 3 серпня 1833, с. Григорів, нині Рогатинський район, Івано-Франківська область — 28 жовтня 1894, Львів) — український учений-філолог і громадський діяч.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Огоновський Омелян Михайлович

Одяг українських міщан

У Речі Посполитій був закон який регулював одяг різних верств населення: ясновельможні пани могли носити кармазинові жупани та кунтуші, дрібна шляхта - носила те саме але сірого (шарого) кольору.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Одяг українських міщан

Ой з-за гори та ще й з-за лиману

Гурт «Миклухо Маклай» — «Ой з-за гори, да ще й з-за лиману» Ой з-за гори та ще й з-за лиману або Про козака Нечая — українська народна козацька пісня.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Ой з-за гори та ще й з-за лиману

Абецадло

Абеца́дло Лозинського (від abecadło — абетка) — різновид латинської абетки, яку розробив на основі польського алфавіту і опублікував у Галичині 1834 року Йосип Лозинський.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Абецадло

Австрійська національна бібліотека

Австрійська національна бібліотека (Österreichische Nationalbibliothek) — найбільша бібліотека в Австрії.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Австрійська національна бібліотека

Антоневич Микола

Микола Іванович Антоневич (25 грудня 1840, с. Незвисько, нині Городенківський район, Івано-Франківська область — 10 липня 1919, Львів) — історик, громадський діяч, галицький руський політик москвофільського напрямку.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Антоневич Микола

Наукова бібліотека Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Наукова бібліотека Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича — провідний навчальний, науковий, інформаційний та культурно-просвітницький структурний підрозділ університету.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Наукова бібліотека Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Наддністрянський говір

говорів і наріч української мови Наддністря́нський го́вір украї́нської мо́ви, також опі́льський го́вірзгідно з енциклопедією «Українська мова», «окрема зона наддністрянського говору відома ще як опільський говір»; див.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Наддністрянський говір

Руська трійця

«Руська трійця» (1833—1837 рр.) — галицьке літературне угруповання, очолюване Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем, що з кінця 1820-х років розпочало на західних українських землях національно-культурне відродження Украинская советская энциклопедия.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Руська трійця

Руська Бесіда (Буковина)

«Руська Бесіда» — перше українське громадсько-культурно-освітнє товариство на Буковині.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Руська Бесіда (Буковина)

Русько-мадярський словарь

«Русько-мадярський словарь» — виданий Василем Чопеєм 1883 року в Будапешті перший русько-угорський словник на Закарпатті, чий реєстр нараховує близько 20 тисяч слів, відображаючи лексичний склад українських говорів.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Русько-мадярський словарь

Русалка Дністровая

«Руса́лка Дністро́вая» — перший західноукраїнський альманах народною мовою, виданий у м. Буда (з 1873 Будапешт) у 1837 році силами членів гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Русалка Дністровая

Рід (мовознавство)

Відмінності вживання категорії роду в різних мовах Рід — граматична категорія, що властива різним частинам мови.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Рід (мовознавство)

Ратищі

село Ратищі, 20.02.1916 р. Празник у Ратищах, 1912 р. Свято-Успенська церква. Внутрішній інтер'єр. Ра́тищі — село Зборівського району Тернопільської області.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Ратищі

Раєвський Михайло Федорович

Михайло Федорович Раєвський (30 липня 1811 — 2 травня 1884) — священик російського посольства у Відні (з 1842 до смерті), один із провідних діячів слов'янофільства.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Раєвський Михайло Федорович

Російська література

Російська література — література російською мовою.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Російська література

Родимый Листокъ

«Родимый Листокъ» — літературно-науковий двотижневик, виходив у Чернівцях у 1879—1882.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Родимый Листокъ

Революція в Галичині (1848)

Пожежа у Львові в 1848 році викликана обстрілами австрійської артилерії Революція 1848 року в Галичині — демократична революція в Австрійської імперії, одна з європейських революцій 1848–1849 років.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Революція в Галичині (1848)

Ректори Львівського університету

Герб Львівського національного університету Ректори Львівського університету — керівники Львівського університету в період від 1784 року до сьогодні.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Ректори Львівського університету

Сучасна українська мова

Твори, написані українською народною мовою, існували і розповсюджувались в Україні ще до «Енеїди» І. Котляревського, на початку XVIII ст.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Сучасна українська мова

Саламон Щасний

о.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Саламон Щасний

Сидорів

Си́дорів (Sidorów) — село Гусятинського району Тернопільської області.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Сидорів

Син Русі

«Син Русі» — рукописна поетична збірка, один із перших творів нової української літератури у Галичині, написаних народною мовою.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Син Русі

Слово (часопис, 1861)

«Слово» — галицький москвофільський часопис, висвітлював громадсько-політичні та літературні питання.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Слово (часопис, 1861)

Слово (видання)

* «Слово» — громадсько-політична і літературна газета, орган москвофілів, виходило у Львові 1861 — 1887 (до 1872 двічі, згодом тричі на тиждень), з численними додатками («Галичанинъ», «Письмо до Громады» й ін.), друкувалося «язичієм»; ред.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Слово (видання)

Собор руських учених

Собо́р ру́ських уче́них («Собор учених руских и любителей народного просвіщенія») — перший просвітницький з'їзд у Галичині, скликаний Головною Руською Радою з ініціативи письменника Миколи Устияновича та заступника голови Головної руської ради Івана Борисикевича.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Собор руських учених

Список українських літературних об'єднань

Список українських літературних об'єднань об'єднує неформальні та формальні літературні організації та угрупування україномовних письменників в Україні та за кордоном.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Список українських літературних об'єднань

Список діячів науки і культури Лемківщини

Список діячів науки і культури Лемківщини — перелік осіб вихідців з Лемківщини.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Список діячів науки і культури Лемківщини

Сербська народна творчість

Сербська народна творчість або фольклор — художня колективна літературна і музична творча діяльність сербського народу.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Сербська народна творчість

Сербська епічна народна поезія

Сербська епічна народна поезія - це форма епічної поезії (пісень), створена сербами, яка походить від сучасної Сербії, Боснії і Герцеговини, Хорватії, Македонії та Чорногорії.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Сербська епічна народна поезія

Семейная Библіотека (видання)

«Семейная Библіотека» — місячник, 1856 двотижневик, російськомовний орган москвофілів, виходив у Львові 1855—1856, з ініціативи і під ідейним керівництвом Я. Головацького; видавець і ред.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Семейная Библіотека (видання)

Тернопільська гімназія єзуїтів

Тернопільська гімназія єзуїтів, або Тернопільська єзуїтська гімназія — навчальний заклад ордену єзуїтів у Тернополі, який діяв у 1820—1848 роках.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Тернопільська гімназія єзуїтів

Тернопільська область

Терно́пільська о́бласть (до 1944 року — Тарнопольська область) — адміністративно-територіальна одиниця України з центром у місті Тернополі.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Тернопільська область

Українська фонетика

Фонетична система сучасної української мови, включаючи літературні норми й деякі діалектні особливості, налічує 38 основних фонем: 6 голосних та 32 приголосних; додатково визначають 13 приголосних фонем у периферійній підсистемі, але існують й інші погляди на фонемний склад української мови.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Українська фонетика

Українська церковна історіографія

Усупереч дещо недоречній назві, йдеться про історіографію (не лише україномовну), присвячену різним виявам досьогоднішнього розвитку Християнства на українських землях.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Українська церковна історіографія

Українська культура XIX століття

У кінці XVIII століття територія України була розділена між Австрійсько-Угорською (20% площі) і Російською (80% площі) імперіями.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Українська культура XIX століття

Українська латинка

Украї́нська лати́нка (також Latynka або Łatynka) — спільна назва різних варіантів запису української мови засобами латинської абетки.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Українська латинка

Український романтизм

Український романтизм (romantisme) — ідейний рух у літературі, науці й мистецтві.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Український романтизм

Українознавство

Українозна́вство (часто: україні́стика або україніка) — галузь гуманітарних знань, орієнтована на вивчення економічної, політичної, соціальної, культурної, історичної проблематики України, а також життя української діаспори за кордоном.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Українознавство

Філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка

Філологічний факультет — структурний підрозділ Львівського національного університету імені Івана Франка, один із найдавніших факультетів закладу, сформований на базі кафедри руської словесності (1848).

Переглянути Головацький Яків Федорович і Філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка

Фольклористика

Фольклори́стика — наука, що вивчає фольклор: його сутність, тематику, специфіку, закономірності, особливості та взаємозв'язок з іншими видами мистецтва.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Фольклористика

Хмелева (Заліщицький район)

Хмелева́ — село Заліщицького району Тернопільської області.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Хмелева (Заліщицький район)

Хмелева (Городенківський район)

Хмелева́ — село Городенківського району Івано-Франківської області.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Хмелева (Городенківський район)

Чтения в Императорском Обществе истории и древностей российских

«Чтения в Императорском Обществе истории и древностей российских» — серійне видання, що містило праці «Императорского Общества» при Московському Університеті за 1846 —1918 роки (з перервами); вийшло 264 книг з матеріалами до історії Росії.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Чтения в Императорском Обществе истории и древностей российских

Чи не той то хміль...

«Чи не той то хміль...» — популярна народна історична пісня про Богдана Хмельницького, який очолив Визвольну війну проти панськоï Польщi, яка захопила украïнськi землi й прагнула пiдкорити собi украïнський народ, але перемога була на боці козаків.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Чи не той то хміль...

Чотові скелі

Чо́тові ске́лі (також Чо́ртові або Чатові) — група скель, а також пагорб і пам'ятка природи місцевого значення.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Чотові скелі

Чепелі (Бродівський район)

Чепелі — село в Бродівському районі Львівської області, входить до складу Пеняцької сільської ради.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Чепелі (Бродівський район)

Шашкевич Маркіян Семенович

Маркія́н Семе́нович Шашке́вич (с. Підлисся Золочівського повіту —, с. Новосілки) — західноукраїнський (галицький) пророк («Будитель»), письменник, поет, духовний просвітитель, натхненник національного пробудження Галичини.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Шашкевич Маркіян Семенович

Шашкевич Григорій

Отець Григо́рій Шашке́вич (24 січня 1809, с. Сусолівка, нині Сосулівка — 18 серпня 1888, Львів) — український галицький громадсько-політичний і церковний діяч, священик УГКЦ.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Шашкевич Григорій

Юліуш Коссак

Юліуш Фортунат Коссак (Fortunat Juliusz Kossak, 29 жовтня/15 грудня 1824 — 3 лютого 1899) — відомий польський художник.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Юліуш Коссак

Яків Седовський

Я́ків Седо́вський (?, Львівщина — ?, імовірно, Венеція) — давньоукраїнський письменник, поет XVII століття.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Яків Седовський

Музей Русалки Дністрової

Музей Русалки Дністрової — музей у Львові, присвячений книжці «Русалка Дністровая», першому західноукраїнському альманаху.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Музей Русалки Дністрової

Матисякевич Зиновій Михайлович

Зино́вій Миха́йлович Матисяке́вич (смт Верхнє Синьовидне Сколівського району Львівської області — 2007) — український вчений, історик, краєзнавець.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Матисякевич Зиновій Михайлович

Маланка

thumb thumb Мала́нка (Меланка, Меланки, Маланія)Словник української мови: Том четвертий І-М / Редкол.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Маланка

Митрак Олександр Андрійович

Олекса́ндр Митра́к (*16 жовтня 1837, Плоске — †17 березня 1913, Росвигове) — український письменник, фольклорист і етнограф Закарпаття.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Митрак Олександр Андрійович

Микулинці

Мику́линці (давні назви: Мику́лин, Мику́линь) — селище в Теребовлянському районі Тернопільської області на річці Серет, Від вересня 2015 року — центр Микулинецької селищної громади, до того — центр Микулинецької селищної ради, якій підпорядковувалися села Воля, Конопківка і Кривки.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Микулинці

Микитинці (Косівський район)

Мики́тинці — село Косівського району Івано-Франківської області.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Микитинці (Косівський район)

Миколаївський академічний український театр драми і музичної комедії

Миколаївський академічний український театр драми та музичної комедії — учасник багатьох всеукраїнських і міжнародних конкурсів та фестивалів, в яких посідав почесні місця, серед них: Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії», «Класика — сьогодні», «Херсонеські ігри», Всеукраїнський телефестиваль «Калинові острови», «Найкраща музична прем'єра» та багато інших.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Миколаївський академічний український театр драми і музичної комедії

Мостиський район

Мости́ський райо́н — район України на заході Львівської області.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Мостиський район

Москвофільство

Москвофільство, москалефільство, галицьке русофільство — мовно-літературна та суспільно-політична течія серед українського населення Галичини, Буковини та Закарпаття у 1819—1930-х роках.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Москвофільство

И

И, и — літера кирилиці.

Переглянути Головацький Яків Федорович і И

Західноукраїнська мовно-літературна практика

Західноукраї́нська мо́вно-літерату́рна пра́ктика — західно-українська (галицька) мова— як варіант української літературної мови із специфічними ознаками, зумовленими історичними, політичними, соціальними та мовними (діалектними) чинниками, який функціонував на західноукраїнських землях упродовж 19 — 1-ї пол.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Західноукраїнська мовно-літературна практика

Зоря Галицка

Зоря Галицька (ориг. Зоря Галицкая, Зоря Галицка) — перша газета українською народною мовою.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Зоря Галицка

Золочів

Зо́лочів — місто районного значення Золочівського району Львівської області, районний центр.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Золочів

Бучач

Краєвид міста зі стіни замку, осінь 2013 Залишки скелі біля гімназії, осінь 2013 Водоспад та вигляд на монастир Бу́чач — місто в Україні, центр Бучацького району Тернопільської області.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Бучач

Бубнище

Бубни́ще — село в Україні Івано-Франківській області, підпорядковане Болехівській міськраді.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Бубнище

Бродівський історико-краєзнавчий музей

Бродівський історико-краєзнавчий музей — музей у місті Броди на Львівщині.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Бродівський історико-краєзнавчий музей

Бродівський район

Підгорецький замок Бро́дівський район — район України на північному сході Львівської області.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Бродівський район

Бродович Теодосій

Теодосій Бродович, або Теодозій Бродович гербу Остоя (? —) — церковний діяч, архіпресвітер Луцької греко-католицької капітули.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Бродович Теодосій

Бабине літо

Типовий день періоду «бабиного літа» Бабине літо — період теплої та сухої погоди восени пов'язаний зі стійким антициклоном.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Бабине літо

Блонський Кирило Іванович

Блонський Кирило Іванович (1803, Уторопи — 30 червня 1852, Шешори''Блажейовський Д.''. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944)… — С. 43. або 1 липня 1852, ПістиньР.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Блонський Кирило Іванович

Бодянський Осип Максимович

Йо́сип (О́сип) Макси́мович Бодя́нський (псевд. О. Бода-Варвинець, Ісько Материнка, І.Мастак та ін.) (за іншими даними — 3(15) листопада 1808, Варва, Лохвицький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія (нині Чернігівська область, Україна) —, Москва, Російська імперія) — український філолог-славіст, історик, фольклорист, перекладач, видавець, письменник, член-кореспондент Петербурзької Академії наук (1854).

Переглянути Головацький Яків Федорович і Бодянський Осип Максимович

Віленська археографічна комісія

Віленська археографічна комісія (Ви́ленская археографи́ческая коми́ссия, Виленская комиссия для разбора и издания древних актов) — наукова установа з центром у м.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Віленська археографічна комісія

Вінок русинам на обжинки

Вінок русинам на обжинки — літературно-науковий альманах, виданий у Відні I.Головацьким за участі Я.Головацького (1846-47, книги 1-2).

Переглянути Головацький Яків Федорович і Вінок русинам на обжинки

Вагилевич Іван Миколайович

Іва́н Микола́йович Вагиле́вич (Iwan Wahylewycz; псевд. і крипт.: Вагилевич Далибор, Волк Заклика; 2 вересня 1811, с. Ясень, нині Рожнятівський район, Івано-Франківська область — 10 червня 1866) — священик УГКЦ, український поет, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Вагилевич Іван Миколайович

Вишиванка

Вишива́нка або виши́ванка — новітня назва народної русинської (української й білоруської) сорочки, прикрашеної орнаментованою вишивкою.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Вишиванка

Витвицький Теодор

Витви́цький Теодо́р (1783 — 27 травня 1861''Дмитро Блажейовський''. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944)… — С. 483., Далешове, тепер Городенківського району Івано-Франківської області) — український культурний і церковний діяч, священик УГКЦ.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Витвицький Теодор

Вплив України та українців на російську літературу від середини XVII до початку XX століття

Вплив України та українців на російську літературу від середини XVII до початку XX століття Українці впродовж ряду століть справляли благотворний вплив на розвиток російської культури й, зокрема, літератури.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Вплив України та українців на російську літературу від середини XVII до початку XX століття

Веселка

Веселка в горах над озером Веселка. Первинна та вторинна веселка Райдуга над житловим масивом Вигурівщина-Троєщина (Київ) Райдуга у фонтані Весе́лка, також ра́йдуга, рідко радуга (очевидно, від *radǫga — оптичне явище в атмосфері, що являє собою одну, дві чи декілька різнокольорових дуг, що спостерігаються на тлі хмари, якщо вона розташована проти Сонця.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Веселка

Верещинський Микола Михайлович

Микола (Никола) Михайлович Верещинський (1793, Ходорів, нині Жидачівського р-ну Львівської області —, Чернівці) — український етнограф-фольклорист, педагог, меценат.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Верещинський Микола Михайлович

Гуцули

Гуцу́ли — етнографічна група українців, нащадки найстародавнішого племені літописних уличів, що живуть у Карпатах: Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська області України (Верховинський, південна частина Косівського й Надвірнянського районів Івано-Франківської області, Путильський та південна частина Вижницького району Чернівецької області й у більшій частині Рахівського району Закарпатської області).

Переглянути Головацький Яків Федорович і Гуцули

Гуменюк Михайло Прокопович

Миха́йло Проко́пович Гуменю́к (1918—1988) (псевдонім Михайло Рейський) — український бібліограф, книгознавець, літературознавець та літературний критик, дослідник історії української преси й бібліографії, один з організаторів бібліографічної практики.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Гуменюк Михайло Прокопович

Гарбуз Володимир Васильович

Гарбуз Володимир Васильович (*21 грудня 1951, с. Карапиші Миронівського району Київської області) — український художник.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Гарбуз Володимир Васильович

Галицькі приповідки і загадки

Галицкіи приповѣдки и загадки.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Галицькі приповідки і загадки

Галицько-Руська матиця

Галицько-Руська матиця — культурно-освітнє товариство в Галичині, засноване 16 липня 1848 року у Львові.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Галицько-Руська матиця

Галичанинъ

«Галичанинъ» — назва трьох часописів, що виходили у Львові в різні роки.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Галичанинъ

Галичанинъ (1862)

Галичанинъ — львівський літературний збірник москвофільського спрямування.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Галичанинъ (1862)

Галичанинъ (1893)

Галичанинъ — щоденна газета москвофільського спрямування.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Галичанинъ (1893)

Головацький

Голова́цький — українське прізвище.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Головацький

Головацький Петро Федорович

Петро Федорович Головацький (16 липня 1821, с. Чепелі, нині Бродівський район, Львівська область — 26 вересня 1853, с. Пістинь, нині Косівський район) — український журналіст, перекладач, педагог, громадсько-освітній діяч.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Головацький Петро Федорович

Головацький Яків (значення)

* Головацький Яків (монах; чернече ім'я — Ісихій) (1735—після 1771) — маляр, священик УГКЦ, монах-василіянин.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Головацький Яків (значення)

Головацький Іван Федорович

Іва́н Фе́дорович Голова́цький (1816, Чепелі, нині Бродівський район Львівської області — 9 лютого 1899, Відень) — український громадський діяч, журналіст, видавець, поет, перекладач.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Головацький Іван Федорович

Діалекти української мови

Південно-західне наріччя (говори) Українська діалектологія вивчає говірки суцільного поширення діалектичної мови та острівні, які функціонують серед масивів молдовських, румунських, угорських, словацьких, сербських, хорватських, польських, білоруських, російських діалектів та, обмежено, серед мов народів Середньої Азії.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Діалекти української мови

Дзендзелівський Йосип Олексійович

Дзендзелі́вський Йо́сип Олексі́йович (17 лютого 1921, с. Мазурове, тепер Кривоозерського району Миколаївської області — 15 серпня 2008) — український мовознавець, доктор філологічних наук з 1961, професор з 1963, дійсний член НТШ з 1992.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Дзендзелівський Йосип Олексійович

Добряни (Стрийський район)

Добря́ни — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області, розташоване за 3 км від Стрия.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Добряни (Стрийський район)

Дольницький Ісидор Іванович

Ісидор Іванович Дольницький (21 лютого 1830, с. Старі Залізці, нині нині в межах смт Залізці, Тернопільська область — 22 березня 1924, м. Львів) — український релігійний діяч, учитель Колегії св.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Дольницький Ісидор Іванович

Є

Є, є — восьма літера української абетки, за конфігурацією дещо видозмінена кирилична; позначає голосний звук є; вимовляється йе.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Є

Історія української літератури

Історія української літератури — історія літератури українською мовою.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Історія української літератури

Історія Коломиї

Коломия — українське місто, центр Покуття.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Історія Коломиї

Історія преси в Україні

Історія преси в Україні Термін "українська преса", як правило, вживається для означення періодичних видань (вони можуть бути як україномовними, так і іншомовними), що виходять на власне українських землях чи в місцях компактного мешкання українських емігрантів й які висвітлюють найрізноманітніші проблеми життя українців.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Історія преси в Україні

Історія Брідщини

Бродівський район Бродівчани у 1990 р.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Історія Брідщини

Історична картографія

Історична картографія (від гр. χάρτης — «хартія, аркуш паперу, папірусу» и γράφω — «пишу») – спеціальна історична та географічна дисципліна, яка займається вивченням, створенням і використанням історичних карт та атласів, а також дослідженням стародавніх картографічних зображень.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Історична картографія

Історико-краєзнавчий музей м. Броди

Історико-краєзнавчий музей міста Броди.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Історико-краєзнавчий музей м. Броди

Іван Бірецький

Івáн Біре́цький (1815, Кальниця — 12 липня 1883, Угнів, нині Сокальський район Львівської області) — греко-католицький священик, український суспільний діяч, перший збирач лемківського фольклору.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Іван Бірецький

Ількевич Григорій Степанович

Ількевич Григорій Степанович (тж. Ількєвич; тж. використовував прибране ім'я Мирослав, відомий тж. як Мирослав з Городенки, (Mirosław z Horodenki) (село Нове Село, Жовківського обводу (округу), тепер Жовківського району Львівської області —, з березня до травня, місто Городенка, тепер Івано-Франківська область) — український фольклорист, етнограф і педагог.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Ількевич Григорій Степанович

Етномузикологія

Етномузиколо́гія — наукова дисципліна, присвячена фіксації, систематизації та дослідженню народної музики і, в широкому розумінні, вивченню традиційно-усних музичних культур.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Етномузикологія

Львівський національний університет імені Івана Франка

Льві́вський націона́льний університе́т і́мені Іва́на Франка́ — один із найстаріших університетів України та Східної Європи та найпрестижніших в Україні.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Львівський національний університет імені Івана Франка

Лучкай Михайло Михайлович

«Граматика слов’яно-руська») М. Лучкая, 1830 р. Перевидана у Києві українською мовою 1989 р.'' Лучкай Михайло Михайлович (Michaelis Lutskay; справжнє прізвище — Поп; 19 листопада 1789, Великі Лучки — 3 грудня 1843, Ужгород) — український закарпатський мовознавець, фольклорист та історик.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Лучкай Михайло Михайлович

Лука з Тернополя

Лука з Тернополя (роки та місце народження і смерті невідомі) — український перекладач другої половини XVI століття.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Лука з Тернополя

Лівчак Йосип Миколайович

Йо́сип Микола́йович Лівча́к (Ливчак; * 1839, с. Тисів, Болехівська міська рада, Івано-Франківська область — † 27 жовтня (9 листопада) 1914, Петроград) — галицький публіцист, громадський діяч і винахідник.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Лівчак Йосип Миколайович

Лаврів (Старосамбірський район)

Лаврі́в — село у Старосамбірському районі, Львівської області.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Лаврів (Старосамбірський район)

Лаврівський монастир

Лаврівський Святоонуфріївський монастир заснований у середині XIII ст.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Лаврівський монастир

Лаврівський Іван Андрійович

Іва́н Андрі́йович Лаврі́вський (10 вересня 1823, с. Лопінка, Лемківщина — 24 травня 1873, Холм) — український галицький композитор, диригент, священик УГКЦ.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Лаврівський Іван Андрійович

Лисиничі (село)

Ли́синичі (Lesienice) — село Пустомитівського району Львівської області.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Лисиничі (село)

Летопись занятий Археографической комиссии

Летопись занятий Археографической комиссии – неперіодичне видання Археографічної комісії при С.-Петербурзькій АН (з 1917 – при Російській АН, з 1922 – Археографічна комісія Російської АН, з 1926 – Історико-археографічна комісія АН СРСР) у С.-Петербурзі (Петрограді, Ленінграді) протягом 1862–1928.

Переглянути Головацький Яків Федорович і Летопись занятий Археографической комиссии

17 жовтня

17 жовтня — 290-й день року (291-й у високосні роки) за григоріанським календарем.

Переглянути Головацький Яків Федорович і 17 жовтня

Також відомий як Яків Федорович Головацький, Яків Головацький, Головацький Яків.

, Слово (видання), Собор руських учених, Список українських літературних об'єднань, Список діячів науки і культури Лемківщини, Сербська народна творчість, Сербська епічна народна поезія, Семейная Библіотека (видання), Тернопільська гімназія єзуїтів, Тернопільська область, Українська фонетика, Українська церковна історіографія, Українська культура XIX століття, Українська латинка, Український романтизм, Українознавство, Філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, Фольклористика, Хмелева (Заліщицький район), Хмелева (Городенківський район), Чтения в Императорском Обществе истории и древностей российских, Чи не той то хміль..., Чотові скелі, Чепелі (Бродівський район), Шашкевич Маркіян Семенович, Шашкевич Григорій, Юліуш Коссак, Яків Седовський, Музей Русалки Дністрової, Матисякевич Зиновій Михайлович, Маланка, Митрак Олександр Андрійович, Микулинці, Микитинці (Косівський район), Миколаївський академічний український театр драми і музичної комедії, Мостиський район, Москвофільство, И, Західноукраїнська мовно-літературна практика, Зоря Галицка, Золочів, Бучач, Бубнище, Бродівський історико-краєзнавчий музей, Бродівський район, Бродович Теодосій, Бабине літо, Блонський Кирило Іванович, Бодянський Осип Максимович, Віленська археографічна комісія, Вінок русинам на обжинки, Вагилевич Іван Миколайович, Вишиванка, Витвицький Теодор, Вплив України та українців на російську літературу від середини XVII до початку XX століття, Веселка, Верещинський Микола Михайлович, Гуцули, Гуменюк Михайло Прокопович, Гарбуз Володимир Васильович, Галицькі приповідки і загадки, Галицько-Руська матиця, Галичанинъ, Галичанинъ (1862), Галичанинъ (1893), Головацький, Головацький Петро Федорович, Головацький Яків (значення), Головацький Іван Федорович, Діалекти української мови, Дзендзелівський Йосип Олексійович, Добряни (Стрийський район), Дольницький Ісидор Іванович, Є, Історія української літератури, Історія Коломиї, Історія преси в Україні, Історія Брідщини, Історична картографія, Історико-краєзнавчий музей м. Броди, Іван Бірецький, Ількевич Григорій Степанович, Етномузикологія, Львівський національний університет імені Івана Франка, Лучкай Михайло Михайлович, Лука з Тернополя, Лівчак Йосип Миколайович, Лаврів (Старосамбірський район), Лаврівський монастир, Лаврівський Іван Андрійович, Лисиничі (село), Летопись занятий Археографической комиссии, 17 жовтня.