Галицько-Волинське князівство

Га́лицько-Воли́нське князівство (в західних джерелах також Галицьке королівство Regnum Galiciæ), від 1253 року також Ру́ське королі́вство (Regnum Russiæ) — центральноєвропейська середньовічна руська держава.

Використовуй ШІ

Зміст

1. 671 відносини: BigWorld, XII століття, XIII століття, XIV століття, Кути, Курилівка (Волочиський район), Куремса, Куремсина Рать, Кузьмина, Культура Русі, Купчинський Олег Антонович, Кіцманський район, Краєзнавство Івано-Франківщини, Крайна (Підкарпатське воєводство), Крилос, Крилоське Євангеліє, Кровинка, Кременець, Кременецький район, Катря Гриневичева, Карачевське князівство, Казимир I Куявський, Казимир III Великий, Калюс (Україна), Кам'янка (Молдова), Кам'янець-Подільський, Кам'янець-Подільський район, Київська Русь, Київське князівство, Києво-Холмський шлях, Кирилична українська рукописна писемність 11—17 ст., Княжа доба, Князь, Князівство, Книга знань про всі королівства, Костинці, Костева, Костел святого Варфоломія (Дрогобич), Костел і монастир бернардинів (Львів), Котів (Підкарпатське воєводство), Корінець (село), Коросно (Польща), Король Русі, Королівство Польське, Королівство Русі, Королівство Галичини та Володимирії, Кобринське князівство, Кодимія, Констанція Угорська, П'яткова (Перемиський повіт), ... Розгорнути індекс (621 більше) » « Термозбіжна індекс

BigWorld

BigWorld — Австралійська компанія, заснована в 1999 році, розробляє й ліцензує інструменти розвитку проміжного пакету для створення багатокористувацьких онлайн-ігор (MMO) і «віртуальних світів».

Переглянути Галицько-Волинське князівство і BigWorld

XII століття

XII століття належало до періоду, який історики Європи класифікують як Високе Середньовіччя.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і XII століття

XIII століття

XIII століття історики характеризують як завершальне століття Високого Середньовіччя.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і XIII століття

XIV століття

XIV століття історики називають першим століттям Пізнього Середньовіччя.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і XIV століття

Кути

Кути (Kuty, Կուտի) — селище міського типу в Косівському районі Івано-Франківської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Кути

Курилівка (Волочиський район)

Кури́лівка — село в Україні, у Волочиській міській територіальній громаді Волочиського району Хмельницької області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Курилівка (Волочиський район)

Куремса

Куре́мса — воєвода татарського хана Батия, монголо-татарський темник, онук хана Джучі — засновника Білої Орди.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Куремса

Куремсина Рать

Куремсина рать — історичний термінМ.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Куремсина Рать

Кузьмина

На задньому плані стародавня церква святого Дмитра в Кузьмині. На передньому плані кладовище польських солдатів Цвинтарна римо-католицька каплиця в Кузьмині Кузьмина (Kuźmina) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Кузьмина

Культура Русі

Мапа Київської Русі (1220—1240) У розвитку культури Київської Русі проявлялися як загальні закономірності, так і національні особливості.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Культура Русі

Купчинський Олег Антонович

Оле́г Анто́нович Купчинський (18 травня 1934, Сороцьке) — український вчений (кандидат філологічних наук, доктор історичних наук), педагог.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Купчинський Олег Антонович

Кіцманський район

Кі́цманський райо́н — один з одинадцяти районів Чернівецької області України.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Кіцманський район

Краєзнавство Івано-Франківщини

Краєзна́вство Іва́но-Франкі́вщини — всебічне вивчення природи, населення, господарства, історії та культури Івано-Франківської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Краєзнавство Івано-Франківщини

Крайна (Підкарпатське воєводство)

Крайна-дерева Летовище Крайна Крайна (Krajna) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Крайна (Підкарпатське воєводство)

Крилос

Кри́лос — село Галицького району Івано-Франківської області, на території якого в середні віки існувала столиця Галицько-Волинської держави — Галич.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Крилос

Крилоське Євангеліє

Крилоське Євангеліє — рукописне Євангеліє 1144 року, найдавніший з точно датованих слов'янських рукописів Євангелія-тетр (четвероєвангелія).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Крилоське Євангеліє

Кровинка

Крови́нка (відоме також під назвою Кровінка) — село Теребовлянського району Тернопільської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Кровинка

Кременець

Кре́менець (у давніших джерелах Кремінець, також Крем'янець) — місто обласного значення в Тернопільській області України, центр Кременецького району.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Кременець

Кременецький район

Кремене́цький райо́н — адміністративно-територіальна одиниця Тернопільської області України.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Кременецький район

Катря Гриневичева

Ка́тря Гриневиче́ва (Катерина Гриневич; 19 листопада 1875, Винники біля Львова — 25 грудня 1947, Берхтесґаден, Баварія) — українська письменниця.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Катря Гриневичева

Карачевське князівство

Корачівське князівство — удільне князівство у складі Чернігівської землі з центром в Карачеві, що виникло після монголо-татарської навали, коли чернігівським князям довелося перебиратися на північ свого князівства, рятуючись від татарських набігів.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Карачевське князівство

Казимир I Куявський

Казимир I (Казимир Конрадович прозваний Куявським, Kazimierz I kujawski; близько 1211 — 14 грудня 1267) — князь куявський з 1233, у великопольському Лодзі в 1239-1261 рр., у Вишеграді з 1242, князь серадзький у 1247-1261 рр., князь ленчицький з 1247, князь добринський 1248.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Казимир I Куявський

Казимир III Великий

Печатка Казимира III Казимир І (III) Великий, також Казімєж ІІІМицько І. // Старий Луцьк. — 2009. — С. 38. — ІSBN 961-361-013-1.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Казимир III Великий

Калюс (Україна)

Калюс — історичне містечко, у рядянський період село в Новоушицькому районі Хмельницької області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Калюс (Україна)

Кам'янка (Молдова)

Ка́м'янка (Camenca/Каменка, Каменка) — місто на лівому березі річки Дністер, розташоване при впадінні річки Кам'янка у Дністер за 35 км від залізничної станції Попелюхи.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Кам'янка (Молдова)

Кам'янець-Подільський

Ка́м'яне́ць-Поді́льський (колишні назви — Кам'янець, Кам'янець-Подільськ (1795–1944)) — місто обласного підпорядкування в Україні, центр Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, колишній обласний центр, з 22 березня 1919 по листопад 1920 — столиця УНР; значний економічний, освітній, культурний і туристичний осередок країни.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Кам'янець-Подільський

Кам'янець-Подільський район

Будівля Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації Кам'яне́ць-Поді́льський райо́н (у 1923–1928 — Довжецький, у 1928–1934 — Кам'янецький, у 1939–1944 — Довжоцький) — район на півдні Хмельницької області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Кам'янець-Подільський район

Київська Русь

Ки́ївська Русь (у джерелах сучасники називали цю державу Русь або Ру́ська земля́, Роусь; Ки́ївська Русь — термін на означення цієї державиВойтович Л. // Вісник Львівського у-ту.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Київська Русь

Київське князівство

Київське князівство — руське князівство династії Рюриковичів, а з XIV століття — Гедиміновичів, на території сучасної Київщини з центром у місті Київ.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Київське князівство

Києво-Холмський шлях

Києво-Холмський шлях — суходільна магістраль, що в 12–14 ст.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Києво-Холмський шлях

Кирилична українська рукописна писемність 11—17 ст.

Кирилична українська рукописна писемність 11—17 ст. Історично виділяють два періоди її формування та розвитку: давньоукраїнський (т. зв. давньоруський) – 11 – серед.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Кирилична українська рукописна писемність 11—17 ст.

Княжа доба

Кня́жа доба́ — період історичного розвитку Русі та князівств, що виникли на її землях, де правили різні династії з дому Рюриковичів, деякі українські історики об'єднують під назвою «княжа доба».

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Княжа доба

Князь

Князь (жіночий рід княги́ня) — титул голови феодальної монархії, або будь-якої іншої політичної системи (удільного князівства), великого посадовця чи вельможі у 8—20 століттях.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Князь

Князівство

Князівство — історична суспільно-політична і військова структура або територіальне утворення, правителем якого був князь.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Князівство

Книга знань про всі королівства

Титульна сторінка списку «Z» (Баварська державна бібліотека). «Книга знань про всі королівства» (Libro del Conosçimiento de todos los rregnos) — середньовічний кастильський гербовник у жанрі уявного тревелогу.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Книга знань про всі королівства

Костинці

Ко́стинці — село в Україні, в Чернівецькій області, Сторожинецькому районі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Костинці

Костева

Костева — село на Закерзонні, у гміні Дубецько Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства, в південно-східній частині Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Костева

Костел святого Варфоломія (Дрогобич)

Костел святого Варфоломія (святого Бартоломея/Бартоломія, Варфоломіївський, Вознесенський) — католицький храм у місті Дрогобичі Львівської області; давній духовний осередок, взірець архітектури готики та бароко (інтер'єрні розписи) кінця XIV—XVI століть, історико-архітектурна пам'ятка національного значення.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Костел святого Варфоломія (Дрогобич)

Костел і монастир бернардинів (Львів)

Карла Ауера. 1830—1840-і роки XIX ст. Ратуші Ко́мплекс монастиря́ та костелу бернарди́нів — історико-архітектурна пам'ятка, що знаходиться у Львові на площі Соборній, 3-А.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Костел і монастир бернардинів (Львів)

Котів (Підкарпатське воєводство)

200px Котів (Kotów) — село у гміні Бірча Перемишльського повіту, в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Котів (Підкарпатське воєводство)

Корінець (село)

Корінець (Korzeniec) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Корінець (село)

Коросно (Польща)

Коро́сно (Кросно, Krosno) — місто на правах повіту у південно-східній Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Коросно (Польща)

Король Русі

Король Русі або Король Руський — титул монарха Київської Русі та Руського королівства, який надавався Папами Римськими.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Король Русі

Королівство Польське

Королівство Польське (Regnum Poloniae, Królestwo Polskie) — польська середньовічна і ранньомодерна монархія утворена у 1025 році, коли був коронований великопольський князь Болеслав І Хоробрий.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Королівство Польське

Королівство Русі

Королівство Русі (Королівство русинів, Руське королівство Regnum Russiae, Regnum Ruthenorum) — уживана в латиномовних джерелах, переважно у XIV столітті, назва Галицького князівства.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Королівство Русі

Королівство Галичини та Володимирії

Королівство Галичини та Володимирії з Великим князівством Краківським і князівствами Освенцима і Затору (Königreich Galizien und Lodomerien mit dem Großherzogtum Krakau und den Herzogtümern Auschwitz und Zator, Królestwo Galicji i Lodomerii wraz z Wielkim Księstwem Krakowskim i Księstwem Oświęcimia i Zatoru) — коронний край, утворений на землях Королівства Русі (Галицько-Волинського князівства), складова частина Габсбурзької монархії, Австрійської імперії і Австро-Угорщини у 1772–1918 роках.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Королівство Галичини та Володимирії

Кобринське князівство

Печатка Кобринського князівства 1387-го року. Кобринське князівство в XV ст. Кобринське князівство — удільне князівство XІV–XVI ст.ст., залежне від Великого князівства Литовського, з центром у Кобрині.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Кобринське князівство

Кодимія

Кодимія (Кодімія, лат. Codimia) – історико-географічний регіон на південному заході України, південна частина Східного Поділля.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Кодимія

Констанція Угорська

Констанція Угорська (Boldog Konstancia, Konstancja węgierska, Constanza de Hungría; 1237–1288/1302) — ймовірно, п'ята донька короля Угорщини Бели IV і Марії Ласкарини, другої доньки нікейського імператора Федора І і Анни Ангеліни, доньки візантійського імператора Олексія ІІІ Ангела.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Констанція Угорська

П'яткова (Перемиський повіт)

Спалений тартак в селі Пяткова Римо-католицький костел в селі Пяткова П'яткова (Piątkowa, до 1945 П'яткова-Руська) — село в гміні Дубецько Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і П'яткова (Перемиський повіт)

Піщатка (Білорусь)

Піща́тка (Пясчатка) — село в Білорусі, в Кам'янецькому районі Берестейської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Піщатка (Білорусь)

Південна Мармарощина

Півде́нна Мармаро́щина — українська етнічна територія в закарпатській Румунії.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Південна Мармарощина

Південна Буковина

Півде́нна Букови́на — сучасна область Румунії.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Південна Буковина

Північні хрестові походи

пруси та жмудь) Північні хрестові походи (інша назва Балтійські хрестові походи) — це війни (1198–1411) німецьких, данських і шведських лицарів проти фінських племен (фінів, лівів, естів), західних слов'ян (бодричів, поморян, лютичів, поляків), балтійських народів (прусів, литовців і жемайтів) з метою підкорення цих народів та захоплення їх земель для створення нових феодальних володінь.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Північні хрестові походи

Підгірці (Бродівський район)

Підгі́рці — село в Україні, у Бродівському районі Львівської області, центр сільської ради.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Підгірці (Бродівський район)

Підгаєцький район

Підгає́цький райо́н — адміністративний район у західній частині Тернопільської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Підгаєцький район

Підгайці

Підга́йці — місто, районний центр у Тернопільській області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Підгайці

Підзахаричі

Підзаха́ричі — село в Україні, в Чернівецькій області, Путильському районі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Підзахаричі

Підзамче (Львів)

Підза́мче (або Габриелі́вка) — місцевість Шевченківського району Львова, обмежена вулицями Замарстинівською, Богдана Хмельницького та Липинського.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Підзамче (Львів)

Підкамінь

Підка́мінь — селище міського типу Бродівського району Львівської області, Україна.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Підкамінь

Пряшівщина

Пряшівщина — українська етнічна територія в північно—східній Словаччині, яка межує з українським Закарпаттям, а в історичному плані є частиною Закарпаття.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Пряшівщина

Правителі Галицько-Волинського князівства

Герб Галицько-Волинського князівства і королівства у 13 — 14 століттях. 100px 100px Правителі Галицько-Волинського князівства — Монархи Галицько-Волинської держави і окремих її частин від виникнення у 1199 р.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Правителі Галицько-Волинського князівства

Правителі Галицького князівства

Рюрик, Володар і Василько Ростиславичі на чолі війська Га́лицькі кня́зі — у Х — XІV століттях монархи Галицького князівства.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Правителі Галицького князівства

Православ'я у Польщі

Православ'я у Польщі з'явилося із проникненням християнства на землі сучасної Польщі у 8 столітті.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Православ'я у Польщі

Православ'я на Чернівеччині

Православ'я на Чернівеччині — Православ'я в Чернівецькій області — Православ'я у Північній Буковині.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Православ'я на Чернівеччині

Православна церква

П'ятидесятниця — момент заснування Церкви згідно з православним ученням Правосла́вна Це́рква (Вселенська Православна Церква, Кафолічна Православна Церква, Східна Православна Церква, Вселенське Православ'я, Православ'я) — четверта за чисельністю (після католиків, сунітів та вішнаїтів) релігійна спільнота і друга за чисельністю внутрішньо єдина християнська спільнота у світі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Православна церква

Празький гріш

Пра́зький гріш — одна з найпопулярніших монет Середньовіччя, яку карбували з 1300 по 1547 роки.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Празький гріш

Прапор України

Держа́вний пра́пор Украї́ни — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Прапор України

Пристань (Сокальський район)

При́стань — село в Україні, в Сокальському районі Львівської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Пристань (Сокальський район)

Привілеї шляхетські

Привілеї шляхетські — законодавчі акти, що їх видавали королі Русі, великі князі Литовські, королі Польські, що стосувались шляхетських прав та вольностей.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Привілеї шляхетські

Пригородок

При́городок — село в Україні, в Рукшинській сільській територіальній громаді Хотинського району Чернівецької області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Пригородок

Придністров'я

Придністро́в'я, або Наддністрянщина чи Подні́стря — регіон на вздовж лівого берега річки Дністер.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Придністров'я

Прикарпаття

Карта Карпатського регіону, Прикарпаття (I.) обведене червоним Прикарпа́ття — історико-етнографічний район України.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Прикарпаття

Проблема національної ідентифікації у Молдові

Проблема національноюї ідентифікації у Молдові — питання ідентифікації молдован як окремої нації чи етнічної групи румунів.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Проблема національної ідентифікації у Молдові

Парк замків та оборонних споруд давньої України

right Парк «Замків та оборонних споруд давньої України» — парк мініатюр просто неба.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Парк замків та оборонних споруд давньої України

Павеза

Арбалетник перезаряджає зброю під захистом павези Павеза (Pavese, Pavese, Pavois) - різновид важкого щита у формі близькій до чотирикутника, висота якого могла сягати плечей воїна.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Павеза

Палац князя Лева І

Гіпотетична реконструкція палацу Лева І. Автор Качор І. В. Муровані будівлі - палац Лева І (ліворуч), каплиці і церква (праворуч вгорі) Палац князя Лева І був закладений перемишльсько-галицьким князем Левом І у другій половині ХІІІ ст.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Палац князя Лева І

Палац латинських архієпископів

Палац латинських архієпископів — житловий будинок на площі Ринок, 9 у Львові, пам'ятка архітектури.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Палац латинських архієпископів

Пан (звертання)

Пан, форма кличного відмінка пане (дав.-hpán, пан, pán, pan) — форма ввічливого звертання у низці слов'янських мов: українській, чеській, польській, словацькій, верхньо- та нижньолужицькій та частково білоруській.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Пан (звертання)

Пани

Пани — знатна верства шляхти у Великому князівстві Литовському і Королівстві Польському, а також на українських землях, які входили до їх складу.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Пани

Пани хоруговні

Пани хоруговні — за статутами Великого князівства Литовського, світський стан шляхти, володарів повітів, які могли виставити власну хоругву у випадку війни.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Пани хоруговні

Пикуличі

На Українському військовому цвинтарі в Пикуличах Пикуличі (або Пікуличі) — село в гміні Перемишль Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі, у межах етнічної української території Надсяння.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Пикуличі

Пнівський замок

З підніжжя Страгори добре видно, як осторонь від міста Надвірна самотньо стоїть сіра споруда — найпам'ятніша з усіх міських, завдяки якій, власне, і виникло саме поселення, яке і започаткувало Надвірну.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Пнівський замок

Поториця

Пото́риця — село в Україні, в Сокальському районі Львівської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Поториця

Подільське (Кам'янець-Подільський район)

Поді́льське (колишня назва Привороття) — село в Україні, у Староушицькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Подільське (Кам'янець-Подільський район)

Подільське князівство

Подільське князівство (Principality of Podillia, Księstwo podolskie) — князівство Південно-західної Русі, яке утворилося внаслідок боротьби за спадщину Галицько-Волинського князівства (Руського Королівства).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Подільське князівство

Поділля

Поді́лля (Подільська земля, Пониззя, Подністров'я і Побoжжя) — історико-географічна область України, охоплює територію сучасних Вінницької, Хмельницької (без північної смуги), Тернопільської (південь), північні райони Одеської областей, а також невеликі прилеглі території Житомирської, Черкаської, Кіровоградської та Київської областей.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Поділля

Подвір'ївка

Подві́р'ївка (до 1946 — Кишло-Замжієво) — село на півночі Бессарабії, Кельменецького району Чернівецької області, положене на українсько-румунській етнічній межі, крайня південна точка Кельменецького району.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Подвір'ївка

Полісся

Полісся — історико-етнографічна область, природно-географічний край, частина колишньої прабатьківщини слов'ян, давня етноконтактна зона.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Полісся

Поліщуки

Поліщуќи — етнографічна група українців та білорусів, яка розташована в районі українсько-білоруського міжетнічного порубіжжя Полісся і містить у собі риси як української, так і частково білоруської культур.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Поліщуки

Полк

Стандартне позначення полку в НАТО Полк — назва військової частини.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Полк

Половці

По́ловці — тюркомовний кочовий народ пізнього середньовіччя.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Половці

Половецька волость

Полове́цька во́лость (Палавецкая воласць; Половецкая волость) — у ХVIII — XX ст.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Половецька волость

Полонська фортеця

Полонська фортеця — оборонна фортифікаційна споруда, що існувала на території міста Полонного в X—XIX століттях.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Полонська фортеця

Полонський монастир

Полонський монастир ХІІІ століття — православний монастир, що існував в місті Полонному часів Галицько-Волинської держави Данила Галицького.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Полонський монастир

Полонне

Поло́нне — місто в Україні, центр Полонської міської територіальної громади і Полонського району Хмельницької області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Полонне

Полонне в літописах Київської Русі

Про літописне місто Полонне Хмельницької області, яке називали «град Полонний в лузе Хоморном» існує сім згадок в літописах Київської Русі, зокрема Іпатіївському та Лаврентьєвському літописах.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Полонне в літописах Київської Русі

Пониззя

Пониззя (іст. Галицьке Пониззя, Середня Наддністрянщина, майб. Поділля) — історична частина Карпато-Дністровських земель на лівому березі середнього Дністра до Південного Бугу, а також між Дністром і Прутом (так звана Шипинська земля).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Пониззя

Понемання

Понемання — історико-етнографічний регіон Білорусі, який займає територію Гродненської і суміжних частин Брестської тп Мінської областей.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Понемання

Петро Конашевич-Сагайдачний

Петро́ Ко́нонович Конаше́вич-Сагайда́чний (близько 1582, Кульчиці, тепер село Самбірського району Львівської області —, Київ) — український полководець та політичний діяч, гетьман реєстрового козацтва, кошовий отаман Запорізької Січі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Петро Конашевич-Сагайдачний

Перунка

Перунка (Piorunka) — село в ґміні Криниця-Здруй, Новосондецького повіту, Малопольського воєводства, в південній частині Польщі, поблизу від кордону зі Словаччиною.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Перунка

Перший поділ Речі Посполитої

Три поділи Речі Посполитої Перший поділ Речі Посполитої — перша з серії зовнішньополітичних акцій стосовно Речі Посполитої з боку Габсбурзької монархії, Пруссії та Росії у 1772, 1793, 1795.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Перший поділ Речі Посполитої

Періодизація історії України

Періодизація історії України — раціональний спосіб впорядкування масиву емпіричної та теоретичної інформації стосовно процесів на історичних землях України.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Періодизація історії України

Пересопницьке князівство

Пересопницьке князівство — західне давньоукраїнське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у Пересопниці.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Пересопницьке князівство

Перечинський район

Пере́чинський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця Закарпатської області в Україні.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Перечинський район

Передмістя Дубецьке

Передмістя Дубецьке (Przedmieście Dubieckie) — село на Закерзонні, у гміні Дубецько Перемишльського повіту, в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Передмістя Дубецьке

Перемиське князівство

Сучасний Перемишль. Перемиське князівство — давньоукраїнське князівство XI–XIII століть зі столицею в Перемишлі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Перемиське князівство

Перемишльська земля

Герб Перемишльської землі у 13 столітті Перемишльська земля — одна з історичних земель Київської Русі, Галицької Русі та Галицько-Волинського князівства (Руського королівства) з центром у місті Перемишль, згодом, у 1434–1772 рр.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Перемишльська земля

Перемишльщина

Перемишльщина у складі Української РСР. 1940 р. Перемишльщина — історична українська етнічна територія на теренах сучасної Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Перемишльщина

Острівська угода

Острівська угода — угода, укладена 4 серпня 1392 року (Вітовт та його дружина Анна видали Ягайлу та Ядвізі грамоти про укладену угоду), що поклала кінець Литовсько-руській громадянській війні 1389—1392 років та війні за Галицько-волинську спадщину.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Острівська угода

Острог

Остро́г — місто обласного значення (з 1995 року) в Україні, центр Острозького району Рівненської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Острог

Острозький район

Остро́зький райо́н — район на південному сході Рівненської області України.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Острозький район

Офіційні символи Президента України

Офіційні символи голови держави є атрибутами української державності.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Офіційні символи Президента України

Офіційні й інші ювілеї та пам'ятні дати в Україні 2009 року

Офіційні й інші ювілеї та пам'ятні дати в Україні затверджені Постановою Верховної Ради і іншими нормативними актами.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Офіційні й інші ювілеї та пам'ятні дати в Україні 2009 року

Ординський вихід

Ординський вихід — руська назва данини, яку в 13—15 ст.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Ординський вихід

Облога Києва 1240

Обло́га Ки́єва — воєнна операція війська монголо-татар під проводом хана Батия восени 1240 року з взяття руської столиці Києва.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Облога Києва 1240

Облога Високого замку (1648)

Облога Високого замку (1648) (Oblężenie Wysokiego Zamku) — серія штурмів, здійснена спільними силами козаків і кримських татар під загальним командуванням полковника Максима Кривоноса з кримськотатарським полководцем Тугай-Беєм, спрямовані на стратегічно важливу позицію для міста Львова.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Облога Високого замку (1648)

Овруцький район

О́вруцький райо́н — адміністративно-територіальна одиниця у північній частині Житомирської області, районний центр розташований у місті Овруч.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Овруцький район

Огірочник (страва)

Огірочник — юшка, зварена з солоними огірками.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Огірочник (страва)

Озерна (Зборівський район)

Озе́рна — село в Україні, у Зборівському районі Тернопільської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Озерна (Зборівський район)

Олика

Оли́ка (Ołyka, אוליקה) — селище міського типу (містечко) у Волинській області, розташоване на перетині доріг з Рівного, Дубна та Луцька.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Олика

Олеський замок

Оле́ський за́мок — пам'ятка архітектури та історії XIII—XVIII століть, розташований у смт Олесько, Буського району Львівської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Олеський замок

Опізо з Мезано

Опізо з Мезано (Мессани) — папський нунцій у Пруссії та Лівонії.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Опізо з Мезано

Артемій (єпископ)

Артемій (роки народження і смерті невідомі) — галицький єпископ у 1238—1242 роках.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Артемій (єпископ)

Архітектура української церкви

:Церква Івана Предтечі (Керч).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Архітектура української церкви

Архіви України

Архіви України — сукупність архівних установ та систем, що існували в минулому.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Архіви України

Агафія Костянтинівна

Ольга-Агафія Костянтинівна (*Агафья Константиновна, д/н — бл.1386) — друга дружина Галицько-Волинського князя Любарта-Дмитра.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Агафія Костянтинівна

Адміністративний устрій Тернопільської області

Адміністрати́вний у́стрій Терно́пільської о́бласті — територіальна організація краю на певні адміністративні одиниці від давніх часів до сучасності.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Адміністративний устрій Тернопільської області

Адміністративний поділ Львова

Галицький район.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Адміністративний поділ Львова

Аккерманська фортеця

Білгород-Дністерська фортеця або Аккерма́нська фортеця — історико-архітектурна пам'ятка XIII–XV століть.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Аккерманська фортеця

Антон фон Перґен

Йоганн Баптист Антон фон Перґен (Johann Baptist Anton von Pergen; 15 лютого 1725, Відень — 12 травня 1814, там само) — австрійський аристократ, дипломат і державний діяч, перший губернатор Королівства Галичини та Володимирії.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Антон фон Перґен

Андрусяк Микола Григорович

Андрусяк Никола (Микола) Григорович (20 лютого 1902, Переволочна — 25 січня 1985, Бостон) — історик, професор Українського вільного університету, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, педагог, літературний критик, есеїст, публіцист, громадський діяч.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Андрусяк Микола Григорович

Андріївка (Новосондецький повіт)

Андріївка — село на Лемківщині, адміністративно знаходиться в ґміні Мушина, Новосондецький повіт, Воєводство Малопольське.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Андріївка (Новосондецький повіт)

Андрій Юрійович

Андрі́й Ю́рійович (до 21 травня 1323) — співправитель Королівства Русі, Галицько-Волинський князь з 1308 або з 1315 до 1323 рр.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Андрій Юрійович

Андраш II

Андраш II (Ендре II чи Андрій II; 1175 чи близько 1177 — 1235) — угорський король (1205—1235) з династії Арпадів, носій титулу короля Галичини та Володимирії (rex Galiciae et Lodomeriae).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Андраш II

Анна Мстиславна

А́нна Мстисла́вна (? - до 1252) - галицько-волинська княгиня, дочка Мстислава Удатного, князя торопецького (1206 - 1213), новгородського (1209 - 1215) галицького (1221 - 1226) та ін., дружина з 1217 чи 1219 р.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Анна Мстиславна

Нямеш

Немеші, нямеші — 1) дрібні шляхтичі в Угорському королівстві та на Закарпатті в 14 — 1-й пол. 19 ст. Порівняно багато Н. було в Марамороші (Східне Закарпаття), де побутує легенда, що частина з них були нащадками боярських родів Галицько-Волинського князівства.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Нямеш

Ніфонт (митрополит Галицький)

Ніфонт (? — † перед груднем 1305) — український (давньоруський) церковний діяч, митрополит Галицький (1302—1305), висвячений у Константинопольського патріарха.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Ніфонт (митрополит Галицький)

Німецька мова

Німе́цька мо́ва (Deutsch або deutsche Sprache; австро-баварська Deitsch, алеманська Dütsch і Deitsch, нижньонімецька Düütsch, нижньосаксонська Duuts, ріпуарська Dütsch, фризька Dútsk, західнофризька Düütsk, люксембурзька Däitsch, лімбурзька Duits) належить до германської групи мов, індоєвропейської сім'ї мов, державна мова в Федеративній Республіці Німеччині, Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейні, Люксембурзі та Бельгії.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Німецька мова

Населення Тернопільської області

Демографічна ситуація на Тернопільщині — стан природного руху населення на території Тернопільської області України.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Населення Тернопільської області

Населення Львова

Станом на 1 лютого 2015 року населення за інформацією Львівської міськради становило 758,7 тис.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Населення Львова

Національні меншини в Україні

Націонáльні менш́ини в Україні — національною меншиною вважається фізичний масив (група) людей некорінного етнічного статусу, які живуть в сучасному для себе етносередовищі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Національні меншини в Україні

Національний склад населення України

України за переписом 2001 року Національний склад населення УСРР за переписом 1939 року Національний склад населення УСРР за переписом 1926 року Мовний склад населення України та етнічних територій за переписом 1897 року.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Національний склад населення України

Національний заповідник «Давній Галич»

Національний заповідник «Давній Галич» — комплекс пам'яток історії та культури стародавнього Галича та Галицько-Волинської держави ХІІ-ХІІІ ст., більшість яких розташовані в межах сучасного села Крилос та міста Галич, Галицький район Івано-Франківської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Національний заповідник «Давній Галич»

Нарва (село)

Нарва (Narew) — село-центр однойменної гміни Гайнівського повіту в Підляському воєводстві Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Нарва (село)

Нарев

* Нарев — річка в Білорусі та Польщі, права притока Вісли (інша назва річки Нарва).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Нарев

Надвірна

Надві́рна — місто на межі Гуцульщини і Покуття, адміністративний центр Надвірнянського району Івано-Франківської області та Надвірнянської районної ради.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Надвірна

Назва української мови

У різні історичні періоди на території України одночасно використовувалися декілька мов, найчастіше їх було принаймні три: для церкви, для офіційного вжитку та розмовна мова.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Назва української мови

Нижні Станівці

Ни́жні Стані́вці — село в Україні, в Кіцманському районі Чернівецької області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Нижні Станівці

Нижні Ворота

Нижні Ворота. Закрпатська обл. Ни́жні Воро́та (до 1946 року мало назву Нижні Верецьки) — село Воловецького району Закарпатської області України.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Нижні Ворота

Нижні Гаї

thumb Ни́жні Гаї́ (або також Гаї́ Ни́жні) — село Дрогобицького району Львівської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Нижні Гаї

Низький замок

Низьки́й за́мок у Льво́ві — зруйнований замок Львова.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Низький замок

Норманська теорія

Радзивилівського літопису. XV століття Но́рманська тео́рія — одна з теорій походження Київської Русі, прихильники якої пов'язують державотворчі процеси в Східній Європі зі скандинавською експансією на Схід.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Норманська теорія

Нове Село (гміна Бірча)

Нове Село (Nowa Wieś) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Нове Село (гміна Бірча)

Нове Місто (Старосамбірський район)

Нове́ Мі́сто — село в Україні, у Старосамбірському районі Львівської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Нове Місто (Старосамбірський район)

Ненадова

Ненадова — село на Закерзонні, у гміні Дубецько Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства, в південно-східній частині Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Ненадова

Рюриковичі

right Рю́риковичі — княжий, пізніше також королівський (в Галицько-Волинській державі) і царський (в Московії) рід нащадків Рюрика — першого літописного князя Київської Русі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Рюриковичі

Русь

Б.О.Рибаковим Русь — назва історичного регіону в Східній Європі з центром у середньому Подніпров'ї.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Русь

Русь (термін)

Східні слов'яни у VIII — IX століттях Монгольське вторгнення у Східну Європу. Русь (Рȣсь) — багатозначний термін, що використовувався у різні часи для позначення соціальної групи (корпорації, верстви або стану), етносу (групи родів, племені чи народу), території та держави у Східній Європі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Русь (термін)

Руська система мір

Украї́нська (ру́ська) систе́ма мі́р — система мір і ваги на Русі (Україні) в X—XX століттях.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Руська система мір

Руська корона

Гаданий вигляд Руської корони Руська корона — середньовічна діадема, зразок русько-візантійського ювелірного мистецтва.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Руська корона

Руська православна церква

Руська православна церква — православна церква руських земель (Русі), які утворювали такі держави: Київська Русь, Королівство Руське (Галицько-Волинське князівство), Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське, Велике Князівство Руське та інші.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Руська православна церква

Руський

Ру́ський (прикметник) (давньоруськ. руськии, ruski) — в українській мові такий, що відноситься до часів Русі або до її населення — русі (наз. відм. однини — русин, аналогічно утворювались назви сусідніх народів: Москва — москвин, Литва — литвин), чи їхніх нащадків — українців.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Руський

Руський домен короля

Руський домен на карті Польського королівства 1333—1370 рр. Руський домен короля — юридичний термін на означення частини території колишнього Галицько-Волинського князівства (ця частина ще називалася Королівство Русь), яка пізніше стала основою Руського воєводства і Подільського воєводства.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Руський домен короля

Руський лев

Руський лев — герб Руського королівства, Руського воєводства і Західно-Української Народної Республіки.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Руський лев

Руське воєводство

Ру́ське воєво́дство (Palatinatus Russiae, Województwo ruskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Руське воєводство

Русини

польського атласу 1927 року. ''«Rusini»'' подана як єдина назва для українців. Руси́ни або ру́сь — етнонім, який спочатку вживався до східнослов'янського населення Київської Русі, а після її розпаду, щодо українського та білоруського населення Великого Князівства Литовського, Речі Посполитої, Австро-Угорщини та інших країн.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Русини

Рудавка (гміна Бірча)

Панорама Рудавки Капличка в Рудавці Церква святого Сави в Рудавці Рудавка (Rudawka) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Рудавка (гміна Бірча)

Рукописна книга

Рукописна книга — кодекс, що містить твір (або збірку творів) художнього, релігійного, юридичного чи іншого змісту, написаний вручну.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Рукописна книга

Румунія

Руму́нія (România) — держава у південно-східній частині Європи, переважна частина площі розташована у басейні нижньої течії Дунаю.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Румунія

Рівне

Рі́вне (у 1939—1991 роках — Ро́вно) — місто обласного значення в Україні, обласний центр Рівненської області, центр Рівненського району Рівненської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Рівне

Різня в Скопові

Різанина у Скопові — події, що відбулися на весні 1945 року, в селі Скопів, де українське населення зазнало нападу утвореного на основі батальйонів хлопських підрозділу польських партизан (Ludowa Straż Bezpieczeństwa, LSB), під керівництвом Романа Кіселя (Romana Kisiela, Sępa).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Різня в Скопові

Різня в Бахові

Могила цивільних українців, мешканців села Бахів, закатованих полськими підрозділами Батальйонів хлопських у квітні 1945 року Різанина в Ба́хові — винищення українського населення села Бахів, здійснене 11 квітня 1945 року підрозділами Армії Крайової, (ймовірно, з Львівської округи АК), Батальйонів хлопських та селянами-поляками з навколишніх сіл.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Різня в Бахові

Різня в Березці

Могила жертв різні Різанина в Бере́зці — винищення українського населення села Березка, здійснене 11 квітня 1945 року підрозділами Армії Крайової, (ймовірно, з Львівської округи АК), Батальйонів хлопських та селянами-поляками з навколишніх сіл.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Різня в Березці

Різня в Горайці

Різанина в Горайці — винищення українського населення села Гораєць, здійснене 6 квітня 1945 року підрозділами Другого Окремого Операційного батальйону (2 Samodzielny Batalion Operacyjny Korpusu Bezpieczeństwa Wewnętrznego), створеного прокомуністичною владою за зразком радянських військ НКВС, газета «Наше слово».

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Різня в Горайці

Рашків (Молдова)

Рашків (Raşcov, Рашково, раніше Рашков) — село, центр Рашківської сільради Кам'янського району Придністровської Молдавської Республіки Молдови.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Рашків (Молдова)

Ратнівський район

Ра́тнівський район — адміністративна одиниця на півночі Волинської області в Україні.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Ратнівський район

Радівці

Радівці́ (Редеуць) — місто на півдні Буковини над р. Теплиця у Сучавському повіті Румунії; 23,8 тис.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Радівці

Радівецька єпархія (Молдавська митрополія)

Радівецька єпархія (Радівецький церковний округ, Радівецьке єпископство) — єпархія Молдавської митрополії на території Буковини.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Радівецька єпархія (Молдавська митрополія)

Радехів

Храм Святого Миколая Храм Святого Миколая (Старий) Приміщення міської ради, 1910 року Монумент при в'їзді в місто Народний дім Ринкова площа Раде́хів — місто у Львівській області України, адміністративний центр однойменного району.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Радехів

Радехівський район

Раде́хівський райо́н — район України на північному сході Львівської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Радехівський район

Ралівка

Ра́лівка (рol. Radłowice) — село в Україні, в Самбірському районі Львівської області, засноване в 1375 році.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Ралівка

Російська література

Російська література — література російською мовою.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Російська література

Російська Вікіпедія

Російська Вікіпедія (Русская Википедия) — російськомовний розділ Вікіпедії, багатомовної інтернет вікі-енциклопедії, яку може редагувати кожен.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Російська Вікіпедія

Ростислав Рюрикович

Ростисла́в Рю́рикович, у хрещенні Михайло (5 квітня 1172 — †1218) — син Рюрика Ростиславича, Великий князь Київський у 1204—1205 роках.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Ростислав Рюрикович

Росохи

Росо́хи — село Старосамбірського району Львівської області у Прикарпатті.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Росохи

Ротонда

Пантеон (Рим) (II ст.) Олімпія Рото́нда (rotonda, від rotundus — «круглий») — кругла в плані споруда, зазвичай увінчана куполом.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Ротонда

Рогатин

Рогати́н (Rohatyn), — місто на Опіллі (власне Рогатинському Опіллі), над річкою Гнилою Липою, центр Рогатинського району Івано-Франківської області, адміністративний центр Рогатинської районної ради.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Рогатин

Роги (Підкарпатське воєводство)

Роги (Rogi) — село, що належить до Гміни Мейсце-П'ястове Кросненського повіту в Підкарпатському воєводстві Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Роги (Підкарпатське воєводство)

Розтока (Підкарпатське воєводство)

Стародавня церква в селі Розтока Розтока (Roztoka) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Розтока (Підкарпатське воєводство)

Розкішна

Братська могила радянських воїнів, які загинули в роки німецько-радянської війни (січень 1944) Розкішна́ — село в Україні, у Ставищенському районі Київської області, центр сільської ради.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Розкішна

Розпад Київської Русі

Розпад Київської Русі — процес феодального роздроблення Київської Русі на удільні князівства, який почався в XI ст., і тривав до XIV ст., коли землі Русі почали консолідуватись навколо нових політичних центрів.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Розпад Київської Русі

Рокитне (Яворівський район)

Роки́тне — село в Україні, в Яворівському районі Львівської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Рокитне (Яворівський район)

Роман Мстиславич

Об'єднане Галицько-Волинське князівство за правління Романа Великого Роман Мстиславич, або Роман Великий (у хрещенні Борис; бл.1152 — 19 червня 1205) — князь новгородський (1168—1170), володимирський (1170—1187, з 1188), галицький (1188, з 1199), Великий князь київський (1201, 1204) з династії Рюриковичів.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Роман Мстиславич

Романківці

Рома́нківці — найбільше село Сокирянського району і одне з найбільших в Чернівецькій області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Романківці

Романовичі

Романовичі — земельна князівська династія, що виділилася із Волинського клану Мстиславичів (нащадків Мстислава Великого, сина Володимира Мономаха).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Романовичі

Регалії російських монархів

Ордену Андрія Первозваного. Кремля. Регалії російських монархів — матеріальні символічні ознаки верховної влади монархічних правителів Росії.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Регалії російських монархів

Рені

Рені́ — місто у південній Бессарабії, розташоване на лівому березі Дунаю за 3 км від гирла Пруту, і є найвіддаленішим від обласного центру (300 км від Одеси).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Рені

Сянік

Сянік, або Сянок (Sanok) — місто в Низькому Бескиді, на сході краю Горлицько-Сяніцької улоговини, над річкою Сян; осередок східної Лемківщини, нині адміністративний центр Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Сянік

Суходіл (Білорусь)

Суході́л (Сухадол) — село в Білорусі, в Кам'янецькому районі Берестейської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Суходіл (Білорусь)

Сураж (Підляське воєводство)

Су́раж (Suraż) — місто в північно-східній Польщі, на річці Нарев.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Сураж (Підляське воєводство)

Сумівка

Су́мівка — село в Україні, в Бершадському районі Вінницької області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Сумівка

Сівчина

Сівчина Сі́вчина (Sufczyna) — село на Закерзонні, у гміні Бірча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Сівчина

Стрільбицькі

Стрільбицькі, або Стрельбицькі — стародавній український (руський) шляхетський рід, гербу Сас.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Стрільбицькі

Страдч

Страдч — село Яворівського району Львівської області на річці Верещиці.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Страдч

Стрельбицька Олександра Іванівна

Олександра Іванівна Стрельбицька (1905) - українська вчена в галузі будівельної механіки родом з Одеси.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Стрельбицька Олександра Іванівна

Стрельбицький Самсон Іванович

Самсо́н Іва́нович Стрільби́цький — український золотар кінця 18 — першої третини 19 століття.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Стрельбицький Самсон Іванович

Стрельбицький Теодор

гравюра Федора Стрільбицького «Чудотворна ікона Почаївської Божої Матері» Стрільбицький Теодор (Федір) — почаївський гравер другої половини XVIII — початку ХІХ ст.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Стрельбицький Теодор

Стрельбицький Іван

Стрільбицький Іван — гравер на міді кінця 17 — початку 18 століття школи О. Тарасевича.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Стрельбицький Іван

Стрельбицький Іван Опанасович

Стрельби́цький Іва́н Опана́сович (*, село Голінка Полтавської губернії, нині Роменський район Сумської області — † Голінка Полтавської губернії) — український та російський геодезист, картограф, генерал від інфантерії.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Стрельбицький Іван Опанасович

Стрельбицький Іоан Хрисанфович

Стрільбицкий Іоан Хрисанфович православний священик та духовний письменник — племінник Архієпископа Волинського та Житомирського Модеста Стрільбицького.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Стрельбицький Іоан Хрисанфович

Стара Україна (журнал)

Стара Україна: часопис історії і культури — ілюстрований місячник за редакцією українського історика Івана Кревецького.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Стара Україна (журнал)

Стара Бірча

Вид на будинки надлісництва та колишній греко-католицький цвинтар Вид на колишнє греко-католицьке кладовище й спортивний павільйон Стара Бірча (Stara Bircza) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Стара Бірча

Старий Кривин

Старий Криви́н, Кривин — село в Україні, у Славутському районі Хмельницької області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Старий Кривин

Староста генеральний

Малопольська провінція Речі Посполитої Староста генеральний — земельний «уряд» (посада) у Королівстві Польщі і Речі Посполитій.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Староста генеральний

Ставищани

Ставища́ни — село в Україні, в Білогірському районі Хмельницької області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Ставищани

Сторожинецький район

Сторожине́цький райо́н — район у південно-західній частині Чернівецької області області України, у передгірній частині Карпат.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Сторожинецький район

Стовпець

Стовпе́ць — село в Україні, в Дубенському районі Рівненської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Стовпець

Столиці України

Столицею України є багатомільйонне місто Київ.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Столиці України

Степан Смаль-Стоцький

Степа́н Йо́сипович Сма́ль-Сто́цький (* 8 або 9 січня 1859, Немилів, Радехівський район, Львівська область — † 17 серпня 1938, Прага) — український мовознавець і педагог, літературознавець (один із перших теоретиків українського віршування)Добржанський О.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Степан Смаль-Стоцький

Степанське князівство

Степанське князівство — удільна земля з центром у містечці Степань, яка була пограниччям Волинської і Туровської земель.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Степанське князівство

Східна Галичина

Галичина та її поділ на Східну й Західну Галичину в 20 столітті Мапа Східної Галичини розділеної на округи (1910) Східна Галичина — історично-географічна область на заході України.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Східна Галичина

Східний фронт (Перша світова війна)

Схі́дний фронт Пе́ршої світово́ї війни́ або Східноєвропе́йський теа́тр воє́нних дій Пе́ршої світово́ї війни́ (1914—1918) — військові дії, що проходили в роки Першої світової війни на території Східної Європи.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Східний фронт (Перша світова війна)

Східне Поділля

Східне Поділля (Брацлавщина) – частина Подільської України, розташована на лівому берез Дністра, є продовженням Західного Поділля.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Східне Поділля

Самбір

Са́мбір — місто обласного значення у Львівської області, адміністративний центр Самбірського району.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Самбір

Самостійна Україна (брошура)

Брошу́ра «Самості́йна Україна» — публіцистичний твір авторства Миколи Міхновського, написаний у 1900 році.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Самостійна Україна (брошура)

Свалява

Сваля́ва — місто в Закарпатській області, адміністративний центр Свалявського району.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Свалява

Сколе

Ско́ле — місто районного значення Сколівського району Львівської області України, районний центр.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Сколе

Скоморохи

Васнєцов Аполлінарій Михайлович Скоморохи. 1904 рік. Скоморóхи — східнослов'янські професійні мандрівні співці й актори (лицедії), учасники свят, обрядів, ігор.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Скоморохи

Скопів

польськими партизанськими відділами Ско́пів (Skopów) — село в гміні Кривча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Скопів

Слуцьке князівство

Слуцьке князівство (Копильсько-Слуцьке князівство) — спочатку удільне князівство Турівської землі в XII—XIV ст.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Слуцьке князівство

Сливниця (гміна Красічин)

Сливниця (Śliwnica) — село на Закерзонні, у гміні Красічин Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Сливниця (гміна Красічин)

Сливниця (гміна Дубецько)

Сливниця (Śliwnica) — село в гміні Дубецько Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Сливниця (гміна Дубецько)

Смерди

Смерд — член громади на Русі у ХІ-XV століттях, людина, позбавлена особистої свободи і власності.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Смерди

Снятинський замок

Снятинський замок — втрачена оборонна споруда у Снятині Івано-Франківської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Снятинський замок

Сорокарічна війна

Сорокарічна війна - війна 1240-1282 рр.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Сорокарічна війна

Соб'єн

Замок Соб'єн (Собан 1372, кастро Собиен 1460) — середньовічний замок на прадавніх етнічних українських територіях Бойківщини, над Сяном.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Соб'єн

Сокільники (Пустомитівський район)

Сокі́льники — село в Україні, яке розташоване в Пустомитівському районі, Львівської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Сокільники (Пустомитівський район)

Соляні промисли Передкарпаття

Соляні промисли Передкарпаття.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Соляні промисли Передкарпаття

Список руських князівств

Київської Русі між 1054 та 1132 роками Список удільних руських князівств, які існували як складові частини або напівавтономні князівства у складі Київської Русі, Королівства Руського та Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського, або утворилися після розпаду цих держав.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Список руських князівств

Список акронімів української мови (Г)

Список акронімів української мови, які починаються з літери «Г».

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Список акронімів української мови (Г)

Список війн за участю Польщі

У цій статті наведено неповний перелік вїйн та збройних конфліктів за участю Польщі, польського народу та регулярної польської армії в періоди коли існували незалежні польські держави від античності до наших днів.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Список війн за участю Польщі

Список війн за участю України

У цій статті наведено неповний перелік вїйн та збройних конфліктів за участю України, українського народу та регулярної української армії в періоди коли існували незалежні українські держави від античності до наших днів.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Список війн за участю України

Список війн за участю Монголії

У цій статті наведено неповний перелік основних вїйн та збройних конфліктів за участю Монголії, монгольського народу або регулярної монгольської армії в періоди коли існували незалежні монгольські держави від античності до наших днів.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Список війн за участю Монголії

Список луцьких князів

Князь Луцький — правитель, який правив у Луцькому князівстві.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Список луцьких князів

Список правителів України

У статті наведено перелік виключно історичних очільників держав, як українських, так й іншоетнічних землеробських та кочових державних утворень, які існували на теренах сучасної України.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Список правителів України

Список правителів Білорусі

Список прави́телів Білої Ру́сі (X століття — теперішній час) В цьому списку перелічено правителів державних утворень, що були безпосередніми попередниками сучасної Республіки Білорусь.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Список правителів Білорусі

Сербичани

Панорама села Знак при в'їзді Сербича́ни — село в Україні, в Сокирянському районі Чернівецької області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Сербичани

Середньовічний Львів

Краєвид старої частини Львова. Середньові́чний Львів був важливим політичним, економічним і культурним центром західної Русі (а саме Галицько-Волинського князівства — Руського королівства), потім Руського воєводства Польського королівства.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Середньовічний Львів

Тустань

Ту́стань — середньовічна наскельна фортеця-град і митниця ІХ—ХVІ століть, давньоруський наскельний оборонний комплекс, залишки якого розташовані в Українських Карпатах (Східних Бескидах), у Сколівському районі Львівської області, поблизу с.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Тустань

Турівське князівство

Турівське, або Турівсько-Пінське князівство — давньоукраїнське князівство Х-ХІV століть у складі Київської Русі і Великого князівства Литовського.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Турівське князівство

Турійськ

Турі́йськ — селище міського типу, розташоване на Волинському Поліссі над р. Турією, центр Турійського району Волинської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Турійськ

Турійський район

Турі́йський райо́н — район у центрі Волинської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Турійський район

Трускавець

||video1.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Трускавець

Тростянець (Бережанський район)

''Пам'ятник Тарасові Шевченку біля народного дому'' ''вулиця'' Тростяне́ць — село Бережанського району Тернопільської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Тростянець (Бережанський район)

Татаро-монгольські вторгнення до Європи

Монго́льські вто́ргнення до Євро́пи — серія конфліктів між Монгольською імперією, її наступником та найзахіднішим улусом Золотою Ордою та державами Східної (Частково: Центральної та Південної Європи), які завершили монгольську експансіція на Північний-Захід.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Татаро-монгольські вторгнення до Європи

Тихоцькі

Тихоцькі (одн. Cichocki, мн. Cichoccy) — давній українсько-польський шляхетський і дворянський рід.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Тихоцькі

Тихомель

Тихомель — село Білогірського району Хмельницької області України в складі Воробіївської сільської ради, історичний населений пункт України.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Тихомель

Тлумацький район

Тлу́мацький райо́н — район України на сході Івано-Франківської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Тлумацький район

Торчин (смт)

То́рчин — селище міського типу Луцького району Волинської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Торчин (смт)

Торговиця (Новоархангельський район)

Торго́виця — село (давніше місто) в Новоархангельському районі Кіровоградської області (Україна).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Торговиця (Новоархангельський район)

Товариство прихильників дослідження фортець та палаців

Товариство прихильників дослідження фортець і палаців — громадська організація, розташована у Львові, створена видатним українським вченим, директором Львівського історичного архіву, доктором історичних наук, професором Мацюком Орестом Ярославовичем з метою збереження визначних пам'яток української архітектури, в тому числі оборонного характеру.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Товариство прихильників дослідження фортець та палаців

Терло

Те́рло — село у Старосамбірському районі Львівської області України.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Терло

Тернопільська область

Терно́пільська о́бласть (до 1944 року — Тарнопольська область) — адміністративно-територіальна одиниця України з центром у місті Тернополі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Тернопільська область

Теребовля

Теребо́вля (літописна назва Теребо́вль; Trembowla, Трембовля; טרעבעוולע, Тре́бевле) — місто на галицькому Поділлі над річкою Гнізною, адміністративний центр Теребовлянського району, що в Тернопільській області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Теребовля

Теребовлянський район

Теребовля́нський райо́н — адміністративно-територіальний район у центральній частині Тернопільської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Теребовлянський район

Терепча

Терепча (Trepcza) — лемківське село в гміні Сянік, Сяніцького повіту Підкарпатського воєводства.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Терепча

Теофіполь

Теофіполь. Палац князів Яблоновських (вдалині). 1878 рік Теофі́поль (давніше Човган) — селище міського типу в Україні, центр Теофіпольського району Хмельницької області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Теофіполь

Теодор (митрополит Галицький)

Теодор, Феодор, Ходор — предстоятель Галицької митрополії 1331–1347 рр., (ймовірно з перервою).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Теодор (митрополит Галицький)

Устилуг

Устилу́г — місто в Україні, центр Устилузької міської територіальної громади Володимир-Волинського району Волинської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Устилуг

Угерка

Угорка (Uherka) — річка в Польщі, ліва притока річки Західний Буг.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Угерка

Уділ

Уді́л, удільне князівство — адміністративно-територіальна одиниця у Давній Русі, яка виникла внаслідок поділу більших князівств — Галицько-Волинського, Чернігівського та ін., що було узаконено на княжому з'їзді в Любечі 1097.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Уділ

Українські ремесла

ляльки-мотанки з полотна Ремесло як одна з попередніх форм промислового виробництва було розвинене в Україні від найдавніших часів, але довгий час не було відірване від інших родів праці.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Українські ремесла

Українська культура

Українська культура — сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених українським народом протягом його історії.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Українська культура

Українська культура 13—15 століть

Украї́нська культу́ра пі́сля тата́ро-монго́льської нава́ли (дру́га полови́на XIII — XV століть).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Українська культура 13—15 століть

Українська культура в період Галицько-Волинської держави

Га́лицько-Воли́нське князі́вство або Королі́вство Ру́сі (лат. Regnum Russiæ; 1199–1349) — південно-західне руське князівство династії Рюриковичів, утворене внаслідок об'єднання Волинського і Галицького князівств Романом Мстиславичем.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Українська культура в період Галицько-Волинської держави

Українська етнічна територія

малорусів) Австро-Угорської імперії позначені як ''рутени'' або ''малоруси'' світло-зеленим кольором Українські етнічні землі за Михайлом Грушевським Украї́нська етні́чна терито́рія (етнічна територія українців, украї́нські зе́млі) — заселена переважно українцями частина Землі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Українська етнічна територія

Українська еліта

Українська еліта — політико-управлінська еліта на українських етнічних землях.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Українська еліта

Українсько-молдовські відносини

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман з Прем'єр-міністром Молдови Павлом Філіпом Украї́нсько-молдовські відно́сини — міжнародні стосунки між Україною та Республікою Молдова.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Українсько-молдовські відносини

Українсько-польські відносини

Українсько-польські відносини — двосторонні відносини між Україною та Республікою Польща на міжнародному рівні у галузях міжнародної політики, економіки, освіти, науки, культури тощо.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Українсько-польські відносини

Україна

Украї́на — держава, розташована в Центрально-Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Україна

Україна-Русь

Украї́на-Русь— термін, запропонований істориком Михайлом Грушевським, для окреслення українських земель.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Україна-Русь

Фільней

Фільней, Фільній, чи Філя (Филѧ) (?— 1245 поблизу Ярослава) — угорський воєвода(палатин), очільник кількох угорських походів на Галицько-Волинське князівство.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Фільней

Федор Янушкевич

Федор Янушкевич варіант «Федько Янушевич», Fedor, Fedko Januszkiewicz (1508) — писар литовський (1486 р.), маршалок волинський і староста луцький (з 1506 р.), намісник жежморський (1495 р.) (м.), скірснемонський (1502 р., м.), володимирський (1503).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Федор Янушкевич

Феодалізм

Феодалі́зм — панівна за середньовіччя в Західній і частково в Центральній та Східній Європі суспільно-економічна система.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Феодалізм

Феодалізм в Україні

Феодалізм в Україні - тип суспільних відносин, який складався в період 10—18 ст.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Феодалізм в Україні

Хустський замок

План замку Ху́стський за́мок — фортифікаційна споруда, що існувала в XI—XIII століттях у місті Хусті (Закарпатська область, Україна).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Хустський замок

Хронологія історії України (доісторична, антична доба і середньовіччя)

Хронологія історії України.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Хронологія історії України (доісторична, антична доба і середньовіччя)

Хвощівка (Славутський район)

Хвощі́вка — село в Україні, в Берездівській сільській територіальній громаді Славутського району Хмельницької області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Хвощівка (Славутський район)

Хлівище (Білорусь)

Хлі́вище (Хлевішча) — село в Білорусі, в Кам'янецькому районі Берестейської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Хлівище (Білорусь)

Хмельницька область

Хмельни́цька о́бласть (до 4 лютого 1954 року — Кам'яне́ць-Поді́льська) — область на заході України.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Хмельницька область

Хмелів (городище)

Хмелів — городище часів Галицького князівства та Галицько волинської держави на річці Черемош.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Хмелів (городище)

Хотин

Хоти́н — місто в Україні, центр Хотинського району Чернівецької області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Хотин

Хотинська єпархія (Молдавська митрополія)

Хотинська єпархія - єпархія Молдавської митрополії, на території східної Буковини.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Хотинська єпархія (Молдавська митрополія)

Хотинська фортеця

270px Хотинська фортеця (Cetatea Hotinului) — фортеця XIII–XVIII століть у місті Хотині на Дністрі, що у Чернівецькій області, Україна.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Хотинська фортеця

Хотинська земля

Хотинська земля — адміністративна одиниця (XIV-XVIII) Молдовського князівства.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Хотинська земля

Хотинський район

Хоти́нський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця Чернівецької області України.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Хотинський район

Хотинський повіт

Хоти́нський пові́т (рос. Хотинский уезд) — адміністративно-територіальна одиниця у складі Бессарабської губернії Російської імперії.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Хотинський повіт

Хотинщина

Хоти́нщина — земля, що лежить на схід від Буковини, і разом із Північною Буковиною утворює Чернівецьку область.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Хотинщина

Холм

Холм (Chełm) — місто на сході сучасної Польщі, що було засноване королем Русі Данилом 1237 року.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Холм

Холмський замок

Вид на залишки Замкової гори Холма Холмський замок — фортифікаційна споруда — княжа резиденція Галицько-Волинського князівства 13 століття у місті Холм, Люблінське воєводство, Польща.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Холмський замок

Холмське князівство

Холмське князівство — удільне князівство у складі Галицько-Волинської держави, Великого князівства Литовського і Угорського королівства в ХІІІ-ХІV ст.ст.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Холмське князівство

Холмщина

Герб Холмщини Данила Галицького. Хо́лмщина (також Холмська Русь, Забужжя, Забузька Русь, Холмська земля) — історико-географічна область Русі, розташована на захід від середини річки Західний Буг.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Холмщина

Хомора

''Олександр Лесик. Вечір над річкою Хомора'' Хомо́ра — річка в Україні, на південному сході Волині, в межах Хмельницької та Житомирської областей.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Хомора

Цвинтар монастиря святого Онуфрія (Львів)

Цвинтар монастиря святого Онуфрія — колишній некрополь Львова.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Цвинтар монастиря святого Онуфрія (Львів)

Церква святого Пантелеймона (Шевченкове)

|карта розташування.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Церква святого Пантелеймона (Шевченкове)

Церква Успення Пресвятої Богородиці (Дорогобуж)

Церква Успення Пресвятої Богородиці розташована у селі Дорогобуж Горбаківської сільради Гощанського району Рівненської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Церква Успення Пресвятої Богородиці (Дорогобуж)

Чапличі

герб Кердея Чапличі гербу Кердея (Czaplic) — шляхетський рід, що походив з Галицько-Волинської Русі; мешкали у Київському, Вітебському, Волинському воєводствах.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Чапличі

Чотові скелі

Чо́тові ске́лі (також Чо́ртові або Чатові) — група скель, а також пагорб і пам'ятка природи місцевого значення.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Чотові скелі

Чортовець

Чортовець (в радянські часи — Назаренкове — село Городенківського району Івано-Франківської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Чортовець

Чорна смерть

Хронологія поширення пандемії «Чорна смерть» у Європі «Чо́рна смерть» (Чорний мор; Black death) — пандемія чуми, занесена зі Східного Китаю, що прокотилася по Азії, Європі, частині Африки у середині XIV сторіччя (1347—1353 роки).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Чорна смерть

Чорна Русь

Колозька церква — єдиний частково збережений пам'ятник городнянського будівництва ХІІ ст. Чо́рна Русь — історична назва земель у північно-західній Білорусі, у басейні верхньої течії річки Німану.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Чорна Русь

Чорне море

''Розташування Чорного моря'' Азовське моря. Компіляція супутникових світлин НАСА з космосу'' ''Рельєф чорноморського регіону'' Чо́рне мо́ре, Руське море (Rucenum mare; Черно море, შავი ზღვა, Амшын Еиқәа, Чёрное мо́ре, Marea Neagră, Qara deñiz, Karadeniz) — море між Європою та Західною Азією (проходить водна межа між Європою і Малою Азією).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Чорне море

Чоловський-Сас Александер

Алекса́ндер Сас Чоло́вський (Бакончиці, біля Перемишля —, Львів) — польський галицький історик, архівіст.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Чоловський-Сас Александер

Червенські городи

Польського королівства показана територія Червенських городів (забарвлена червоно-зеленим кольором) Територія Червенських городів на сучасній мапі Черве́нські городи́ 1030 року Черве́нські городи́ (Червенські гради, Червенські міста) — група міст та укріплених замків X—XIII ст.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Червенські городи

Червенське князівство

Червень у складі Київської Русі. Червенське князівство — удільне князівство у складі Галицько-Волинської держави на початку ХІІІ ст.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Червенське князівство

Чермно

Чермно — село знаходиться у Томашовському повіті (Люблінського воєводства) (Польщі), в сільсько-міській гміні Тишовце, над річкою.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Чермно

Черн (значення)

* Черн — староруське городище в Галицько-Волинському князівстві.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Черн (значення)

Чернівецька земля

Чернівецька земля – адміністративна одиниця (XIV-XVIII) Молдовського князівства.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Чернівецька земля

Чернігівський Вал

Чернігівський Вал, Черні́гівський дитине́ць — центральна укріплена частина Чернігова, що датується VII—XIII ст.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Чернігівський Вал

Черничин

Черничин (Czerniczyn; Черничин) — село українського Закерзоння (в історичній Холмщині), що знаходиться тепер у Польщі, розташоване у Люблінському воєводстві Грубешівського повіту, ґміни Грубешів, за 7 км від кордону України.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Черничин

Ченстоховська ікона Божої Матері

Ченстоховська ікона Божої Матері або Белзька ікона Божої Матері (Obraz Matki Boskiej Częstochowskiej, Obraz Matki Bożej Jasnogórskiej, Obraz Czarnej Madonny, Częstochowska Ikona Matki Bożej, Częstochowska Ikona Bogarodzicy) — чудотворна ікона Богородиці, написана, за переказами, євангелістом Лукою в Єрусалимі на кришці стола Святого сімейства, в Сіонській світлиці.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Ченстоховська ікона Божої Матері

Шумськ

Шумськ — місто, районний центр у Тернопільській області, на території «історичної (великої) Волині».

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Шумськ

Шварно Данилович

Шварно Данилович (бл.1230 — 1269) — князь Холмський та Белзький (з 1264) і Великий князь Литовський (1267—1269), молодший син короля Данила Романовича та Анни Мстиславни.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Шварно Данилович

Шипинська земля

Шипинська земля — історична назва регіону на території сучасної Буковини (кін. ХІІІ — кін. XV ст.ст.).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Шипинська земля

Шипинці

Шипи́нці — село Кіцманського району Чернівецької області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Шипинці

Шляхтова

Шляхтова (Szlachtowa) — село на західній Лемківщині у ґміні Щавниця Новоторзького повіту Малопольського воєводства.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Шляхтова

Шевченкове (Галицький район)

Шевче́нкове (раніше — Святий Станіслав, польською — Święty Stanisław) — село Галицького району Івано-Франківської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Шевченкове (Галицький район)

Щавник (Новосондецький повіт)

Загальний вигляд села Щавник — село на Лемківщині, адміністративно знаходиться в ґміні Мушина, Новосондецький повіт, Воєводство Малопольське.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Щавник (Новосондецький повіт)

Щебрешин

Щебрешин (Щебжешин, Szczebrzeszyn) — місто в східній Польщі, на річці Вепш.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Щебрешин

Юсиптицький монастир

Місце розташування "руїн" Юсиптицького монастиря(позначений прапорцем) Юсиптицький скит — у давнину був великим православним монастирем у Стрийському опіллі, зараз залишки розташовані в урочищі «Бучина» за 2 км на південний схід від центру села Йосиповичі (Стрийський район,Львівська область).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Юсиптицький монастир

Юрій II

Ю́рій II (Georgius Dei gratia Rex Russiae (напис на печатціМихайловський В. Юрій II… — С. 705.), до сходження на престіл Болесла́в Тро́йденович Bolesław Jerzy II Mazowiecki; 1298 або між 1311 і 1314 — бл.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Юрій II

Юрій Львович

Ю́рій I Льво́вич (1252/1257 — 18 березня 1308) — Король Руський, князь Белзький (1264-1301), князь Галицько-волинський (1301-1308/1315), син Лева I Даниловича і Констанції Угорської.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Юрій Львович

Ясениця-Сівчинська

Печатка села Ясениця-Сівчинська в 1876–1918 роках Ясениця-Сівчинська (Jasienica Sufczyńska) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Ясениця-Сівчинська

Яблінки

Яблінки (пол. Jablonki) — давнє українське село на перетині етнічних українських територій Лемківщини і Бойківщини.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Яблінки

Явірник-Руський

242px Греко-католицька церква святого Дмитра в Явірнику-Руському Явірник-Руський (Jawornik Ruski) — село у гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Явірник-Руський

Ядвіга Анжуйська

Ядвіга (Jadwiga Andegaweńska, бл.1374 — 17 липня 1399) — королева Польщі від 1384 р., наймолодша дочка Людовика I Угорського та Єлизавети Боснійської, від 1386 року дружина Владислава II Ягайла; 1387 року прилучила до Польщі — Королівство Руське (Галицьку Русь).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Ядвіга Анжуйська

Ямпіль (Білогірський район)

Я́мпіль (колишній Яну́шпіль) — селище міського типу в Україні, в Білогірському районі Хмельницької області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Ямпіль (Білогірський район)

Ян з Тарнова

Ян з Тарнова (Jan z Tarnowa; до 1349, Тарнів — 1409, там само) — шляхтич гербу Леліва, урядник Королівства Польського.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Ян з Тарнова

Ян з Дуклі

Св. Ян з Дуклі Ян з Дуклі або Святий Іван з Дуклі (Jan z Dukli; 1414, Дукля — 29 вересня 1484, Львів) — чернець францисканець-обсервант (бернардинець), перший канонізований католицький святий, що жив у Львові.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Ян з Дуклі

Мукачівська єпархія УПЦ (МП)

Мукачівська православна єпархія (Мукачевсько-Ужгородська, Мукачевсько-Пряшевська) — православна єпархія, що входила до складу Київської митрополії, згодом переходила у різні юрисдикції, деякий час мала автономний статус.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Мукачівська єпархія УПЦ (МП)

Міжнародні угоди в історії України

Перелік міжнародних договорів України у хронологічному порядку від найдавніших часів до сьогодення.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Міжнародні угоди в історії України

Міндовг

Міндо́вг (Мі́ндовг, Мі́ндаугас, Ме́ндог, Мендовг Міндоўг, Mindaugas, Mendog), *бл.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Міндовг

Матеус Штехер

Матеус Штехер — львівський війт та володар Винник німецького походження (бл. 1330 р.). Син першого війта Львова Бертольда Штехера.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Матеус Штехер

Марія Маргарита Угорська

Марія Маргарита Угорська (1175 — після 1223) — старша донька угорського короля Бели ІІІ і Агнеси Антіохійської, дружина імператора Візантії Ісаака ІІ Ангела (восени 1185—1195, 1203—1204), королева Фессалонік (1205—1207), сестра угорських королів Імре ІІ, Андрія ІІ, чеської королеви Констанції.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Марія Маргарита Угорська

Маріямпіль

Маріямпіль (до 5 лютого 2004 р. — Маринопіль) — село (раніше містечко) Галицького району Івано-Франківської області на високому лівому березі Дністра.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Маріямпіль

Магдебурзьке право

Ратуша Магдебургa Магдебу́рзьке пра́во (також німе́цьке або тевтонське міське́ пра́во; theuthunico iure, id est iure magdeburgensi) — одна з найпоширеніших правових систем міського самоврядування в Центральній Європі у часи Середньовіччя.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Магдебурзьке право

Майоров Олександр В'ячеславович

Майоров Олександр В'ячеславович (20. 05. 1969, Запоріжжя) — російський історик.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Майоров Олександр В'ячеславович

Малява (гміна Бірча)

Церква святого Теодозія Печерського в Маляві Малава (Malawa) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Малява (гміна Бірча)

Мала Русь

Мала́ Ру́сь (Μικρὰ Ῥωσσία) — грецька церковно-адміністративна назва, що з'явилася на початку 14 століття для окреслення Руського королівства.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Мала Русь

Мала Любаша

Мала Любаша — село, центр Малолюбашанської сільської ради, Костопільського району, Рівненської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Мала Любаша

Малий Правутин

Мали́й Пра́вутин — село в Україні, в Берездівській сільській територіальній громаді Славутського району Хмельницької області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Малий Правутин

Малороси

Мапа російської імперської академії наук. Українська мова показана, як «''говоры малорусскіе русскаго языка''» Малоро́си (також малору́си, малоросія́ни, (малоро́ссы, малороссия́не, © 2006, «Большой современный толковый словарь русского языка» в 4 томах // Ефремова Т.Ф.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Малороси

Маначин

Мана́чин — село в Україні, у Волочиській міській територіальній громаді Волочиського району Хмельницької області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Маначин

Мапа (видавництво)

ТОВ видавництво «МАПА» — українське картографічне видавництво, засноване у 1991 році.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Мапа (видавництво)

Митра перемиських єпископів

Митра перемиських єпископів — втрачена реліквія, церемоніальний головний убір владик Перемиської єпархії, викрадена 1952 (1953) року співробітниками Міністерства громадської безпеки (Ministerstwo Bezpieczeństwa Publicznego) ПНР Михайло Козак.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Митра перемиських єпископів

Митрополит

Митрополит. Митрополи́т (μητροπολίτης - "той, хто з митрополії") — другий після патріарха титул єпископа у православній церкві (в грецькій традиції третій після патріарха та архиєпископа), головуючий в Митрополії, також очолює автокефальні або автономні церкви.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Митрополит

Микулинці

Мику́линці (давні назви: Мику́лин, Мику́линь) — селище в Теребовлянському районі Тернопільської області на річці Серет, Від вересня 2015 року — центр Микулинецької селищної громади, до того — центр Микулинецької селищної ради, якій підпорядковувалися села Воля, Конопківка і Кривки.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Микулинці

Могилів-Подільський

Могилі́в-Поді́льський — місто обласного значення в Україні, центр Могилів-Подільського району Вінницької області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Могилів-Подільський

Модест (Стрільбицький)

Архієпи́скоп Моде́ст (світське ім'я Дани́ло Костянти́нович Стрільбицький, *17 (29) грудня 1823, Зиновинці, Літинського повіту, сучасна назва — Шевченка. — † — на «Пасху» 13 (26) квітня 1902, Житомир) — духовний письменник, магістр Київської духовної академії, архієпископ Волинський та Житомирський Відомства православного сповідання Російської імперії.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Модест (Стрільбицький)

Молдовське князівство

Молдовське князі́вство (Цара Молдовей) — держава, що існувала в XIV — XIX століттях.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Молдовське князівство

Монастир «Галиця»

right Свято-Миколаївський чоловічий монастир «Галиця» (Монастир «Галиця») — печерний чоловічий православний монастир УПЦ МП.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Монастир «Галиця»

Монастириський район

Монастири́ський райо́н — адміністративний район у південно-західній частині Тернопільської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Монастириський район

Монархія

260x260пкс Монархії в певній частині, під-державі Мона́рхія — форма державного правління, за якої найвища державна влада повністю (необмежена, абсолютна монархія) або частково (обмежена, конституційна монархія) належить одній особі — спадкоємному монархові.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Монархія

Монети Західного Причорномор'я

Монети у Західному Причорномор'ї карбувалися джучидами в період Великої зам'ятні у 1360—1375 роках на монетних дворах Шехр-аль-Махрусі, Шерх-Абді, «Костешть».

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Монети Західного Причорномор'я

Монети Галицького королівства (1337-1403)

Монети Галицького королівства — з 1351 по 1382 роки у Львові карбувалися мідні денарії та з 1337 по 1403 роки карбувалися срібні грошики для Галицького королівства за часів правління польських королів Казимира III, Людовика Угорського, Владислава Опольчика та Володислава Яґайла.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Монети Галицького королівства (1337-1403)

Монетний двір

Моне́тний двір — підприємство, де карбують металеві монети, виготовляються ордени, медалі та інші відзнаки.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Монетний двір

Журбинці (Козятинський район)

Журби́нці — село в Україні, в Козятинському районі Вінницької області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Журбинці (Козятинський район)

Жовква

Жо́вква, (Schowkwa, Żółkiew) (з 1951 по 1991 — Нестеров) — місто районного значення Жовківського району Львівській області, районний центр.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Жовква

Жогатин

Жогатин — стодола й хата Жогатин (Żohatyn) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Жогатин

Заячківські герба Правдич

Герб Правдич Заячківські гербу Правдич (архаїчна форма прізвища — Заячковські, Zajączkowscy herbu Prawdzic) — шляхетський рід (або роди, які послуговувалися одним прізвищем та гербом).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Заячківські герба Правдич

Західна Україна

іноді За́хідна Украї́на (також західноукраїнські землі (ЗУЗ)) — термін для означення низки історичних українських земель, а саме: Буковини, Волині, Галичини, Поділля, Закарпаття, а також Західного Полісся.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Західна Україна

Західна ВО «Завихост»

Західна воєнна округа «Завихост», інша назва (З'єднані групи «33») виникла в кінці 1944 року в результаті реорганізації групи УПА-Північ, яка була розділена на дві: Західна ВО «Завихост» та Східна ВО (З'єднані групи № 44).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Західна ВО «Завихост»

Західний похід монголів

За́хідний похі́д монго́лів (Кипчацький похід) — похід військ Монгольської імперії до Східної Європи у 1236–1242 роках на чолі з чингізидом Батиєм та воєначальником Субедеєм.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Західний похід монголів

Західне Поділля

Поділля, ХХ ст. За́хідне Поді́лля (інколи Галицьке Поділля) — частина Подільської України, яка лежить удовж лівого берега Дністра.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Західне Поділля

Завишень

Завишень (Завишня) — село в Україні, в Сокальському районі Львівської області, з населенням у 1210 осіб.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Завишень

Загочів'я

Загочев'я (Загочевє) (пол. Zahoczewie) — село на перетині етнічних українських територій Лемківщини і Бойківщини.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Загочів'я

Закарпатська область

Закарпа́тська о́бласть — область на південному заході України в межах західної частини Українських Карпат та Закарпатської низовини.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Закарпатська область

Заліщицький район

Заліщи́цький райо́н, Заліщанщина — район у південній частині Тернопільської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Заліщицький район

Замки Тернопільщини

Герб Тернопільської області. За кількістю '''замків (34)''' займає 1-ше місце в Україні. Замки Тернопільщини — укріплені осідки володарів, що служили одночасно за житло й фортецю; виникли в середньовіччі для захисту перед ворожими нападами.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Замки Тернопільщини

Замок Казимира

Замок Казимира (Zamek Kazimierzowski) — фортифікаційна споруда у Перемишлі, належав до найдавніших у Галицькому князівстві.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Замок Казимира

Замок Любарта

Замок Любарта, або Луцький замок — верхній замок Луцька, один із двох (частково) збережених замків, пам'ятка архітектури та історії національного значення.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Замок Любарта

Збройні конфлікти в історії України

Перелік збройних конфліктів на території України у хронологічному порядку та розділених на періоди.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Збройні конфлікти в історії України

Збараж

Зба́раж (Zbaraż) — місто у Тернопільській області, центр Збаразького району.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Збараж

Збаразький район

Зба́разький райо́н (також Збара́зький) — район в Україні, на півночі Тернопільської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Збаразький район

Звичайна схема "русскої" історії ... (Стаття М.Грушевського)

Звичайна схема «русскої» історії й справа раціонального укладу історії східного слов'янства — це концепція самобутності історичного розвитку українського народу в контексті українсько-російської історіографії українського історика Михайла Грушевського, що суперечила тодішній панівній російській схемі історії східноєвропейських народів, що обстоювала концепцію «общерусскої» народності, вперше виголошена у статті вченого, написаній в 1904 році.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Звичайна схема "русскої" історії ... (Стаття М.Грушевського)

Здолбунів

Здолбу́нів — місто в Україні, центр Здолбунівського району Рівненської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Здолбунів

Знак Президента України

Знак Президента України Знак Президента України має форму орденського ланцюга, який складається з медальйона-підвіски, 6 фініфтевих медальйонів і 12 декоративних ланок.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Знак Президента України

Знаки поштової оплати України 1999

Знаки поштової оплати України 1999 — перелік поштових марок, введених в обіг Укрпоштою у 1999 році.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Знаки поштової оплати України 1999

Золота Орда

Золота́ Орда́ (Алтын Урда, Алтан Орд) — держава, що існувала між 1240–1502 роками у степах Східної Європи, Центральної Азії та Західного Сибіру:374.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Золота Орда

Золотавий колір

Золота́вий або золоти́й колір — колір, який за назвою покликаний передати забарвлення дорогоцінного металу золота, однак по суті є жовто-помаранчевим, перехідним між цими кольорами умовного спектру.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Золотавий колір

Земські уряди

Земські уряди — уряди (див. Урядник) в межах окремих адміністративно-теріторіальних одиниць (повіт, воєводство).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Земські уряди

Буша

Буша́́ (колись місто) — село в Україні, в Ямпільському районі Вінницької області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Буша

Буців

Буців — село в Україні, в Мостиському районі, Львівської області, орган місцевого самоврядування — Шегинівська сільська рада.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Буців

Бучацький район

Бу́чацький райо́н, або Бу́чаччина — адміністративний район у південно-західній частині Тернопільської області, Україна.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Бучацький район

Бучач

Краєвид міста зі стіни замку, осінь 2013 Залишки скелі біля гімназії, осінь 2013 Водоспад та вигляд на монастир Бу́чач — місто в Україні, центр Бучацького району Тернопільської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Бучач

Бурундай

Бурундай (Боролдай, Буранда, Брандай, Бурулдай, Боралдай, Берендей, тат. Бурандай 1236 — 1263) — монголо-татарський військовий, нойон (князь), темник хана Батия. Друг та побратим Субудай-багатура.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Бурундай

Буджак

Буджак (Bucak — «кут», Bucak, Bugeac), що включає АккерманщинуАккерман («Біла фортеця») — попередня назва Білгород-Дністровського.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Буджак

Буковинська митрополія

Буковинська православна митрополія – незалежна, самоврядна православна церква у Австро-Угорській імперії.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Буковинська митрополія

Буковинський стрій

Північна Буковина кліматом, природою й побутом населення споріднена з Поділлям.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Буковинський стрій

Буковинське віче

Буковинське віче — народні збори, організовані 3 листопада 1918 року в місті Чернівці.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Буковинське віче

Буковина

Букови́на (край буків) — історичний регіон, розташований між середньою течією Дністра та головним Карпатським хребтом у долинах верхньої течії Пруту та Сірету.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Буковина

Бірча

300px Богородиці знищений польською владою у 1964 році. 300px Бі́рча (Bircza) — село (до 1934 року місто) в середньму Бескиді, Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Бірча

Більськ-Підляський

Більськ-Підляський (Bielsk Podlaski, Бельск Падляшскі) — місто у східній Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Більськ-Підляський

Білі хорвати

Білі хорвати (Хорвати Бѣлии, Хорвати) — слов'янське плем'я, яке жило в VI-X століттях на території заходу України, півдня Польщі, півночі Словаччини, півночі Чехії та частково на сході Німеччини.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Білі хорвати

Біласовиця

Біласо́виця — село в Україні, в Закарпатській області, Воловецькому районі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Біласовиця

Брижава

Вид на церкву святого Михаїла Архангела в Брижаві Брижава або Бережава (Brzeżawa) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Брижава

Бровари

Бровари́ (також, до 1886 року, та не послідовно до 1969 року — Броварі́) — місто обласного підпорядкування в Україні, адміністративний центр Броварського району Київської області, найбільше місто Київської агломерації після Києва.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Бровари

Броніслав Влодарський

Броніслав Влодарський (Bronisław Włodarski; 2 листопада 1895, Тернопіль — 9 квітня 1974, Гдиня) — польський історик, спеціаліст з історії середньовічної Польщі і всесвітньої історії, а також допоміжних історичних дисциплін.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Броніслав Влодарський

Басараби

Басараби — так на Коломийщині називали вихідців з тодішньої Молдавської РСР і південних областей УРСР, які внаслідок штучного голоду 1946–1947, створеного комуністичною владою СРСР, утікали з рідних земель у пошуках їжі у Західну Україну, в тому числі й на Коломийщину.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Басараби

Бахів (Польща)

Ба́хів (Bachów) — село в гміні Кривча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Бахів (Польща)

Бахорець

Бахорець Старий костел святої Катерини в Бахорці Новий костел святої Катерини в Бахорці Бахорець (Bachórzec) — село на Закерзонні, у гміні Дубецько Перемишльського повіту, в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Бахорець

Бар (Україна)

Бар — місто в Україні, адміністративний центр Барського району Вінницької області, місто районного значення (з 1938 року).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Бар (Україна)

Бардіїв

Ба́рдіїв (Bardejov) — місто на сході Словаччини, в етнокультурному регіоні Пряшівщина, на південних схилах Низьких Бескидів, на березі річки Топля, поблизу кордону з Польщею.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Бардіїв

Бабичі (Підкарпатське воєводство)

Ба́бичі (Babice) — село (раніше — містечко) в гміні Кривча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Бабичі (Підкарпатське воєводство)

Бакотський монастир

Бакітський Михайлівський печерний монастир Бакітський Михайлівський печерний скельний чоловічий монастир Бакітський монастир Бакітський монастир Логотип Бакота у перекладі з давньоруської мови означає бажане, прекрасне місце.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Бакотський монастир

Бакота

Бакота нині Ба́кота — затоплене село Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Бакота

Битва на Калці

Битва на Калці (31 травня 1223) — бій між русько-половецькими силами з одного боку і монгольським військом з іншого на річці Калка, на території сучасної Донецької області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Битва на Калці

Битва над Кросною (1280)

Битва над Кросною — битва між руськими загонами Галицько-Волинського князівства та Королівством Польським.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Битва над Кросною (1280)

Битва під Ярославом

Би́тва під Яросла́вом (17 серпня 1245) — бій, що відбувся поблизу міста Ярослав над річкою Сян між військами галицько-волинських князів Данила і Василька Романовичів з одного боку і силами угорців, поляків та галицької боярської опозиції з іншого.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Битва під Ярославом

Битва під Завихостом

Битва під Завихостом 19 червня 1205 — бій між руськими силами під керівництвом Романа Мстиславича з одного боку і польським військом під проводом Лешка І Білого й Конрада Мазовецького поблизу містечка Завіхост на Віслі, на території сучасної Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Битва під Завихостом

Битва під Дорогочином

Битва під Дорогочином (березень 1238 року) — битва, яка відбулася між військами галицько-волинського князя Данила Галицького і хрестоносцями Добжинського ордену біля міста Дороги́чин.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Битва під Дорогочином

Бояри

Бо́яри — збірна назва представників правлячого стану у Київській Русі, які займали друге, після князів, панівне становище в управлінні державою.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Бояри

Борівниця

Храм Найсвятішого Серця Ісусового в селі Борівниця Борівниця (Borownica) — село у гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Борівниця

Боріл

Болгарія за часів царювання Боріла Боріл — цар Болгарії з 1207 до 1217 року.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Боріл

Борщів

Борщі́в — місто, районний центр Тернопільської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Борщів

Богушівка (гміна Бірча)

Вид на село Богушівка в напрямку Бірчі Богушівка (Богушувка, Boguszówka) — село у гміні Бірча Перемишльського повіту, в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Богушівка (гміна Бірча)

Богдан Хмельницький з Туган Беєм під Львовом

Туган-беєм під Львовом Богдан Хмельницький з Туган Беєм під Львовом («Гетьман Хмельницький з Тугай-беєм і козацько-татарською ордою при облозі Львова» «Хмельницький під Львовом») — картина польського художника Яна Матейка.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Богдан Хмельницький з Туган Беєм під Львовом

Бокійма

Бокі́йма — село в Україні, в Млинівському районі Рівненської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Бокійма

Болохівська земля

Олександа Болдура Болохівська земля (Болоховська земля, Болохівщина) — давньоруська історико-географічна область XII — XIII століть.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Болохівська земля

Бессарабія

Герб Бессарабської губернії Бессарабія в Європі Бессарабія у 1940 році Бессара́бія (також Бесарабія, Басарабія, Basarabia) — історична область у східній Європі між річками Прут, Дністер і гирлом Дунаю та Чорним морем.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Бессарабія

Бертольд Штехер

Бертольд Штехер (Berthold Stecher) — перший відомий війт Львова за часів Лева I (бл. 1300 р.), перший відомий володар Винників, німець за походженням.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Бертольд Штехер

Берладська земля

Галицько-Волинська держава (1245–1349) Берладська земля (Берладь) — історична назва території між Дністром, Карпатами, Дунаєм та Чорним морем.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Берладська земля

Берестейщина

Бересте́йщина (від назви міста Берестя) — український етнокультурний регіон у складі сучасної Республіки Білорусь, частина Західного Полісся.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Берестейщина

Бережанський район

Бережа́нський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця на заході Тернопільської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Бережанський район

Березька жупа

Б́ерег, Б́ерезький коміт́ат (Bereg vármegye, comitatus Bereghiensis) — історичний комітат в північно-східній частині Угорського королівства, який межував з коронним краєм Королівство Галичини та Володимирії на півночі, комітатом Унґ на заході, Саболцьким та Сатмарським комітатами на півдні, а також Марамороським та Угочанським комітатами на сході.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Березька жупа

Березка (Польща)

Вид на село Березка Березка. Печатка села 1876–1918 років Бере́зка (Brzuska) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Березка (Польща)

Бела IV

Бе́ла IV (IV.; 29 листопада 1206 — 3 травня 1270) — угорський король з династії Арпадів, правління якого тривало з 1235 по 1270, син Андрія II.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Бела IV

Белзька земля

Бе́лзька земля́ — територіальне утворення Давньоруської держави у Побужжі (територія басейну Західного Бугу) в 10 — 13 століттях з центром у місті Белз.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Белзька земля

Вулиця Князя Романа (Львів)

вул. Фредра (вул. Фредра, 2) Училище культури і мистецтв, колишній притулок Бурлярда (№ 30) Ліпнина на будинку № 32 Будинок № 34 Ву́лиця Кня́зя Рома́на — вулиця у Галицькому районі Львова.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Вулиця Князя Романа (Львів)

Вулиця Данила Галицького

Ву́лиця Дани́ла Га́лицького — назва вулиць у різних населених пунктах України, названа на честь визначного українського монарха-державника, Національного Героя України, руського короля, князя галицького і володимирського (волинського), великого князя київського Данила з династії Романовичів старшої на Русі гілки роду Мономаховичів та династії Рюриковичів - сина галицько-волинського князя Романа Мстиславовича та візантійської принцеси, доньки імператора Ісаака ІІ Ангела Єфросинії-Анни.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Вулиця Данила Галицького

Вулиці Ужгорода

Перші згадки про вулиці Ужгорода відносяться до 1691 року.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Вулиці Ужгорода

Вірменські колонії в Україні

Вірменські колонії — традиційна назва в українській історіографії для міських кварталів та окремих сіл, де проживали консолідовані національно-релігійні громади вірменських іммігрантів, які часто користувалися самоврядуванням, деколи судовою автономією.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Вірменські колонії в Україні

Вірменська церква (Чернівці)

Вірменська церква Чернівців — діюча вірменська католицька церква східного обряду Святих апостолів Петра та Павла в місті Чернівці.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Вірменська церква (Чернівці)

Військо Русі

Мініатюра манускрипту XIV століття з болгарських походів руського війська. Військо Русі — збройні сили руської держави у IX—XIV ст.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Військо Русі

Війна за об'єднання Галицько-Волинського князівства

Війна за об'єднання Галицько-Волинського князівства (1205—1245) — затяжна боротьба за владу в Галичині і на Волині після загибелі Романа Мстиславича за участю представників різних гілок династії Рюриковичів і соціальних верств Галицько-Волинського князівства при втручанні Угорщини та Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Війна за об'єднання Галицько-Волинського князівства

Війна Великого князівства Литовського з хрестоносцями

Прибалтика в 1308—1455. Війна Великого князівства Литовського з хрестоносцями — одна з кампаній Північних хрестових походів, тривалий(~1230—1411) релігійний та військово-політичний конфлікт (з перервами) між державами німецьких хрестоносців (Орден мечоносців, Тевтонський та Лівонський духовно-лицарські ордени) з одного боку, і Великим князівством Литовським з іншого.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Війна Великого князівства Литовського з хрестоносцями

Вікінт

Вікінт, або Викінт (Vykintas; ? — 1253) — жмудський князь.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Вікінт

Вікно (Городенківський район)

Вікно́ (Okno, Окно) — село (у 16—17 століттях містечко) на Покутті.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Вікно (Городенківський район)

Вінниця

310x310px Ві́нниця — місто на березі Південного Бугу, адміністративний центр Вінницької області, Вінницького району, значний історичний осередок східного Поділля, сучасний економічний і культурний центр держави.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Вінниця

Вінницька область

Ві́нницька о́бласть — область у Центральній Україні.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Вінницька область

Васильків (Підляське воєводство)

Васильків (Wasilków, Васі́лькув) — місто в північно-східній Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Васильків (Підляське воєводство)

Василько Микола Миколайович

Микола Миколайович Васи́лько, Микола рицар фон Васи́лько (Nikolaus Ritter von Wassilko; * 25 березня 1868 с. Лукавці, Вижницький район, Чернівецька область — † 2 серпня 1924, Бад-Райхенгалль, Баварія) — український громадсько-політичний діяч, професійний дипломат, представник шляхетського роду з Буковини.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Василько Микола Миколайович

Василіяни

Чин свято́го Васи́лія Вели́кого (Ordo Sancti Basilii Magni), також ЧСВВ, Василія́нський Чин свято́го Йосафа́та, Отці́ Василія́ни — один з основних чернечих орденів Української греко-католицької церкви.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Василіяни

Василівка (Тиврівський район)

Васи́лівка — село в Україні, в Тиврівському районі Вінницької області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Василівка (Тиврівський район)

Високий замок

Висо́кий За́мок — замок, збудований під керівництвом Короля Русі Лева Даниловича, потім — польського короля Казимира III на Замковій горі у Львові.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Високий замок

Вижницький район

Ви́жницький райо́н — один з одинадцяти районів Чернівецької області України.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Вижницький район

Винники

Ви́нники — місто районного значення у Львівській області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Винники

Владислав

Владисла́в, або Володисла́в, — чоловіче двоосновне особисте ім'я слов'янського походження.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Владислав

Владислав I Локетек

Владисла́в I Локе́тек (Władysław I Łokietek, між 3 березня 1260 і 19 січня 1261 — 2 березня 1333) — князь бжесць-куявський (з 1275), польський король з династії П'ястів (з 1320).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Владислав I Локетек

Владиславівка (Млинівський район)

Владисла́вівка — село в Україні, в Млинівському районі Рівненської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Владиславівка (Млинівський район)

Воєвода (значення)

Воєвода — багатозначний термін, що може означати назву посадової особи та воєначальника, населеного пункту, прізвисько болгарських гайдуків в омнові якого лежить поняття командування дружиною (четою), прізвище.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Воєвода (значення)

Вочківці

Вочкі́вці — село в Україні, у Волочиській міській територіальній громаді Волочиського району Хмельницької області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Вочківці

Вощанці

Во́щанці — село в Україні, в Самбірському районі Львівської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Вощанці

Воля-Корінецька

Хрест. Воля-Корінецька Воля-Корінецька (Wola Korzeniecka) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Воля-Корінецька

Волинські князі

Волинські князі — правителі різних князівств на території Волиньської землі від кінця Х ст.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Волинські князі

Волинський похід Людовіка Угорського

Волинський похід (1377) — похід польсько-угорського війська під керівництвом Людовіка І Великого на Волинь і Поділля проти литовських князів Гедиміновичів, які в цей час правили краєм.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Волинський похід Людовіка Угорського

Волинське князівство

Київської Русі у 1054–1132 рр. Волинське князівство (Володимирське князівство) — західне руське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у місті Володимирі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Волинське князівство

Волиняни

німцями, первинний стан розповсюдження носіїв німецької мови оранжевого кольору Волиняни (Волынѧне) — найстаровинніше плем'я, що утворило східнослов'янське українське населення та етнографічну групу, що населяло з давніх часів територію Волині, північно-східну Галичину, басейн середнього Бугустор.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Волиняни

Волинь

Воли́нь (Волыньска земля, Словеньска земля, Волинська земля, Велика Волинь) — давня історична область, колиска першої відомої слов'янської державності на теренах України, історично-географічний край у басейні південних приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу (його правих приток), у північно-західній частині сучасної (з 1991 р.) України.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Волинь

Волочиськ

Волочи́ськ — місто в Україні, центр Волочиської міської громади і Волочиського району Хмельницької області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Волочиськ

Володислав Кормильчич

Володислав Кормильчич (роки народження і смерті невідомі) — галицький боярин.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Володислав Кормильчич

Володимир Ярославич (князь галицький)

Володимир Ярославич (1151–1199) — князь з династії Рюриковичів, може, останній з гілки роду — Ростиславичів.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Володимир Ярославич (князь галицький)

Володимир Василькович

Володимир-Іван Василькович (1249 — 10 грудня 1288) — князь волинський, син Василька Романовича, зять князя чернігівського і брянського Романа Старого (дружина — Ольга Романівна).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Володимир Василькович

Володимир Львович

Володимир Львович (бл. 1306–1340) — відомий лише з польських хронік князь Галицько-Волинського князівства з династії Романовичів.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Володимир Львович

Володимир-Волинський

Володи́мир-Воли́нський, давніше — Володимир (Володимѣрь) — місто обласного значення в Україні, центр Володимир-Волинського району Волинської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Володимир-Волинський

Володимирська єпархія

Володимирська єпархія (до 988 року Лодомирська єпархія) — православна єпархія, утворена послідовниками святих Кирила та Мефодія ще до Хрещення Русі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Володимирська єпархія

Володимирко Володарович

Володимирко Володарович також Володимир Галицький (1104, ймовірно, Перемишль — 1152/1153) — князь звенигородський (1124—1128), перемиський (1128—1141), галицький (1141—1153), буський (1151—1153), син Володаря Ростиславича, батько Ярослава Осмомисла, засновник першої галицької князівської династії, перший князь об'єднаного Галицького князівства.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Володимирко Володарович

Вплив України та українців на російську літературу від середини XVII до початку XX століття

Вплив України та українців на російську літературу від середини XVII до початку XX століття Українці впродовж ряду століть справляли благотворний вплив на розвиток російської культури й, зокрема, літератури.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Вплив України та українців на російську літературу від середини XVII до початку XX століття

Верхнє Синьовидне

Ве́рхнє Синьови́дне (до 1946 року Синьовидсько Вижнє) — селище міського типу (з 1957 р.) Сколівського району Львівської області України.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Верхнє Синьовидне

Верхнє Висоцьке

Ве́рхнє Висо́цьке (до 1946 року Висоцко Вижне) — село Турківського району Львівської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Верхнє Висоцьке

Велика Русь

Велика Русь — термін, що характеризується розмитістю визначення та багатозначністю.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Велика Русь

Велика Яромирка

Вели́ка Яро́мирка — — село в Україні, в Городоцькій міській територіальній громаді Городоцького району Хмельницької області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Велика Яромирка

Великий Правутин

Вели́кий Правутин — село в Україні, в Берездівській сільській територіальній громаді Славутського району Хмельницької області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Великий Правутин

Великий Полюхів

Вели́кий Полюхів — село в Україні, в Золочівському районі Львівської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Великий Полюхів

Великий Рожин

Вели́кий Рожин — село Косівського району Івано-Франківської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Великий Рожин

Великий князь

Вели́кий князь — титул правителів Київської Русі, пізніше — аристократичний титул.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Великий князь

Великий князь київський

Володимира Святославича. Вели́кий кня́зь Ки́ївський — у ІХ — ХІІІ століттях титул правителя міста Києва і Київського князівства, найвищий титул правителя Київської Русі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Великий князь київський

Велике князівство Руське (1432—1435)

Вели́ке князі́вство Ру́ське — державне утворення на території Литовсько-Руської держави (Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське), що існувало з вересня 1432 р.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Велике князівство Руське (1432—1435)

Велике князівство Московське

Печатка Івана III (1497) Моско́вське князі́вство згодом відоме як Вели́ке князі́вство Моско́вське (Великое княжество Московское), більш відоме під історичною назвою Московія (Moscovia) — спочатку удільне князівство у складі Володимиро-Суздальського князівства, потім під безпосередньою владою Золотої Орди до 1480 року.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Велике князівство Московське

Гусятинський район

Гуся́тинський райо́н — район у східній частині Тернопільської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Гусятинський район

Гута-Березка

Вид на село Гута-Березка Гута-Березка або Гута Березка (Huta Brzuska) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Гута-Березка

Гуцули

Гуцу́ли — етнографічна група українців, нащадки найстародавнішого племені літописних уличів, що живуть у Карпатах: Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська області України (Верховинський, південна частина Косівського й Надвірнянського районів Івано-Франківської області, Путильський та південна частина Вижницького району Чернівецької області й у більшій частині Рахівського району Закарпатської області).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Гуцули

Гіпотези про заснування Кам'янця-Подільського

Гіпо́тези про заснува́ння Кам'янця́-Поді́льського — гіпотези, які роблять спробу з'ясувати, коли було засновано місто Кам'янець-Подільський (нині один із районних центрів Хмельницької області України).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Гіпотези про заснування Кам'янця-Подільського

Грубешів

Грубéшів (Hrubieszów) — місто у східній Польщі, розташоване на річці Гучва, за 5 км від кордону України.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Грубешів

Грицак Павло Євгенович

Грицак Павло Євгенович — (26.06. 1925–02.04.1958) — історик.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Грицак Павло Євгенович

Григоріопольський район

Григоріопольський район — адміністративно-територіальна одиниця Молдови.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Григоріопольський район

Грошик руський

Грошик Руський Грошик Руський — назва монет, які карбували у Львові впродовж 2-ї половини XIV століття для Королівства Руського, створеного на території галицько-волинських земель після захоплення їх Польщею у 1349 р.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Грошик руський

Гродно

Гро́дно, Городня (Гро́дна, Го́радня, Гаро́дня) — місто в Білорусі, адміністративний центр Гродненської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Гродно

Гречило Андрій Богданович

Андрі́й Богда́нович Гречи́ло (або Андрій Ґречило; 19 листопада 1963, Львів) — український історик.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Гречило Андрій Богданович

Гремислава Інгварівна

Ян Матейко. Гремислава, княгиня краківська Гремислава Луцька (Grzymisława між 1185 і 1195–1258) — польська княгиня («ducissa Poloniae»), дружина польського князя Лешка Білого, регентша краківського князівства.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Гремислава Інгварівна

Галицькі бояри

Га́лицькі боя́ри — панівний прошарок у Галицькій землі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Галицькі бояри

Галицька земля

Герб Галицької землі Мапа, 1554 Галичина та Поділля, 1660 Галицька земля (велика) — територіально-політичне утворення у Південно-Західній Русі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Галицька земля

Галицька митрополія (1302-1401)

Галицька митрополія — митрополія Константинопольської православної церкви, утворена у 1302 (1303) році, що мала в підпорядкуванні Галицьку, Перемиську, Володимирську, Холмську, Луцьку та Турівську єпархії.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Галицька митрополія (1302-1401)

Галицько-Волинський літопис

Га́лицько-Воли́нський літо́пис — літопис XIII століття, присвячений історії Галичини і Волині.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Галицько-Волинський літопис

Галицьке князівство

Київської Русі у 1054–1132 рр. Га́лицьке князі́вство — князівство на території сучасної Галичини з центром у місті Галич, в якому з 1084 року правили князі династії Ростиславичів.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Галицьке князівство

Галицьке королівство

Галицьке королівство (Regnum Galiciae) — назва, застосовувана в деяких західних писемних пам'ятках щодо Галицько-Волинського князівства або лише його галицької частини — Галицького князівства.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Галицьке королівство

Галицьке королівство (монета)

Га́лицьке королі́вство — ювілейна монета номіналом 5 гривень, випущена Національним банком України.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Галицьке королівство (монета)

Галицьке повстання 1219—21

Галицьке повстання 1219—1221 років — народне повстання у Волинсько-Галицькій державі проти угорських загарбників.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Галицьке повстання 1219—21

Галич

Га́лич — місто, засноване на відстані близько 5 км від зруйнованого давнього Галича, центру Галицько-Волинського князівства, наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Галич

Галичина

Галичина́ (Galicja, Galizien, Галиция) — історична область у західній Україні та південно-східній Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Галичина

Господар

Господа́р або Госуда́р (господаръ; dominus; государь) — слов'янський титул правителя.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Господар

Гораєць (Підкарпатське воєводство)

Гораєць (Gorajec) — село в гміні Цішанів Любачівського повіту в Підкарпатському воєводстві на сході Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Гораєць (Підкарпатське воєводство)

Городоцький став (Львівська область)

thumb Городоцький став – природне озеровидне розширення на р. Верещиці, що перетворене у 1961-1962 рр.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Городоцький став (Львівська область)

Городоцький район (Львівська область)

Городо́цький райо́н — район України у центрі Львівської області на захід від обласного центра міста Львова.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Городоцький район (Львівська область)

Городок (Львівська область)

Городо́к — місто районного значення Городоцького району Львівської області, районний центр.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Городок (Львівська область)

Городець (Володимирецький район)

Городе́ць — село в Україні, у Володимирецькому районі Рівненської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Городець (Володимирецький район)

Герб України

Держа́вний Герб Украї́ни — герб держави Україна, один із трьох її офіційних символів нарівні з прапором і гі́мном.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Герб України

Герб Жидачівського району

Герб Жида́чівського райо́ну — офіційний символ Жидачівського району Львівської області, затверджений рішенням № 104 від 8 травня 2003 р. Жидачівської районної ради IV скликання на VII (позачерговій) сесії.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Герб Жидачівського району

Герб Заставнівського району

Герб Заста́внівського райо́ну — герб територіальної громади Заставнівського району Чернівецької області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Герб Заставнівського району

Герб Золочівського району (Львівська область)

Герб Зо́лочівського райо́ну — офіційний символ Золочівського району Львівської області, затверджений на VIII сесії Золочівської районної ради V демократичного скликання рішенням № 120 від 26 червня 2007 року «Про затвердження герба та прапора (хоругви) Золочівського району».

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Герб Золочівського району (Львівська область)

Герб Волині

Герб Волині — геральдичний символ державних утворень та адміністративно-територіальних одиниць у межах українського регіону Волині.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Герб Волині

Герб Дрогобицького району

Герб Дрого́бицького райо́ну — Дрогобицького району Львівської області, затверджений 30 грудня 2004 р. рішенням N357 XXII сесії районної ради.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Герб Дрогобицького району

Герб Івано-Франківської області

Герб Іва́но-Франкі́вської о́бласті — символ, офіційна емблема області, в якому відображаються її історія, особливості та традиції.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Герб Івано-Франківської області

Герб Львівської області

Герб Льві́вської о́бласті затверджений 27 лютого 2001 року рішенням Львівської обласної ради.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Герб Львівської області

Герб Львова

Герб Льво́ва — офіційний символ міста Львів, найбільшого міста західної України та адміністративного центра Львівської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Герб Львова

Герб Луцького району

Герб Лу́цького райо́ну — офіційний символ Луцького району Волинської області, затверджений 21 грудня 2000 року сесією Луцької районної ради.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Герб Луцького району

Германізм

Германі́зм (від Germanus — германський) — слово, його окреме значення, вислів тощо, запозичені з німецької мови (чи інших германських мов) або перекладені чи утворені за її зразком.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Германізм

Гедиміновичі

Гедимін. Гравюра XVII ст. Герб Гедиміна — Гедимінові стовпи Гедимі́новичі (Gediminaičių dinastija, Гедзімінавічы, Гедиминовичи, Giedyminowicze) — династія великих князів Литовських у 1341–1572 рр.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Гедиміновичі

ГВК

ГВК — багатозначний акронім кирилицею, який може означати.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і ГВК

ГВД (значення)

* Галицько-Волинська держава.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і ГВД (значення)

Дядько (значення)

* Дядько (Uncle) — чоловік по відношенню до дітей брата або сестри, а також до дітей брата і сестри своєї дружини.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Дядько (значення)

Дуумвірат

Дуумвірат (duumviratus, "управління двох", "співуправління") — система управління державою чи спільнотою двома рівноправними особами.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Дуумвірат

Дубровиця

Дубро́виця (до 1944 року — ДомбровицяГодунко В. С. Дубровиця //) — місто в Україні, центр Дубровицького району Рівненської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Дубровиця

Дубецько

Дубецько (Dubiecko) — село на Закерзонні в гміні Дубецько Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Дубецько

Дубен

Дубен — археологічна пам'ятка, городище давньоруського часу порубіжне з Київською землею, літописне волинське місто (нині територія міста Дубно Рівненської області).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Дубен

Дубенський район

Ду́бенський райо́н — район на півдні Рівненської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Дубенський район

Дунаєвецький район

Дунаєве́цький райо́н — район у Хмельницькій області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Дунаєвецький район

Другий з'їзд монархів у Вишеграді

Другий з'їзд монархів у Вишеграді — спільна зустріч правителів Угорського королівства, Польського королівства та Королівства Богемія, яка відбулася влітку 1338 року в угорському Вишеграді.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Другий з'їзд монархів у Вишеграді

Друге Монгольське вторгнення в Польщу

Друге монгольське вторгнення в Польщу - Воєнний рейд Золотої Орди та її союзників на польські землі, проведений Бурундаєм в 1259-1260 рр.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Друге Монгольське вторгнення в Польщу

Друге Болгарське царство

Друге Болгарське царство (Втора българска държава) — середньовічне болгарське царство, яке існувало з 1185 до 1396 року.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Друге Болгарське царство

Дружина (військо)

Похід Олега з дружиною на Царгород (''з Радзивілівського літопису XIII ст.''). Бориса (''з «Житія Бориса і Гліба»''). Володимира з дружиною на Корсунь (''з Радзивілівського літопису XIII ст.'').

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Дружина (військо)

Дрогобицький солевиварювальний завод

Дрогобицький солевиварювальний завод — найстаріший з нині діючих солеварних заводів в Україні.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Дрогобицький солевиварювальний завод

Дрогобицький район

Дрого́бицький райо́н — район України на південному заході Львівської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Дрогобицький район

Дрогобич

Дрого́бич — місто в Україні, має статус обласного значення у Львівській області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Дрогобич

Дрогобичка

Дрогобичка (Drohobyczka) — село на Закерзонні, у гміні Дубецько Перемишльського повіту, в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Дрогобичка

Давньоправославний період в історії Почаївського монастиря

Давньоправославний період в історії Почаївського монастиря — період Православ'я в історії Почаївського монастиря від його утворення до початку XVIII століття, коли він перейшов до греко-католиків.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Давньоправославний період в історії Почаївського монастиря

Давній Галич (монета)

Да́вній Га́лич — пам'ятна монета номіналом 5 гривень, випущена Національним банком України, присвячена давньому галицькому місту, одному з найбільших центрів Київської Русі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Давній Галич (монета)

Даниїл

Даниїл (розм. Данило) — біблійне чоловіче ім'я, поширене в азіатських країнах, походить від דָּנִיֵּאל, Даніель, «Бог мій суддя».

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Даниїл

Данило — князь Галицький

«Дани́ло — кня́зь Га́лицький» — український радянський історичний фільм Ярослава Лупія.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Данило — князь Галицький

Данило Галицький

Дани́ло Рома́нович, також Коро́ль Дани́ло або Дани́ло Га́лицький, (Данило Романовичъ; 1201 — 1264) — руський князь з династії Романовичів, правитель Галицько-Волинського князівства, якого вважають національним героєм України.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Данило Галицький

Даниловичі

Дани́ловичі — український шляхетський рід, що походить від руського (українського) боярина Данила Дажбоговича Задеревецького (до 1371–1427), котрий в 1371 році отримав грамоту на свої володіння від польської та угорської королеви Єлизавети Боснійської.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Даниловичі

Дворський

Дворський, двірський чи дворецький — титул і посада княжого сановника на Русі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Дворський

Дмитро (тисяцький)

Дмитро (дати життя невідомі) — ближній боярин галицько-волинського князя Данила Романовича, воєвода.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Дмитро (тисяцький)

Дмитро Дедько

Дмитро Дедько́, також Детько, Дятько (? — близько 1349) — галицький боярин за часів правителів Королівства Русі Юрія ІІ Болеслава і Любарта-Дмитра, воєвода перемишльський.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Дмитро Дедько

Дністров'яни

Галичани у національному вбранні Галича́ни або дністров'я́ни — українська етнографічна група, що живе на берегах річки Дністер.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Дністров'яни

Дорогичин

Дорогичин (Drohiczyn) — місто на сході теперішньої Польської Республіки, на річці Західний Буг.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Дорогичин

Дорогобузьке князівство

Дорогобузьке князівство — західне руське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у Дорогобужі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Дорогобузьке князівство

Добрянка (гміна Бірча)

Добрянка (Dobrzanka) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Добрянка (гміна Бірча)

Добжинський Орден

Добжи́нський О́рден (milites Christi, milites Prucie, fratres de Dobrin, «воїни Христові», «воїни Пруссії», «Добринські брати»; Dobrzynscy bracia, «Добжинські брати») — чернечий лицарський орден заснований у першій половині 13 століття мазовецьким князем Конрадом із німецьких і польських лицарів у ході Північних хрестових походів на території сучасної Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Добжинський Орден

Довгопільський окіл

Довгопільський окіл — адміністративна одиниця (XIV-XVIII) Молдовського князівства.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Довгопільський окіл

Доктрина «організованого націоналізму»

Доктрина «організованого націоналізму» — політична доктрина, сформульована у 30-х роках, тісно пов’язана із організацією націоналістичного руху.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Доктрина «організованого націоналізму»

Деражне

Деражне - село в Україні Костопільському районі Рівненської області розташоване на лівому березі р. Горинь (притока Прип’яті, бас. Дніпра).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Деражне

Державотворення

Державотворення (State Building, Staatsbildung, Staatsaufbau)) — комплексний довготривалий процес, спрямований на утворення держави, який включає культурні, політичні, міфологічні, релігійні та ін.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Державотворення

Деребчин

Деребчин — село Шаргородського району Вінницької області в Україні, центр Деребчинської сільської ради.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Деребчин

Делятин

Деля́тин (до 1989 року — Ділятин) — селище міського типу Надвірнянського району Івано-Франківської області, на Гуцульщині.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Делятин

Євфимія Куявська

Євфимія Куявська (Eufemia kujawska; бл. 1265 — 18 березня 1308) — княжна Куявська, княгиня Галицька та Володимирська, дружина короля Руського Юрія І Львовича.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Євфимія Куявська

Євфимія Гедимінівна

Євфимія Гедимінівна (Eufemija Gediminaitė, бл. 1310 — 5 лютого 1342) — дружина галицько-волинського князя Юрія II.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Євфимія Гедимінівна

Історія української мови

Украї́нська мо́ва (вимовляється) — мова, поширена у південно-східній Європі, належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної родини.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Історія української мови

Історія українського права

Високий зліт культури за часів Київської Русі був зумовлений глибокими соціально-економічними процесами, що на той час відбувалися на землях східних слов'ян, — відокремлення ремесла від сільського господарства, виникнення і забудова міст як центрів ремісничого виробництва й торгівлі викликало виникнення української правової системи.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Історія українського права

Історія Кам'янця-Подільського

Істо́рія Кам'янця́-Поді́льського — історія міста Кам'янець-Подільський, яке нині є містом обласного підпорядкування, одним із районних центрів Хмельницької області України.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Історія Кам'янця-Подільського

Історія Придністров'я

Республіка Молдова (світлий колір) і Придністров'я (темний) Придністро́в'я (Придністро́вська Молдавська Республіка або Наддністря́нщина, скрочено ПМР) — невизнана держава у Східній Європі, яка займає всю частину лівого берега Дністра, а також кілька населених пунктів на правому березі річки.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Історія Придністров'я

Історія Польщі

300px Польща як країна виникла в першій половині 1 тисячоліття внаслідок консолідації західнослов'янських племен і племінних союзів межиріччя Вісли й Одри, яких нараховувалось на польських землях понад 50.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Історія Польщі

Історія Румунії

Трипільська культура на території Румунії Сліди найдавніших людей на території Румунії датуються епохою палеоліту.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Історія Румунії

Історія Сколе

Історія Сколе — історія маленького бойківського містечка, Сколівського району Львівської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Історія Сколе

Історія Тернопільської області

Тернопільська область разом із Львівською та Івано-Франківською — частина історичної території Галичини.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Історія Тернопільської області

Історія Теребовлі

Восени 2010 року в місті було розкопано житло трипільської культури.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Історія Теребовлі

Історія України

Історія України — процес формування держави України.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Історія України

Історія Хмельницької області

Хмельниччина знаходиться на стику великих історико-географічних країв — Правобережжя і Західної України (до якої входить і сама).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Історія Хмельницької області

Історія держави і права України

Історія держави і права України як наукова дисципліна — складова частина загальної теорії історії держави і права, яка відбиває національні та регіональні особливості України.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Історія держави і права України

Історія православ'я в Україні

Православ'я — найпоширеніша релігійна деномінація в Україні.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Історія православ'я в Україні

Історія Мукачева

Час виникнення Мукачева невідомий.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Історія Мукачева

Історія Закарпаття

Закарпа́ття — історична область у Східній Європі, нині в основному складає Закарпатську область на заході України.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Історія Закарпаття

Історія Бучача

Бучач — місто, районний центр Тернопільської області України.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Історія Бучача

Історія Буковини

Назва Буковина офіційно увійшла у вжиток наприкінці XIV століття під час перебування краю у складі Молдовського князівства, витіснивши історичну назву Шипинська земля.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Історія Буковини

Історія Білорусі

Історія Республіки Білорусь охоплює тривалий період часу, починаючи з заселення її території людиною від 100 до 35 000 років тому і закінчуючи подіями сучасності.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Історія Білорусі

Історія Вінниці

Герб Вінниці.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Історія Вінниці

Історія Дрогобича

Історія Дрогобича.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Історія Дрогобича

Історія Львова

Львів — найбільше місто Західної України, що протягом багатовікової історії було, і є нині, науковим, культурним та національним центром регіону.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Історія Львова

Історичні акти

Історичні акти — історичні документи, у яких в юридичній формі зафіксовано постановку чи вирішення питань договірно-правового змісту між певними юридичними сторонами й зазначено безпосередньо чи опосередковано конкретного автора й адресата.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Історичні акти

Історичні землі України

Історичний територіальний поділ України — поділ України на певні частини з метою побудови державних органів влади та управління на місцях.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Історичні землі України

Історичні мапи України (список)

Див.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Історичні мапи України (список)

Історична хронологія

Історична хронологія — відносно самостійна («допоміжна») історична дисципліна, що вивчає різноманітні системи літочислення та їхній розвиток, допомагає встановлювати точні дати історичних подій і джерел шляхом переведення на сучасне літочислення дат інших літочислень і календарів.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Історична хронологія

Ісаєвич Ярослав Дмитрович

Яросла́в Дми́трович Ісає́вич (7 березня 1936, с. Верба — 24 червня 2010, м. Львів) — український історик, громадський діяч, академік НАН України, директор Інституту українознавства ім.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Ісаєвич Ярослав Дмитрович

Іван Асен II

Іван Асен II (Иван Асен II) — болгарський цар.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Іван Асен II

Івано-Франківська область

Село Дземброня Садиба з села Липовиця Іва́но-Франкі́вська о́бласть (Івано-Франківщина, Прикарпаття, раніше Станіславщина) є одним із найбільш густонаселених і давно освоєних регіонів України.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Івано-Франківська область

Ізяславичі

Ізяславичі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Ізяславичі

Ізяславичі Волинські

Ізяславичі (волинські), також Волинські Мономаховичі — гілка династії Рюриковичів, яка походить від великого князя Київського Ізяслава Мстиславича.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Ізяславичі Волинські

Ізмаїл

Ізмаї́л (у 1812—1856 роках — Тучко́в) — місто обласного підпорядкування в Одеській області, адміністративний центр Ізмаїльського району (до складу району не входить), колишній центр Ізмаїльської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Ізмаїл

Іннокентій IV

Інноке́нтій IV (Innocentius PP., 1190 —) — Папа Римський (1243—1254).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Іннокентій IV

Етимологія назв країн

230пкс Етимоло́гія назв краї́н — список, у якому наведені гіпотези походження (етимологія) назв країн і деяких автономних утворень (виділені курсивом).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Етимологія назв країн

Етнічна територія білорусів

Етні́чна терито́рія білору́сів — територія компактного розселення білорусів як етносу, джерело їх етногенезу та їхня етнічна історія.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Етнічна територія білорусів

Етнографія Тернопільської області

У цій статті описано основні етнографічні особливості Тернопільської області, характерні головно лише для цього краю, а також міститься інформація про народних майстрів Тернопільщини.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Етнографія Тернопільської області

Етногенез українців

Етногене́з украї́нців — історичний процес етнічного формування українців (походження, родовід).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Етногенез українців

Етноніми українців

Етно́німи украї́нців — сукупність самоназв (ендоетнонімів) і назв, що використовуються іншими народами (екзоетнонімів), українського народу впродовж його існування.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Етноніми українців

Любар

Лю́́́бар (Liubar, Lubar, ליובר) центр Любарського району Житомирської області України.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Любар

Любарт-Дмитро

Лю́барт Гедимі́нович (православне ім'я — Дмитро; бл. 1312, або 1300 — 4 серпня 1384 або 1383) — литовсько-український князь, останній правитель — Король — об'єднаного Руського королівства (Галицько-Волинського князівства).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Любарт-Дмитро

Любомль

Лю́бомль (Luboml, לובומל) — місто районного значення у північно-західній частині Волинській області України, райцентр Любомльського району.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Любомль

Львів

Львів — місто обласного значення в Україні, адміністративний центр Львівської області, національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається столицею Галичини та центром Західної України.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Львів

Львівська агломерація

Львівська агломерація — моноцентрична агломерація з центром у місті Львів з населенням понад 1 млн осіб.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Львівська агломерація

Львівська земля

Опису Сарматії Європейської» (1578) Львівська земля (ziemia lwowska, terra Leopoliensis, Lemberg Land) — одна з п'яти земель Руського воєводства (1434—1772) у складі Корони Королівства Польського, з 1569 року — Речі Посполитої.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Львівська земля

Львівське королівство

Льві́вське королі́вство — під цією назвою описано Галицько-Волинську державу (держава Романовичів) у «Книзі знань про всі королівства, землі й володіння, які є у світі» Автор описує міста та країни, в яких побував.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Львівське королівство

Луцьк

Луцьк (Łuck, Luzk, їдиш לוצק, -la Luceoria, англ. Lutsk, рос. Луцк) — місто в Україні на р. Стир, обласний центр Волинської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Луцьк

Лучани

Лучани, лучичі (Lučané, Liusena, Łuczanie, Lutschanen) — плем'ястор.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Лучани

Літопис

Літопис — історико-літературний твір у Русі, пізніше в Україні, Московщині та Білорусі, в якому оповідь велася за роками (хронологія).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Літопис

Лімна (гміна Бірча)

Місце, де до депортації українців знаходилось село Лімна. Лімна або також Ломна (Łomna) — неіснуюче українське село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Лімна (гміна Бірча)

Лаврів (Старосамбірський район)

Лаврі́в — село у Старосамбірському районі, Львівської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Лаврів (Старосамбірський район)

Лавришівське євангеліє

Лавришівське євангеліє або Лаврашівське євангеліє — рукописна пергаментна пам'ятка XIII—XIV століть, багато ілюстроване євангеліє апракос.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Лавришівське євангеліє

Ланьцутський повіт (1867-1939)

Ланьцутський повіт (Powiat łańcucki) — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входили до складу Австро-Угорщини і Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Ланьцутський повіт (1867-1939)

Ландмейстери Тевтонського ордену в Пруссії

Пруссія.Землі контрольовані орденом і єпископами Землі ордену в XIII столітті Герб Марієнбурга Герб Альтштадта Ландмейстер Тевтонського ордену в Пруссії (Landmeister von Preußen.) - керівна посада у володіннях Тевтонського ордену на території завойованих орденом прусських земель в XIII - початку XIV століття.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Ландмейстери Тевтонського ордену в Пруссії

Лановецький район

Ланове́цький райо́н — адміністративно-територіальний район у північно-східній частині Тернопільської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Лановецький район

Лисиничі (село)

Ли́синичі (Lesienice) — село Пустомитівського району Львівської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Лисиничі (село)

Липа (гміна Бірча)

Липа. Римо-католицький костел. Липа (Lipa) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Липа (гміна Бірча)

Лоєва

Лоєва́ (в радянські часи та перші роки незалежності Лоїва, Łojowa, Лоевая) — село в Україні, в Надвірнянському районі Івано-Франківської області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Лоєва

Лодинка-Горішня

Лодинка-Горішня (Łodzinka Górna) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Лодинка-Горішня

Лодинка-Долішня

Лодинка-Долішня. Печатка села 1876–1918 років Лодинка-Долішня (Łodzinka Dolna) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Лодинка-Долішня

Лодомерія

Герб Лодомерії Юрія I Львовича. Напис: «''Sigillum Domini Georgi Regis Rusie''» — Печатка пана Георгія-Юрія, короля Русі. На звороті: «''Sigillum Domini Georgi Ducis '''Ladimerie'''''» — Печатка пана Георгія-Юрія, князя (Во)лодимирії.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Лодомерія

Ломачинці (Сокирянський район)

Лома́чинці — село в Україні, в Сокирянському районі Чернівецької області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Ломачинці (Сокирянський район)

Лествичне право

Лествичне пра́во (лѣствичное право, лѣствичныи порѧдъкъ; Agnatic seniority, seniorat) — система наслідування престолу, згідно якої престол передавався від старшого брата до молодшого, а потім їхнім синам.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Лествичне право

Летичів

Лети́чів — селище міського типу в Україні, центр Летичівської селищної територіальної громади і Летичівського району Хмельницької області.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Летичів

Лещава-Горішня

Лещава-Горішня (Leszczawa Górna) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Лещава-Горішня

Лещава-Долішня

Лещава-Долішня (Leszczawa Dolna) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Лещава-Долішня

Лещавка

Вид на долину Лещавки Лещавка (Leszczawka) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Лещавка

Лев (ім'я)

Лев, Левонько, Левочко, Левусь, Левцьо, Левчик (Λέων, Leōn) — українське чоловіче ім'я, яке має грецькі корені.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Лев (ім'я)

Лев у геральдиці

Геральдичний лев Лев і його різновид леопард - один з найстаріших та найпопулярніших геральдичних символів.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Лев у геральдиці

Лев Юрійович

Лев II Ю́рійович (не пізніше червня 1323) — король Русі, галицький князь, співправитель Королівства Русі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Лев Юрійович

Лев Данилович

Лев I Дани́лович (бл.1228 — бл.1301) — король Русі (1269-1301), Великий князь Київський (1271-1301), старший син короля Данила Романовича (найстарший брат Іраклій загинув молодим на полюванні), князь перемиський (1240-1269), галицький, белзький (з 1269), верховний правитель королівства Русі (бл.1270 — бл.1301).

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Лев Данилович

Лемківщина

Ле́мківщина, також Лемкови́на (лем. Лемковина, пол. Łemkowszczyzna) — українська етнічна територія, на якій здавна проживала етнографічна група українців — лемки.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Лемківщина

Йоахим Бельський

Бєльські (Bielski, Bulski, Wolski) Мартин (1495–18.12.1575) та його син Йоахим (1550—1599) і їхня «Польська хроніка». Обидва — польські історики, письменники.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і Йоахим Бельський

1190-ті

Високе Середньовіччя Золота доба ісламу Реконкіста Київська Русь.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і 1190-ті

1199

Високе Середньовіччя Золота доба ісламу Реконкіста Хрестові походи Київська Русь.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і 1199

1200

Високе Середньовіччя Золота доба ісламу Реконкіста Хрестові походи Київська Русь.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і 1200

1200-ті

Високе Середньовіччя Золота доба ісламу Реконкіста Київська Русь.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і 1200-ті

1201

Високе Середньовіччя Золота доба ісламу Реконкіста Хрестові походи Київська Русь.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і 1201

1202

Високе Середньовіччя Золота доба ісламу Реконкіста Хрестові походи Київська Русь.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і 1202

1203

Високе Середньовіччя Золота доба ісламу Реконкіста Хрестові походи Київська Русь.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і 1203

1204

Високе Середньовіччя Золота доба ісламу Реконкіста Хрестові походи Київська Русь.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і 1204

1205

Високе Середньовіччя Золота доба ісламу Реконкіста Хрестові походи Київська Русь.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і 1205

1214

Високе Середньовіччя Золота доба ісламу Реконкіста Хрестові походи Київська Русь.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і 1214

1219

Високе Середньовіччя Золота доба ісламу Реконкіста Хрестові походи Київська Русь.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і 1219

1234

Високе Середньовіччя Золота доба ісламу Реконкіста Хрестові походи Київська Русь Монгольська імперія.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і 1234

1238

Високе Середньовіччя Золота доба ісламу Реконкіста Хрестові походи Київська Русь Монгольська імперія.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і 1238

1240

Високе Середньовіччя Золота доба ісламу Реконкіста Хрестові походи Монгольська імперія.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і 1240

1247

Високе Середньовіччя Золота доба ісламу Реконкіста Хрестові походи Монгольська імперія.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і 1247

1248

Високе Середньовіччя Золота доба ісламу Реконкіста Хрестові походи Монгольська імперія.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і 1248

1253

Високе Середньовіччя Золота доба ісламу Реконкіста Хрестові походи Монгольська імперія.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і 1253

1260-ті

Високе Середньовіччя Реконкіста Монгольська імперія.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і 1260-ті

1269

Високе Середньовіччя Реконкіста Хрестові походи Монгольська імперія.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і 1269

1280

Високе Середньовіччя Реконкіста Ганза Монгольська імперія.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і 1280

1286

Високе Середньовіччя Реконкіста Ганза Монгольська імперія.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і 1286

1320-ті

Пізнє Середньовіччя Реконкіста Авіньйонський полон пап Монгольська імперія.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і 1320-ті

1340

Пізнє Середньовіччя Реконкіста Ганза Авіньйонський полон пап Монгольська імперія Чорна смерть Столітня війна.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і 1340

1430

Пізнє Середньовіччя Відродження Реконкіста Ганза Столітня війна Гуситські війни Ацтецький потрійний союз.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і 1430

17 серпня

17 серпня — 229-й день року (230-й у високосні роки) у григоріанському календарі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і 17 серпня

4 жовтня

4 жовтня 277-й день року (278-й у високосні роки) в григоріанському календарі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і 4 жовтня

7 жовтня

7 жовтня — 280-й день року (281-й у високосні роки) у григоріанському календарі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і 7 жовтня

7 квітня

7 квітня — 97-й день року (98-й у високосні роки) в григоріанському календарі.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і 7 квітня

725 років м. Рівному (монета)

725 ро́ків м. Рі́вному — ювілейна монета номіналом 5 гривень, випущена Національним банком України, присвячена місту Рівне, яке вперше згадується в 1283 році в польській хроніці «Rocznik kapituły krakowskiej» як про один з населених пунктів Галицько-Волинського князівства.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і 725 років м. Рівному (монета)

750 років м. Львів (монета)

750 ро́ків м. Львів — ювілейна монета номіналом 5 гривень, випущена Національним банком України.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і 750 років м. Львів (монета)

800 років м. Збараж (монета)

800 ро́ків м. Зба́раж — ювілейна монета номіналом 5 гривень, випущена Національним банком України.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і 800 років м. Збараж (монета)

925 років м. Луцьку (монета)

925 ро́ків м. Лу́цьку — ювілейна монета номіналом 5 гривень, випущена Національним банком України.

Переглянути Галицько-Волинське князівство і 925 років м. Луцьку (монета)

Також відомий як Руське Королівство, Князівство Рюриковича, Королівство Руси, Королівство Руське, Кролівство Русь, Занепад галицько-волинського князівства, Волинсько-Галицьке князівство, Галицька Русь, Галицько-Волинська Русь, Галицько-Волинська держава, ГВД.

Юніонпедія є ментальна карта, концепція карта, або семантична мережа організована як енциклопедія або словник. Це дає коротке визначення кожному поняттю і його відносин.

Це гігантська онлайн ментальної карти, яка служить в якості основи для концепції діаграм. Це вільно використовувати і кожна стаття або документ може бути завантажений. Це інструмент, ресурс або заслання для вивчення, дослідження, освіта, навчання або викладання, які можуть бути використані вчителями, педагогами, учнями та студентами; для академічного світу: для школи, початкової, середньої, середній школі, коледжі, посеред, технічної ступеня, коледж, університет, студентів, магістрів або докторські ступені; для паперів, звітів, проектів, ідей, документації, опитувань, резюме, або дисертації. Ось визначення, пояснення, опис, або сенс кожного значним, на якому вам потрібна інформація, а також список пов'язаних з ними понять, як глосарій. Доступна на Український, англійська, іспанська, португальська, японська, китайська, французька, німецька, італійська, польська, голландська, російська, арабська, гінді, шведська, угорська, каталонська, чеська, іврит, датський, фінський, індонезійська, норвезький, румунський, турецька, в'єтнамський, корейська, тайська, грецька, болгарський, хорватська, словацька, литовський, філіппінський, латвійська, естонії і словенії. Інші мови найближчим часом.

Інформація базується на статтях Вікіпедії та інших проєктах Вікімедіа і доступна за ліцензією Creative Commons Attribution-ShareAlike.

Юніонпедія не схвалена Фондом Вікімедіа та не пов’язана з ним.

Google Play, Android і логотип Google Play є торговельними марками корпорації Google Inc.

Політика конфіденційності