Зміст
72 відносини: Centaur (розгінний блок), Interstellar Boundary Explorer, Io Volcano Observer, V774104, Кільця Реї, Кільця Юпітера, Кільце (астрономія), Каллісто (супутник), Космічні технології, Космічні промені, Космічна Ера, Космос: подорож у просторі та часі, Космос: персональна подорож, Південна Боосавла, Програма «Марінер», Прометей (супутник), Патера Локі, Пандора (супутник), Плутон (карликова планета), Планети поза Нептуном, Пояс Койпера, Пояс астероїдів, Астрономічна одиниця, Атлас (супутник), Атмосфера Титана, Атмосфера Юпітера, Амальтея (супутник), Рідина на Титані, Радіаційні пояси, Радіолінія Гідрогену 21 см, Ронсевальська земля, Супутники Сатурна, Супутники Юпітера, Схід Землі, Сатурн (планета), Сонячна система, Список супутників, Список штучних космічних об'єктів, які покинули межі Сонячної системи, Список рекордів висоти польоту, Титан (супутник), Тефія (супутник), Теба (супутник), Факула Іда, Факула Лікт, Хронологія далекого майбутнього, Юпітер (планета), Янус (супутник), Міжзоряний політ, Мімас (супутник), Марінер-10, ... Розгорнути індекс (22 більше) »
Centaur (розгінний блок)
Центавр-2A — верхній ступінь ракети-носія Атлас-2А Centaur, Центавр (розгінний блок) — американський верхній ступінь, створений для виведення супутників на геосинхронну орбіту, а також для розгону автоматичних міжпланетних станцій (АМС) до другої космічної швидкості.
Переглянути Вояджер-1 і Centaur (розгінний блок)
Interstellar Boundary Explorer
Ілюстративна концепція IBEX Interstellar Boundary Explorer, скорочено IBEX (перекладається як Дослідник міжзоряних меж) — дослідницький космічний апарат NASA для вивчення фізики кордонів Сонячної системи.
Переглянути Вояджер-1 і Interstellar Boundary Explorer
Io Volcano Observer
Io Volcano Observer, IVO (Спостерігач вулканів Io) запропонована роботизована місія, яка, якщо буде схвалена і запущена, здійснить дослідження Юпітера і його супутника Io.
Переглянути Вояджер-1 і Io Volcano Observer
V774104
Обсерваторії ім. В. М. Кека та Телескоп IRTF NASA. V774104 — транснептуновий об'єкт (ТНО), що вважається найвіддаленішим спостережуваним об'єктом Сонячної системи (станом на листопад 2015 року).
Переглянути Вояджер-1 і V774104
Кільця Реї
archivedate.
Переглянути Вояджер-1 і Кільця Реї
Кільця Юпітера
Кі́льця Юпі́тера — система планетарних кілець планети Юпітер.
Переглянути Вояджер-1 і Кільця Юпітера
Кільце (астрономія)
кільце Юпітера Кільця планети — система плоских концентричних утворень з пилу і льоду, що обертається навколо планети в екваторіальній площині.
Переглянути Вояджер-1 і Кільце (астрономія)
Каллісто (супутник)
Каллісто (Callisto; Καλλιστώ) — другий за розміром супутник Юпітера, один із чотирьох галілеєвих супутників і найдальший від планети серед них.
Переглянути Вояджер-1 і Каллісто (супутник)
Космічні технології
Космічні технології — це новітні технології, що розвиваються завдяки наукам, які досліджують космос, та аерокосмічній індустрії.
Переглянути Вояджер-1 і Космічні технології
Космічні промені
Космі́чні про́мені — заряджені частинки високих енергій з космічного простору.
Переглянути Вояджер-1 і Космічні промені
Космічна Ера
Космічна Ера - це період часу, що охоплює діяльність, пов'язану з космічною гонкою, космічними дослідженнями, космічними технологіями, а також розвиток культури під впливом цих подій.
Переглянути Вояджер-1 і Космічна Ера
Космос: подорож у просторі та часі
Космос: подорож у просторі та часі (Cosmos: A Spacetime Odyssey) — американський науково-популярний документальний серіал 2014 року.
Переглянути Вояджер-1 і Космос: подорож у просторі та часі
Космос: персональна подорож
«Космос: персональна подорож» (Cosmos: A Personal Voyage) — документальний, науково-популярний серіал, авторами сценарію якого є Карл Саган, Енн Друян і, в якому Саган виступив ведучим.
Переглянути Вояджер-1 і Космос: персональна подорож
Південна Боосавла
Південна Боосавла (South Boösaule Montes) — найвища гора супутника Юпітера Іо, одна з найвищих гір в Сонячній системі.
Переглянути Вояджер-1 і Південна Боосавла
Програма «Марінер»
Запуск Марінер-1 у 1962 році. Програма «Марінер» (Mariner program) — програма розробки та запуску автоматичних міжпланетних станцій, що розроблялись американською агенцією NASA спільно з Лабораторією реактивного руху (JPL) з метою вивчення Венери (Марінер-1,2,5), Марса (3,4,6-9) та Меркурія (10) з 1962 по 1973 роки.
Переглянути Вояджер-1 і Програма «Марінер»
Прометей (супутник)
Прометей (Prometheus, Προμηθέας) — п'ятий за віддаленістю від планети природний супутник Сатурна.
Переглянути Вояджер-1 і Прометей (супутник)
Патера Локі
. Патера Локі — найбільша вулканічна западина на супутнику Юпітера Іо, діаметром 250 км.
Переглянути Вояджер-1 і Патера Локі
Пандора (супутник)
Пандора (Pandora, Πανδώρα) — шостий за віддаленістю від планети природний супутник Сатурна.
Переглянути Вояджер-1 і Пандора (супутник)
Плутон (карликова планета)
Плуто́н (134340 Pluto) — найбільша відома карликова планета Сонячної системи та найбільший транснептуновий об'єкт, перший відкритий об'єкт поясу Койпера.
Переглянути Вояджер-1 і Плутон (карликова планета)
Планети поза Нептуном
Персіваль Ловелл, автор гіпотези про існування Планети Ікс Після відкриття Нептуна (1846) було висловлено чимало гіпотез про існування в Сонячній системі ще віддаленішої планети або іншого масивного тіла (наприклад, коричневого карлика).
Переглянути Вояджер-1 і Планети поза Нептуном
Пояс Койпера
екліптику. Добре видно пояс Койпера Нептуном всередину і назовні Пояс Койпера (Kuiper belt) — область Сонячної системи за орбітою Нептуна (30 а. о. від Сонця) приблизно до відстані 50 а.
Переглянути Вояджер-1 і Пояс Койпера
Пояс астероїдів
По́яс астеро́їдів — область Сонячної системи, розташована між орбітами Марса і Юпітера, яка є місцем скупчення великої кількості об'єктів різних розмірів, переважно неправильної форми, що називаються астероїдами або малими планетами.
Переглянути Вояджер-1 і Пояс астероїдів
Астрономічна одиниця
Астрономі́чна одини́ця (скорочено — а. о., міжнародне позначення — au, від astronomical unit) — позасистемна одиниця відстані, вживана переважно в астрономії.
Переглянути Вояджер-1 і Астрономічна одиниця
Атлас (супутник)
Атлас (Atlas, Άτλας) — четвертий за віддаленістю від планети природний супутник Сатурна.
Переглянути Вояджер-1 і Атлас (супутник)
Атмосфера Титана
Атмосфе́ра Тита́на — газова оболонка навколо природного супутника планети Сатурн Титана.
Переглянути Вояджер-1 і Атмосфера Титана
Атмосфера Юпітера
Схематичне зображення хмар Юпітера, 2000 рік Атмосфе́ра Юпі́тера — газова оболонка, яка оточує Юпітер.
Переглянути Вояджер-1 і Атмосфера Юпітера
Амальтея (супутник)
Амальтея (Amalthea, Ἀμάλθεια) — один із внутрішніх супутників Юпітера.
Переглянути Вояджер-1 і Амальтея (супутник)
Рідина на Титані
Зображення вуглеводневих озер на Титані, отримане радаром Кассіні 22 липня 2006 (кольори умовні) Рідина на Титані представлена природними резервуарами на поверхні Титану, наповненими, імовірно, сумішшю рідких вуглеводнів, в основному метану і етану, а також підповерхневим океаном, що містить, імовірно, рідку воду зі значним вмістом аміаку і екстремально високою солоністю.
Переглянути Вояджер-1 і Рідина на Титані
Радіаційні пояси
Радіаці́йні пояси́ (від radiatio — випромінюю) — внутрішні шари магнітосфер планет, у яких утримуються високоенергійні заряджені частинки (здебільшого протони та електрони).
Переглянути Вояджер-1 і Радіаційні пояси
Радіолінія Гідрогену 21 см
Перехід атома Гідрогену зі стану з паралельними спінами (електрона та протона) у стан з антипаралельними спінами відбувається з випромінюванням електромагнітного кванта з довжиною хвилі 21 см.
Переглянути Вояджер-1 і Радіолінія Гідрогену 21 см
Ронсевальська земля
Ронсевальська земля — північна половина яскравої області Япета (супутника Сатурна), що займає близько третини усієї його поверхні.
Переглянути Вояджер-1 і Ронсевальська земля
Супутники Сатурна
Супутники та кільця Сатурна Відомо близько 62 супутників Сатурна, більшу частину яких було виявлено за допомогою космічних апаратів.
Переглянути Вояджер-1 і Супутники Сатурна
Супутники Юпітера
Каллісто Супутники Юпітера — природні супутники планети Юпітер.
Переглянути Вояджер-1 і Супутники Юпітера
Схід Землі
«Схід Землі» (Earthrise) — фотографія Землі, зроблена під час обльоту Місяця космічним кораблем «Аполлон-8», вірогідно, астронавтом Вільямом Андерсом.
Переглянути Вояджер-1 і Схід Землі
Сатурн (планета)
Сату́рн — шоста за віддаленістю від Сонця та друга за розмірами планета Сонячної системи.
Переглянути Вояджер-1 і Сатурн (планета)
Сонячна система
Со́нячна систе́ма — планетна система, що включає в себе центральну зорю — Сонце, і всі природні космічні об'єкти, що обертаються навколо нього.
Переглянути Вояджер-1 і Сонячна система
Список супутників
Це список природних супутників планет Сонячної системи.
Переглянути Вояджер-1 і Список супутників
Список штучних космічних об'єктів, які покинули межі Сонячної системи
В списку наведені всі космічні апарати, що здійснюють виліт за межі Сонячної системи.
Переглянути Вояджер-1 і Список штучних космічних об'єктів, які покинули межі Сонячної системи
Список рекордів висоти польоту
В даному списку наведень всі рекорди висоти польоту, включаючи: повітряні кулі, літаки, ракети та інші пілотовані та безпілотні літальні апарати.
Переглянути Вояджер-1 і Список рекордів висоти польоту
Титан (супутник)
Титан (Titan, Τῑτάν) — найбільший за розміром супутник Сатурна, другий за розміром у Сонячній системі (після Ганімеда).
Переглянути Вояджер-1 і Титан (супутник)
Тефія (супутник)
Те́фія (Tethys, Τηθύς) — п'ятнадцятий за віддаленістю від планети супутник Сатурна.
Переглянути Вояджер-1 і Тефія (супутник)
Теба (супутник)
Тебе (Θήβη; Thebe) — четвертий за віддаленістю від планети супутник від Юпітера, відомий також під назвою Юпітер XIV.
Переглянути Вояджер-1 і Теба (супутник)
Факула Іда
Вояджера-1», 1979). Яскрава пляма вгорі — факула Іда, внизу — факула Лікт Галілео», 1999. Факула Іда — ліворуч угорі, факула Лікт — ліворуч унизу Факула Іда (Ida Facula) — факула (яскрава пляма) на супутнику Юпітера Амальтеї.
Переглянути Вояджер-1 і Факула Іда
Факула Лікт
Вояджера-1», 1979). Яскрава пляма внизу — факула Лікт, вгорі — факула Іда Галілео», 1999. Факула Лікт — ліворуч унизу, факула Іда — ліворуч угорі Факула Лікт (Lyctos Facula) — факула (яскрава пляма) на супутнику Юпітера Амальтеї.
Переглянути Вояджер-1 і Факула Лікт
Хронологія далекого майбутнього
червоного гіганта, Земля, можливо, буде виглядати приблизно так. Тоді як майбутнє неможливо передбачити з абсолютною точністю, сучасне наукове розуміння у різноманітних наукових дисциплінах дозволило спроектувати розвиток подій у часі, тим самим окресливши, з більшим чи меншим відсотком імовірності, основні події, що відбудуться у найдальшому майбутньому.
Переглянути Вояджер-1 і Хронологія далекого майбутнього
Юпітер (планета)
Юпітер, Європа, Іо, фотографія із «Вояджер 1» Юпі́тер — п'ята та найбільша планета Сонячної системи.
Переглянути Вояджер-1 і Юпітер (планета)
Янус (супутник)
Янус (Janus, Ιανός) — восьмий за віддаленістю від планети природний супутник Сатурна.
Переглянути Вояджер-1 і Янус (супутник)
Міжзоряний політ
Міжзоряний політ — подорож між зірками пілотованих апаратів або автоматичних станцій.
Переглянути Вояджер-1 і Міжзоряний політ
Мімас (супутник)
Мімас (Mimas, Μίμᾱς) — десятий за віддаленістю від планети і сьомий за розміром природний супутник Сатурна, був відкритий В. Гершелем у 1789 році.
Переглянути Вояджер-1 і Мімас (супутник)
Марінер-10
Марінер-10 Композитне зображення Меркурія, складене із знімків, зроблених в 1975 році апаратом Марінер-10 «Марінер-10» (Mariner 10) — американська автоматична міжпланетна станція, запущена 3 листопада 1973 ракетою-носієм Атлас/Центавр (Atlas SLV-3D/Centaur D-1A) з космодрому на мисі Канаверал.
Переглянути Вояджер-1 і Марінер-10
Магнітосфера Юпітера
Магнітосфе́ра Юпі́тера — порожнина, створена в сонячному вітрі планетарним магнітним полем Юпітера, де відбуваються різноманітні процеси взаємодії сонячного вітру, міжпланетного магнітного поля, власного магнітного поля Юпітера та плазми, що його оточує.
Переглянути Вояджер-1 і Магнітосфера Юпітера
Метіда (супутник)
Метіда (Μήτις, Metis.) — внутрішній супутник Юпітера, відомий ще як «Юпітер XVI».
Переглянути Вояджер-1 і Метіда (супутник)
Зовнішні планети
Юпітер, із приблизним співвідношенням розмірів та кольорів. Зовнішні планети — це ті планети Сонячної системи, що перебувають за межами поясу астероїдів, а отже, це визначення стосується газових гігантів, в порядку відстані від Сонця.
Переглянути Вояджер-1 і Зовнішні планети
Бліда блакитна цятка
Земля — крихітна бліда цятка приблизно посередині правої смуги, знята з відстані 6 млрд кілометрів Бліда блакитна цятка (Pale Blue Dot — Пейл Блю Дот) — фотографія планети Земля, що показує її на тлі просторів космосу, зроблена зондом «Вояджер-1» з відстані близько 6 млрд км.
Переглянути Вояджер-1 і Бліда блакитна цятка
Вулканізм на тілах Сонячної системи
Марсіанський Олімп — найбільший вулкан у Сонячній системі Вулканізм — це сукупність явищ, пов'язаних з рухом магми у верхній мантії та корі, а також на поверхні Землі чи іншого небесного тіла.
Переглянути Вояджер-1 і Вулканізм на тілах Сонячної системи
Вояджер
«Вояджер» «Вояджер» (раніше званий: «Марінер») — назва космічної програми НАСА та двох американських космічних зондів, виведених на орбіту ракетоносіями типу Титан-3 (Центавр) у межах цієї програми.
Переглянути Вояджер-1 і Вояджер
Вояджер (значення)
«Вояджер» (Voyager, мандрівник) — може означати.
Переглянути Вояджер-1 і Вояджер (значення)
Вояджер-2
«Вояджер-2» — активний автоматичний космічний зонд, запущений НАСА 1977 в рамках програми «Вояджер» для досліджень дальніх планет Сонячної системи.
Переглянути Вояджер-1 і Вояджер-2
Гайді Гаммель
Гайді (Хайді) Гаммель (нар. 14 березня 1960) американський астроном, професор Массачусетського університету.
Переглянути Вояджер-1 і Гайді Гаммель
Ганімед (супутник)
Ганіме́д — найбільший супутник Юпітера, що належить до групи галілеєвих супутників.
Переглянути Вояджер-1 і Ганімед (супутник)
Геліосфера
Умовне зображення геліосфери та розташування у ній космічних апаратів Вояджер-1 та Вояджер-2. Діаграма структури геліосфери, форми приблизні та засновуються на даних апарату ''Interstellar Boundary Explorer'' Геліосфе́ра — зона у космічному просторі навколо Сонця, оточена міжзоряним простором, що перебуває під впливом сонячного вітру.
Переглянути Вояджер-1 і Геліосфера
Дослідницький центр Еймса
Дослідницький центр Еймса (Ames Research Center, ARC) — відділення американського урядового агентства НАСА, розташоване на території аеропорту Моффет-Філд, недалеко від Маунтін-В'ю (Каліфорнія).
Переглянути Вояджер-1 і Дослідницький центр Еймса
Європа (супутник)
Розріз Європи (детальніше пояснення англійською в описі малюнка) Євро́па (Ευρώπη, або Юпітер II) — супутник Юпітера, найменший з чотирьох галілеєвих супутників.
Переглянути Вояджер-1 і Європа (супутник)
Історія відкриття планет і супутників Сонячної системи
У наведеній нижче таблиці подано наочну історію відкриття планет Сонячної системи та їхніх супутників.
Переглянути Вояджер-1 і Історія відкриття планет і супутників Сонячної системи
Іо (супутник)
Іо (Ιώ) — супутник Юпітера, найближчий до планети з чотирьох галілеєвих супутників.
Переглянути Вояджер-1 і Іо (супутник)
Енцелад (супутник)
Енцелад (Сатурн II; Enceladus, Ἐγκέλαδος) — чотирнадцятий за віддаленістю від планети супутник Сатурна.
Переглянути Вояджер-1 і Енцелад (супутник)
Енн Друян
Енн Друян (Ann Druyan) — американська сценаристка і продюсер, що спеціалізується на космології та популяризації науки.
Переглянути Вояджер-1 і Енн Друян
Епіметей (супутник)
Епіметей (Epimetheus, Επιμηθεύς) — сьомий за віддаленістю від планети супутник Сатурна.
Переглянути Вояджер-1 і Епіметей (супутник)
13 листопада
13 листопада — 317-й день року (318-й у високосні роки) у григоріанському календарі.
Переглянути Вояджер-1 і 13 листопада
1977 у науці
1977 рік у науці У 1977 році в галузі науки і техніки сталось багато значимих подій, перерахованих нижче.
Переглянути Вояджер-1 і 1977 у науці
2017 у науці
Ця стаття присвячена головним науковим подіям у галузі науки в 2017 році.
Переглянути Вояджер-1 і 2017 у науці
5 березня
5 березня — 64-й день року за Григоріанським календарем (65-й у високосні роки).
Переглянути Вояджер-1 і 5 березня
Також відомий як Voyager 1, Voyager-1, Вояжер-1.