Відкрити в Google MapsЗміст
59 відносини: Курдистанські євреї, Культура Азербайджану, Кум (остан), Карім Хан Занд, Кара-Коюнлу, Карабаський конфлікт, Перська література, Персія, Організація непредставлених націй та народів, Атропат, Атропатена, Ахмад Кавам, Археологія Азербайджану, Арабсько-хозарські війни, Аргішті II, Ардебіль, Абу Хамід аль-Гарнаті, Абульфаз Ельчибей, Аббас-Мірза, Азадістан, Азербайджанські ханства, Азербайджанська демократична партія, Азербайджанський ірредентизм, Азербайджанський Народний Уряд, Азербайджанський килим, Азербайджанці, Акультурація, Алі Мансур, Населення Ірану, Наріман Наріманов, Нагієв Дмитро Володимирович, Надпечатка (боністика), Раввадіди, Східний Азербайджан, Сабалан, Смбат I, Сефевіди, Таті (мова), Талиші, Тебриз, Узбек (атабек), Хосров I Ануширван, Чобаніди, Шамакеї, Юнес Сармастідізаї, Мухаммед Саєд, Музей Каджарів, Мір Багіров, Манучіхр Егбал, Мозаффар ед-Дін-шах, ... Розгорнути індекс (9 більше) »
Курдистанські євреї
Курдистанські євреї (лахлухи, курдські або ассирійські євреї; самоназв. Hōzāyē, новоарам. Hūdāyē; Yehudei Kurdistan, також כורדים Kurdim) — етнолінгвістична група євреїв, основними розмовними мовами яких були єврейсько-арамейські мови.
Переглянути Іранський Азербайджан і Курдистанські євреї
Культура Азербайджану
«Євробачення 2012» в Баку Культура Азербайджану — культура народів і народностей, що проживали і проживають на території Азербайджану і держав, що існували на території сучасного Азербайджану.
Переглянути Іранський Азербайджан і Культура Азербайджану
Кум (остан)
Кум (قم - Qom; Qum) — остан (провінція) на півночі Ірану.
Переглянути Іранський Азербайджан і Кум (остан)
Карім Хан Занд
Карім-Хан Занд Мохаммад (کریم خان زند.) (—) — правитель Ірану (шах де-факто) з 1763 по 1779 рік.
Переглянути Іранський Азербайджан і Карім Хан Занд
Кара-Коюнлу
Прапор Кара-Коюнлу. Мапа Кара-Коюнлу у 1407-1468 роках. Кара-Коюнлу (Garagoýunly, Qaraqoyunlu, Karakoyunlu, قراقویونلی), дослівно перекладається як чорна вівця — держава, утворена з туркменських племен, яка розташовувалася на території сучасної Східної Анатолії, Вірменії, іранського Азербайджану та півночі Іраку з 1375 по 1468.
Переглянути Іранський Азербайджан і Кара-Коюнлу
Карабаський конфлікт
Карабаський конфлікт (Արցախյան գոյամարտ, Qarabağ müharibəsi) — етнічний конфлікт між вірменами та азербайджанцями, котрий переріс у війну з 1988 р.
Переглянути Іранський Азербайджан і Карабаський конфлікт
Перська література
Каліле і Демне (Kelileh va Demneh) — перський манускрипт, 1529, Герат Перська література (ادبیات فارسی) — сукупність письмових творів перською мовою, яка розвивалася протягом останніх двох з половиною тисяч років, хоча велика її частка, що належить до доісламського періоду, була втрачена.
Переглянути Іранський Азербайджан і Перська література
Персія
Перське царство Ахеменідів Пе́рсія — історичний регіон у південному Ірані, що асоціюється із сучасним Іраном; останній західними державами офіційно називався Персія до 1935.
Переглянути Іранський Азербайджан і Персія
Організація непредставлених націй та народів
Організа́ція непредста́влених на́цій та наро́дів (ОННН, Unrepresented Nations and Peoples Organization, UNPO) — демократична, міжнародна неурядова організація, заснована на добровільній участі.
Переглянути Іранський Азербайджан і Організація непредставлених націй та народів
Атропат
Атропат (давньогрецькою Aτρoπάτης, від давньоперського Athurpat «під захистом вогню»; бл. 370 р. до н. е. — після 321 р. до н. е.) був перським торговцем та вельможею, який служив Дарію III, згодом Александру Македонському, та, врешті-решт, заснував незалежне царство та династію, яка отримала назву на його честь.
Переглянути Іранський Азербайджан і Атропат
Атропатена
Атропате́на (або Мідія Атропатена, Мала Мідія; Āturpatkān, Āδarbāδāgān/Āδarbāyagān, ᾿Ατροπατήνη, Άδραβιγνων, сирійськ. Aδorbāyγān, Ատրպատական, آذربایجان) — історична область і стародавня держава на північному заході сучасного Ірану.
Переглянути Іранський Азербайджан і Атропатена
Ахмад Кавам
Ахмад Кавам ас-Салтане (احمد قوام; 2 січня 1876 — 23 липня 1955) — іранський державний і політичний діяч, п'ять разів очолював уряд країни.
Переглянути Іранський Азербайджан і Ахмад Кавам
Археологія Азербайджану
Наскельні малюнки в Гобустанзі. Мезоліт. Археологія Азербайджану — сукупність археологічних досліджень і знахідок на території сучасного Азербайджану.
Переглянути Іранський Азербайджан і Археологія Азербайджану
Арабсько-хозарські війни
Зміцнення в Дербенті, зведені при Сасанідах у VI столітті для захисту від кочівників з півночі. Арабсько-хозарські війни (642–799) — серія збройних конфліктів між Хозарським каганатом з одного боку, і спадкувавшим один одному Арабським, Омейядським і Аббасидським халіфатом з іншого.
Переглянути Іранський Азербайджан і Арабсько-хозарські війни
Аргішті II
Аргішті II (Аргішті, син Руси) — цар держави Урарту, період правління 714-685 рр.
Переглянути Іранський Азербайджан і Аргішті II
Ардебіль
Ардебі́ль (Ərdəbil, اردبی) — місто в Іранському Азербайджані (Іран).
Переглянути Іранський Азербайджан і Ардебіль
Абу Хамід аль-Гарнаті
Абу Хамід аль-Гарнаті (أبو حامد الغرناطي.) – арабський мандрівник, ісламський місіонер (1080-1170).
Переглянути Іранський Азербайджан і Абу Хамід аль-Гарнаті
Абульфаз Ельчибей
Абульфа́з Гадіркули́ огли Ельчибе́й (Əbülfəz Qədirqulu oğlu Elçibəy, справжнє прізвище Алієв; 24 червня 1938 року, с. Келекі, Ордубадський район, Нахічеванська АРСР, Азербайджанська РСР —, Анкара, Туреччина) — азербайджанський державний, політичний та громадський діяч, перекладач, дисидент, лідер Народного фронту Азербайджану, президент Азербайджану (1992—1993).
Переглянути Іранський Азербайджан і Абульфаз Ельчибей
Аббас-Мірза
Аббас—Мірза — державний і воєнний діяч Ірану.
Переглянути Іранський Азербайджан і Аббас-Мірза
Азадістан
Прапор Азадістан (Іранський Азербайджан) Азадістан (Azadistan., буквально Країна Свободи) — держава, проголошена на території Іранського Азербайджану на початку 1920 р.
Переглянути Іранський Азербайджан і Азадістан
Азербайджанські ханства
Азербайджанські ханства — феодальні володіння, очолювані азербайджанськими тюркомовними династіями, що виникли на території колишніх провінцій сефевідської держави в результаті розпаду держави Надир-шаха в середині XVIII століття, і які проіснували як самостійні державні утворення до початку XIX століття.
Переглянути Іранський Азербайджан і Азербайджанські ханства
Азербайджанська демократична партія
Азербайджа́нська демократи́чна па́ртія (Azərbaycan Demokrat Partiyası) — утворилася 1945 в м. Тебрізі з представників майже всіх верств населення Азербайджану Іранського.
Переглянути Іранський Азербайджан і Азербайджанська демократична партія
Азербайджанський ірредентизм
«Великий Азербайджан» Азербайджанський ірредентизм — полягає в ідеї об'єднання власне Азербайджану, Іранського Азербайджану, Дербентського району Дагестану, історичної області Борчали в Грузії, турецької провінції Ігдир та всю Вірменію (азер.
Переглянути Іранський Азербайджан і Азербайджанський ірредентизм
Азербайджанський Народний Уряд
Азербайджанський Народний Уряд (Azərbaycan Demokratik Firqəsi, Азербайджанское народное правительство) — недовготривала, прорадянська клієнтська держава (листопад 1945 — листопад 1946 року) в північному Ірані.
Переглянути Іранський Азербайджан і Азербайджанський Народний Уряд
Азербайджанський килим
Типовий Тебризький килим. Азербайджанський килим — термін, що використовується для позначення різних типів безворсових і ворсових килимів, вироблених азербайджанцями.
Переглянути Іранський Азербайджан і Азербайджанський килим
Азербайджанці
Азербайджанці (azərbaycanlılar آذربایجانلیلار, azərilər آذری لر, azərbaycan/azəri türkləri)Stephan Thernstrom, Ann Orlov, Oscar Handlin.
Переглянути Іранський Азербайджан і Азербайджанці
Акультурація
Акультурація (acculturare — від лат. ad — до і cultura — утворення, розвиток) — процес взаємовпливу культур, сприйняття одним народом повністю чи частково культури іншого народу.
Переглянути Іранський Азербайджан і Акультурація
Алі Мансур
Алі Мансур (علی منصور; 1886 — 8 грудня 1974) — іранський державний і політичний діяч, двічі обіймав посаду прем'єр-міністра країни.
Переглянути Іранський Азербайджан і Алі Мансур
Населення Ірану
Населення Ірану. Чисельність населення країни 2015 року становила 81,824 млн осіб (17-те місце у світі).
Переглянути Іранський Азербайджан і Населення Ірану
Наріман Наріманов
Наріма́н Кербала́i Наджа́ф огли Наріма́нов (Nəriman Kərbəlayi Nəcəf oğlu Nərimanov, —) — азербайджанський письменник й видатний громадський і політичний діяч, Нарком закордонних справ Азербайджанської РСР (1920—1921), голова РНК Азербайджанської РСР (1920—1922).
Переглянути Іранський Азербайджан і Наріман Наріманов
Нагієв Дмитро Володимирович
Дмитро́ Володи́мирович Нагі́єв (Дмитрий Владимирович Нагиев; 4 квітня 1967, Ленінград, СРСР) — російський актор, музикант, шоумен і телеведучий.
Переглянути Іранський Азербайджан і Нагієв Дмитро Володимирович
Надпечатка (боністика)
Надпечатка в боністиці — додатково надрукований текст або графічне зображення на банкноті, цінному папері або інших знаках оплати після того, як вони були віддруковані (у тому числі на поштових марках, які офіційно виконують функцію розмінної монети).
Переглянути Іранський Азербайджан і Надпечатка (боністика)
Раввадіди
Раввадіди — мусульманська династія, що правила в Іранському Азербайджані (Тебріз, Мераге) з середини VIII ст.
Переглянути Іранський Азербайджан і Раввадіди
Східний Азербайджан
Східний Азербайджан (آذربایجان شرقی Âzarbâyjân-e Šarqi, Şərqi Azərbaycan) — остан (провінція) на заході Ірану.
Переглянути Іранський Азербайджан і Східний Азербайджан
Сабалан
Сабалан або Савалан (سبلان.; Savalan.) — згаслий стратовулкан висотою 4811 м.
Переглянути Іранський Азербайджан і Сабалан
Смбат I
Смбат I (890—близько 913) — цар Вірменії у 890–913/914 роках.
Переглянути Іранський Азербайджан і Смбат I
Сефевіди
Сефевіди (صفویان; Səfəvilər dövləti,صفویلر; Османськ.: Devlet-i Safeviyye,دولت صفویه; სეფიანთა დინასტია; سەفەوییەکان,Sefewî) — іранська шахська династія, що правила з початку XIV століття районом Ардебілю Іранської провінції Азербайджан, що входила до складу держави Ак-Коюнлу, а з 1502 по 1722 роки всім Іраном.
Переглянути Іранський Азербайджан і Сефевіди
Таті (мова)
Таті (تاتی) — група північно-західних іранських діалектів, тісно пов'язаних з Талиською мовою.
Переглянути Іранський Азербайджан і Таті (мова)
Талиші
Діалекти талиської мови Талиші́ (самоназва — талуш, талишон) — один з народів Південного Кавказу, історично проживає в гірській і передгірській областях Талишу, що примикає до південно-західного узбережжя Каспійського моря (південний схід Азербайджану та північний захід Ірану).
Переглянути Іранський Азербайджан і Талиші
Тебриз
Тебр́из (Тавриз, تبریز Tabriz; Թաւրիզ Tauris; تبریز. Təbriz) — місто в Ірані, адміністративний центр іранської провінції Східний Азербайджан, одна з історичних столиць Ірану.
Переглянути Іранський Азербайджан і Тебриз
Узбек (атабек)
Музаффар ад-Дін Узбек (? —) — останній правитель держави Атабеків Азербайджану династії тюркських Ільдегізідів, що правили на землях, що належать до територій сучасного Азербайджану і північного Ірану (Іранський Азербайджан).
Переглянути Іранський Азербайджан і Узбек (атабек)
Хосров I Ануширван
Хосро́в I (husraw, xusrav — «з доброю славою» з *hu-śraųah-, відомий також як Анушираван або Ануширван, (انوشيروان з пехл. anōšag-ruwān — «з безсмертною душею» خسرو); 531—579) — шахиншах Ірану з династії Сасанідів, успішний політичний та військовий діяч, реформатор.
Переглянути Іранський Азербайджан і Хосров I Ануширван
Чобаніди
Держава Чобанідів (синім) Чобаніди — династія іранських та азербайджанських правителів, що походила з монгольського племені сулдус (тайджиути).
Переглянути Іранський Азербайджан і Чобаніди
Шамакеї
Одним із стародавніх тюркських племен, які брали участь в етногенезі азербайджанських тюрків, було плем'я шамакеїв.
Переглянути Іранський Азербайджан і Шамакеї
Юнес Сармастідізаї
Юнес Сармастідізаї (یونس سرمستی;, Мелекан, Східний Азербайджан) — іранський борець вільного стилю, бронзовий призер чемпіонату Азії, дворазовий володар Кубків світу.
Переглянути Іранський Азербайджан і Юнес Сармастідізаї
Мухаммед Саєд
Мухаммед Саєд аль-Везаре Марагеї (محمد ساعد مراغهای; 28 квітня 1881 — 1 листопада 1973) — іранський політик і дипломат, міністр закордонних справ і двічі прем'єр-міністр країни.
Переглянути Іранський Азербайджан і Мухаммед Саєд
Музей Каджарів
Будинок Аміра Незама (Persian: خانه امیرنظام,Хане-є Амір Незам, Azeri: Emir Nizamin evi) або музей Каджарів — історична будівля в районі Шешгелан (перського: ششگلان), одного з найстаріших кварталів міста Тебриз, Іран.
Переглянути Іранський Азербайджан і Музей Каджарів
Мір Багіров
Мір Джафар Аббас огли Багіров (Mir Cəfər Abbas oğlu Bağırov, 5 вересня (17 вересня) 1896, Куба, Азербайджан — 26 травня 1956, Баку, Азербайджанська РСР) — радянський та азербайджанський партійний і державний діяч, керівник органів держбезпеки Азербайджану (ВНК, ДПУ, ОДПУ, НКВС), народний комісар внутрішніх справ Азербайджанської РСР (1921—1927), Голова Ради Народних Комісарів Азербайджанської РСР (1932—1933), 1-й секретар ЦК КП Азербайджанської РСР (1933—1953), Голова Ради Міністрів Азербайджанської РСР (1953), кандидат у члени Президії ЦК КПРС (1953), депутат Верховної ради СРСР 1 та 3-го скликань.
Переглянути Іранський Азербайджан і Мір Багіров
Манучіхр Егбал
Манучіхр Егбал (منوچهر اقبال; 13 жовтня 1909 — 25 листопада 1977) — іранський державний і політичний діяч, прем'єр-міністр країни у 1957—1960 роках.
Переглянути Іранський Азербайджан і Манучіхр Егбал
Мозаффар ед-Дін-шах
Мозаффар ед-Дін-шах (—) — 31-й шах Ірану в 1896—1907.
Переглянути Іранський Азербайджан і Мозаффар ед-Дін-шах
Монети середньовічної Персії (Джучиди)
Монети середньовічної Персії карбувалися під управлінням джучидів у період захоплення Джанібеком земель Хорасану та Мавераннахру (1354—1357), пізніше від імені його сина Бердібека (1357).
Переглянути Іранський Азербайджан і Монети середньовічної Персії (Джучиди)
Мехабадська Республіка
Мехабадська Республіка (курдська: Komarî Mehabad/کۆماری مەھاباد, фарсі: جمهوری مهاباد) — офіційно відома як Республіка Курдистан, що була створена в Іранському Курдистані, недовготривалий курдський уряд.
Переглянути Іранський Азербайджан і Мехабадська Республіка
Мелік
Мелік (Məlik, Մելիք, მელიქი) — східний, зокрема, вірменський дворянський титул та титул можновладного феодала, нащадка старовинної місцевої мусульманської та християнської знаті на території Вірменії й Азербайджану: "В некоторых завоеванных монголами странах (13-14вв.) Мелик — владетельный феодал местного происхождения.
Переглянути Іранський Азербайджан і Мелік
Західний Азербайджан
За́хідний Азербайджа́н (آذربایجان غربی Âzarbâyjân-e Qarbi, Qərbi Azərbaycan, Azerbaycanî Rojawa) — остан (провінція) на заході Ірану.
Переглянути Іранський Азербайджан і Західний Азербайджан
Балканізація
Політична мапа Балкан впродовж 3 століть. Для анімації клацніть на зображення. Балканізація (за назвою Балканського півострова) — політичний та етнокультурний феномен неперервного дроблення колись єдиної області внаслідок поглиблення протиріч, мовних, етнічних, релігійних, географічних та економічних відмінностей між її частинами.
Переглянути Іранський Азербайджан і Балканізація
Близькосхідний театр воєнних дій Першої світової війни
Близькосхідний театр Першої світової війни — театр воєнних дій з 29 жовтня 1914 — 30 жовтня 1918.
Переглянути Іранський Азербайджан і Близькосхідний театр воєнних дій Першої світової війни
Джалаїрський султанат
Джалаїрський султанат — держава на території сучасних Іраку та східного Ірану, що утворилася в середині XIV ст.
Переглянути Іранський Азербайджан і Джалаїрський султанат
Догубаязит
Догубаязит (до 1934 р. Баязит; Doğubayazıt. — Доубаязит, Bazîd. — Базид, Արշակավան -'' Аршакаван''.) — місто на сході Туреччини, в ілі Агри, в 35 км від кордону з Іраном.
Переглянути Іранський Азербайджан і Догубаязит
Іранські народи
Іра́нські наро́ди, Іра́нці (ایرانیها — irånihå, ероніҳо, пашто ایرانیان irāniyān, курд. ایرانی/Îranî, осет. ирайнæгтæ) — група народів спільного походження, що розмовляють на іранських мовах арійської гілки індоєвропейської сім'ї мов.
Переглянути Іранський Азербайджан і Іранські народи
Також відомий як Адурбадаган, Азербайджан (провінція), Азербайджан іранський.